Ухвала

від 11.05.2010 по справі б-24/43-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальна (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" травня 2010 р. Справа № Б-24/43-09

вх. № 2264/2-24

Суддя Усатий В.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

представника ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова - ОСОБА_2, дов. № 17457 від 26.10.2009 р.,

представника кредитора - ВАТ "ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4" - ОСОБА_5, дов. № 46 від 09.09.2009 р.,

розглянувши справу за заявою : ТОВ "Ефєс Строй", м. Харків

до ТОВ "Ефєс Строй", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 01.04.09 р. ТОВ "Ефес Строй" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1 який був зобов*язаний відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії передбачені вказаною статтею, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою суду від 25.09.2009 р. зобов"язано ліквідатора протягом двох тижнів скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо утворення комітету кредиторів.

25.09.2009 р. через канцелярію до суду надійшла скарга на дії ліквідатора від кредитора ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 15966/10/10-023 від 23.09.2009 р. (вх. № 23300), в якій кредитор просить суд визнати дії ліквідатора щодо невизнання кредиторських вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова незаконними, визнати кредиторські вимоги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у розмірі 1393,75 грн.

Розглянувши матеріали скарги, суд призначив її до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2009 р. та зобов"язав ліквідатора надати суду письмові пояснення фактів викладених у скарзі.

Проте, розгляд скарги не відбувся у зв"язку з поданням боржником касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2009 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. касаційну скаргу ТОВ "Ефес Строй" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2009 р. залишено без змін.

За час знаходження справи в касаційної інстанції, 30.11.2009 р до суду надійшло клопотання кредитора - ВАТ"Вест ОСОБА_3 Енд ОСОБА_4" (вх. № 5086), в якому він просить суд відстрочити виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 25.09.2009 р. щодо передачі оригіналів правовстановлюючих документів та здійснення заходів по скасуванню заборони на нерухоме майно, що належить боржнику та розташоване за адресою: м.Харків, вул.Драгомирська, 36 до утворення комітету кредиторів боржника.

В обгрунтування заявленого клопотання кредитором зазначено, що станом на 25.11.2009 р. ліквідатором не виконано вимог ухвали суду від 25.09.2009 р., не проведено зборів кредиторів та не вирішено питання щодо обрання комітету кредиторів, що свідчить про бажання ліквідатором уникнути контролю з боку кредиторів при здійсненні ним дій щодо реалізації майна банкрута.

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд розглянув клопотання кредитора - ВАТ"Вест ОСОБА_3 Енд ОСОБА_4" та зазначив наступне.

Ухвалою суду від 25.09.2009 р. зобов"язано ліквідатора протягом двох тижнів скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо утворення комітету кредиторів.

Проте, ліквідатором не надано доказів утворення комітету кредиторів.

Відповідно до ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст. 5 Закону, арбітражний керуючий зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Згідно ст.22 Закону, ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, враховуючи необхідність з"ясування викладених в клопотанні фактів, а також підстав невиконання ліквідатором вимог суду, суд задовольнив клопотання кредитора та відстрочив виконання вимог ухвали суду від 25.09.2009 р. щодо передачі правовстановлюючих документів та здійснення заходів по скасуванню заборони на нерухоме майно, що належить боржнику та розташоване за адресою: м.Харків, вул.Драгомирівска, 36 до утворення комітету кредиторів боржника.

Одночасно, суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2010 р. та зобов"язав ліквідатора надати суду письмові пояснення фактів викладених у скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (вх. № 23300 від 25.09.2009 р.), докази проведення зборів кредиторів, а також звіт про здійснені ним заходи щодо ліквідації банкрута з документами в його обгрунтування та докази виконання вимог ухвали суду від 25.09.2009 р.

Проте, призначене судове засідання не відбулося у зв"язку з поданням боржником касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р., у зв"язку з чим справа була направлена до касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.02.2010 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. та справу повернуто до господарського суду Харківської області.

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2010 р.

02.05.2010 р. через канцелярію суду від кредитора - ВАТ "ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4" надійшла скарга на дії ліквідатора (вх. № 1956 від 02.05.2010 р.).

В судовому засіданні 11.05.2010 р. представник ДПІ у Червонозаводському районі просив суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 1393,75 грн., визнати дії ліквідатора та його рішення щодо невизнання грошових вимог податкової інспекції незаконними, а також зобов"язати ліквідатора надати ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова первинні документи для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ефест Строй".

В дане судове засідання ліквідатор не з"явився, проте через канцелярію суду надав відзив на скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, в якому заперечував проти викладених в скарзі обгрунтувань та просив суд відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні 11.05.2010 р. розглянувши скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, суд зазначає наступне.

Постановою суду від 01.04.09 р. ТОВ "Ефес Строй" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1, якого зобов'язано відповідно до п.3,5 ст. 23 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі (газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр") відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст. 25 - 34 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , розглянути претензії кредиторів, які надійдуть до боржника в місячний строк з дати опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом.

11.04.2009 р. в газеті "Голос України" розміщено оголошення про визнання ТОВ "Ефес Строй" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та визначений місячний строк для пред"явлення вимог кредиторів до боржника.

У встановлений законом строк до ліквідатора від ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова надійшла заява з грошовими вимогами до божника в сумі 1447,75 грн, в обгрунтування якої зазначено, що банкрут є боржником перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 54,00 грн. відповідно декларації № 19698 від 09.04.2009 р. та з земельного податку відповідно рахунку № 968 від 23.01.2009 р. в сумі 1393,75 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 (далі Закон №2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Згідно з преамбулою Закону №2181, цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

У відповідності до ч.З ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», у разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Положеннями п.7.8 ст.7 Закону №2181 встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження справи про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону №2343, без застосування норм Закону №2181.

Таким чином, діючим законодавством встановлено, що норми Закону № 2181-III не застосовуються до осіб, на яких поширюється судові процедури, визначені Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (далі -Закон).

При цьому Законом встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов"язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред"являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ст.23 Закону).

Отже, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який значно відрізняється від статусу боржника.

Так, згідно положень зазначеної статті 23 Закону у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження визначені у ч.1 вказаної статті, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Отже, правосуб'єктність ліквідатора визначена в Законі та він позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені положеннями Законом та виходять за межі його компетенції.

Тому, податкові зобов'язання, які виникають в ліквідаційній процедурі, мають бути обумовлені саме в Законі, у зв'язку з чим на ліквідатора покладається відповідний обов'язок їх сплатити.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами Закону.

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону). До цих витрат не відносяться податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема сплата земельного податки та податку на додану вартість під час здійснення ліквідаційної процедури.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, зокрема з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Така правова позиція підтверджена також і Верховним Судом України у постанові від 06.04.04 у справі №17/124.

Також, Державна податкова адміністрація України своїм листом № 15749/718-0617 від 27.11.2000 р. надала роз"яснення, що з метою правильності заліку земельного податку по суб"єктам підприємницької діяльності, які у встановленому порядку у відповідності з постановою господарського суду визнані банкрутами і недопущення росту заборгованості, нарахування земельного податку в особистих рахунках таких платників припиняється датою прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, вимоги ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова в сумі 1447,75 грн. суд відхиляє, у зв"язку з чим відмовляє в задоволенні її скарги на дії ліквідатора ОСОБА_1

В судовому засіданні також розглянуто клопотання ліквідатора ОСОБА_1 (вх.. № 8928 від 07.05.2010 р.), в якому він просив роз»яснити, яким чином виконати вимоги ухвали суду від 25.09.2009 р., якщо не встановлено, яка саме кількість голосів належить кредиторам підприємства, яким чином вони мають розподілятись між членами зборів кредиторів, яких кредиторів повідомляти про збори кредиторів та які кредитори з правом вирішального голосу якщо реєстр вимог конкурсних кредиторів не складався та не затверджувався ухвалою суду; яким чином вирішувати питання щодо утворення комітету кредиторів, якщо на теперішній час відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можливо визначити яка кількість голосів належить кожному кредитору.

Крім того, в даному клопотанні ліквідатор просить суд винести додаткову ухвалу, якою встановити: кількість голосів, яка належить кожному кредитору на зборах кредиторів, адже відповідно до вимог п.2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише ухвала господарського суду є підставою для визначення кількості голосів, які належить кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів; яких кредиторів повідомляти про місце та час проведення зборів кредиторів, якщо відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після ухвали за результатами попереднього засідання розпорядник майна, повідомляє кредиторів, згідно з реєстром вимог кредиторів про місце та час проведення зборів кредиторів; які кредитори є учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу, адже до вимог п. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів; кількість голосів, яка належить кожному кредитору, згідно з вимогами ч. 4 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши надане клопотання, заслухавши представників кредиторів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відповідно до ст..23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Як свідчать надані ліквідатором документи, до нього у встановлений Законом строк звернулися кредитори з грошовим вимогам до боржника.

Ліквідатор, який у зв»язку зі звільненням керівник банкрута з роботи з підстав банкрутства підприємства виконує його обов»язки, що передбачено ст.25 Закону, розглянув самостійно заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, які надійшли до нього у встановлений законом строк, на підставі чого склав реєстр вимог кредиторів, якій надав до суду, з внесенням до нього вимог кредиторів в сумах, визнаних ним, про що повідомлено кредиторів..

Судом розглянуто спірні вимоги ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, які відхилені, про що зазначалося вище.

Таким чином, в реєстрі вимог кредиторів значаться суми визнаних ліквідатором вимог, з якими погодилися кредитори, про що свідчить відсутність скарг на результати їх розгляду ліквідатором.

Дійсно, статтею 51 Закону, не передбачено проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів, проте це не означає, що ліквідатор не може застосовувати в разі необхідності норми Закону, які регламентують проведення процедури банкрутства за "загальним порядком", а саме, зокрема, скликання та проведення зборів кредиторів. Це повністю кореспондується з п.6 ст.3-1 Закону, відповідно до якої при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Порядок скликання зборів кредиторів передбачено ч.3 ст.16 Закону, згідно якої збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону, кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Відповідно до п.8 ст.16 Закону, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Більш того, відповідно до ч.11 ст.30 Закону, ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно ч.12 ст.3-1 Закону, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч.14 ст.3-1 Закону, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Таким чином, суд не вбачає будь-яких перешкод та непорозумінь щодо визначення ліквідатором кількості голосів, скликання комітету кредиторів та виконання належним чином вимог ухвали суду від 25.09.2009 р., про що також було роз»яснено Вищим господарським судом України в його постанові від 01.12.2009 р., у зв»язку з чим не бачить необхідності в роз»ясненні ліквідатору ухвали суду від 25.09.20009 р.

Щодо клопотання ліквідатора про винесення додаткової ухвали, то суд зазначає, що відповідно до ст.88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Виходячи з норм цієї статті, суд не вбачає підстав для винесення додаткового рішення

Більш того, на суд не покладені обов»язки у визначенні кількості голосів, які належать кожному кредитору, а також у визначенні кредиторів, яких необхідно повідомляти про проведення зборів кредиторів та кредиторів, які є учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу.

Відповіді на всі ці питання містяться в Законі, який є обов»язковим для виконання ліквідатором.

Суд не може прийняти до уваги клопотання ліквідатора щодо відкладання розгляду справи з наступних підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Суд вважає, що нез»явлення ліквідатора в дане судове засідання не заважає розгляду справи та вирішенню заявлених скарг на його дії у зв»язку з достатністю в матеріалах справи документів, в тому числі наданих самим ліквідатором, а також не приймає за належний доказ причин його відсутності представлене ліквідатором розпорядження про його відрядження, виписане самому собі, у зв»язку з чим відмовляє в його задоволенні.

В судове засідання 11.05.2010 р. представник кредитора ВАТ "ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4" надав пояснення щодо наданої скарги та зазначив, що ліквідатор неналежним чином виконує покладені на нього обов"язки, не виконує ухвалу суду щодо скликання комітету кредиторів, здійснює продаж майна банкрута без згоди на те комітету кредиторів, у зв"язку з чим просив суд усунути його від виконання обов"язків ліквідатора ТОВ "Ефес Строй".

Розглянувши скаргу ВАТ «ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4» на дії ліквідатора ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Ухвалою суд від 25.09.2009 р. було зобов'язано ліквідатора протягом двох тижнів скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо утворення комітету кредиторів.

Проте, ліквідатор, не погодився з винесеною ухвалою в цій частині та подав на неї касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2009 року в частині задоволення клопотання кредитора ВАТ "ОСОБА_3 Енд ОСОБА_4" про зобов'язання ліквідатора скликати збори кредиторів та зобов'язання ліквідатора протягом двох тижнів скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо утворення комітету кредиторів, мотивуючи тим, що оскаржувана частина ухвали винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 12, 21, 22 44-46, 47 ГПК України та ст ст. 1, 3-1, 14-16, 22-34, 51 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. зазначено, що суд першої інстанції, приймаючи до уваги наявність у боржника активів, а також те, що арбітражний керуючий в своїй діяльності повинний дотримувати балансу інтересів боржника та кредиторів та діяти з метою їх захисту, дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання кредитора - ВАТ «ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4» та зобов'язання ліквідатора в двотижневий термін скликати збори кредиторів, на яких вирішити питання щодо утворення комітету кредиторів, на підставі чого скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ "Ефєс Строй" ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 25.09.2009р. залишено без змін.

Ліквідатор також не погодився з винесеною Вищим господарським судом України постановою та звернувся з касаційної скаргою до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.02.2010 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2009 р. та справу повернути до господарського суду Харківської області.

Після повернення справи, суд ухвалою від 26.04.2010 р. призначив її до слухання судовому засіданні 11.05.2010 р.

Проте, до цього часу ліквідатор не виконав вимоги господарського суду Харківської області в частині скликання зборів кредиторів, що свідчить про ігнорування ліквідатором ОСОБА_1 норм процесуального права, а саме ст..4-5 ГПК України, відповідно до якої господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов"язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов та невиконання їх вимог тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 9 ст.3-1 Закону, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.6.2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повноваження арбітражного керуючого можуть бути припинені судом достроково за заявою сторін, інших учасників провадження у справі у разі встановлення фактів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов"язків.

Відповідно ч.6 ст.3-1 Закону, при реалізації своїх прав та обов"язків арбітражний керуючий зобов"язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Вищевикладене дає підстави суду усунути арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання ним обов"язків ліквідатора по даній справі.

Арбітражний керуючий ОСОБА_6 надав суду заяву про призначення його ліквідатором боржника, сповістив суд, що порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків він не має. Він не є особою, яка згідно з Законом є заінтересованою, раніше не здійснював управління боржником, не є особою якому заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів.

Розглянувши надану заяву, суд призначає арбітражного керуючого ОСОБА_6 (ліцензія серія АВ № 081188 від 10.08.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) ліквідатором ТОВ "Ефес строй" та зобов"язати його скликати збори кредиторів, утворити комітет кредиторів, на якому звітувати про стан ліквідаційної процедури банкрута, продовжити здійснювати заходи щодо ліквідації банкрута, а в разі її закінчення надати до суду звіт про виконану ним роботу та документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури.

Крім того, враховуючи, що строк ліквідаційної процедури, встановлений постановою суду від 01.04.2009 р. сплив, а ліквідаційна процедура не завершена, суд вважає за необхідне продовжити строк ліквідаційної процедури на 6 місяців до 01.10.2010 р.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст.3-1, 22-32, 51 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ»

УХВАЛИВ:

Вимоги ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова відхилити.

Скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова на дії ліквідатора залишити без задоволення.

Відмовити ліквідатору ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відкладання розгляду справи.

Відмовити ліквідатору в задоволенні клопотання про роз"яснення ухвали суду та винесення додаткового рішення.

Скаргу ВАТ «ОСОБА_3 ЕНД ОСОБА_4» задовольнити.

Усунути арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов"язків ліквідатора ТОВ "Ефес строй".

Призначити арбітражного керуючого ОСОБА_6 (ліцензія серія АВ № 081188 від 10.08.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) ліквідатором ТОВ "Ефес строй".

Зобов"язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 протягом 3-х днів після засідання суду передати ліквідатору ОСОБА_6 оригінали установчих документів, свідоцтво про державну реєстрацію боржника, печатки та штампи боржника, всі документи, що відображують господарську діяльність, фінансову та бухгалтерську звітність та інші документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Зобов"язати ліквідатора скликати збори кредиторів, утворити комітет кредиторів, на якому звітувати про хід ліквідаційної процедури банкрута, продовжити здійснювати заходи щодо ліквідації банкрута, а в разі її закінчення надати до суду звіт про виконану ним роботу та документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури.

Продовжити строк ліквідаційної процедури на 6 місяців до 01.10.2010 р.

Призначити судове засідання на 05.07.2010 р. о 10:20.

Ухвалу направити кредиторам, ліквідатору, Харківському обласному відділу з питань банкрутства, арбітражному керуючому ОСОБА_1

Суддя Усатий В.О.