Постанова

від 08.07.2011 по справі 3/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2011 р. Справа № 3/199

Господарський суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді -Желіка Б.Є .

при секретарі судового засідання Стаховській Н.М.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1

Від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3І

Розглянувши матеріали за позовом

Державної податкової інспекції у м. Чернівці

до Чернівецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Триал»від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Триал»

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

В судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено перерву до 08.07.2011р., про що е запис в журналі судового засідання (а.с.7-8)

Суть спору: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.09.2005 року (а.с.1) за позовною заявою Державної податкової інспекції у м.Чернівці (надалі ДПІ) до Чернівецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Триал»від імені ТОВ «Триал»м.Чернівці і до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Меланта»м.Вишневе Київської області з наступними позовними вимогами:

- визнати недійсним господарське зобов'язання (договір купівлі-продажу №4 від 26.04.2004р. між ЧФ ТОВ «Триал»і ТОВ «Меланта»);

- стягнути в дохід держави з ТОВ «Триал»307543,00 грн. як кошти отримані за недійсною угодою;

- стягнути в дохід держави з ТОВ «Меланта»307543,00 грн. як вартість, отриману за недійсною угодою.

Справу розглянуто судом за правилами господарського судочинства, про що 19.12.2005р. господарським судом постановлено рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.104-106).

Постановою від 15.03.2006р . Львівський апеляційний господарський суд скасував рішення від 19.12.2005р.; прийняв нове рішення, яким в повному обсязі задовольнив позовні вимоги ДПІ у м.Чернівці (а.с.130-134, т.1), однак 12.03.2007р. Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької філії ТОВ «Триал» (а.с.147, т.1), визнавши помилковим розгляд судом даної справи за правилами господарського судочинства. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2007р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2006р. і рішення господарського суду Чернівецької області від 19.12.2005р. скасовано, справу направлено на новий розгляд (а.с.165-167, т.1).

Ухвалою від 18.08.2008р . господарський суд Чернівецької області закрив провадження у справі на підставі п.5 част1 ст.157 та ст.165 КАС України у зв'язку з ліквідацією другого відповідача у справі (а.с.199,200).

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2011р. зазначену ухвалу та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2010р. скасував в частині закриття провадження у справі відносно позовних вимог ДПІ у м.Чернівці до ТОВ «Триал»в особі його Чернівецької філії; справу направив до суду першої інстанції для розгляду по суті; у решті частини ухвалу господарського суду Чернівецької області та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Чернівецький окружний адміністративний суд, керуючись ч.6 розділу VП ст.22 КАС України, ухвалою від 02.06.2011р. передав справу на розгляд по суті до господарського суду Чернівецької області (а.с.276, т.1), у зв'язку з чим господарський суд Чернівецької області 15.06.2011р. постановив ухвалу, якою прийняв дану адміністративну справу до свого провадження та призначив її розгляд на 05.07.2011р.

Представники позивача і першого відповідача -ТОВ «Триал» в особі його Чернівецької філії, які прийняли участь у судовому засіданні у повному об'ємі підтримали позовні вимоги і заперечення на них, викладені у позовній заяві позивача та у письмовому відзиві відповідача, зокрема.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу № 4, який був укладений між Чернівецькою філією ТзОВ В«ТриалВ» м. Чернівці та ТзОВ В«МелантаВ» с. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, суперечить вимогам чинного законодавства, а у відповідності до статей 207, 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Далі позивач пояснив, що 26.04.2004 року відповідачі уклали між собою договір купівлі-продажу № 4. На виконання його умов ТзОВ В«МелантаВ» поставило ТзОВ В«ТриалВ» товар, за який останній розрахувався, у зв'язку з чим ТзОВ В«МелантаВ» зобов'язано було здійснити утримання та внести до державного бюджету ПДВ, який був сплачений покупцем (ЧФ ТзОВ В«ТриалВ» ), але цього не зробив.

Вищенаведене, на думку позивача, дає підстави віднести договір, укладений між ЧФ ТзОВ В«ТриалВ» та ТзОВ В«МелантаВ» , до угод спрямованих на приховування підприємствами доходів від оподаткування.

Умисел ТзОВ В«МелантаВ» , як вважає позивач, полягає у несплаті податків від проведеної операції згідно спірного договору, а у ЧФ ТзОВ В«ТриалВ» - у включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ, чим зменшується чиста сума зобов'язань звітного періоду.

Чернівецька філія товариства з обмеженою відповідальністю В«ТриалВ» м. Чернівці від імені ТзОВ В«ТриалВ» с. Копистин Хмельницького району Хмельницької області проти позову заперечує і вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки висновки ДПІ у м. Чернівці про те. що податкова накладна, на підставі якої філія включила до податкового кредиту суму ПДВ, як і саме включення до податкового кредиту, є такими, що суперечить чинному законодавству з наведених підстав.

Відповідач також вважає, що вимога позивача про визнання договору № 4 від 26.04.2004 року недійсним відповідно до статей 207, 208 Господарського кодексу України, нічим об'єктивно не підтверджена, тому що ДПІ не вказує, в чому саме полягає умисел сторін та порушення інтересів держави та суспільства.

Далі відповідач стверджує, що договір було укладено згідно вимог чинного законодавства; придбання товаро-матеріальних цінностей ЧФ ТОВ В«ТриалВ» відображено у податковому та бухгалтерському обліку, що свідчить, на думку філії, про відсутність мети приховування від оподаткування доходу або іншої протиправної мети з її боку.

Стосовно другого відповідача -ТОВ «Меланта» ухвалою від 18.08.2008р. (а.с.199-200, т.1), яка залишена Вищим адміністративним судом України без змін (а.с.266-268, т.1), господарський суд закрив провадження у справі.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали і фактичні обставини, надавши їм належну правову оцінку, суд встановив.

26 квітня 2004 року між Чернівецькою філією ТОВ «Триал»та ТОВ «Меланта»укладено договір купівлі-продажу №4, відповідно до п.1.1 якого ТОВ «Меланта»- продавець за договором зобов'язується поставити та передати у власність Чернівецькій філії ТОВ «Триал»- покупцю товару, а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору (а.с.7, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними накладними, на які у позовній заяві посилається і позивач, ТОВ «Меланта»на виконання умов договору передала покупцю товар на загальну суму 307543,00 грн., у т.ч. по видаткових накладних №№04/05, №06/05 та №14/05 відповідно від 04, 06 та від 14 травня 2004р. (а.с.8-10, т.1).

Наведене свідчить про те, що ТОВ «Меланта», як продавцем за договором купівлі-продажу №4 від 26.04.2004р. договірні зобов'язання по спірному у справі договору кінцево виконано 14.05.2004р., тобто другою стороною -Чернівецькою філією ТОВ «Триал»станом на 14.05.2004р. одержане належне йому за зобов'язанням.

У відповідності до частини 1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною, з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Оскільки, ухвалою від 18.08.2008р. провадження у справі відносно другого відповідача -ТОВ «Меланта»припинено, суд оцінює докази і вирішує спір лише стосовно першого відповідача -ТОВ «Триал»в особі його Чернівецької філії.

З огляду на наведені приписи ст.208 ГК України стягнення до державного бюджету з ТОВ «Триал»одержаного ним за договором купівлі-продажу №4 від 26.04.2004р. можливо при умові визнання зазначеного договору недійсним як такого, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також у разі наявності у нього -ТОВ «Триал»наміру щодо такого укладення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною ним, зокрема, у постанові від 09.02.2010р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Приватної фірми «Росток»та Приватної виробничо-комерційної фірми «ОСОБА_1 і КО»про визнання недійсними господарських зобов'язань та стягнення в дохід держави всього одержаного, за статтею 208 ГК України право чин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 ст.228 ЦК України є нікчемним. У силу част.2 ст.215 цього кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання правочину(господарського зобов'язання) недійсним розгляду судом не підлягають. У випадку помилкового порушення - провадження у такій справі підлягає закриттю.

З огляду на наведену вище правову позицію Верховного Суду України та відповідно до статей 215, 228 ЦК України дана справа у частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу №4 від 26.04.2004р. з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, розгляду не підлягає.

Що стосується другої частини позовних вимог щодо застосування до ТОВ «Триал»в особі його Чернівецької філії санкцій, передбачених ст.208 Господарського кодексу України, та стягнення з нього до державного бюджету 307543грн. вартості отриманого відповідачем товару по спірному у справі договору, то слід зазначити наступне.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені наведеною вище статтею Господарського кодексу України є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а відносяться до адміністративно-господарських, т.я. відповідають їх визначенню, закріпленому у част.1 ст.238 ГК України. Тому, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК України, тобто протягом шести місяців. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.

Як вже наводилося вище і що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими товарно-транспортними і податковими накладними(а.с.8-16, т.1), товар по спірному у справі договору на суму 307543 грн. отриманий ТОВ «Триал»04, 06 та 14 травня 2004р. Тому, датою виконання договору по відношенню до Чернівецької філії ТОВ «Триал»і отже датою початку перебігу строку, передбаченого ст.208 ГК України, є 14 травня 2004 року, закінчення - 14 листопада 2004р.

З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою про застосування конфіскаційної санкції до відповідача ДПІ у м.Чернівці звернулася до суду 15.09.2005р., тобто через 10 місяців після закінчення строку, встановленого для застосування санкції.

Слід відзначити, що позивачем також не доведено наміру у Чернівецької філії ТОВ «Триал»щодо укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , т.я. спірний у справі договір укладений з юридичною особою за наявності у останньої доказів правової дієздатності, про що свідчать дані договору щодо юридичного статусу ТОВ «Меланта»(печатка підприємства, дані про державну реєстрацію, ідентифікаційний код); відповідачу на день укладення договору не була відома інформація щодо неплатоспроможності ТОВ «Меланта», податкової заборгованості і т.і., яка (інформація) була отримана ДПІ у м.Чернівці від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області; включення відповідачем до кредиту суми ПДВ здійснено у відповідності до чинного податкового законодавства і на підставі податкових накладних; Чернівецька філія ТОВ «Триал»як сторона за договором не несе відповідальності за порушення другою стороною податкових зобов'язань, якщо такі мали місце.

Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись ст.ст.157, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.04.2004р. №4.

2. У решті позовних вимог відмовити .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається до адміністративної або апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів після її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Б.Є. Желiк