ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.03.09р.
Справа № 11/34-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Богатир", смт. Підволочиськ Тернопільської області
до приватного підприємцяОСОБА_1, м. Нікополь
Дніпропетровської області
про
стягнення 24 068, 09 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути 23 108
грн., що складають суму заборгованості за товар, поставлений по видатковій
накладній №Бг-0000032 від 28.02.08р., 668, 55 грн. пені, 83, 57 грн. річних та
207, 97 грн. інфляційних.
Від позивача надійшло клопотання
про розгляд справи без присутності представника останнього, за наявними
матеріалами справи.
Позивачем надано витяг з Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на
02.03.09р., згідно якому відповідач знаходиться за адресою зазначеною у
позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про призначення до
розгляду справи, так і про відкладення, отже відповідач був належним чином
повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
28.02.08р. позивач передав
відповідачеві товар на суму 95 333 грн., що підтверджено видатковою накладною
№Бг-0000032 від 28.02.08р.
Відповідно до ст.11 Цивільного
Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що
передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами
цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та
обов'язки.
За приписом ст. 509 Цивільного
кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього
кодексу.
Дії позивача по передачі товару по
видатковій накладній №Бг-0000032 від 28.02.08р. представнику відповідача на
загальну суму 95 333 грн., та дії відповідача по прийняттю товару вказаного в накладній, свідчать про те, що у
боржника, в даному випадку відповідача, виникло зобов'язання з оплати
отриманого у позивача (кредитора)
товару, який відповідачем виконано частково в сумі 72 225 грн., про що
свідчить банківська виписка залучена до матеріалів справи.
Оскільки строк цього грошового
зобов'язання сторонами не був узгоджений, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час.
Боржник відповідно до ст. 530
Цивільного кодексу України повинен виконати такий обов'язок у семиденний
строк.
Вимога, щодо здійснення розрахунків
за поставлений товар позивачем викладена
в листі №26 від 21.10.08р. та надіслана
на адресу відповідача 22.10.08р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного
кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до
умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання по
оплаті отриманого товару у сумі 23 108 грн. на момент розгляду спору відповідач
не надав.
При викладених обставинах вимоги
позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 23 108 грн. слід визнати
обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного
кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на
вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від
простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданому розрахунку сума
річних за період прострочення з 13.11.08р. по 26.12.08р. складає 83, 57 грн.,
розмір інфляційних за листопад 2008р. складає - 207, 97 грн.
Зазначені вище суми підлягають до
примусового стягнення.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу
України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням
умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу
України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Вимоги щодо стягнення пені
задоволенню не підлягають оскільки відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу
України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник
повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова
сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Закон України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих
коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою
сторін.
Відповідно до ст. 547 Цивільного
кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому
числі - пені, повинен вчиняться у
письмовій формі. Доказів укладення такого правочину позивач не надав.
Керуючись ст.ст. 526, 547, 549,
610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Стягнути з приватного підприємцяОСОБА_1, м. Нікополь
Дніпропетровської області на користь
товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир", смт.
Підволочиськ Тернопільської області 23 108 грн. основного боргу, 83, 57 грн.
річних, 207, 97 грн. інфляційних, 233, 99 грн. держмита, 114, 72 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання
рішенням законної сили.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2009 |
Оприлюднено | 24.09.2009 |
Номер документу | 4712172 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко І.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні