Постанова

від 21.07.2015 по справі 826/7067/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2015 року 13:40 № 826/7067/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до 3-тя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві Головне управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міндоходів у м. Києві (надалі - третя особа або ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0016622210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 13.05.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, зафіксованого в акті перевірки порушення у дійсності не було, а робота лотка у листопаді 2014 року практично зупинилася у зв'язку зі значним погіршенням економічної ситуації в Україні, з огляду на що директором ТОВ «Україна» винесено наказ №6 від 12.11.2014 року, згідно якого встановлено закрити лоток на вул. Пушкінській, 5-А, стенд з товарами власного виробництва, що реалізувались через лоток на вулиці, встановити в офісному приміщенні та переобладнати у вітрину, використовувати виключно як вітрину зі зразками виготовленої продукції для відвідувачів та замовників послуг з пакування.

У судовому засіданні 13.05.2015 року відповідача - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві - замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві).

У судовому засіданні 27.05.2015 року третю особу - ГУ Міндоходів у м. Києві - замінено на правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві).

У судове засідання 16.06.2015 року з'явилися представники осіб, які беруть участь у справі.

Представники позивача у вказаному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Україна» порушень щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Представник третьої особи проти позовних вимог також заперечував, підтримавши пояснення представника відповідача.

Крім того, у даному судовому засіданні в якості свідків допитано гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, які в якості посадових осіб ГУ Міндоходів у м. Києві проводили перевірку ТОВ «Україна», за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зі слів яких за результатами перевірки офісу (каси) ТОВ «Україна» виявлено факт здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в господарській одинці «лоток», яка розташована в стаціонарному (електрофікованому) приміщенні без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Суд у судовому засіданні 16.06.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши показання свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «Україна», за результатами якої складено акт від 19.11.2014 року (надалі - акт перевірки).

У відповідності до змісту даного акта перевірки, контролюючим органом встановлено факт здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в господарській одинці «лоток», яка розташована в стаціонарному (електрофікованому) приміщенні без застосування реєстратора розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, згідно акту перевірки, в 2011 році порушення вчинене вперше 29.11.2011 року (сума розрахунків склала 660,00 грн.), 30.11.2011 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей день товарів (послуг) становить 2199,60 грн.), 28.11.2011 року порушення вчинене втретє (вартість придбаних в цей день товарів (послуг) становить 72,60 грн.). У 2012 році порушення вчинене вперше 28.04.2012 року (сума розрахунків склала 6756,00 грн.), 30.05.2012 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей день товарів (послуг) становить 2600,00 грн.), наступні порушення вчинені в період з 20.09.2012 року по 28.12.2012 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 27975,00 грн.). У 2013 році порушення вчинене вперше 01.02.2013 року (сума розрахунків склала 6750,00 грн.), 04.03.2013 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 6558,00 грн.), наступні порушення вчинені в період з 29.03.2013 року по 30.11.2013 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 66225,60 грн.). У 2014 році порушення вчинене вперше 31.01.2014 року (сума розрахунків склала 6708,00 грн.), 28.02.2014 року порушення вчинено вдруге (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 3630,00 грн.), наступні порушення вчинені в період з 04.04.2014 року по 12.11.2014 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 65503,00 грн.).

На підставі вищенаведених висновків ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0016622210, яким на підставі акту перевірки встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі чого ТОВ «Україна» нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 813 872,60 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення ГУ ДФС у м. Києві про результати розгляду первинних скарг від 31.01.2015 року №1406/10/26-15-10-08 та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 23.03.2015 року №6025/6/99-99-10-01-02-25, у відповідності до яких податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0016622210 залишено без змін.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позов до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265).

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, вказані суб'єкти господарювання зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом , проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №265).

Приписами ст. 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену (п. 10 ст. 9 Закону №265).

При цьому, контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України (ч. 1 ст. 15 Закону №265).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

В свою чергу, як вбачається зі змісту акту перевірки та підтверджено свідками (гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2В.), які в якості посадових осіб ГУ Міндоходів у м. Києві проводили перевірку ТОВ «Україна», перевіряючими встановлено здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в господарській одинці «лоток», яка розташована в стаціонарному (електрофікованому) приміщенні без застосування реєстратора розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Натомість, представниками позивача під час судового розгляду справи наголошено, що вказаний «лоток» був переобладнаний у вітрину, згідно наказу №6 від 12.11.2014 року директора ТОВ «Україна», у відповідності до якого встановлено закрити лоток на вул. Пушкінській, 5-А, стенд з товарами власного виробництва, що реалізувались через лоток на вулиці, встановити в офісному приміщенні та переобладнати у вітрину, використовувати виключно як вітрину зі зразками виготовленої продукції для відвідувачів та замовників послуг з пакування.

При цьому, враховуючи факт початку проведення перевірки 13.11.2014 року, як вказано в акті перевірки, а також зазначення у книзі обліку розрахункових операцій №2659000273 від 05.03.2005 року «для використання в лоток без реєстратора», копія якої надана представником третьої особи під час судового розгляду справи, тобто яка і була об'єктом перевірки, останнього запису розрахункової операції 12.11.2014 року, тобто до початку проведення перевірки та в день прийняття наказу, згідно якого «лоток» перестав використовуватися як торгівельний об'єкт та почав використовуватися позивачем як вітрина, суд дійшов висновку, що у перевіряючих були відсутні підстави стверджувати, що у період з 29.11.2011 року по 12.11.2014 року вказаний «лоток» також знаходився у стаціонарному (електрофікованому) приміщенні, а також те, що після переміщення «лотка» в офісне приміщення з останнього відбувався продаж товарів (послуг). Інших доказів, які б підтверджували зворотнє, відповідачем та третьою особою, як суб'єктами владних повноважень, не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу відсутні підстави стверджувати про порушення ТОВ «Україна» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №265, внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0016622210, а, відтак, останнє є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.12.2014 року №0016622210.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (ідентифікаційний код: 19020525, адреса: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 5-А) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок