Ухвала

від 27.08.2015 по справі 826/7067/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7067/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Головне управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0016622210 від 01 грудня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «Україна», за результатами якої складено акт від 19 листопада 2014 року.

Згідно з висновками акта перевірки, податковим органом встановлено факт здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в господарській одинці «лоток», яка розташована в стаціонарному (електрофікованому) приміщенні без застосування реєстратора розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з актом перевірки, у 2011 році порушення вчинене вперше 29 листопада 2011 року (сума розрахунків склала 660,00 грн.), 30 листопада 2011 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей день товарів (послуг) становить 2 199,60 грн.), 28 грудня 2011 року порушення вчинене втретє (вартість придбаних в цей день товарів (послуг) становить 72,60 грн.). У 2012 році порушення вчинене вперше 28 квітня 2012 року (сума розрахунків склала 6 756,00 грн.), 30 травня 2012 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей день товарів (послуг) становить 2 600,00 грн.), наступні порушення вчинені у період з 20 вересня 2012 року по 28 грудня 2012 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 27 975,00 грн.). У 2013 році порушення вчинене вперше 01 лютого 2013 року (сума розрахунків склала 6 750,00 грн.), 04 березня 2013 року порушення вчинене вдруге (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 6 558,00 грн.), наступні порушення вчинені в період з 29 березня 2013 року по 30 листопада 2013 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 66 225,60 грн.). У 2014 році порушення вчинене вперше 31 січня 2014 року (сума розрахунків склала 6 708,00 грн.), 28 лютого 2014 року порушення вчинено вдруге (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 3 630,00 грн.), наступні порушення вчинені в період з 04 квітня 2014 року по 12 листопада 2014 року (вартість проданих в цей період товарів (послуг) становить 65 503,00 грн.).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016622210 від 01 грудня 2014 року, яким за порушення п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ТОВ «Україна» нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 813 872,60 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абз. 15 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначенням розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Як вбачається зі змісту акту перевірки та підтверджено допитаними у суді першої інстанції свідками (гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4), які в якості посадових осіб ГУ Міндоходів у м. Києві проводили перевірку ТОВ «Україна», податковим органом встановлено здійснення розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в господарській одинці «лоток», яка розташована в стаціонарному (електрофікованому) приміщенні без застосування реєстратора розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з наказом директора ТОВ «Україна» № 6 від 12 листопада 2014 року, встановлено закрити лоток на вул. Пушкінській, 5-А, стенд з товарами власного виробництва, що реалізувались через лоток на вулиці, встановити в офісному приміщенні та переобладнати у вітрину, використовувати виключно як вітрину зі зразками виготовленої продукції для відвідувачів та замовників послуг з пакування. При наданні послуг з пакування чи продажі коробок власного виробництва за готівку в офісному приміщенні, оформляти прибуткові касові ордери з видачею відповідних квитанцій покупцям.

Крім того, у матеріалах справи наявні: копія довідки № 2659000273 від 03 березня 2005 року. копія книги обліку розрахункових операцій № 2659000273 від 05 березня 2005 року, в яких зазначено, що вона «зареєстрована ДПІ Шевченківського району «для використання в лоток без реєстратора», та останній запис розрахункової операції - 12 листопада 2014 року, тобто до початку проведення перевірки та в день прийняття наказу № 6 від 12 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт допущення позивачем порушення п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0016622210 від 01 грудня 2014 року є неправомірним та таким, що прийнято з порушенням наведених законодавчих норм, з урахуванням непідтвердження належними та допустимими доказами у справі порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.