Рішення

від 21.07.2015 по справі 920/2083/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2015 Справа № 920/2083/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства Харківський електрощитовий завод , м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе , м. Суми

про стягнення 1 222 254 грн. 48 коп.

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Ю.О.Зражевський

Суддя В.В.Яковенко

Представники сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1222254 грн. 48 коп., у тому числі 1107114 грн. 00 коп. основного боргу за договором № КЭ-60 від 30.09.2013, 115140 грн. 48 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, а також витрати по сплаті судового збору.

30.01.2015 до господарського суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вхідний реєстраційний № 1057), у якій, посилаючись на перерахунок суми пені, позивач просить стягнути з відповідача 1107114 грн. 00 коп. основного боргу за договором № КЭ-60 від 30.09.2013, 114532 грн. 84 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, а також судові витрати по справі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав.

У дане судове засідання представники сторін не прибули, при цьому від представника позивача надійшло клопотання (вхідний реєстраційний № 8441 від 20.07.2015) про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2013 між Корпорацією Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С (постачальник, первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе (відповідач) був укладений договір №КЭ-60.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язувався виготовити і поставити, а відповідач - прийняти і оплатити обладнання відповідно Специфікації № 1 - Систему плавного частотного пуску СМПЧ-10/1,0-2, відповідно до узгодженого технічного завдання (додаток № 2), яке є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.3. договору від 30.09.2013 визначено порядок розрахунків, де зафіксовано 50% передплату від вартості договору, та 40% від вартості договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність виготовленого обладнання до відправки і 10% від вартості договору протягом 90 календарних днів з моменту поставки обладнання.

Згідно пункту 2.3.1. договору доплата в розмірі 40% від вартості договору проводиться після приймання виготовленого обладнання.

Пунктом 2.4. договору встановлена загальна сума за договором № КЭ-60, яка становить 2 214 228,00 грн. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. договору строк поставки обладнання визначений протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання 90% оплати і підписання акту приймання.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник, не отримавши 90% оплати за договором 03.06.2014 здійснив поставку обладнання відповідачу. Даний факт підтверджується видатковою накладною №КР-0050 від 03.06.2014 на суму 2214228,00 грн., товарно-транспортною накладною №КР-0050 від 03.06.2014.

Відповідачем же, у свою чергу, не у повному обсязі виконано умови договору від 30.09.2013 щодо оплати за поставлену продукцію, та станом на дату подання позовної заяви не сплачено 1107114,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ Укрсоцбанк , вих. № 10.401 -186617-19328 від 10.12.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором належним чином та у повному обсязі не виконує.

03.07.2014 року між Корпорацією Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С (первісним кредитором), Приватним акціонерним товариством Харківський електрощитовий завод (новим кредитором, позивачем) та Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе (боржником, відповідачем) був укладений договір про відступлення права вимоги № ХЕЗ-25.

Пунктом 1.1. договору про відступлення права вимоги передбачено, що Корпорація Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С відступає Приватному акціонерному товариству Харківський електрощитовий завод , а ПрАТ Харківський електрощитів завод приймає право грошової вимоги, що належить Корпорації Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С , і стає кредитором за договором № КЭ-60 від 30.09.2013, укладеним між Корпорацією Харківський електрощитовий завод-Елетекс-С та Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе .

Відповідно до п. 1.2. договору від 03.07.2014 до позивача перейшли права первісного кредитора у грошових зобов'язаннях, що виникли із договору № КЭ-60 від 30.09.2013.

Згідно з п. 1.4. вищезазначеного договору право вимоги за договором № КЭ-60 30.09.2013 переходять до позивача після підписання договору про відступлення, тобто з 03.07.2014.

Договір про відступлення права вимоги підписано трьома сторонами, у тому числі і боржником - ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе , що додатково підтверджує наявність заборгованості та свідчить про визнання боргу відповідачем.

За ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виплати, процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі, що існував на момент підписання договору.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Позивач зазначає, що має всі оригінали документів, що засвідчують права вимоги по договору № КЭ-60 від 30.09.2013, а відповідач має докази переходу до позивача права вимоги за договору № КЭ-60 від 30.09.2013, оскільки його представником підписаний договір про відступлення права вимоги № ХЕЗ-25 від 03.07.2014.

Таким чином, у позивача правомірно виникло право вимагати у ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе оплати боргу у сумі 1107114,00 грн.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 114532,84 грн. пені, нарахованої на підставі договору № ХЕЗ-25 від 03.07.2014.

Відповідно до пункту 4.2 вищезазначеного договору у разі, якщо боржник не сплатить суму (згідно п. 1.3 ця сума становить 1107114,00 грн.) у строк до 25.08.2014, згідно п. 3.1.1 (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача), то, починаючи з 26.08.2014 божник виплачує новому кредиторові (позивачу) пеню у розмірі 0,1 % від вартості, за кожен день прострочення, починаючи з третього дня прострочення.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведеного, судом був здійснений перерахунок заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, на підставі якого суд робить висновок про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 114532,84 грн. пені, тобто в межах заявленою суми.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем були подані до суду докази в обґрунтування заявлених ним вимог, в той час як відповідач не скористався своїх правом щодо подання доказів, в судове засідання, про місце і час проведення якого був повідомлений належним чином, свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву чи заперечень проти позову не подав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе (40000, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) на користь Приватного акціонерного товариства Харківський електрощитовий завод (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19; код ЄДРПОУ 32133065) 1107114 грн. 00 коп. боргу, 114532 грн. 84 коп. пені, 24432 грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2015.

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Ю.О.Зражевський

Суддя В.В.Яковенко