Постанова

від 28.07.2011 по справі 18/006-10/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 № 18/006-10/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Зеленіна В.О.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ Авіакомпанія В«АеросвітВ»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2011 року

у справі № 18/006-10/17 (Суддя: Горбасенко П.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства „ Авіакомпанія В«АеросвітВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ»

про стягнення 1 861 752,59 грн.,

за зустрічним Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ»

позовом

до Закритого акціонерного товариства „ Авіакомпанія В«АеросвітВ»

про стягнення 3 131 107,87 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Київської області від 26.10.2010р. у справі № 18/006-10/17 первісний позов Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» на користь Закритого акціонерного товариства В»Авіакомпанія „АеросвітВ» - 2 044 859, 98 грн. заборгованості, 20 448,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „АеросвітВ» задоволено повністю, та присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „АеросвітВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» 3 131 107,87 грн. збитків, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. у справі № 18/006-10/17, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р., рішення Господарського суду Київської області від 26.11.2010р. в частині задоволення зустрічного позову скасовано. Первісний позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» на користь Закритого акціонерного товариства В«Авіакомпанія „АеросвітВ» - 2 044 859,98 грн. заборгованості, 20 448,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» на користь Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „АеросвітВ» - 12 750,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

31.03.2011р. господарським судом Київської області на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. у даній справі видано накази.

15.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» звернулося до господарського суду Київської області із заявою про розстрочку виконання рішення від 26.11.2011р., а саме грошових коштів в розмірі 2 065 544,58 грн. на один рік рівними частинами, починаючи з 01.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» про розстрочення виконання рішення задоволено повністю, розстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 26.11.2010 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р. в частині задоволення первісного позову, яке набрало законної сили 19.01.2011р., на один рік рівними частинами по 172 128,71 грн. за кожен місяць, починаючи з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. включно.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Закрите акціонерне товариство В«Авіакомпанія „АеросвітВ» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 24.06.2011р. про надання Товариству з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» розстрочки виконання рішення та відмовити останньому у наданні розстрочки виконання рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що суд першої інстанції прийняв ухвалу при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та також, що висновки суду, які викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи.

Крім того, апелянт мотивує тим, що місцевий господарський суд прийняв ухвалу за відсутності представника позивача, який був не повідомлений належним чином про час і місце засідання суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено.

За таких обставин та з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариством з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» .

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду, згідно ст. 106 ГПК України, розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не правомірно задовольнив заяву про розстрочку виконання рішення, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом ( п. 1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» ).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи ( п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» ).

Крім того, при застосуванні розстрочки виконання рішення суду не повинні порушуватися права та законні інтереси стягувача по справі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції задовольняючи заяву боржника про відстрочку виконання рішення виходив з того, що відповідач надав звіт про фінансові результати за 2010 рік та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, які свідчать про збитки на підприємстві.

Колегія суддів, не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з того, що наведені у звіті фінансові результати не свідчать про фактичну відсутність коштів або майна у боржника.

Доводи місцевого господарського суду, що у разі набрання законної сили рішення господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АерохендлінгВ» до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія В»АеросвітВ» про стягнення 244 349,17 грн. у справі № 5/191-10 зможе частково погасити заборгованість перед стягувачем є необґрунтованими та такими, що не підлягали вивченню судом першої інстанції.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги від 27.10.2010 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» від Товариства з обмеженою відповідальністю „АерохендлінгВ» перейшло право вимоги останнього до Закритого акціонерного товариства В«Авіакомпанія „АеросвітВ» про стягнення 137 180,57 грн., які будуть стягнуті з Закритого акціонерного товариства В«Авіакомпанія „АеросвітВ» з моменту набрання законної сили рішення, і тоді боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» ) зможе частково погасити свою заборгованість за рішенням по справі №18/006-10/17 перед стягувачем (Закритого акціонерного товариства В«Авіакомпанія „АеросвітВ» ) на вищезгадану суму.

Колегією суддів встановлено та зазначено у апеляційній скарзі стягувача, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» по вищевказаному договорі відступлення права вимоги, а саме пункт 2.2 договору, зобов'язано після підписання договору протягом 2 місяців перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю „АерохендлінгВ» грошову суму у розмірі 137 180,57 грн. Отже, такої як реальної можливості для часткової сплати заборгованості у боржника перед стягувачем не буде.

Тому, місцевий господарський суд скористався наданим йому правом та надав розстрочку виконання рішення, але належним чином не обґрунтував її, а саме не зважив на роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333, в частині врахування матеріальних інтересів сторін, їх фінансовий стан та ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 24.06.2011 року про розстрочку виконання рішення по справі № 18/006-10/17 підлягає скасуванню, в заяві Товариству з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» про розстрочку виконання рішення слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія В«АеросвітВ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2011 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.06.2011 року про розстрочення виконання рішення у справі №18/006-10/17 - скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ДоглядВ» про розстрочку виконання рішення по справі № 18/006-10/17 - відмовити.

4. Матеріали справи № 18/006-10/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Зеленін В.О.

ОСОБА_1