Ухвала

від 21.07.2015 по справі 826/7014/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7014/15 Головуючий у 1-й інстанції:Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрансресурс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрансресурс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївського районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30 вересня 2013 № 004352208 та № 0004342208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Голосіївського районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу від 04 вересня 2013 року № 727, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрансресурс» (код ЄДРПОУ 37033980) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Магірус ЛТД» (код ЄДРПОУ 37122550), ПП «Авто-Агро-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35330165), ТОВ «Голден спектр технолоджи» (код ЄДРПОУ 37391942), ТОВ «Союз-електро» (код ЄДРПОУ 23548137) за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складно акт від 18 вересня 2014 року № 205/1-22-08-37033980 в якому встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема: підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат підприємства на суму 277773,00, а саме по періодах: ІІ кв. 2011 року у сумі 79626,00 грн., ІІ-ІІІ кв. 2011 року у сумі 110802,00 грн., ІІ-ІV кв. 2014 року у сумі 5680,00 грн., І кв. 2012 року у сумі 56665,00 грн., три кв. 2012 року у сумі 25000,00 грн. Вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток на суму 62254,00 грн., а саме по періодах: ІІ кв. 2011 року у сумі 18314,00 грн., ІІ-ІІІ кв. 2011 року у сумі 25484,00 грн., ІІ-ІV кв. 2014 року у сумі 1306,00 грн., І кв. 2012 року у сумі 11900,00 грн., три кв. 2012 року у сумі 5250,00 грн.; підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 41844,00 грн., а саме по періодах: квітень 2011 року у сумі 10192,00 грн., липень 2011 року у сумі 4398,00 грн., серпень 2011 року у сумі 3545,00 грн., вересень 2011 року у сумі 6240,00 грн., листопад 2011 року у сумі 1136,00 грн., січень 2012 року у сумі 11333,00 грн., липень 2012 року у сумі 5000,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2015 року № 0004352208, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 70829,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 62254,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8575,00 грн. та № 0004342208, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 57672,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 41844,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 15828,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрансресурс» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29).

Відповідно до договору доручення від 01 квітня 2011 року № 1106, укладеного між позивачем (довіритель) та ТОВ «Голден спектр Технолоджи» (повірений), відповідно до якого довіритель доручає повіреному виступати від імені та за рахунок довірителя в частині пошуку підприємств-потенціальних споживачів автотранспортних послуг; ведення переговорів та укладення договорів на транспортно - експедиційне обслуговування та перевезення вантажів; організації та проведення робіт по завантаженню, оформленню документів, організації перевезень, здійсненню інших операцій, пов'язаних з поставками та перевезенням товару на території України та за її межами.

Оплата послуг повіреного здійснюється на підставі звіту повіреного, акту приймання-передачі робіт (надання послуг) після погодження сторонами об'єму виконаних робіт шляхом перерахування довірителем від 2% до 10% від суми отриманого платежу за автотранспортні послуги (пункти 3.1 та 3.2 Договору).

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Ексімтрансресурс» надало копію договору доручення від 01 квітня 2011 року № 1106, акт виконаних робіт від 30 квітня 2011 року № 43012, звіт № 1 до акту виконання робіт від 30 квітня 2011 року, яким визначено перелік здійснених перевезень, податкову накладну від 30 квітня 2011 року № 43012 на загальну суму 95551,79 грн., в тому числі ПДВ 15925,30 грн. та банківську виписку по особовому рахунку, з якого вбачається проведення оплати на користь ТОВ «Голден спектр Технолоджи» на суму 95551,79 грн. на виконання договору від 01 квітня 2011 року № 1106.

01 липня 2011 року між позивачем (довіритель) та ТОВ «Союз-електро» (повірений) укладено аналогічний договір доручення № 1110, на підтвердження виконання якого позивачем надано акти виконаних робіт від 29 липня 2011 року №29081, від 31 серпня 2011 року № 31100 та від 28 вересня 2011 року № 28100, звіт № 1 до акту виконання робіт від 29 липня 2011 року, звіт № 2 до акту виконання робіт від 31 серпня 2011 року та звіт № 3 до акту виконання робіт від 28 вересня 2011 року, якими визначено перелік здійснених перевезень, податкові накладні від 29 липня 2011 року № 29081 на загальну суму 41230,52 грн., в тому числі ПДВ 6871,75 грн., від 31 серпня 2011 року № 31100 на загальну суму 33231,28 грн., в тому числі ПДВ 5538,55 грн. та від 28 вересня 2011 року № 28100 на загальну суму 58500,00 грн., в тому числі ПДВ 9750,00 грн. та банківські виписки по особовому рахунку, з якого вбачається проведення оплати на користь ТОВ «Союз-електро» на суми 41230,52 грн., 33231,28 грн. та 58500,00 грн. на виконання договору від 01 липня 2011 року № 1110.

Вказаний договір доручення від 01 липня 2011 року № 1110 в матеріалах справи відсутній, проте був досліджений контролюючим органом під час проведення перевірки, що підтверджується актом від 18 вересня 2014 року № 205/1-22-08-37033980.

У свою чергу, 03 липня 2012 року між позивачем (покупець) та ПП «Авто-агро-світ» (постачальник) укладено договір поставки № 03071, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості, за цінами та на умовах, визначених даним договором.

Найменування, кількість та ціна товару буде визначатись згідно видаткових накладних (пункт 1.2 Договору).

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Ексімтрансресурс» надало копію договору поставки від 03 липня 2012 року № 03071, видаткову накладну від 03 липня 2012 року № а-00000053, податкову накладну від 03 липня 2012 року № 41 на загальну суму 30000 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн. та банківську виписку по особовому рахунку, з якого вбачається проведення оплати на користь ПП «Авто-агро-світ» на суму 30000,00 грн. на виконання договору від 03 липня 2012 року № 03071.

Крім того, позивачем (покупець) укладався договір постачання товару від 01 жовтня 2011 року № 1015 з ТОВ «Магрус ДТД» (постачальник), відповідно до якого, постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах дійсного договору в асортименті, та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

На підтвердження виконання умов названого договору, ТОВ «Ексімтрансресурс» надало копію договору підряду постачання товару від 01 жовтня 2011 року № 1015, видаткові накладні від 01 листопада 2011 року № 24, від 03 листопада 2011 року, податкові накладні від 01 листопада 2011 року № 24 на загальну суму 4715,93 грн. в тому числі ПДВ 785,99 грн., від 03 листопада 2011 року № 36 на загальну суму 2100,41 грн., в тому числі ПДВ 350,07 грн. та банківські виписки по особовому рахунку, з якого вбачається проведення оплати на користь «Магрус ДТД» на суми 4715,93 грн. та 2100,41 грн. на виконання договору від 01 жовтня 2011 року № 1015.

01 жовтня 2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Магрус ДТД» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1119, відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар.

Позивачем, на підтвердження виконання умов названого договору, надано договір купівлі-продажу від 01жовтня 2011 року № 1119, видаткові накладні від 03 січня 2012 року №27 та від 11 січня 2012 року № 19, податкові накладні від 03 січня 2012 року № 27 на загальну суму 8162,53 грн. в тому числі ПДВ 1360,42 грн. та від 11 січня 2012 року № 19 на загальну суму 59834,88 грн. в тому числі ПДВ 9972,48 грн. та банківські виписки по особовому рахунку, з якого вбачається проведення оплати на користь «Магрус ДТД» на суми 8162,53 грн. та 59834,88 грн. на виконання договору від 01 жовтня 2011 року № 1119.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 з наступними змінами та доповненнями в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В силу пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи надані позивачем оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення № 88. Також, наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані контрагентами на ім'я позивача за результатами виконання відповідних договорів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем надано копії первинних документів з третіми особами, як підтвердження подальшої реалізації придбаного товару у контрагента, зокрема договір від 26 червня 2012 року № 55/4, специфікацію до вказаного договору, заявку № 1, накладну на відпустку матеріалів і сировини від 10 липня 2012 року № 292, податкову накладну від 10 липня 2012 року №3, банківську виписку по рахунку, договір купівлі продажу від 31 березня 2011 року № 1103, накладні на відпустку матеріалів і сировини від 01 листопада 2011 року № 206 та від 03 січня 2012 року № 1, податкові накладні від 01 листопада 2011 року № 255, від 03 січня 2012 року № 1, банківські виписки по рахунку.

Апелянтом не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за спірний період, відповідає вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не було надано до суду доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також жодних документальних доказів на підтвердження фактів підписання документів щодо цих правочинів не уповноваженими на те особами.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд прийшов до висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 198, 200, 205, 206 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.