Постанова

від 06.04.2011 по справі 20/8

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 20/8

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Дужич С.П. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник ОСОБА_1 дов.№121 від 21.03.2011 року

Від відповідача 1 - представник ОСОБА_2 дов.№009-РІ від 04.01.2011 року.

Від відповідача 2 - представник ОСОБА_3 дов.№96 від 04.06.2010 року

Від відповідача 3 - представник ОСОБА_3; представник ОСОБА_4 дов.б/н., від 31.03.2011 року

Від відповідача 4 - не з"явився

Від відповідача 5 - не з"явився

Від третьої особи - не з"явився

Від органу прокуратури - ОСОБА_5 посв.№10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" та відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс» на рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.11 р. у справі № 20/8 (суддя Василишин А.Р. )

за позовом ОСОБА_6 акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»

до відповідача 1 Рівненського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс»

до відповідача 3 Публічного акціонерного товариства «Завод «Технопривод»

до відповідача 4 Дочірнього підприємства «Рівне-ТДК»ОСОБА_6 акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»

до відповідача 5 Закритого акціонерного товариства Інвестиційної компанії «Восток-Інвест»

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 державного майна України

за участю Прокуратури Рівненської області

про визнання недійсним рішення, статуту, свідоцтва про реєстрацію випуску акцій та додаткового випуску простих іменних акцій, зобов'язати вчинити відповідні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року у справі №20/8 Позов прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі ОСОБА_7 державного майна України задоволено частково.

Припинено провадження по справі в частині вимог прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі ОСОБА_7 державного майна України про: зобов'язання Рівненського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року.

Визнано недійсним рішення, прийняте 29 серпня 2003 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по першому (Внесення змін до статуту) та другому (Збільшення розміру Статутного ОСОБА_7) питаннях порядку денного і викладені у протоколі № 2 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), зареєстровані 15 квітня 2004 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Визнано недійсним додатковий випуск простих іменних акцій закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) у кількості 10 427 990 штук на загальну номінальну вартість 10 427 990 грн.

Визнано недійсним рішення, прийняте 30 липня 2004 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 3 загальних зборів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) в новій редакції, зареєстрований 10 вересня 2004 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Визнано недійсним рішення, прийняте 25 квітня 2008 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по першому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 8 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), зареєстровані 30 травня 2008 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Визнано недійсним рішення, прийняте 30 липня 2010 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 11 загальних зборів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту публічного акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), зареєстрований 25 серпня 2010 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Зобов'язано реєстроутримувача акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), скасувати зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів акціонерного товариства «Завод «Технопривод», які були здійснені (внесені) реєстроутримувачем акціонерного товариства «Завод «Технопривод»на підставі здійснення акціонерним товариством «Завод «Технопривод»корпоративної операції та представлення наступних документів, зокрема: протоколу № 2 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»від 29 серпня 2003 року; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; статуту акціонерного товариства «Завод «Технопривод»в новій редакції від 10 вересня 2004 року.

Зобов'язано реєстроутримувача акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), відновити систему реєстру акціонерного товариства «Завод «Технопривод», що передувала внесенню до неї змін на підставі здійснення корпоративної операції, яка пов'язана із додатковим випуском акцій акціонерного товариства «Завод «Технопривод»відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»від 29 серпня 2003 року.

Позов ОСОБА_6 акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»задоволено частково.

Припинено провадження по справі в частині вимог ОСОБА_6 акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»про: зобов'язання Рівненського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року.

Визнано недійсним рішення, прийняте 25 квітня 2008 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по першому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 8 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), зареєстровані 30 травня 2008 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Визнано недійсним рішення, прийняте 30 липня 2010 року загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047) по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 11 загальних зборів закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод».

Визнано недійсними зміни до Статуту публічного акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), зареєстрований 25 серпня 2010 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Зобов'язано реєстроутримувача акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), скасувати зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів акціонерного товариства «Завод «Технопривод», які були здійснені (внесені) реєстроутримувачем акціонерного товариства «Завод «Технопривод»на підставі здійснення акціонерним товариством «Завод «Технопривод»корпоративної операції та представлення наступних документів, зокрема: протоколу № 2 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»від 29 серпня 2003 року; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій акціонерного товариства «Завод «Технопривод»№ 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; статуту акціонерного товариства «Завод «Технопривод»в новій редакції від 10 вересня 2004 року.

Зобов'язано реєстроутримувача акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, код 32200047), відновити систему реєстру акціонерного товариства «Завод «Технопривод», що передувала внесенню до неї змін на підставі здійснення корпоративної операції, яка пов'язана із додатковим випуском акцій акціонерного товариства «Завод «Технопривод»відповідно до протоколу № 2 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»від 29 серпня 2003 року.

В задоволенні решти позову -відмовлено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Рівне-ТДК»відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»(33021, м. Рівне-1, код 24169896) в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп..

Відкрите акціонерне товариство «Рівненський завод тракторних агрегатів»подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить:

Рішення господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року по справі №20/8 - скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_6 акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" в частині вимог які не були задоволені рішенням господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року по справі №20/8 - задоволити повністю.

Свою апеляційну скаргу позивач обгрунтовує тим, що:

Судом першої інстанції не надано змістовних обґрунтувань чому він відхилив доводи позивача щодо вимог про визнання недійсними рішень, прийнятих 29.08.2003 року загальними зборами акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»по першому (Внесення змін до статуту) та другому (Збільшення розміру Статутного ОСОБА_7) питаннях порядку денного і викладених у протоколі №2 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Технопривод»; визнання недійсним Статуту акціонерного товариства «Завод «Технопривод»в новій редакції, зареєстрований 15.04.2004 року Рівненською районною державною адміністрацією; визнання недійсним додаткового випуску простих іменних акцій акціонерного товариства «Завод «Технопривод»у кількості 10427990 штук на загальну номінальну вартість 10427990 грн.; визнання недійсним рішень, прийнятих 30.07.2004 року загальними зборами акціонерів акціонерного товариства «Технопривод»по п'ятому (Внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі №3 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Технопривод»; визнання недійсним Статуту акціонерного товариства «Технопривод»в новій редакції, зареєстрований 10.09.2004р. Рівненською районною державною адміністрацією.

Розглядаючи спір, господарський суд був зобов'язаний встановити слідуюче.

Так, відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.07.2010р. по справі № 9/83 ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»зобов'язано провести на підприємстві інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та аудиторську перевірку господарсько-фінансової діяльності ВАТ «РЗТА». У результаті проведення яких з'ясовано, що відбулося штучне «набування»розміру статутного фонду ПАТ «Технопривод», засновником якого є ВАТ «РЗТА», що підтверджується наступним.

Так, у результаті проведення аудиту виявлено, що 18.04.2003р. ТОВ „Завод „Технопривод" було реорганізовано у ЗАТ „Завод „Технопривод". Згідно з установчим договором від 18.04.2003р., розмір статутного фонду ЗАТ склав 4537766 грн. (поділений на таку ж кількість простих іменних акцій вартістю 1 грн.). У ньому внесок ВАТ „РЗТА" становив 4513016 грн. - 99,45% (крім обладнання тросового виробництва, у статутний фонд ЗАТ був переданий станок японського виробництва „Сакамура" вартістю 1611840 грн.). Внесок іншого учасника - ТОВ „Нівана" склав 24750 грн - 0,55%.

Протягом 2003 - 2005 р.р. пакет акцій ЗАТ „Завод „Технопривод", що належить ВАТ „РЗТА", зменшився з 4513016 до 1121148 акцій (з 99,45 до менш ніж 10 відсотків), що стало наслідком незаконно проведеної додаткової емісії.

Так, загальними зборами акціонерів, які відбулися 29.08.2003 року (протокол №2) прийнято рішення про збільшення розміру статутного фонду на 10 427 990 грн., провести додаткову емісію акцій, що була проведена нібито з метою залучення додаткових коштів для подальшого розвитку підприємства. Всього додатково було емітовано 10 427 990 акцій ЗАТ „Завод „ Технопривод". Номінальна вартість однієї акції -1 грн. З них близько 5 млн. акцій стали надбанням харківських фірм, при ньому оплата проводилася акціями ВАТ „РЗТА", в наслідок чого фактичного залучення додаткових коштів за рахунок нових акціонерів не відбулося. Таким чином, додаткова емісія не потрібна була як така взагалі. Гроші на підприємство так і не надійшли, користі від емісії ніякої: не відбулося збільшення випуску продукції, рентабельність підприємства не зросла.

У викупі акцій додаткової емісії також прийняли участь: ЗАТ „Рівнефільтр" - 871581 акцій, за рахунок внесення обладнання на цю суму; ДП ВАТ «РЗТА»«Рівне-ТДК»- 4958000 акцій, за рахунок внесення до статутного фонду ЗАТ Завод „Технопривод" нерухомого майна, що відбулося шляхом укладення договору обміну нерухомості на цінні папери від 30.05.2005р. ОСОБА_8 до цього договору, ДП „Рівне-ТДК" отримало акції ЗАТ „Завод „Технопривод" у кількості 4958000 шт. на суму 4958000 грн. в обмін на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою с.Городок Рівненського району, вул.Барона Штейнгеля 4-а, а саме: приміщення комплексу тросового виробництва площею 54171,5 кв.м. балансовою вартістю 4 270 300 грн.; приміщення їдальні балансовою вартістю 117 000 грн.; приміщення управління балансовою вартістю 557 600 грн. Наведені у договорі суми балансової вартості об'єктів нерухомості не відповідають даним бухгалтерського обліку ВАТ „РЗТА", згідно з яким залишкова балансова вартість цих об'єктів станом на 01.01.2005р. становила: приміщення комплексу тросового виробництва - 27 201 854грн.; їдальні - 323 700 грн.; приміщення управління - 677 711 грн., разом - 28203 265 грн.

Таким чином, сумарна вартість нерухомого майна, переданого ДП „Рівне-ТДК" до статутного фонду ЗАТ „Завод „Технопривод" в обмін на акції цього підприємства, була занижена на 23 254 265 грн., що стало результатом попередньо проведеної уцінки цього майна.

Крім цього, слід зазначити, що дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" створене в 1997 році. ОСОБА_8 до п.4.1 Статуту ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА", зареєстрованого розпорядженням виконкому Рівненської міської ради народних депутатів №634 від 24.04.97, майно ДП "Рівне-ТДК" ВАТ «РЗТА»складають основні фонди та обігові кошти, закріплені за ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" засновником ВАТ "РЗТА" на праві повного господарського відання, які відображаються в балансі підприємства. Право власності на це майно належить засновнику. ОСОБА_8 до п. 4.3 цього ж Статуту, відчуження майна може здійснюватися за погодженням з засновником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17.05.02 затверджено Статут ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" у новій редакції. Згідно з п.3.6 даного Статуту, ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" має відокремлене майно, яке належить йому на праві власності, у тому числі майно, передане йому засновником. ОСОБА_8 до п 5.2 Статуту, одним з джерел формування майна ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" є основні засоби, обігові кошти та інше майно, передане підприємству засновником ВАТ "РЗТА". Таке майно відповідно до п.5.3 Статуту належить ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" на праві власності.

На виконання рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" від 17.05.02 питання передачі майна ВАТ "РЗТА" до статутного фонду ДП "Рівне-ТДК" ВАТ РЗТА було вирішено ОСОБА_9 товариства ВАТ "РЗТА" (протокол № 3 від 03.10.02). Згідно з п. 2 цього протоколу ОСОБА_9 товариства встановила розмір статутного фонду ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" в сумі 2 901 176 грн. Цим же рішенням визначено майно, згідно з переліком, яке передається у якості внеску засновником до статутного фонду ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" для формування його цілісного майнового комплексу, а саме - обладнання тросового виробництва залишковою балансовою вартістю 2 901 176 грн.

У зв'язку з цим, головою правління ВАТ "РЗТА"' видано наказ № 220 від 04.10.02., відповідно до якого для ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" було передано майно ВАТ "РЗТА" згідно з додатком № 1 до цього наказу - обладнання тросового виробництва у кількості 421 одиниці на суму 2901176,2 грн.

У подальшому, будь-яких рішень стосовно додаткової передачі для ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна ВАТ "РЗТА" уповноваженими органами товариства не приймалось. Усе інше майно, в тому числі будівлі, продовжувало перебувати в користуванні ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" на попередніх засадах, тобто на праві повного господарського відання, без права відчуження, а його власником залишався ВАТ "РЗТА".

Ухвалою господарського суду області від 12.12.03р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "РЗТА" та накладено арешт на майно, а 21.01.04р. призначено розпорядником майна підприємства арбітражного керуючого ОСОБА_10

Проте посадові особи ДП «Рівне-ТДК»без відома засновника в порушення чинних норм законодавства розпорядилося майном ВАТ «РЗТА», чим завдали останньому значної шкоди.

Таким чином, в наслідок численних протизаконних дій з боку директора ДП «Рівне-ТДК»ВАТ «РЗТА»та АТ „Завод „Технопривод" позивач та держава в цілому втратили належне їм майно, так як було здійснено незаконне розпорядження майном ВАТ третіми особами без достатніх на те підстав.

Крім цього, частка ВАТ (та держави зокрема) у статутному фонді АТ „Завод „Технопривод" за два роки існування цього підприємства зменшилася з 99,455 до 7%.

Однак, всупереч вищенаведеному та пп. в) п. 1.5, п.2.2 Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2000 року за №167 було зареєстровано додатковий випуск акцій АТ «Завод «Технопривод»із статутним фондом 14 965 756 грн., який поділено на 14 965 756 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн., про що Рівненським територіальним управлінням ДКЦПФР було видано свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів №7/17/1/04 від 29.07.2004р.

Наслідком проведення цієї емісії частки ВАТ «РЗТА»та ДП «Рівне-ТДК»у статутному фонді АТ «Завод «Технопривод»зменшилися до вкрай малих розмірів, що призвело до повної втрати можливості будь-якого впливу на діяльність цього підприємства з боку ВАТ «РЗТА»та держави в цілому, а також значно ускладнює повернення незаконно відчуженого державного майна.

Збільшення Статутного фонду товариства проведено незаконно і призвело до суттєвого зменшення дольової участі позивача в Статутному капіталі, чим порушено його права як акціонера.

Рішення органів АТ «Завод «Технопривод»про збільшення статутного фонду і, як результат цього, перерозподіл долі учасників є незаконним.

Так, при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів АТ «Завод «Технопривод»були допущені чисельні порушення вимог закону та порушені права ВАТ «РЗТА»як акціонера, зокрема порушено приписи Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів, разом з цим, протокол №2 від 29.08.2003 року загальних зборів акціонерів АТ «Завод «Технопривод»не відповідає вимогам ст.6 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу" (в редакції, яка була чинною на момент його прийняття), а саме не містить визнаної обов'язковою інформації.

Крім цього, відповідачем-1 не додержані додаткові вимоги до оформлення протоколу рішення про випуск акцій, що містяться також в п. 2.2. Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2002 року за №167, згідно з яким протокол повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, керівника та печаткою емітента та має містити відомості про:

• фірмове найменування емітента та його місцезнаходження;

• розмір статутного капіталу;

• цілі та предмет його діяльності;

• зазначення службових осіб емітента;

• найменування органу контролю (аудиторської фірми);

• розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів (перелік і результати попередніх випусків цінних паперів із зазначенням свідоцтв про реєстрацію випусків цінних паперів та органів, що видали відповідні свідоцтва (із зазначенням за кожним випуском кількості іменних акцій, простих та привілейованих акцій, процентних та безпроцентних облігацій, номінальної вартості та загальної суми випуску));

• форму випуску акцій;

• порядок проведення голосування;

• порядок повідомлення про випуск;

• порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, що випускаються додатково, у кількості, пропорційній їх частці в статутному капіталі на дату прийняття рішення про випуск акцій.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те. що додаткова емісія акцій АТ «Завод «Технопривод»проведена з численними порушеннями норм чинного законодавства і підлягає скасуванню, а протокол №2 загальних зборів акціонерів АТ Завод «Технопривод»та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій АТ «Завод «Технопривод»підлягають визнанню недійсними.

Зазначає, що в результаті проведення даної емісії акцій АТ «Технопривод»відбувся перерозподіл акцій та відповідно внесені відповідні зміни до Статуту товариства. Так, рішеннями загальних зборів акціонерів АТ «Технопривод»(протокол №3 від 30.07.2004р., протокол №8 від 25.04.2008р. та протокол №11 від 30.07.2010р.) постановлено внести відповідні зміни до Статуту товариства (зміни до Статуту, зареєстровані Рівненською районною державною адміністрацією 10.09.2004р., 30.05.2008р. та 25.08.2010р.). У зв'язку з тим, що емісія цінних паперів проведена з порушеннями і підлягає визнанню недійсною, тому подальші зміни, внесені в Статут товариства, не відповідають дійсності та також підлягають визнанню недійсними разом із рішеннями, на підставі яких вони були внесені.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду позивач підтримує доводи апеляційної скарги.

Прокурор та перший відповідач ОСОБА_11 територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтримують доводи апеляційної скарги позивача.

Другий відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Емітент Сервіс" та третій відповідач ОСОБА_12 акціонерне товариство "Завод"Технопривод" заперечують доводи апеляційної скарги позивача.

Апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, подав другий відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Емітент-Сервіс". Просить його скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Прокуратури Рівненської області в інтересах держави, в особі ОСОБА_7 державного майна України, - відмовити.

Свою апеляційну скаргу відповідач обгрунтовує тим, що в резолютивній частині рішення двічі продубльовані пункти. На його думку місцевий господарський суд двічі задовільнив позовні вимоги.

Крім того, ВАТ «РЗТА»є акціонером ПАТ «Завод «Технопривод», тому спір між цими особами мав характер корпоративного спору. В свою чергу ані Прокуратура, ані ФДМУ, не є акціонерами ПАТ «Завод «Технопривод». Висновок суду про те, що в результаті проведеної додаткової емісії «частка Держави у статутному фонді ПАТ «Завод «Технопривод»за два роки існування цього підприємства зменшилася з 99,455 % до 7 %»не відповідає дійсним обставинам справи, адже держава за весь період існування ПАТ «Завод «Технопривод»ніколи не мала частки в статутному фонді цього товариства. Відтак, неможливо зменшити те, чого немає.

Оскільки ФДМУ не був акціонером ПАТ «Завод «Технопривод», позовна заява Прокуратури мала розглядатись як позов про визнання недійсним акту та зобов'язанні вчинити певні дії, а не як корпоративний спір.

Вирішуючи спір, суд не врахував того, що ФДМУ не є акціонером ПАТ «Завод «Технопривод», а тому акти, прийняті відповідачем, не розповсюджуються на ФДМУ, не є для нього обов'язковими, а тому не можуть порушувати його прав та охоронюваних Законом інтересів.

ОСОБА_8 до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. В силу статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 визначено, що під "органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратура подала позов в інтересах держави в особі ОСОБА_7 державного майна України. ОСОБА_8 до «Тимчасового положення про ОСОБА_7 державного майна України», затвердженого Постановою Верховної ОСОБА_9 України від 7 липня 1992 року N 2558-ХІІ, ОСОБА_7 державного майна України є державним органом, що здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна.

В позовній заяві вказується, що ОСОБА_7 державного майна України прямо та опосередковано володіє 61,71 % акцій ВАТ «РЗТА».

Але предметом даного спору не є державне майно та корпоративні права держави.

Таким чином, Прокуратура безпідставно зазначила в своєму позові ФДМУ як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки ФДМУ не наділений державою повноваженнями щодо здійснення функцій управління акціями ПАТ «Завод «Технопривод». Такою особою є не ФДМУ, а ВАТ «РЗТА»- позивач за первісним позовом.

Тобто вирішуючи питання про суб'єктний склад учасників процесу суд не врахував того, що ФДМУ, в інтересах якого діє Прокуратура, не є належним позивачем у цій справі.

Крім того, в рішенні суду вказано, що 06.02.2011р. до суду надійшла позовна заява Прокуратури в інтересах держави в особі ФДМУ, яка була прийнята судом як позовна заява третьої особи із самостійними вимогами.

Це також не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позовна заява Прокуратури датована 14.02.2011р., а 06.02.2011р. був неробочий день - неділя.

З огляду на це, позовна заява Прокуратури в інтересах держави в особі ФДМУ була подана до суду не 6 лютого, а 16 лютого 2011 року.

Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами подається в загальному порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 54, 61, 64 ГПК України.

Але при цьому, ніхто з учасників справи не повідомлявся про те, що суд прийняв до розгляду позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами. Ухвала з даного приводу (т. 2 а.с. 85-86) взагалі нікому не направлялась, що є грубим порушенням приписів ст. 64 ГПК України.

Тобто 16.02.2011р. суд прийняв до розгляду позовну заяву Прокуратури, а 17.02.2011р. (наступного дня), - суд її вже розглянув по суті та задоволив.

Представники сторін, які прибули в судове засідання 17.02.2011р., не мали й гадки про те, що цього дня будуть розглядатись ще якісь вимоги, крім вимог ВАТ «РЗТА». Про наявність у справі ще однієї позовної заяви сторони дізнались лише в судовому засіданні при їх проголошенні представником Прокуратури.

Суд не надав можливості сторонам вжити заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. З ст. 22 ГПК України), підготувати відзив на позовну заяву Прокуратури (ст. 59 ГПК України), ознайомитись з матеріалами, поданими до цієї позовної заяви (ст. 22 ГПК України), надати докази, які б повністю спростували доводи позовної заяви Прокуратури (ст. 33 ГПК України).

Задовольняючи позовні вимоги Прокуратури, суд виходив з того, що відповідач-4 (Дочірнє підприємство «Рівне-ТДК»ВАТ «РЗТА») в обмін на акції додаткової емісії ЗАТ «Завод Технопривод»передало емітенту (відповідачу-3) без достатніх правових підстав рухоме та нерухоме майно, яке належало позивачу (ВАТ «РЗТА»).

Вважає, що в даному випадку суд надав невірну юридичну оцінку діям відповідачів. Встановлені судом порушення, мали місце при розміщенні акцій додаткової емісії, тобто при їх продажі. Це підтверджується договором від 30.05.2005р. обміну нерухомості на цінні папери. Тобто порушення відповідачем-4 та відповідачем-3 законодавства при укладанні цього договору є підставами для визнання недійсним цього договору і не можуть бути підставами для недійсності рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ «Завод Технопривод». Ці порушення не стосуються процедури скликання та проведення зборів. Більш того, ці порушення мали місце вже після того як зборами були прийняті рішення та була зареєстрована додаткова емісія.

Судом було залишено без уваги, що випадки, в яких судам слід визнавати недійсними рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств приведені в п.п. 17-19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». В цій Постанові зокрема зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

-порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

-позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

-порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

-прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не мас підстав для задоволення позову.

Жодної з приведених в цій Постанові підстав судом встановлено не було. Більш того, загальні збори акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»від 29.08.2003р. були скликані і проведені у відповідності до діючого законодавства, за наявності кворуму, в присутності посадових осіб ВАТ «РЗТА»: як вбачається з наданого позивачем протоколу, в загальних зборах акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»приймали участь голова правління ВАТ «РЗТА»- ОСОБА_13 та виконавчий директор ВАТ «РЗТА»- ОСОБА_14 (голова та секретар зборів відповідно).

Слід зазначити, що на той момент ВАТ «РЗТА»мало 99,45 % в статутному капіталі ЗАТ «Завод «Технопривод». На зборах був кворум, який складав 100 %. За прийняті рішення було проголосовано одноголосно. Тобто ВАТ «РЗТА»підтримав (а фактично - самостійно прийняв) рішення про збільшення статутного капіталу.

Зазначає, що суд в своєму рішенні вказує на порушення вимог Закону України «Про господарські товариства», але не приводить жодної статті цього закону, яку було порушено.

Суд також не врахував Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»де в пункті 2.2.3. зазначено, що недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників (акціонерів) господарських товариств. Тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами) цього товариства.

Виходячи з викладеного, та враховуючи те, що ФДМУ не є акціонером ПАТ «Завод Технопривод», суд взагалі не мав підстав посилатися на порушення Закону України «Про господарські товариства»як на підставу для задоволення позову третьої особи.

Зазначає, що висновок суду про відсутність в протоколі від 29.08.2003р. інформації, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», також не відповідає дійсним обставинам справи.

Слід зазначити, що ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»встановлює вимоги до протоколу, а не до рішення загальних зборів.

Рішення про випуск акцій приймається засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів акціонерного товариства.

Рішення про випуск акцій оформляється протоколом.

Суд ототожнив протокол загальних зборів акціонерів із протоколом рішення про випуск акцій.

З рішення суду вбачається, що суд досліджував та оцінював на відповідність вимогам чинного законодавства протокол № 2 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»від 29.08.2003р., який був поданий до позовної заяви позивачем. Але суд залишив без уваги те, що матеріали справи містять крім цього протоколу, ще протокол рішення про випуск акцій від 29.08.2003р. (т. 2 а.с. 9-Ю), який був поданий до матеріалів справи Рівненським ТУ ДКЦПФР.

При цьому, суд не розібрався в правовій природі цих двох протоколів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами. До цього документу Законом встановлені певні вимоги. Недотримання цих вимог, тобто невідповідність документів вимогам законодавства, має наслідком відмову в реєстрації випуску акцій.

Невідповідність протоколу вимогам чинного законодавства не може бути підставою для недійсності рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів, адже товариство у будь-який час може привести цей протокол у відповідність до вимог чинного законодавства, а рішення загальних зборів акціонерів (той текст, який, як правило, йде після слова «вирішили:») при цьому залишається незмінними.

Таким чином, неналежне оформлення протоколу не може бути підставою для недійсності прийнятих загальними зборами рішень, оскільки між цим відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

За таких обставин, суд безпідставно застосував положення ст. б Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»до спірних правовідносин, оскільки ця норма Закону встановлює вимоги до протоколу рішення про випуск акцій, а не до протоколу загальних зборів акціонерів.

Те ж саме стосується й «Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 11 червня 2002 року № 167. Цей нормативний акт регулює порядок реєстрації випуску акцій та встановлює вимоги до документів, які подаються для реєстрації, зокрема до рішення про випуск акцій, а не до протоколу загальних зборів.

Крім того, суд не врахував того, що в Роз'ясненнях Президії вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 значиться, що недодержання правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

Таким чином, висновок суду про проведення додаткової емісії ЗАТ «Завод «Технопривод»з порушенням Закону, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд керувався нормами законодавства, які не підлягали до застосування.

Крім того, визнаючи недійсним додатковий випуск простих іменних акцій ЗАТ «Завод «Технопривод»(п. 5 резолютивної частини рішення суду), суд не обґрунтував таке своє рішення жодною нормою законодавства. Суд також не врахував того, що додатковий випуск акцій не є ані актом, ані правочином, у зв'язку з чим додатковий випуск акцій не підлягає визнанню недійсним.

Тобто в цьому випадку суд захистив порушене право позивача у спосіб, який не передбачений ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України.

Позиція Верховного суду України з цього приводу висловлена у постанові Президії Верховного Суду України від 3 березня 2004 року № 15 (Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" у частині регулювання діяльності акціонерних товариств) і полягає в наступному: «У судовій практиці зустрічаються непоодинокі випадки застосування таких засобів захисту порушеного права, що не передбачені законом. У цих випадках заявлений позов не повинен прийматися судом, а у разі прийняття - провадження у справі має бути припинено, оскільки такі способи захисту не передбачені законодавством, а їх застосування призводило б до порушення ст. 19 Конституції' України. Як приклад можна навести такі позовні вимоги: ... про визнання емісії недійсною; ... тощо».

Але означені Узагальнення судом враховані також не були.

Зазначає, що в своєму рішенні суд вказав, що через незаконний перерозподіл акцій, що відбувся внаслідок проведення додаткової емісії, всі наступні рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»та внесені на підставі цих рішень зміни до установчих документів є недійсними: «Суд вважає, що рішення загальних зборів проведені складом учасників, змінених з порушеннями Закону по своїй суті також: є нелегітимними і незаконними... ОСОБА_8, підлягають визнанню недійсними відповідні рішення загальних зборів Відповідача З і проведені за наслідком таких рішень відповідні зміни до Статуту Відповідача 3...»

Такий свій висновок господарський суд не обґрунтував жодною нормою законодавства. Крім того, такий висновок суперечить ст.ст. 10, 41 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 116, 159 ЦК України, з аналізу яких витікає, що право на участь в управлінні акціонерним товариством шляхом участі в загальних зборах акціонерів мають право усі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Будь-яка особа, яка придбала у власність акцію придбаває також право участі в загальних зборах акціонерів. Особа втрачає право участі в загальних зборах акціонерів лише після того як буде позбавлена права власності на акції.

Тобто акціонери - власники акцій додаткової емісії фактично втратять право власності на свої акції з моменту набрання законної сили рішенням про визнання недійсною додаткової емісії, тобто лише на майбутнє.

В даному випадку суд також не врахував того, що в цивільному законодавстві діє презумпція правомірності. ОСОБА_8 до п. 2.3.Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції' легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлено інше.

Суд не врахував того, що на момент прийняття рішень загальними зборами, які відбувались 30 липня 2004 року, 25 квітня 2008 року та 30 липня 2010 року, - додаткова емісія була чинною, що вказує на те, що акції додаткової емісії мали враховуватись при голосуванні на цих зборах.

Крім того, навіть якщо за логікою суду додаткова емісія змінила розподіл часток (акцій) в статутному капіталі ЗАТ «Завод «Технопривод», необхідно було звернути увагу на те, що в загальних зборах від ЗО липня 2004 року кворум складав 99,45 %, в загальних зборах від 25 квітня 2008 року кворум складав 99 %, в загальних зборах від ЗО липня 2010 року кворум складав 99,4 %. Тобто ВАТ «РЗТА»приймало участь в цих зборах. По оскаржуваних питаннях порядку денного рішення приймались одноголосно. Тобто рішення про затвердження змін до установчих документів є чинними незалежно від того приймали участь в голосуванні акції додаткової емісії чи ні.

Щодо підстав для задоволення вимог ВАТ «РЗТА»про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»від 30 липня 2004 року, від 25 квітня 2008 року та від 30 липня 2010 року, то в якості таких суд вказав на «відсутність в даних протоколах чіткого відображення інформації щодо участі Позивача на зборах (відсутності чіткого відображення особи, яка від імені Позивача голосувала на зборах)»

В даному випадку є незрозумілим чому суд вважав відсутність такого відображення в протоколі порушенням законодавства. Знову звертаємо увагу колегії на те, що суд в цій ситуації не послався на жодну норму чинного законодавства.

Зазначає, що позивач свої вимоги цими обставинами не обґрунтовував, а в разі якщо у суду виникли сумніви стосовно того, що ВАТ «РЗТА»не приймало участі у цих зборах, -суд мав витребувати від відповідача-3 протоколи засідання мандатних комісій цих зборів.

Але оскільки суд цього не зробив, такий висновок суду вважає за необхідне спростувати цими протоколами, копії яких долучено до апеляційної скарги.

З протоколу № 1 засідання мандатної комісії від 30.07.2004р. вбачається, що від ВАТ «РЗТА»в зборах приймав участь голова правління ОСОБА_13 із 4 513 016 акціями.

З протоколу № 1 засідання мандатної комісії від 25.04.2008р. вбачається, що від ВАТ «РЗТА»в зборах приймав участь ОСОБА_15 із 1 121 148 акціями.

З протоколу № 1 засідання мандатної комісії від 30.07.2010р. вбачається, що від ВАТ «РЗТА»в зборах приймав участь ОСОБА_16 із 6 079 148 акціями.

Таким чином, ВАТ «РЗТА»приймало участь у цих зборах, що вказує на відсутність у нього порушеного права у зв'язку із прийнятими рішеннями, а відсутність в протоколах цих зборів чіткого відображення інформації щодо участі в них ВАТ «РЗТА», - не є порушенням законодавства.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апелянт підтримує доводи апеляційної скарги.

Позивач та прокурор та перший відповідач заперечують доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_12 акціонерне товариство "Завод "Технопривод" підтримує доводи апеляційної скарги.

Представники четвертого, п"ятого відповідачів, третьої особи в судове засідання не з"явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце судового засідання. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційні скарги без їх участі.

Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Рівненський завод тракторних агрегатів»(надалі -Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Рівненського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі -Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс»(надалі -Відповідач 2), Публічного акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(надалі -Відповідач 3) та Дочірнього підприємства «Рівне-ТДК»ОСОБА_6 акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»(надалі -Відповідач 4) про:

·визнання недійсним рішення, прийнятого 29 серпня 2003 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по першому (Внесення змін до статуту) та другому (Збільшення розміру Статутного фонду) питаннях порядку денного і викладені у протоколі № 2 загальних зборів акціонерів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, в новій редакції, зареєстрованих 10 вересня 2004 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·визнання недійсним додаткового випуску простих іменних акцій Відповідача 3 у кількості 10 427 990 штук на загальну номінальну вартість 10 427 990 грн.;

·визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року;

·зобов'язання Відповідача 1 скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року;

·зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, скасувати зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів Відповідача 3, які були здійснені (внесені) реєстроутримувачем Відповідача 3 на підставі здійснення Відповідачем 3 корпоративної операції та представлення наступних документів, зокрема: протоколу № 2 загальних зборів акціонерів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; статуту Відповідача 3 в новій редакції від 10 вересня 2004 року;

·зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, відновити систему реєстру Відповідача 3, що передувала внесенню до неї змін на підставі здійснення корпоративної операції, яка пов'язана із додатковим випуском акцій Відповідача 3 відповідно до протоколу № 2 загальних зборів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року.

До початку слухання справи по суті Позивач доповнив позовну заяву новими вимогами (том 1, а.с. 44-46), а саме про:

·визнання недійсним рішення, прийнятого 30 липня 2004 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 3 загальних зборів Відповідача 3;

·визнання недійсним рішення, прийнятого 25 квітня 2008 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по першому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 8 загальних зборів акціонерів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 30 травня 2008 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·визнання недійсним рішення, прийнятого 30 липня 2010 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 11 загальних зборів Відповідача 3;

·визнання недійсними зміни до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 25 серпня 2010 року Рівненською районною державною адміністрацією.

20 січня 2011 року до місцевого господарського суду надійшло уточнення позовної заяви (том 1, а.с. 121-127)… При подачі даного уточнення Позивач, посилаючись на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, по суті висловив додаткові підстави позовних та додаткові предмети позовних вимог. Дане уточнення подано після розгляду справи по суті в судовому засіданні від 12 січня 2011 року (протокол в томі 1 на а.с. 111). Суд зауважує, що одночасна зміна (доповнення) і предмета, і підстав позову не допускається (суд також роз'яснює, що: заміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача; зміна підстав позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача; під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві [з пункту 3.7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 18 вересня 1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»]). Крім того, в силу дії тієї ж таки статті 22 Господарського процесуального кодексу України (частини 4), навіть неодночасна зміна предмету або підстави позову можлива лише до початку розгляду судом справи (справа ж слухалася до подачі описаного вище уточнення). Усе вищевказане вказує на неможливість прийняття такого уточнення, адже дане уточнення є одночасною зміною (доповненням) позовної заяви новими предметами та підставами.

З урахуванням усього вищевказаного, суд по справі № 20/8 розглянув лише ті вимоги Позивача, які заявлені до початку розгляду справи по суті, та не розглядає доданих Позивачем в уточненні (том 1, а.с. 121-72) нових позовних вимог з новими підставами та предметом.

25 січня 2011 року заступником прокурора Рівненської області подано клопотання про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Позивача (том 1, а.с. 132).

Згідно частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України: прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави; з метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення ОСОБА_9 Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

В силу дії частини 3 статті 29 Господарського процесуального кодексу України: про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні -також і усно.

Суд допустив вступ прокуратури Рівненської області (надалі -Прокуратура), що відображено в ухвалі місцевого господарського суду від 25 січня 2011 року (том 2, а.с. 46-47).

1 лютого 2011 року в господарський суд надійшло клопотання Прокуратури про об'єднання справи № 20/8 зі справою за позовом Прокуратури (том 2, а.с. 33).

Згідно частин 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України: в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Суд зауважив, що дана норма передбачає можливість об'єднання однорідних позовних заяв (справ) в одну справу, та не передбачає можливість об'єднання ідентичних (аналогічних) справ… Крім того, до даного клопотання не додано доказу порушення справи за позовом Прокуратури… За таких обставин суд відхиляє подане клопотання Прокуратури.

Також, у справі брала участь третя особа, яка не заявляли самостійних вимог на предмет позову, а саме -ОСОБА_7 державного майна України (надалі -Третя особа).

6 лютого 2011 року в господарський суд Рівненської області надійшла позовна заява Прокуратури в інтересах держави в особі Третьої особи до Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4 та Закритого акціонерного товариства Інвестиційної компанії «Восток-Інвест»(надалі -Відповідач 5) про:

·визнання недійсним рішення, прийняте 29 серпня 2003 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по першому (Внесення змін до статуту) та другому (Збільшення розміру Статутного ОСОБА_7) питаннях порядку денного і викладені у протоколі № 2 загальних зборів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 15 квітня 2004 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·визнання недійсним додаткового випуску простих іменних акцій Відповідача 3 у кількості 10 427 990 штук на загальну номінальну вартість 10 427 990 грн.;

·визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року;

·зобов'язання Відповідача 1 скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року;

·визнання недійсним рішення, прийнятого 30 липня 2004 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 3 загальних зборів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3 в новій редакції, зареєстрований 10 вересня 2004 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·визнання недійсним рішення, прийнятого 25 квітня 2008 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по першому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 8 загальних зборів акціонерів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 30 травня 2008 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·визнання недійсним рішення, прийнятого 30 липня 2010 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 11 загальних зборів Відповідача 3;

·визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 25 серпня 2010 року Рівненською районною державною адміністрацією;

·зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, скасувати зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів Відповідача 3, які були здійснені (внесені) реєстроутримувачем Відповідача 3 на підставі здійснення Відповідачем 3 корпоративної операції та представлення наступних документів, зокрема: протоколу № 2 загальних зборів акціонерів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; статуту Відповідача 3 в новій редакції від 10 вересня 2004 року;

·зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, відновити систему реєстру Відповідача 3, що передувала внесенню до неї змін на підставі здійснення корпоративної операції, яка пов'язана із додатковим випуском акцій Відповідача 3 відповідно до протоколу № 2 загальних зборів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року.

Згідно статті 26 Господарського процесуального кодексу України: треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін; про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу; треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

В зв'язку з вищевказаною подачею позовної заяви Прокуратури в інтересах держави в особі Третьої особи суд прийняв дану позовну заяву та змінив статус Третьої особи з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (том 2, а.с. 85-86).

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи господарський суд Рівненської області, згідно зі статтею 65 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 22 грудня 2010 року (том 1, а.с. 1; пункт 4 даної ухвали), ухвалою від 12 січня 2011 року (том 1, а.с. 112-113; пункт 2 даної ухвали), ухвалою від 1 лютого 2011 року (том 2, а.с. 46-47; пункт 2 даної ухвали) в даній справі витребував від сторін ряд доказів, в тому числі від Відповідача 4: відзив на позов, нормативне обґрунтування, докази.

Відповідач 4, за два місяці розгляду справи не подав суду витребувані ухвалами від 22 грудня 2010 року (том 1, а.с. 1; пункт 4 даної ухвали), ухвалою від 12 січня 2011 року (том 1, а.с. 112-113; пункт 2 даної ухвали), ухвалою від 1 лютого 2011 року (том 2, а.с. 46-47; пункт 2 даної ухвали) докази, а саме: відзив на позов, нормативне обґрунтування, докази.

На думку господарського суду Рівненської області, вищевказане (попередні два абзаци) свідчить про ухилення Відповідача 4 від вчинення дій, покладених господарським судом на Відповідача 4 (не надання витребуваних судом доводів та доказів), а також свідчить про те, що ці дії Відповідача 4 цілеспрямовані на мету ускладнення та затягнення вирішення спору в справі № 20/8, а також на недобросовісне користування належними процесуальними правами (перешкоджання всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи).

Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що серед позовних вимог Позивача та Прокуратури в особі Третьої особи є вимоги, які не підлягають розгляду в господарських судах України.

Так, згідно абзацу 2 статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»: державне регулювання ринку цінних паперів це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

В силу дії частини 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»: державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

ОСОБА_8 до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»: Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним ОСОБА_9 України та Кабінету Міністрів України; до системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи…

Згідно пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України: суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що Відповідач 2 є суб'єктом владних повноважень. При цьому, видача свідоцтва про реєстрацію випуску акцій є повноваженнями Відповідача 2, як суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

ОСОБА_8 до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Враховуючи усе вищезазначене, даний спір частково не підлягає розгляду в господарських судах України, а підлягає розгляду адміністративними судами в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, а саме в частині вимог Позивача та Прокурора в особі Третьої особи про: зобов'язання Відповідача 1 скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи усе вищевказане, провадження у справі № 20/8 підлягає частковому припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме в частині вимог про: зобов'язання Відповідача 1 скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року.

Щодо інших вимог Прокуратури в особі Третьої особи, то суд правомірно вважає їх обґрунтованими, підставними, та такими, що підлягають до задоволення.

Так, 18 квітня 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Технопривод»було реорганізовано у закрите акціонерне товариство «Завод «Технопривод». ОСОБА_8 з установчим договором від 18 квітня 2003 року, розмір статутного фонду даного закритого акціонерного товариства складав 4 537 766 грн. (розподілений на таку ж кількість простих іменних акцій вартістю 1 грн.). В даному статутному фонді внесок Позивача становив 4 513 016 грн., що становило 99,45% (крім обладнання тросового виробництва, у статутний фонд закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод»був переданий станок японського виробництва «Сакамура»вартістю 1 611 840 грн.). Внесок іншого учасника -товариства з обмеженою відповідальністю «Нівана»склав 24 750 грн. , що становило 0,55%.

Протягом 2003-2005 років пакет акцій Відповідача 3, що належить Позивачу, зменшився з 4 513 016 акцій до 1 121 148 акцій (з 99,45% до відсотку, до 7%...)… Як вказує Прокуратура, дане сталося в наслідок незаконної додаткової емісії.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, загальними зборами акціонерів, які відбулися 29 серпня 2003 року (протокол № 2) прийнято рішення про: збільшення розміру статутного фонду на 10 427 990 грн.; проведення додаткової емісії акцій. Всього додатково було емітовано 10 427 990 акцій Відповідача 3. Номінальна вартість однієї акції - 1 грн.. Водночас, як вказує Прокуратура, з вищевказаних акцій близько п'яти мільйонів акцій стали надбанням харківських фірм… при цьому оплата проводилася акціями Позивача, внаслідок чого фактичного залучення додаткових коштів за рахунок нових акціонерів не відбулося. За таких обставин, як вказує Прокуратура, внаслідок проведення такої додаткової емісії не відбулося збільшення випуску продукції, рентабельність Відповідача 3 не зросла.

У викупі акцій додаткової емісії також прийняли участь: закрите акціонерне товариство «Рівнефільтр»- 871 581 акцій, за рахунок внесення обладнання на цю суму; Відповідач 4 - 4 958 000 акцій, за рахунок внесення до статутного фонду Відповідача 3 нерухомого майна, що відбулося шляхом укладення договору обміну нерухомості на цінні папери від 30 травня 2005 року. В свою чергу, відповідно до цього договору, Відповідач 4 отримав акції Відповідача 3 у кількості 4 958 000 шт. на суму 4 958 000 грн. в обмін на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля 4-а, а саме: приміщення комплексу тросового виробництва площею 54 171,5 кв.м. балансовою вартістю 4 270 300 грн.; приміщення їдальні балансовою вартістю 117 000 грн.; приміщення управління балансовою вартістю 557 600 грн.. Наведені у вищевказаному договорі суми балансової вартості об'єктів нерухомості не відповідають даним бухгалтерського обліку Позивача, згідно з яким залишкова балансова вартість цих об'єктів станом на 1 січня 2005 року становила: приміщення комплексу тросового виробництва - 27 201 854 грн.; їдальні - 323 700 грн.; приміщення управління - 677 711 грн.; що разом становило - 28 203 265 грн..

З огляду на вищевказане, сумарна вартість нерухомого майна, переданого Відповідачем 4 до статутного фонду Відповідача 3 в обмін на акції Відповідача 3, була занижена на 23 254 265 грн…. В свою чергу, дане відбулося в результаті попередньо проведеної уцінки цього майна… ОСОБА_8 4 створений в 1997 році. ОСОБА_8 до пункту 4.1 Статуту Відповідача 4, зареєстрованого розпорядженням виконкому Рівненської міської ради народних депутатів № 634 від 24 квітня 1997 року, майно Відповідача 4 складають основні фонди та обігові кошти, закріплені за Відповідачем 4 Позивачем (засновником) на праві повного господарського відання, які відображаються в балансі підприємства. Право власності на це майно належить Позивачу, як засновнику. ОСОБА_8 до пункту 4.3 Статуту Відповідача 4, відчуження майна може здійснюватися за погодженням з засновником, тобто з Позивачем.

Рішенням загальних зборів акціонерів Позивача від 17 травня 2002 року, було затверджено Статут Відповідача 4 у новій редакції. Згідно з пункту 3.6 даного Статуту Відповідача 4, Відповідач 4 має відокремлене майно, яке належить йому на праві власності, у тому числі майно, передане йому засновником (Позивачем). ОСОБА_8 до пункту 5.2 Статуту Відповідача 4, одним з джерел формування майна Відповідача 4 є основні засоби, обігові кошти та інше майно, передане Відповідачу 4 засновником -Позивачем. Таке майно, відповідно до пункту 5.3 Статуту належить Відповідачу 4 на праві власності. На виконання рішення загальних зборів акціонерів Позивача від 17 травня 2002 року питання передачі майна Позивача до статутного фонду Відповідача 4 було вирішено ОСОБА_9 товариства Позивача (протокол № 3 від 3 жовтня 2002 року). ОСОБА_8 до пункту 2 цього протоколу ОСОБА_9 товариства Позивача встановила розмір статутного фонду Відповідача 4 в сумі 2 901 176 грн.. Цим же рішенням визначено майно, згідно з переліком, яке передається у якості внеску засновником до статутного фонду Відповідача 4 для формування його цілісного майнового комплексу, а саме -обладнання тросового виробництва залишковою балансовою вартістю 2 901 176 грн.. В зв'язку з вищевказаним, головою правління Позивача видано наказ № 220 від 4 жовтня 2002 року, відповідно до якого для відповідача 4 було передано майно Позивача згідно з додатком № 1 до цього наказу -обладнання тросового виробництва у кількості 421 одиниці на суму 2 901 176,2 грн.. В подальшому, будь-яких рішень стосовно додаткової передачі для Відповідача 4 майна Позивача уповноваженими органами товариства не приймалось. Усе інше майно, в тому числі будівлі, продовжували перебути в користуванні Відповідача 4 на попередніх засадах, тобто на праві повного господарського відання, без права відчуження… При цьому власником іншого майна залишався Позивач.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2003 року порушено провадження у справі про банкрутство Позивача та накладено арешт на майно Позивача. 21 січня 2004 року розпорядником майна Позивача призначено арбітражного керуючого -Ґонтар Н.Б..

Водночас, Відповідач 4 без відома Позивача, розпорядився майном Позивача, тим самим порушивши права Позивача на це майно… Таким чином, внаслідок протизаконних дій Відповідача 4 та Відповідача 3 Позивач втратив належне йому майно, так як було здійснено незаконне розпорядження майном Позивача третіми особами без достатніх на те правових підстав (при цьому, дане зачіпає і інтереси Держави України, адже в Статутному фонді Позивача міститься значна частка державної власності).

Крім цього, частка Держави у Статутному фонді Відповідача 3 за два роки існування цього підприємства зменшилася з 99,455% до 7%...

Також, при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів Відповідача 3 були допущені порушення вимог закону, зокрема порушено приписи Закону України «Про господарські товариства»щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів. Так, протокол № 2 від 29 серпня 2003 року загальних зборів акціонерів Відповідача 3 не відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»(в редакції, яка була чинною на момент його прийняття), а саме не містить визнаної обов'язковою інформації…

Згідно пункту 2.2 «Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 червня 2002 року за № 167, протокол повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, керівника та печаткою емітента та має містити відомості про: фірмове найменування емітента та його місцезнаходження; розмір статутного капіталу; цілі та предмет його діяльності; зазначення службових осіб емітента; найменування органу контролю (аудиторської фірми); розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів (перелік і результати попередніх випусків цінних паперів із зазначенням свідоцтв про реєстрацію випусків цінних паперів та органів, що видали відповідні свідоцтва [із зазначенням за кожним випуском кількості іменних акцій, простих та привілейованих акцій, процентних та безпроцентних облігацій, номінальної вартості та загальної суми випуску]); форму випуску акцій; порядок проведення голосування; порядок повідомлення про випуск; порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, що випускаються додатково, у кількості, пропорційній їх частці в статутному капіталі на дату прийняття рішення про випуск акцій.

Місцевий господарський суд зауважив, що спірний протокол № 2 від 29 серпня 2003 року (том 1, а.с. 10) загальних зборів акціонерів Відповідача 3, в порушення пункту 2.2 «Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств», не засвідчений підписом керівника Відповідача 3, а також у ньому не відображені усі вищевказані додаткові вимоги…

Усе вищевказане у даному судовому рішенні свідчить про те, що додаткова емісія акцій Відповідача 3 проведена з численними порушеннями норм чинного законодавства, та з порушення прав інших осіб, в тому числі й Позивача.

Водночас, усе вищевказане свідчить про те, що протокол № 2 від 29 серпня 2003 року загальних зборів акціонерів Відповідача 3 підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, в результаті проведення вищеописаної емісії акцій Відповідача 3 відбувся перерозподіл акцій та відповідно внесені відповідні зміни до Статуту Відповідача 3. Після проведення відповідних (вищеописаних) змін Відповідач 3 зменшивши частку акціонера -Позивача (який має значну частку Державної власності) прийняв ряд рішень загальних зборів акціонерів та провів ряд змін до Статуту Відповідача 3, а саме: рішення відображене у протоколі Відповідача 3 від 30 липня 2004 року № 3; рішення відображене у протоколі Відповідача 3 від 25 квітня 2008 року № 8; рішення відображене у протоколі Відповідача 3 від 30 липня 2010 року № 11; зміни до Статуту Відповідача 3, зареєстровані Рівненською районною державною адміністрацією 10 вересня 2004 року; зміни до Статуту Відповідача 3, зареєстровані Рівненською районною державною адміністрацією 30 травня 2008 року; зміни до Статуту Відповідача 3, зареєстровані Рівненською районною державною адміністрацією 25 серпня 2010 року.

Суд правомірно вважає, що рішення загальних зборів проведені складом учасників, змінених з порушеннями Закону, прав акціонерів та інтересів Держави, описаними вище у даному судовому рішенні, по своїй суті також є нелегітимними і незаконними… ОСОБА_8, підлягають визнанню недійсними відповідні рішення загальних зборів Відповідача 3 і проведені за наслідком таких рішень відповідні зміни до Статуту Відповідача 3…

Також суд зауважив, що Прокуратура не пропустила строк позовної давності з моменту, коли їй стало відомо про відповідні рішення загальних зборів Відповідача 3 та про внесення відповідних змін до Статуту Відповідача 3.

Враховуючи наведені Прокуратурою доводи, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів і порушення інтересів Держави, господарський суд задовольнив позовні вимоги Прокуратури за винятком частини вимог, за якими суд припинив провадження по справі з підстав вказаних у даному судовому рішенні вище.

Також, беручи до уваги наведені Прокуратурою доводи, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд Рівненської області відхилив заперечення сторін щодо задоволених вимог Прокуратури, оскільки вони не спростовують вищезазначеного.

Як вказано вище у даному судовому рішенні, господарський суд припинив провадження по справі щодо вимог Позивача про: зобов'язання Відповідача 1 скасувати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року.

Також, суд враховуючи часткове задоволення вимог Прокурора, за винятком вимог за якими провадження по справі припинено, прийшов до висновку, що вимоги Позивача -про зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, скасувати зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів Відповідача, які були здійснені (внесені) реєстроутримувачем Відповідача 3 на підставі здійснення Відповідачем 3 корпоративної операції та представлення наступних документів, зокрема: протоколу № 2 загальних зборів акціонерів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року; свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відповідача 3 № 7/17/1/04 від 29 липня 2004 року; Статуту Відповідача 3 новій редакції від 10 вересня 2004 року; про зобов'язання реєстроутримувача Відповідача 3, відновити систему реєстру Відповідача 3, що передувала внесенню до неї змін на підставі здійснення корпоративної операції, яка пов'язана із додатковим випуском акцій Відповідача 3 відповідно до протоколу № 2 загальних зборів Відповідача 3 від 29 серпня 2003 року.

Крім того, з урахуванням вищевказаного обґрунтування часткового задоволення позовних вимог Прокуратури в особі Третьої особи (вказаного у даному судовому рішенні), відсутності в даних протоколах чіткого відображення інформації щодо участі Позивача на зборах (відсутності чіткого відображення особи, яка від імені Позивача голосувала на зборах) та не пропущення Позивачем строку позовної давності в цій частині, господарський суд задовольняє вимоги Позивача про: визнання недійсним рішення, прийнятого 25 квітня 2008 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по першому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному у протоколі № 8 загальних зборів акціонерів Відповідача 3; визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 30 травня 2008 року Рівненською районною державною адміністрацією; визнання недійсним рішення, прийнятого 30 липня 2010 року загальними зборами акціонерів Відповідача 3 по п'ятому (внесення змін до статуту) питанню порядку денного і викладеному в протоколі № 11 загальних зборів Відповідача 3; визнання недійсними змін до Статуту Відповідача 3, зареєстрованих 25 серпня 2010 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Що ж до інших вимог Позивача, то в матеріалах справи знаходяться заява Відповідача 1 про застосування позовної давності (том 1, а.с. 114) до вимог Позивача…

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України: позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ОСОБА_8 до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем пропущено трирічний строк позовної давності в частині вимог Позивача, не припинених та не задоволених судом вище у даному судовому рішенні.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається поважності пропущення даного строку…

В силу дії частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевказане, суд застосував позовну давність до вимог Позивача, що не припинені та не задоволені господарським судом вище у даному судовому рішенні. Відтак, суд відмовив Позивачу в задоволенні даних вимог.

Доводи апелянта товариства з обмеженою відповідальністю "Емітент-Сервіс" щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, не приймається судовою колегією до уваги. Місцевим господарським судом двічі не задовольнялись позовні вимоги.

В резолютивній частині рішення вказано про задоволення позовних вимог відносно кожного позивача, що є дотриманням вимог ст.84 ГПК України.

Таким чином, місцевим господарським судом повно з"ясовані обставини справи. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Місцевим господарським судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги позивача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" та відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс» на рішення господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року по справі № 20/8 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2011 року по справі № 20/8 залишити без змін.

3. Матеріали справи №20/8 повернути в господарський суд Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.