Малиновський районний суд м.Одеси
м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1а, 65033, (048) 728-51-02
Справа № 2-6909/10
20 вересня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Дрішлюка А.І., при секретарі судового засідання Шер-Алієвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, -
ВСТАНОВИВ:
В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою про визнання права власності звернувся ОСОБА_1. В обгрунтуванні заявлених вимог він зазначив, що він є власником житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 66 на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 1978 року. Земельна ділянка, на якій розташовані будинок та господарські споруди належить йому на праві приватної власності. В 1997 році ним було збудовано та введено в експлуатацію частину господарських споруд, проте в процесі експлуатації для задоволення власних потреб ним було збудовано житловий будинок загальною площею 101,8 кв.м., житловою 47, 6 кв.м. в зв’язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному' розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні позивач є власником житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Одеса, вул. Щорса, 66, що підтверджується договором купівлі-продажу від 23.08.78 р., зареєстрованого в ОМБТІ та РОН від 23.08.1978 р. (а.с. 7-8), що також підтверджується відповіддю КП „ОМБТІ та РОНВ» № 190028.64 від 18.08.2010 року (а.с. 67).
Земельна ділянка на якій розташований будинок, належить позивачу на праві власності, що підтверджується державним актом на землю, копію якого приєднано до матеріалів справи (а.с.9). В 1997 році позивачем було здано в експлуатацію частину господарських споруд копія акту приєднано до матеріалів справи (а.с. 19-20).
За час проживання позивач за власні кошти та власними силами здійснив будівництво житлового будинку „КВ» , сарая літ. „БВ» , „ЖВ» , котельна літ. В» 3В» , уборної літ.В»ЛВ» . Відповідно до технічного паспорту від 27.05.2010 року житловий будинок під літ. «К» має загальну площу 101,8 кв.м., житлову - 47,6 кв.м. (а.с.10-14). Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 101/2010 від 08.09.2010 року, що був виконаний ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень» за ухвалою суду, житловий будинок літ. „КВ» , сарай літ. „БВ» , „ЖВ» , котельна літ. В» 3В» , уборна літ.В»ЛВ» , розташовані по вул.. Щорса. 66 в м. Одесі, відповідають вимогам діючих будівельних норм та правил, зокрема, противопожежним, санітарним, відповідно є можливість подальшого збереження та експлуатації. При здійснені будівництва права інших осіб не порушувалися (а.с. 54-61). До матеріалів справи також приєднані згода суміжних землекористувачів на здійснення будівництва (а.с. 15-18).
Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно з п. 3.2 «Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано- прибудованих и прибудованих приміщень в м. Одесі», затв. рішенням Одеської міської ради 17.04.2001 р. за № 2153-ХХІІІ термін "реконструкція", виходячи з мети і задач цього Положення розуміється як здійснення будівельних робіт зі зміною одного з наступних параметрів приміщення: - функціональне призначення приміщення: - техніко-економічні показники: загальна площа, корисна площа, житлова площа, будівельний об'єм: - зміна конструктивної схеми приміщення, в тому числі улаштування дверних
прорізів замість вікон, улаштування прорізів у капітальних стінах, демонтаж перегородок; - збільшення навантажень на існуючі інженерні комунікації.
Відповідно до ч.І ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Виходячи з аналізу наведених норм матеріального права суд з огляду на відсутність у позивача належного дозволу на проведення будівельних робіт та належно затвердженого проекту будівництва, вважає встановленим факт здійснення самочинного будівництва. Відповідно до ч. З ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод’ ' кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відповідно до норм ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Враховуючи те, що позивач провів будівництво з додержанням всіх будівельних та санітарно-технічних норм, не порушуючи при цьому прав та інтересів інших осіб, що підтверджено експертним шляхом, на власній земельній ділянці, тобто відсутність встановлених ст. 376 ЦК України обставин, що унеможливлюють визнання права власності на самочинно реконструйоване майно у судовому порядку з врахуванням заочного розгляду справи суд задовольняє заявлені позовні вимоги.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 2 Закону України '"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна. Згідно з ч. 6 ст. 12 зазначеного Закону порядок ведення Державного реєстру прав встановлюється Кабінетом Міністрів України. У ч.5 Прикінцевих Положень Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» вказано, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться підприємствами бюро технічної інвентаризації. Наказом Міністерства юстиції України В«Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майноВ» від 07.02.2007 року встановлено, що з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних га юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та до введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно, відповідно до затвердженого цим наказом Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав (п.1.1.).
За переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що міститься у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 р., із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінюсту N 36/5 від 17.05.2004 р., рішення суду є правовстановлюючим документом для визнання права власності особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст.ст. 1,3, 16, 317, 321, 370, 376 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 208, 209, 212, 213-215, 217, 224-225 ЦПК України, СУД-
2
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок під літ. «А» загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м., житловий будинок під літ. «К» загальною площею 101,8 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м., сараї під літ. «Б», «Ж», «Г» - шийка погребу, гараж під літ. «Д», літню кухню під літ. «Е», котельню під літ. «З», вбиральню під літ. «Л», душ під літ. «М» за адресою: м.Одеса, вул. Щорса, 66.
Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким, це рішення у разі набранням ним законної сили є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок під літ. «А» загальною площею 78,1 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м., житловий будинок під літ. «К» загальною площею 101,8 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м., сараї під літ. «Б», «Ж», «Г» - шийка погребу, гараж під літ. «Д», літню кухню під літ. «Е», котельню під літ. «З», вбиральню під літ. «Л», душ під літ. «М» за адресою: м.Одеса, вул.Щорса, 66.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ
ОСОБА_2
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2015 |
Оприлюднено | 28.07.2015 |
Номер документу | 47202501 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Дрішлюк А. І.
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Любчик Василина Миколаївна
Цивільне
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
Заруцька Галина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні