Постанова

від 12.12.2011 по справі 3/081-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2011 № 3/081-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 12.12.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд» на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року,

у справі № 3/081-11 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд»

про стягнення 595 918,58 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд» про стягнення заборгованості у сумі 595 918,58 грн. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД» 310 536,00 грн. основного боргу, 37 671,58 грн. пені, 102 166,34 грн. інфляційних витрат, 27 386,72 грн. три відсотків річних, 4 777,61 грн. та судові витрати.

При винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на підставі укладеного між сторонами договору № 9 від 09.02.2007 року, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо сплати грошових коштів за виконані роботи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду від 23.08.2011 року по справі № 3/081-11 скасувати в частині стягнення 3 % річних у сумі 27 386,72 грн. та постановити нове, яким в цій частині відмовити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його часткового скасування.

За апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд» на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року по справі № 3/081-11 Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 01.03.2011 року, відповідно до ст. 98 ГПК України порушено апеляційне провадження по справі та призначено справу до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року скасувати в частині стягнення 3 % річних у сумі 27 386,72 грн. та постановити нове, яким в цій частині відмовити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, повноважного представника в судові засідання апеляційної інстанції не направив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судових засідань по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду та ухвалами про відкладення розгляду апеляційної скарги учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2011 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2007 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 9 (далі - Договір, а.с. 9 - 11) відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується якісно та в установлений цим договором терміни виконати: постачання обладнання; монтажні та пуско-налагоджувальні роботи котельного обладнання; внутрішнього газопостачання житлового будинку (п.п. 1.1. договору).

Розділом 2 договору передбачено, що вартість робіт цього договору становить за погодженням 720 000,00 грн. в т.ч. ПДВ-20% - 120 000,00 грн. Вказана ціна договору є динамічною і визначається по актах виконаних робіт, які підписуються сторонами. «Замовник» зобов'язується виконати роботи в термін до 20 вересня 2007 року при умові виконання п. 3.1 договору, з правом дострокового виконання. При виникненні обставин, які не залежать від «Підрядника» і перешкоджають виконанню робіт у встановлені договором терміни, він може поставити питання про продовження терміну виконання робіт. Таке рішення оформляється додатковою угодою до договору.

У розділі 3 зазначено, що для виконання робіт по даному договору замовник перераховує підряднику передоплату у розмірі 50% перед початком робіт; 40% вартості робіт перераховуються на розрахунковий рахунок підрядника після підписання форми акту виконаних робіт (форма №2-КБв) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (форма №3-КБ); 10 % вартості робіт перераховуються після здачі виконаних робіт експлуатації організації, згідно акту прийняття. Підрядник щомісячно відшкодовує Замовнику витрати за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості виконаних робіт.

Як стверджує позивач ним відповідно до умов договору було поставлено та здійснено монтажні та пусконалагоджувальні роботи котельного обладнання на загальну суму 1 995 536,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за поставлене обладнання та виконані роботи виконав не повному обсязі, а саме сплативши позивачу лише 1 685 000,00 грн., що стало підставою для звернення до суду першої інстанції з позовом про стягнення основної суми боргу в розмірі 310 536,00 грн., пеню в розмірі 155 268,00 грн., інфляційних збитків в розмірі 102 166,34 грн. та 3 % річних у розмірі 27 948,24 грн.

Господарський суд міста Києва враховуючи, що відповідачем не надано доказів щодо погашення заборгованості за договором № 8, керуючись нормами ст.ст. 525, 526, 529, 530, 625, 693, 712, 837, 854 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 175, 193 ГК України позовні вимоги задовольнив частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З умов договору № 9 від 09.02.2007 року вбачається обов'язок позивача (підрядника) поставити котельне обладнання, виконати їх монтаж і пусконалагоджувальні роботи та обов'язок відповідача (замовника) прийняти і оплатити вказані роботи.

Таким чином, вказаний договір містить в собі елементи змішаного договору, а саме договору поставки (поставка котельного обладнання) та договору підряду (монтажні та пусконалагоджувальні роботи котельного обладнання).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору позивач поставив обладнання та виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи котельного обладнання на загальну суму 1 995 536,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: за липень 2007 року - № 1, № 2, № 3; за жовтень 2007 року - № 1, № 2, № 3; за січень 2008 року - № 1, № 2, № 3; за березень 2008 року - № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6; за червень 2008 року - № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 та відповідними довідками виконаних робіт (а.с. 12 - 131).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за поставлене обладнання та його монтаж виконав частково, а саме сплатив 1 685 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 9 від 09.02.2007 року становить 310 536,00 грн. (1 995 536,00 грн. - 1 685 000,00 грн.). На спростування зазначеного відповідачем не було надано як суду першої інстанції, так суду апеляційної інстанції доказів сплати вказаної заборгованості.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 310 536,00 грн. заборгованості за договором № 9 від 09.02.2007 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 37 671,58 грн., виходячи з наступного.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 5.5. договору № 9 від 09.02.2007 року встановлено, що за несвоєчасний розрахунок за виконані роботи згідно актів прийняття виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 50% несплаченої суми.

За правовою природою заявлені до стягнення штрафні санкції є пенею, а тому суд першої інстанції перерахунок пені здійснив з огляду на положення Закону України «Про відповідальність платників за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши правильність математичного розрахунку пені здійсненого судом першої інстанції у розмірі 37 671,58 грн., вважає його правильним та обґрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені по договору № 9 від 09.02.2007 року у розмірі 37 671,58 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 102 166,34 грн. та 3 % річних у розмірі 27 948,24 грн. від простроченої суми за Договором № 9 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних є правомірним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши повторний перерахунок інфляційних витрат та 3 % річних, дійшла до висновку, що судом першої інстанції математично вірно обраховано інфляційні витрати та три відсотки річних, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні збитки у сумі 102 166,34 грн. та 3 % річних у сумі 27 386,72 грн.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховуючи вищевикладене погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволенні позовних вимог та стягнення з відповідача на корить позивача заборгованості у розмірі 310 536,00 грн., 102 166,34 грн. інфляційних втрат, 27 386,72 грн. 3 % річних та 37 671,58 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року по справі № 3/081-11 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлобуд» на рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі № 3/081-11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 23.08.2011 року у справі № 3/081-11 залишити без змін.

3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 3/081-11 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

ОСОБА_1