Ухвала

від 28.03.2013 по справі 16/5025/2037/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"28" березня 2013 р. Справа №16/5025/2037/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Огороднік К.М.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Коломис В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.12.11 р. у справі № 16/5025/2037/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод"

про стягнення 680784,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 16/5025/2037/11 від 22.12.2011 року позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на користь ТзОВ "Дакорм" 680784,80 грн. заборгованості, 6807,85 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Підставою для задоволення позову, при постановленні зазначеного рішення, місцевий суд вважав той факт, що зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості в сумі 680784,80 грн. перед новим кредитором виникли по договорах відступлення права вимоги від 21.09.2011 року № 301 та № 302, відповідно до яких первісні кредитори, а саме ТзОВ "Сояагрокорм" та ТзОВ "АПК "Агрохімінвест" передали позивачу право вимагати від ТзОВ "Кам`янець-Подільський комбікормовий завод" погашення боргу відповідно в сумі 153256,00 грн. та 527528,80 грн., всього в сумі 680784,80 грн. На час звернення до суду договори уступлення права вимоги недійсними не визнавались, відповідач зазначеної суми заборгованості не сплатив, таким чином, місцевий суд дійшов висновку про підставність задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТзОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 16/5025/2037/11 від 22.12.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову в прийнятті поданої апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями внесеними Постановами Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року та №3 від 23.03.2012 року "Про внесення змін і доповнень до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України"), якщо апеляційну скаргу подано: особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, або повторно після залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі частини другої статті 93 ГПК України, або повторно після повернення апеляційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, або на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на ст.ст. 97,98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91,98 і 106 ГПК України.

В той же час, частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу. Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.

Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень (п.5.1. Постанови Пленуму).

Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 16/5025/2037/11 від 22.12.2011 року - без змін..

Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

В силу статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При цьому, пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.

          Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 20.03.2012 року у справі № 16/5025/2037/11 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 91, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 16/5025/2037/11 від 22.12.2011 року.

Повернути заявнику матеріали скарги - всього на 2-х аркушах.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.