Рішення

від 08.02.2007 по справі 15/560

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/560

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.07                                                                                 Справа № 15/560.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Алчевської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Алчевськ Луганської області

до Об‘єднання комунальних підприємств «Алчевське житлово-експлуатаційне об‘єднання», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 26 745 грн. 62 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Шевчук О.І. –зав. від., довіреність № 22-2755 від 22.12.06.;

від відповідача –Дичинська О.Ю., довіреність № 1161 від 19.05.06.

          До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          У судовому засіданні 06.02.2007р. оголошено перерву до 08.02.2007р., про що представники обох сторін були повідомлені належним чином.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 24029,88 грн., пені у сумі 2715,74 грн. за договором № 91/05 від 15.07.05.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву від 05.02.2007р. №308.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі 15.07.2005р. укладено договір №91/05. Предметом даного договору визначено правовідношення, за яким підприємство відповідача, як замовник доручає та сплачує, а підприємство позивача, як підрядник зобов'язалося виконати роботи по дезобробці (дезінсекції та дератизації) підвальних приміщень жилих будинків.

Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 04.10.2005р.

Ціна договору визначена у розділі 2 договору з урахуванням додаткової угоди від 15.12.2005р. до вказаного договору. Даною додатковою угодою також продовжено строк дії правовідносин за договором до 31.12.2006р.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює оплату за виконані підрядником роботи протягом місяця після представлення рахунків та актів виконаних робіт.

Згідно розрахунку боргу, наданому позивачем, розмір боргу за станом на день звернення до суду з позовом складав 20 029 грн. 88 коп., заявлено ж за позовною заявою до стягнення борг у сумі 24 029 грн. 88 коп. Після звернення до суду з позовом відповідачем було сплачено борг у сумі 3 484 грн. 89 коп.

Борг у сумі 16 544 грн. 99 коп. утворився за роботи виконані підприємством позивача у травні місяці 2005р. Виконання вказаних робіт підтверджується матеріалами справи та зокрема дислокаціями домів з підвалами, які складено в межах даного договору, що підтверджено поясненнями представниками позивача та відповідача, нарядами на дезінсекцію та нарядами на дератизацію, які по суті є актами виконаних робіт, про що також надано пояснення представниками сторін.

У зв'язку з виконанням вказаних робіт позивачем представлено відповідачу рахунок для сплати №91 від 02.06.2006р., який того ж дня було вручено відповідачу, що підтверджується резолюцією на ньому та поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів невиконання позивачем робіт передбачених договором, а також не надав доказів їх оплати вчасної та у повному обсязі.

Заперечення відповідача за відзивом на позовну заяву спростовуються поясненнями представника позивача та матеріалами справи.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову розцінюються як спроба ухилення від виконання зобов'язання та уникнення відповідальності, що є неприпустимим. В ході судового розгляду спору представники позивача та відповідача надавали пояснення, за якими керівництво відповідача погоджується з розміром боргу, але не бажає його сплачувати на даний час. Сторони намагалися дійти примирення у даній справі шляхом розстрочення сплати суми боргу, але відповідач не погодився сплатити борг протягом 8 місяців, позивач же не погодився на розстрочення оплати у строк понад 1 рік.

Таким чином, борг у сумі 16 544 грн. 99 коп. підлягає стягненню.  На момент подачі позовної заяви до суду борг становив 20 029 грн. 88 коп., з урахуванням віднесення оплати від 07.12.2006р., як такої що вчинено до подачі позову до суду, враховуючи, що відповідач підготував платіжний документ та передав його банку до проведення оплати до надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі.

Після звернення позивача до суду відповідачем сплачено 3 484 грн. 89 коп. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 4.5. договору у випадку невчасної оплати відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір містить положення щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.

Розрахунок заявленої до стягнення пені здійснено позивачем виходячи з подвійної облікової ставки НБУ. Даний розрахунок є обґрунтованим.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 16 544 грн. 99 коп. та пеня у сумі 2715 грн. 74 коп. В частині вимог по стягненню боргу у сумі 3 484 грн. 89 коп. провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. В решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю, тобто через відсутність боргу на момент подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 227 грн. 45 коп. державного мита, а також 100 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об‘єднання комунальних підприємств «Алчевське житлово-експлуатаційне об‘єднання», м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, б. 53а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05402051, на користь Алчевської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Алчевськ Луганської області, вул. Чапаєва, б. 158, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01983246, борг у сумі борг у сумі 16 544 грн. 99 коп., пеню у сумі 2715 грн. 74 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 227 грн. 45 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  100 грн. 35 коп.

Наказ видати позивачу.

3. В частині вимог по стягненню боргу у сумі 3 484 грн. 89 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення підписано 09.02.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко