Постанова

від 08.04.2010 по справі 3-2133/10

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

м. Ужгород, вул. Загорська, 53, 88017, (0312) 64-05-44

3-2133/10

П О С Т А Н О В А

08.04.2010 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Малюк В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді матеріали адміністративної справи відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого сільським головою с. Онок, Виноградівського району,

про порушення ст. 1, ч.2 п. В«аВ» Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» , -

В С Т А Н О В И В :

4 березня 2010 року оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУ МВС України в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 було запроваджено протокол про порушення ст. 1 ч.2 п. В«аВ» Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» .

Підставою для запровадження протоколу стало те, що ОСОБА_1 працюючи сільським головою с. Онок, Виноградівського району та будучи державним службовцем 4 категорії, 8 рангу, всупереч п. 7 рішення Оноцької сільської ради від 22.01.2009 року №153 «Про бюджет Оноцької сільської ради на 2009 рік», згідно якого встановлене щомісячне преміювання працівників сільської ради в розмірі 25% в межах кошторисних призначень, своїм розпорядженням від 21.12.2009 року №75 «Про умови оплати праці працівників сільської ради в грудні 2009 року» надав премію в межах фонду оплати праці в розмірі 60% посадового окладу працівникам сільської ради : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та своїм розпорядженням від 22.01.2010 року №4 «Про надання премії працівникам сільської ради в січні 2010 року» надав премію в межах фонду оплати праці в розмірі 40% посадового окладу працівникам сільської ради : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_1 незаконно отримав преміальні на загальну суму 2502 грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що розпорядження про надання преміальних в розмірі 60 % та 40% виніс тому, що забув про рішення Оноцької сільської ради від 22.01.2009 року №153. Дуже шкодує, що так вийшло.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях останнього не вбачаються ознаки складу правопорушення передбаченого ст. 1, ч.2 п. В«аВ» Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» , виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України В«Про корупціюВ» під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Відповідно до ст. 12 ч.3 Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» підставою для складання протоколу є достатні дані, які свідчать про наявність в діянні особи ознак корупційного діяння або іншого правопорушення пов'язаного з корупцією.

Як вбачається з матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» як незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг або інших переваг.

Відповідно до роз'яснень, даних у п.1 постанови Пленуму Верхового Суду України від 25.05.1998 року №13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язаних з корупцією», дії посадових осіб, пов'язані з використанням в особистих цілях державних коштів, наданих їм у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, до корупційних діянь не належать.

Зокрема, суть корупційного діяння, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави одержує матеріальні блага, послуги чи інші переваги, які надаються їй саме за те, що вона перебуває на даній конкретній посаді і виконує певні функції.

Тобто протиправні діяння, які вчинюються такою особою, набувають характеру корупційних в тому разі, коли матеріальні блага, послуги чи інші переваги дійсно надаються їй іншою фізичною чи юридичною особою, а вона їх незаконно одержує. У тому разі, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави, зловживає владою або службовим становищем, неправомірно використовує державне (чуже) майно чи обертає його певним способом на свою або іншої особи користь, то відповідальність може настати за іншими нормами адміністративного чи кримінального законодавства, але не за нормами Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Враховуючи наведене та виходячи з фактичних обставин справи, приходжу до висновку, що справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, за відсутністю в діях останнього складу корупційного правопорушення передбаченого ст. 1 ч.2 п. В«аВ» Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 247 ч.1, ст.ст. 283-284,287,291,294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 1 ч.2 п. В«аВ» Закону України В«Про боротьбу з корупцієюВ» закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Головуючий В.М. Малюк