Постанова
від 21.07.2015 по справі 904/1144/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 904/1144/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.- головуючого, Алєєвої І.В., Кравчука Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі№ 904/1144/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська Аграрна Група" провизнання договору про надання зворотної фінансової допомоги недійсним за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору № 2512/1ф про надання зворотної фінансової допомоги, укладеного 25.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровська Аграрна Група" та Товаристом з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2015 (суддя Ліпинський О.В.) матеріали справи були передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області. Ухвала мотивована тим, що спір підлягає передачі за територіальною підсудністю відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зобов'язаною стороною у правовідносинах за спірним договором є позивач, який знаходиться у Житомирській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (судді: Березкіна О.В. - головуючий, Дармін М.О., Чус О.В.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано на розгляд місцевого господарського суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, статті 15 Господарського процесуального кодексу України, оскільки територіальна підсудність мала визначатись за частиною 1, а не за частиною 3 вказаної статті, виходячи з такого: за умовами договору позивач на момент подання позову є зобов'язаною стороною вчинити певні дії, а тому відповідно до частини 1 статті 15 Кодексу справа мала б розглядатися Господарським судом Житомирської області; також скаржник зазначає, що висновок апеляційного суду про визначення підсудності даного спору за правилами частини 3, безпідставний та необгрунтований, оскільки за вказаною нормою підсудність за вибором позивача здійснюється у справах за участю кількох відповідачів, тоді як у даному випадку наявний один відповідач.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Частиною 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська Аграрна Група"" про визнання недійсним договору № 2512/1ф про надання зворотної фінансової допомоги.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання договору недійсним; суд першої інстанції приймаючи ухвалу, про передачу справи, встановив те, що на момент подання позову до суду, відповідач у даних правовідносинах виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а зобов'язаною стороною за договором є позивач, передав справу за підсудністю до місцевого суду за його місцезнаходженням (Житомирська область).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області, виходив з того, що за змістом спірного договору про надання зворотної фінансової допомоги вбачається, що відповідач прийняв на себе зобов'язання передати грошові кошти, а позивач зобов'язався їх повернути у встановлений договором строк, тобто, у сторін виникли взаємні права та обов'язки.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання про визначення територіальної підсудності спору про визнання недійсним договору та подальшого застосування статті 15 Господарського процесуального кодексу України не повинно ставитися в залежність від ступеня виконання договірних зобов'язань за умовами договору.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, зі змісту спірного договору вбачається, що права та, відповідно, обов'язки за цим договором в момент його укладення були визначені для кожної зі сторін договору.

З огляду на зазначене, звернення з позовом про визнання недійсним договору про надання зворотної фінансової допомоги за місцезнаходженням однієї із зобов'язаних за договором сторін не суперечить приписам статті 15 Господарського процесуального кодексу України про визначення територіальної підсудності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права суперечать змісту судового рішення та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи; підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з підстав, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 904/1144/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Кравчук

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення21.07.2015
Оприлюднено27.07.2015
Номер документу47297614
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/1144/15

Ухвала від 16.12.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Чимбар Любов Олексіївна

Ухвала від 16.12.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Чимбар Любов Олексіївна

Ухвала від 26.11.2015

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Чимбар Любов Олексіївна

Рішення від 05.11.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Наталія Едуардівна

Ухвала від 15.10.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Наталія Едуардівна

Ухвала від 17.09.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Наталія Едуардівна

Ухвала від 10.08.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Наталія Едуардівна

Постанова від 21.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Рогач Л.I.

Ухвала від 06.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Рогач Л.I.

Ухвала від 08.06.2015

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Наталія Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні