Постанова

від 21.07.2015 по справі 916/3931/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 916/3931/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_4 на рішеннявід 18.02.2015 господарського суду Одеської області та на постанову від 21.04.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/3931/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_5 доПриватного підприємства "Вита-Мед" за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_6, провизнання недійсними рішень загальних зборів та нової редакції статуту В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_7 (ордер серія ОД № 139214 від 21.07.2015); відповідачане з'явились; третьої особи-1не з'явились; третьої особи-2не з'явились; ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач - ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5.) звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, за участю тетьої особи - Приватного підприємства "Вита-Мед" (надалі - ПП "Вита-Мед") про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ПП "Вита-Мед" від 08.09.2014, оформлених протоколами № 2, № 2/1 з моменту їх прийняття;

- визнання недійсною нової редакції Статуту ПП "Вита-Мед", затверджену рішенням загальних зборів засновників ПП "Вита-Мед" від 08.09.2014, оформленим протоколом № 2 з моменту його державної реєстрації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2014 замінено неналежних відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на належного - ПП "Вита-Мед"; залучено ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2015 у справі № 916/3931/14 (суддів Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 (колегія суддів: Туренко В.Б. - головуючий, судді - Поліщук Л.В., Таран С.В.), позов задоволено повністю з мотивів його доведеності; стягнуто з відповідача на користь позивача 3654,00 грн. судового збору, 2752,80 грн. вартості експертизи, 5000,00 грн. вартості адвокатських послуг.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, третя особа-1 - ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 скасувати і припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального щодо правил підсудності, оскільки судами не враховано, що власники приватного підприємства не підпадають під визначення осіб зазначених у пункті 4 частини 1 ст. 12 ГПК України, тому даний спір не є корпоративним та не підлягає розгляду у господарському суді, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів з припиненням провадження у справі.

Позивач - ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідч не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу третьої особи до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, що ПП "Вита-Мед" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.09.2006 з присвоєнням ідентифікаційного коду - 34553735.

08.09.2014 відбулись загальні збори засновників ПП "Вита-Мед", що оформлені протоколом № 2 від 08.09.2014, на яких засновниками прийнято рішення про обрання головою загальних зборів засновників ПП "Вита-Мед" ОСОБА_6, секретарем - Нерубайського В.М.; затверджено вихід засновника ПП "Вита-Мед" ОСОБА_6 із підприємства, згідно заяви від 08.09.2014; прийнято до складу засновників ОСОБА_4; перерозподілено частки у Статутному капіталі, а саме: ОСОБА_5 - 50 %, що складає 500 000,00 грн., ОСОБА_4 - 50 %, що складає 500 000,00 грн.; прийнято Статут в новій редакції та зобов'язано головного бухгалтера ПП "Вита-Мед" ОСОБА_8 провести реєстрацію Статуту згідно чинного законодавства.

З зазначеного протоколу № 2 вбачається, що збори проведені засновниками підприємства - ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які в сукупності володіють 100 % Статутного капіталу підприємства (по 50 % кожний), за участю запрошеного ОСОБА_4 По всім питанням порядку денного голосували одностайно "за". Протокол № 2 містить підписи: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Крім того, рішенням загальних зборів засновників ПП "Вита-Мед" від 08.09.2014, оформленим протоколом № 2/1, підтверджено правомочність прийнятого загальними зборами засновників підприємства рішення від 08.09.2014, оформленого протоколом № 2. З цього протоколу вбачається, що на зборах були присутніми ОСОБА_6 та ОСОБА_5, протокол завірено підписами цих засновників.

На виконання прийнятого рішення зареєстровано новий Статут ПП "Вита-Мед", який затверджений протоколом № 2 від 08.09.2014, і згідно з нової редакції Статуту ПП "Вита-Мед", зокрема пунктів 1.2., 4.1., засновниками підприємства є: ОСОБА_4 (50% - 500000 грн.) та ОСОБА_5 (50% - 500000 грн.) про, що внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач звертаючись з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ПП "Вита-Мед" від 08.09.2014, оформлених протоколами № 2, № 2/1 та нової редакції Статуту ПП "Вита-Мед", посилається на те, що він взагалі не був повідомлений про проведення зборів, не брав у них участі, протоколи загальних зборів від 08.09.2014 № 2 та № 2/1 не підписував, чим порушено його конституційні та корпоративні права, передбачені ст. ст. 3, 41, 42 Конституції України, що стало підставою для їх захисту у судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи в рамках провадження у даній справі експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надано Висновок від 28.01.2015 № 6233/02, згідно якого підписи від імені ОСОБА_5, проставлені на датованих 08.09.2014 протоколах загальних зборів ПП "Вита-Мед" № 2, № 2/1 та Статуті підприємства виконані не самим ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5 (після попереднього тренування та відпрацювання стереотипу виконання підпису від імені ОСОБА_5.).

З огляду на те, що власники приватного підприємства здійснюють свої права безпосередньо відповідно до статуту, а за умовами пункту 5.2 Статуту ПП "Вита-Мед, саме засновники підприємства приймають рішення щодо внесення змін щодо будь-якої діяльності підприємства, і зокрема, затверджують зміни до статуту, тому відсутність одного з учасників підприємства, якому належить 50 % Статутного капіталу, свідчить про нелегітимність прийнятих рішень.

Таким чином, підроблений підпис ОСОБА_5 на оскаржуваних протоколах від 08.09.2014 № 2 та № 2/1 та новій редакції Статуту, підтверджує той факт, що рішення загальних зборів засновників підприємства приймалось за відсутності одного із власників підприємства, що суперечить вимогам дійючого законодавства та положенням Статуту ПП "Вита-Мед", а тому, за встановлених обставин та враховуючи приписи частини 1 та 4 ст. 57, частини 1 та 2 ст. 113, ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 1, пункту 4 частини 1 ст. 12 ГПК України, суди дійшли висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог.

При цьому судом апеляційної інстанції відхилено доводи скаржника щодо необхідності припинення провадження у справі по пункту 1 частині 1 ст. 80 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України) та по пункту 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору), у зв'язку з тим, що по-перше, скаржником не враховані зміни внесені Законом України № 642-VII від 10.10.2013 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що набрав чинності з 29.03.2014; по-друге, предметом позову є захист корпоративних прав, а не спір з приводу порушення прав фізичної особи на спільну часткову власність.

Вищевикладене свідчить про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін, обгрунтовано відхиливши доводи апеляційної скарги.

Щодо доводів касаційної скарги, що даний спір не є корпоративним та не підлягає розгляду судами господарської юрисдикції, оскільки згідно ст. 191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 62, 66 Господарського кодексу України, підприємство є єдиним майновим комплексом, тобто, нерухомістю, а також у приватному підприємстві немає засновників, акціонерів, членів, про що зазначено в пункті 4 частини 1 ст. 12 ГПК України, а є власники нерухомості - суб'єкти цивільних правовідносин згідно частини 1 ст. 181, 316-320 Цивільного кодексу України, тому спір щодо вирішення питання розпорядження нерухомістю - спільною частковою власністю, є цивільним, та з урахуванням суб'єктного складу засновників приватного підприємства - фізичні особи, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації , що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В силу приписів ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання , створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності . Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

В частині 1 ст. 63 Господарського кодексу України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, і зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

Відповідно до частини 5 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 ГК України).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства , підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч.ч. 5 та 6 ст. 63 ГК України).

В силу приписів частини 1 та 2 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

В частині 1 та 2 ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до частини 1 ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно зі ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави дійти висновку, що приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою означеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Як вірно обгрунтовано апеляційним господарським судом, Законом України від 10.10.2013 № 642-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності 29.03.2014, пункт 4 частини 1 статті 12 ГПК України викладено в новій редакції, згідно з якою господарським судам стали підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Таким чином, зазначеним Законом від 10.10.2013 № 642-VII остаточно визначено, що господарським судам підвідомчі не лише спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), а й спори між будь-якою юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами).

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2015 у справі № 916/3931/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шеачук