Рішення

від 15.07.2015 по справі 910/13445/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015Справа №910/13445/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" простягнення 62345,76 грн. за участю представників сторін: позивача:Любарець А.В. (довіреність б/н від 22.069.2015р.) відповідача: Заволодько О.Д. (довіреність б/н від 23.06.2015р.) Тагаєва О.В. (довіреність б/ від 11.03.2015р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" про стягнення 62345,76 грн. неустойки згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди нежилого приміщення №Р/13/12/30-2 від 30.12.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015р. порушено провадження у справі №910/13445/15 та розгляд справи призначено на 24.06.2015р.

23.06.2015р. через відділ діловодства (канцелярія суду) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору суборенди 31.12.2014р. відповідач звернувся до позивача із листом №340 від 03.12.2014р. в якому просив продовжити термін дії договору на наступний календарний рік. Однак за період з 01.01.2015р. по 01.02.2015р. відповідач не отримав жодного листа у відповідь, незважаючи на факт користування відповідачем орендованого приміщення, разом з тим, між сторонами велись усні переговори щодо укладання змін до договору, в тому числі і щодо зміни розміру суборендної плати. Лише 03.03.2015р. відповідач отримав від позивача лист про негайне звільнення орендованого приміщення, повернення приміщення за актом прийому-передачі та сплати неустойки у розмірі 50065,68 грн. за період безпідставного користування майном. 06.03.2015р. відповідач (суборендар) був вимушений звільнити приміщення, а факт наявності заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2015р. по 06.03.2015р. відповідача вважає бездіяльністю позивача.

24.06.2015р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.06.2015р. оголошено перерву до 15.07.2015р.

13.07.2015р. через відділ діловодства позивачем подано заперечення на відзив згідно якого позиція позивача полягає у тому, що договір суборенди №Р/13/12/30-2 припинив свою дію 31.12.2014р., оскільки цього ж дня припинив свою дію договір оренди №КБ/13/12-30-3 від 30.12.2013р. укладений між позивачем та ТОВ "Кребо - Бориспіль" (орендодавець). Окрім того, оскільки 30.12.2013р. до договору суборенди було укладено чотирьохсторонню додаткову угоду між позивачем, відповідачем, ТОВ "Кребо - Бориспіль" (власник майна, орендодавець) та ПАТ "Промислово-фінансовий банк" (іпотекодержатель), згідно умов якої орендар та суборендар зобов'язуються не вносити в договір суборенди будь-які зміни відносно пролонгації чи укладати нові договори відносно нерухомого майна, що знаходиться в заставі у банка, без попередньо отриманої на це письмової згоди банку. Будь-які з таких угод, вчинених між орендарем та суборендарем у порушення цього пункту без згоди банку, є недійсними. Разом з тим ПАТ "Промислово-фінансовий банк" не надав згоди на продовження строку дії договору суборенди №Р/13/12/30-2 та не надав згоди на укладання нових договорів суборенди відносно спірного орендованого майна. Оскільки 31.12.2014р. відповідач не повернув предмет суборенди та продовжував використовувати приміщення до 06.03.2015р. без належних правових підстав, а отже повинен сплатити 62345,67 грн. неустойки.

У судовому засіданні 15.07.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/13445/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013р. між ТОВ "Кребо Інтернешнл" (надалі - орендар, позивач) та ТОВ "Челендж Аеропорт" (надалі - відповідач, суборендар) укладено договір суборенди (піднайму) нежитлового приміщення №Р13/12/30-2 (надалі - Договір), за умовами якого орендар зобов'язується передати, а суборендар - прийняти у тимчасове платне суборенд не користування (суборенду) нежитлові приміщення, надалі - "об'єкт суборенди", що знаходиться в адміністративно-побутовому корпусі, який входить до майнового комплексу "Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ) ", та розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7, Державне підприємство "Міднародний аеропорт "Бориспіль", а саме: приміщення №74 (підвал) площею 22,1 м.кв.; приміщення №37 (другий поверх) площею 22,9 м.кв.; приміщення №42 (другий поверх) площею 10,4 м.кв. Загальна площа об'єкта суборенди складає 55,4 м.кв.

Нумерація приміщень вказана згідно поверхневого плану інвентаризаційної справи, схема розташування суборендованих приміщень відображена в Додатку №1, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Об'єкт суборенди знаходиться у тимчасовому користуванні (в оренді) орендаря у відповідності до договору оренди нерухомого майна №КБ/13/12/30-3 від 30.12.2013р. (далі - договір оренди) між орендарем та ТОВ "Кребо - Бориспіль" (надалі іменується орендодавець), яким орендареві надано право передавати об'єкт оренди в суборенду (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору суборендар вступає в користування об'єктом суборенди на строк, встановлений договором, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі об'єкта суборенди.

Згідно п.п. 3.4 - 3.5 договору об'єкт суборенди вважається фактично переданим з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта суборенди. Повернення об'єкта суборенди орендарю здійснюється в порядку, аналогічному передачі його в суборенду.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що розмір суборендної плати складає за один календарний місяць суборенди 15062,80 грн. (п'ятнадцять тисяч шістдесят дві гривні 80 копійок), кріт того ПДВ 20% - 3012,56 грн. (три тисячі дванадцять гривень 56 копійок), всього з ПДВ - 18075,36 (вісімнадцять тисяч сімдесят п'ять гривень 36 копійок) та складається з суми:

- за приміщення №74 - 4703,40 грн., крім того ПДВ 20% - 940,68 грн., всього з ПДВ - 5644,08 грн.;

- за приміщення №37 - 7014,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1420,90 грн., всього з ПДВ - 8525,40 грн.;

- за приміщення №42 - 3254,90 грн., крім того ПДВ 20% - 650,98 грн., всього з ПДВ - 3905,88 грн.

Розмір суборендної плати за період, менший ніж місяць, визначається виходячи із розміру місячної суборендної плати пропорційно кількості календарних днів користування об'єктом суборенди, при цьому рахується, що календарний місяць містить 30 календарних днів.

Величина суборендної плати включає в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат, що надаються (сплачуються) відносно суборендованих приміщень.

Договір набирає чинності з дати підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2014 року включно (п. 9.1 договору).

Додатковою угодою №2 від 21.05.2014р. до договору суборенди сторонами внесено зміни до договору, а саме: п. 1.1 договору викладено в наступній редакції :

"Орендар зобов'язується передати, а суборендар - прийняти у тимчасове платне суборендне користування (суборенду) нежитлові приміщення, надалі - "об'єкт суборенди", що знаходиться в адміністративно-побутовому корпусі, який входить до майнового комплексу "Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ)", та розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7, Державне підприємство "Міднародний аеропорт "Бориспіль", а саме: приміщення №74 (підвал) площею 22,1 м.кв.; приміщення №37 (другий поверх) площею 22,9 м.кв.; Загальна площа об'єкта суборенди складає 45,00 м.кв. "

Також п. 5.2 договору викладено в наступній редакції :

"Розмір суборендної плати складає за один календарний місяць суборенди 11807,90 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сім гривень 900 копійок), кріт того ПДВ 20% - 2361,58 грн. (дві тисячі триста шістдесят гривень 568 копійок), всього з ПДВ - 14169,48 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят гривень 48 копійок) та складається з суми:

- за приміщення №74 - 4703,40 грн., крім того ПДВ 20% - 940,68 грн., всього з ПДВ - 5644,08 грн.;

- за приміщення №37 - 7014,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1420,90 грн., всього з ПДВ - 8525,40 грн.".

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі позивачем приміщення за Договором в суборенду відповідачу.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем обов'язку щодо повернення об'єкту оренди після закінчення терміну дії договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 5.2 договору сторони погодили, що розмір суборендної плати складає за один календарний місяць суборенди 14169,48 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору суборендна плата сплачується суборендарем щомісячно шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше останнього дня місяця суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду уповноваженими

Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що об'єкт суборенди підлягає поверненню орендарю в останній день строку суборенди у стані не гіршому, ніж він був переданий в суборенду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення в обумовлений Договором строк виконано не було.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом ), який підписується сторонами договору.

Тобто, належним доказом повернення орендодавцеві майна з оренди, є підписаний представниками сторін акт приймання-передачі, проте як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, приміщення із суборенди фактично передано лише 06.03.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідачем свого обов'язку по поверненню орендованого приміщення виконано не було, а також не надано суду жодного доказу оплати за користування предметом суборенди за період з 01.01.2015р. по 06.03.2015р., вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з січня по березень 2015 року у розмірі 62345,76 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Доводи відповідача що правомірного користування приміщенням після закінчення терміну дії договору, судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 03.12.2014р. звернувся до позивача з пропозицією продовжити термін дії договору на наступний календарний рік.

30.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицією №14/12/30-6 про укладання нового договору суборенди нежитлового приміщення №Р/14/12/30-2 від 30.12.2014р. на 2015 рік.

Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, згоди на укладання нового договору між позивачем та відповідачем так і не досягнуто.

Листом №15/02/23-6 від 23.02.2015р. позивач повторно звернувся до відповідача про негайне звільнення орендованого приміщення та оплату неустойки.

Тобто, весь цей час відповідач безоплатно використовував орендоване приміщення.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.777 ЦК України поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому набуття переважного права на укладення договору на новий термін не є беззаперечним в разі виконання орендарем належним чином своїх обов'язків та, не в останню чергу, залежить також від досягнення сторонами домовленості щодо умов договору.

Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено досягнення домовленості щодо умов договору в частині строку його дії як підстави для набуття суборендарем переважного права на укладення договору на новий термін, у зв'язку з чим, таке право слід вважати припиненим.

Окрім того, ПАТ "Промислово-фінансовий банк" не надав згоди на продовження строку дії договору суборенди №Р/13/12/30-2 та не надав згоди на укладання нових договорів суборенди відносно спірного орендованого майна.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" (03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, ідентифікаційний код 34191794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11, ідентифікаційний код 35939567) неустойку у розмірі 62345 (шістдесят дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 76коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.07.2015р.

Суддя В.В. Князьков