Постанова

від 15.12.2015 по справі 910/13445/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 910/13445/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:Любарець А.Ю., дов. б/н від 17.09.2015р.; від відповідача:Тагаєва О.В., дов. б/н від 27.08.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі господарського суду№910/13445/15 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" простягнення 62345,76 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2015р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі №910/13445/15, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" 62345,76грн. неустойки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 08.12.2015р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 15.12.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, позивач заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" (суборендар) укладений договір суборенди (піднайму) нежитлового приміщення №Р13/12/30-2, відповідно до умов якого орендар зобов'язується передати, а суборендар - прийняти у тимчасове платне суборендне користування (суборенду) нежитлові приміщення загальною площею 45,00кв.м., які знаходяться в адміністративно-побутовому корпусі, який входить до майнового комплексу "Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ)", та розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль - 7, Державне підприємство "Міднародний аеропорт "Бориспіль", а саме: приміщення №74 (підвал) площею 22,1кв.м; приміщення №37 (другий поверх) площею 22,9кв.м (в редакції додаткової угоди №2 від 21.05.2014р.).

Договір набирає чинності з дати підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014р. включно (п. 9.1 договору).

Вищезазначений об'єкт суборенди знаходиться у тимчасовому користуванні (в оренді) орендаря на підставі договору оренди нерухомого майна №КБ/13/12/30-3 від 30.12.2013р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кребо - Бориспіль" (орендодавець) зі строком дії до 31.12.2014р. включно, умовами якого орендареві надано право передавати об'єкт оренди в суборенду.

Крім того, судами встановлено, що між позивачем та відповідачем велось листування з приводу продовження терміну дії договору та щодо укладання нового договору суборенди, проте згоди між сторонами не досягнуто.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 774 ЦК України визначено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з приписами cт. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В силу ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

Згідно з ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Як вже зазначалось вище, умовами договорів оренди та суборенди визначено, що останні укладені зі строком дії до 31.12.2014р. включно, проте господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично приміщення із суборенди повернуті лише 06.03.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2013р. до договору суборенди №Р/13/12/30-2 від 30.12.2013р. укладена чотирьохстороння додаткова угода між позивачем, відповідачем, ТОВ "Кребо-Бориспіль" (власник майна) та ПАТ "Промислово-фінансовий банк" (іпотекодержатель), відповідно до умов якої суборендар цим підтверджує, що йому відомо, що нерухоме майно, яким він користується на підставі Договору суборенди, передане в заставу Банку, і на таке нерухоме майно Банком може бути звернено стягнення відповідно до умов іпотечного договору та чинного законодавства, суборендарю відомий зміст іпотечного договору, орендар та суборендар зобов'язуються не вносити в Договір суборенди будь-які зміни відносно пролонгації чи укладати нові договори суборенди відносно нерухомого майна, що знаходиться в заставі у Банка, без попередньо отриманої на це письмової згоди Банку . Будь-які з таких угод, вчинені між Орендарем та Суборендарем у порушення цього пункту без згоди Банку, є недійсними. Орендар та Суборендар згодні із тим, що у разі, якщо умови укладеного між ними Договору суборенди будуть суперечити умовам цієї Угоди, пріоритетну силу має ця Угода.

Судами зазначено, що ПАТ "Промислово-фінансовий банк" не надавав згоди на продовження строку дії договору суборенди №Р/13/12/30-2 від 30.12.2013р. та не надавав згоди на укладення нових договорів суборенди.

Зважаючи на не виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного повернення орендованих приміщень, висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном за період з 01.01.2015р. по 06.03.2015р. у заявленому розмірі, ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам ст. 785 ЦК України.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі №910/13445/15 відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111 5 , 111 7 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015р. у справі №910/13445/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач