Постанова

від 23.07.2015 по справі 904/3689/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015 року Справа № 904/3689/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Вишневський А.Є., довіреність б/н від 25.09.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Каскад" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року по справі № 904/3689/14

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", с.Миколаївка Дніпропетровської області

до селянського (фермерського) господарства "Каскад", с.Миколаївка Дніпропетровської області

про стягнення 67793 грн. 53 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року (суддя Петренко Н.Е.) зобов'язано селянське (фермерське) господарство "Каскад" повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" плуг ПН-8-35 інвентарний номер № 010875, 1991 року випуску. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Каскад" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" 8000 грн. заборгованості по орендній платі, 700 грн. 27 коп. річних, 464 грн. інфляційних втрат, 118 400 грн. неустойки та 3769 грн. 29 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, селянське (фермерське) господарство "Каскад" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" у поясненнях від 08.12.2014 року просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

15.11.2010 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" (орендодавець) та селянським (фермерським) господарством "Каскад" (орендар) було укладено договір № 15/11, відповідно умов п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач бере в тимчасове володіння плуг ПН-8-35, 1991 року випуску, інвентарний номер № 010875.

У п. 2.3. договору оренди вказано, що орендар приймає плуг від орендодавця відповідно до акту приймання-передачі.

Як зазначено у п. 3.1. договору оренди, термін оренди складає 6 місяців, від 15.11.2010 року до 15.05.2011 року.

Згідно п. 4.1. договору оренди орендар зобов'язується оплатити орендодавцю 1600 грн. за кожен місяць оренди плуга ПН-8-35. Оплату проводити щомісячно в касу господарства.

Договір набирає чинності з моменту початку терміну оренди (п. 3.2. договору оренди).

У п. 3.3. договору оренди зазначено, що у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.

На виконання умов договору оренди № 15/11 позивач передав, а відповідач прийняв плуг ПН-8-35, про що свідчить акт приймання-передачі техніки від 15.11.2010 року(т.1, а.с. 11).

Як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за договором оренди належним чином не виконав, орендну плату у повному обсязі не сплатив, техніку у передбачений договором оренди строк не повернув.

Позивач зазначає, що лише у січні 2011 року відповідач сплатив 1600 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач має заборгованість по орендній платі у сумі 8000 грн. (5 місяців х 1 600 грн.).

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував інфляційні втрати у сумі 464 грн. та 3% річних у сумі 700 грн. 27 коп.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 118400 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача повернути плуг ПН-8-35 інвентарний номер № 010875, 1991 року випуску та стягнути заборгованість по орендній платі у сумі 8 000 грн., інфляційні втрати у сумі 464 грн., 3% річних у сумі 700 грн. 27 коп., неустойку у сумі 118400 грн., а всього 127564 грн. 27 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1, а.с. 46-48).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що селянське (фермерське) господарство "Каскад" ніколи не укладало з позивачем договір оренди від 25.11.2010 року №15/11, плуг ПН-8-35 інвентарний номер № 010875, 1991 року випуску в оренду не приймало, акт приймання-передачі техніки в оренду від 25.11.2010 року не складало, 1600 грн. за оренду плуга ніколи позивачу не сплачувало.

18.11.2014 року відповідачем до апеляційного господарського суду було подано клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Враховуючи, що:

- правовою підставою заявленого сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" позову є наявність у відповідача боргу за отриманий за договором від 15.11.2010 року № 15/11 плуг, що, на думку позивача, підтверджується договором та актом приймання-передачі техніки;

- вирішальне значення при розгляді конкретної справи є з'ясування питання чи був у власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" на момент укладення договору плуг ПН-8-35, 1991 року випуску, інвентарний номер 010875, чи знаходився він на балансі у позивача, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. Чи знаходився на балансі у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" плуг ПН-8-35, 1991 року випуску, інвентарний номер 010875 станом на 15.11.2010 року, 01.01.2011 року, 01.01.2012 року, 01.01.2013 року, 01.01.2014 року?

2. Чи нараховувались сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" амортизаційні нарахування за плуг ПН-8-35, 1991 року випуску, інвентарний номер 010875 протягом 2010 - 2014 років?

3. Чи підтверджено бухгалтерськими документами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" отримання від селянського (фермерського) господарства "Каскад" плати за оренду плуга згідно договору від 25.11.2010 року № 15/11?

Оплату вартості експертизи покладено на селянське (фермерське) господарство "Каскад".

Через несплату селянським (фермерським) господарством "Каскад" вартості експертизи справу повернуто Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз до суду без виконання експертизи.

У зв'язку з викладеним справа розглядається апеляційним господарським судом за наявними матеріалами.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" від 01.12.2014 року № 471 за підписом директора товариства А.І. Дерев'янко плуг ПН-8-35, 1991 року випуску, інвентарний номер 010875 знаходиться на балансі товариства з 20.10.2006 року. Станом на 15.11.2010 року (дата укладення договору оренди № 15/11) вищевказаний плуг також знаходився на балансі СТОВ "Злагода" (т.1, а.с. 130).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений плуг був придбаний сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" у Сміщенка Юрія Миколайовича на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2006 року(т.1, а.с. 131, 132).

В свою чергу Сміщенко Юрій Миколайович отримав цей плуг у власність в результаті виділення в натурі його майнового паю із пайового фонду КСП „Колос" (с. Миколаївка, Новомосковського району), що підтверджується заявою Сміщенка Юрія Миколайовича від 02.06.2006 року, свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ДН-Х 020885, випискою із протоколу зборів уповноважених від співвласників спільного майнового комплексу - учасників договорів про спільне володіння, користування та розпорядження майном від 15.02.2000 року та 03.03.2003 року № 3 від 07.07.2006 року, актом приймання - передачі від 10.07.2006 року, накладною від 10.07.2006 року (т.1, а.с. 133-139).

Доказами внесення відповідачем орендної плати за користування плугом ПН-8-35 інвентарний номер 010875, 1991 року є прибутковий касовий ордер сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» від 18.01.2011 року № 42 та касова книга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» за 2010 - 2011 роки, копії яких надані позивачем до справи (т.1, а.с. 140, 141-146).

Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 pоку N 694.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.

Плуг ПН-8-35 відноситься до причіпного обладнання та не являється тракторним причепом, а тому, в даному випадку, в силу пункту 3 Порядку реєстрація плугу ПН-8-35 в інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації не являється обов'язковою.

Отже наявність чи відсутність реєстрації зазначеного плугу у відповідній інспекції і державного технічного нагляду не може бути доказом наявності чи відсутності у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» права власності на цей плуг, тому що реєстрація такої техніки здійснюється виключно за бажанням власника.

Відповідно пояснень позивача від 08.12.2014 року (т.1, а.с. 127) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» не має технічного паспорту на плуг ПН-8-35 1991 року, інвентарний номер 010875, оскільки цей плуг придбавався у радянські часи і на даний час технічний паспорт не зберігся.

У пункті 1 вищезгаданого Порядку вказано, що цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов'язаних з реєстрацією та веденням обліку машин.

Згідно пункту 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі.

До заяви додаються:

документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;

документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються інспекцією;

копія свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичної особи та фізичної особи - підприємця);

копія довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичної особи) або копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);

документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);

свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в інспекції чи іншому державному органі);

зареєстрована в установленому порядку вантажна митна декларація, за якою здійснено митне оформлення машини, чи посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, видане митним органом (для реєстрації ввезеної з-за кордону машини, що реєструється уперше);

акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку);

інші документи у випадках, визначених цим Порядком.

З переліку документів, наведеному в пункті 4 вищезгаданого Порядку, вбачається, шо відсутній такий документ як технічний паспорт, а тому згідно Порядку технічний паспорт на трактор, самохідне шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарську техніку, інші механізми не являється правовстановлюючим документом на таке майно. Відтак наявність чи відсутність технічного паспорту на зазначений плуг не може бути доказом наявності чи відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» права власності на цей плуг.

Викладеним спростовується твердження апелянта про відсутність у позивача права власності на плуг, який є предметом оренди за договором від 15.11.2010 року № 15/11.

Стосовно належного оформлення прибуткового касового ордеру від 18.01.2011 року № 42 колегія суддів зазначає таке.

Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.

Пунктом 3.3. зазначеного Положення встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера, або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

В додатку 2 до вказаного Положення наводиться типова форма прибуткового касового ордеру (типова форма № КО-1) із якої вбачається, що позначка МП (місце печатки) знаходиться на відривній частині прибуткового касового ордеру - квитанції до прибуткового касового ордеру, яка видається платнику.

На підставі викладеного можна зробити однозначний висновок, що печатка одержувача грошових коштів проставляється виключно на відривній частині прибуткового касового ордеру - квитанції до прибуткового касового ордеру, яка видається платнику, та на самому прибутковому касовому ордері печатка одержувача грошових коштів не проставляється.

У зв'язку з цим, у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на прибутковому касовому ордері від 18.01.2011 року № 42 (частині, що залишається у одержувача коштів) відсутня печатка сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (т.1, а.с. 140).

Як вказано сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» у письмових поясненнях від 29.12.2014 року, "відповідно до прибуткового касового ордеру від 18.01.2011 року № 42 відповідачем було сплачено 3200 грн. на виконання договору оренди від 15.11.2010 року № 15/11 та договору оренди від 25.11.2010 року № 79/1. Щомісячна орендна плата по кожному із договорів дорівнює 1600 грн. У зв'язку з цим отримані від відповідача 3200 грн. були зараховані позивачем як сплата відповідачем орендної плати по кожному із вказаних договорів за один місяць оренди плугу".

20.01.2015 року відповідачем до апеляційного господарського суду було подано заяву про застосування позовної давності, яка мотивована тим, що селянське (фермерське) господарство "Каскад" було позбавлене можливості приймати участь у суді першої інстанції, оскільки не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи господарським судом, а отже й не мало можливості заявити про сплив позовної давності.

У пункті 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належнім чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським, судом.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі неподання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності із статтею 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням, вручаються їм під розписку безпосередньо суді.

Ухвала суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року про порушення провадження у справі № 904/3689/14 була надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (т.1, а.с. 60,61).

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 року про відкладення розгляду справи № 904/3689/14 була надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (т.1, а.с. 62,63).

Зазначені ухвали були надіслані господарським судом селянському (фермерському) господарству "Каскад" за адресою, повідомленою позивачем і зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с. 19-20).

Між тим, як вбачається з відміток операторів поштового зв'язку, вищезгадані ухвали повернуто до господарського суду «за закінченням терміну зберігання» (т.1, а.с. 61,63).

Крім цього про місце, дату та час розгляду справи № 904/3689/14 відповідач повідомлявся позивачем телеграмою (т.1, а.с. 16-18).

З урахуванням викладеного підстави для задоволення заяви селянського (фермерського) господарства "Каскад" про застосування позовної давності у суду апеляційної інстанції відсутні.

У відповідності з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У статті 762 Цивільного кодексу України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивачем були нараховані інфляційні втрати у сумі 464 грн. та 3% річних у сумі 700 грн. 27 коп., розрахунок яких апеляційним господарським судом перевірений та визнаний правильним.

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю в разі припинення дії договору визначені частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 118400 грн. (3200 грн. розмір подвійної щомісячної плати за користування річчю ? 37 місяців терміну прострочки), розрахунок якої судом апеляційної інстанції також перевірений та визнаний правильним.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів повернення орендованого плугу ПН-8-35, як це передбачено укладеним між сторонами договором оренди і чинним законодавством України, та враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути плуг ПН-8-35 1991 року випуску, інвентарний номер №010875, а також про стягнення боргу з орендної плати, втрат від інфляції, річних та неустойки обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, а доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів визнаються безпідставними.

В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не приймаються додані селянським (фермерським) господарством "Каскад" до клопотання від 15.01.2015 року довідка від 22.12.2014 року № 5, виписка з рахунку селянського (фермерського) господарства "Каскад" від 24.12.2014 року; рішення засновника від 04.01.2010 року (т.1, а.с. 173-190), протокол зборів уповноважених членів КСП «Колос» по затвердженню результатів паювання майна господарства та підведенню підсумків роботи господарства (т.1, а.с. 199-211), оскільки заявник не обґрунтував неможливість подання їх суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року по справі № 904/3689/14 залишити без змін, а скаргу селянського (фермерського) господарства "Каскад" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 24.07.15р.