Ухвала

від 21.07.2015 по справі 345/4315/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/4315/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1262/2015

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Галущак Л. О.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Горейко М.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

з участю: представника ТзОВ «Юнімекс-К» Скибіцького В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ «Юнімекс-К» про скасування наказу про звільнення, за апеляційною скаргою директора ТзОВ «Юнімекс-К» ОСОБА_4 на рішення Калуського міськрайонного суду від 23 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до ТзОВ «Юнімекс-К» про скасування наказу про звільнення- задоволено. Поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду з позовом та скасовано наказ від 02.07.2013 року №1-К «Про звільнення ОСОБА_3 від займаної посади головного бухгалтера товариства».

На дане рішення директор ТзОВ «Юнімекс-К» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що позивач ОСОБА_3 з 01.10.2008 року працювала головним бухгалтером на ТзОВ «Юнімекс-К». З 16.02.2009 року продовжувала працювати головним бухгалтером на ТзОВ «Юнімекс-К» вже за сумісництвом, оскільки основним її місцем роботи була посада директора ТзОВ «Гранд Стіл». Оскільки з березня 2013 року ОСОБА_3 припинила виходити на роботу та належним чином виконувати свої обов'язки, ТзОВ «Юнімекс-К» було видано наказ №1-К про звільнення ОСОБА_3 з займаної посади. Наказ про звільнення був надісланий ОСОБА_3 поштою по місцю проживання позивача.

Судом не взято до уваги ряд документів, які підтверджують факт роботи позивача за сумісництвом, а також те, що записи в трудовій книжці позивача не відповідають чинному законодавству України щодо ведення трудових книжок, а також фактичним даним, які занесені до неї. Зокрема в трудовій книжці відсутні підписи директора ТзОВ «Юнімекс-К» ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_3 з роботи; посилання в трудовій книжці на наказ №75-К від 31.01.2011 року не відповідає дійсності, оскільки такий наказ відповідачем не видавався, не реєструвався та директором не підписувався; запис про переведення ОСОБА_3 на ТзОВ «Гарнд Стіл» 17.02.2009 року не відповідає дійсності, оскільки ТзОВ «Сканмікс-Захід» було перейменовано у ТзОВ «Гранд Стіл» тільки з 11.11.2010 року.

Також апелянт вказує на безпідставне поновлення судом строку звернення до суду з позовом, оскільки ОСОБА_3 не зазначено поважних причин його пропуску, а фактичні обставини справи вказують на те, що вже станом на грудень 2013 року ОСОБА_3 було відомо про звільнення з ТзОВ «Юнімекс-К» 02.07.2013 року.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

В судовому засіданні представник ТзОВ «Юнімекс-К» Скибіцький В.Й. вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_3, будучи належно повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з'явилася.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ТзОВ «Юнімекс-К», дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.3 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.11 ЦПК) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вимог ст. ст.10, 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом про скасування наказу від 02.07.2013 року про звільнення її з посади головного бухгалтера ТзОВ «Юнімекс-К».

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставина щодо звільнення позивача з посади головного бухгалтера 31.01.2011 року не підлягає доказуванню з підстав ч.3 ст.61 ЦПК України.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Калуського міськрайонного суду у 2014 році перебувала справа за позовом ТзОВ «Юнімекс-К» до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння. За результатами розгляду судом справи, 08.12.2014 року було ухвалено рішення, яке при перегляді його в апеляційній інстанції, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.01.2015 року залишено без зміни ( а.с. 131, 134).

В процесі розгляду справи, як судом першої інстанції , так і апеляційним судом досліджувалися час, підстави та обставини звільнення ОСОБА_3 з посади головного бухгалтера ТзОВ «Юнімекс-К». Зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що позивач ОСОБА_3 була звільнена з посади головного бухгалтера ТзОВ «Юнімекс-К» саме 31.01.2011 року, і виходячи з положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені даними судовими рішеннями є приюдиційними.

Що стосується посилання апелянта на невідповідність записів в трудовій книжці, та порушення чинного законодавства України щодо ведення трудових книжок, то такі не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається із Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності; відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається саме на керівника підприємства, установи, організації.

Посилання апелянта на ухвалення Калуським міськрайонним судом 23.04.2015 року на ухвалення під головуванням іншого судді рішення, яким встановлено інші обставини в даному випадку є недоречним.

Так, з матеріалів, долучених до апеляційної скарги вбачається, що 23.04.2015 року (тобто того ж дня) Калуським міськрайонним судом під головуванням іншого судді дійсно ухвалено рішення, яким встановлено іншу дату звільнення позивача, однак таке рішення на той час не вступило в законну силу, а отже встановлені ним обставини для суду, який розглядав дану справу, не були приюдиційними.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора ТзОВ «Юнімекс-К» ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: М.Д. Горейко

В.А. Девляшевський