Рішення

від 30.05.2007 по справі 2-99/2007

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-99/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем   України

30 травня 2007 року Автозаводський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай

Ю.С.

при секретарі - Махлай С. М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду в м.  Кременчуці справу за

позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до управління

житлово-комунального господарства при виконавчому комітеті Кременчуцької

міської Ради,  дочірнього підприємства

"МЖК "Житлобудкомплект", 

товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Житлобудкомплект",  ОСОБА_3, 

комунального підприємства "Квартирне управління",   ОСОБА_4, 

ОСОБА_5 про визнання незаконним розпорядження органу приватизації,  визнання договору купівлі-продажу квартири

недійсними та зобов'язання відповідачів відновити попереднє становище,  що існувало до його порушення і по

зустрічному позову ОСОБА_4,  ОСОБА_5 до

ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  дочірнього підприємства "МЖК

"Житлобудкомплект" про визнання осіб втратившими право користування

житловим приміщенням і зняття їх з реєстрації,

ВСТАНОВИВ

У березні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Управління житлово-комунального

господарства при виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради та ОСОБА_4 про

визнання незаконним розпорядження органу приватизації,  визнання договору купівлі-продажу квартири

недійсними та зобов'язання відповідачів відновити попереднє становище,  що існувало до його порушення.

Вказувала,  що

рішенням Автозаводського районного суду м. 

Кременчука Полтавської області від 03 квітня 2000 року вона разом із

своїм неповнолітнім сином -ОСОБА_2. була визнана такою,  що втратила право користування жилим

приміщенням - квартирою АДРЕСА_1,  яке

було скасовано постановою Президії Полтавського обласного суду від 14 липня

2000 року,  а справу направлено на новий

розгляд.

15 травня 2000 року розпорядженням органу приватизації №

156/2П спірна квартира передана у власність ОСОБА_3.

20 травня 2000 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. був

укладений договір купівлі - продажу вказаної квартири.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.  Кременчука від 03 листопада 2002 року позовна

заява ОСОБА_3. про визнання її з сином такими, 

що втратили право на користування жилим приміщенням була залишена без

розгляду.

Посилаючись на вищевикладені обставини,  а також на обставини і підстави викладені у

позовній заяві,  ОСОБА_1. просила суд постановити рішення,  яким визнати розпорядження органу

приватизації № 156/2П від 15.05.2000 року, 

таким,  що не відповідає вимогам  ст.  8

Закону України "Про приватизацію5 державного житлового фонду",  визнати його недійсним та скасувати. Визнати

недійсним договорі купівлі - продажу квартири між ОСОБА_3. та ОСОБА_4.,  посвідчений приватним нотаріусом

Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований за

НОМЕР_1 і зобов'язати відповідачів відновити попереднє становище.

В січні 2006 року ОСОБА_4. звернулась до суду із

зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та ДП "МЖК

"Житлобудкомплект" про визнання особи такою,  що втратила право користування житловим

приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку.

Вказувала,  що

Верховний Суд України задовольнив її касаційну скаргу та скасував по даній

справі вищевказані судові рішення Автозаводського районного суду та ухвалу

Апеляційного суду Полтавської області.

Посилаючись на те, 

що через хворобу ОСОБА_3.

ОСОБА_1. шлюб з чоловіком розірвала,  залишила добровільно квартиру,  яка є предметом спору,  відмовилася від уплати комунальних послуг і поскільки квартира належить їй на

праві власності,  чим порушують її

права,  ОСОБА_4. просила суд

визнати,  що ОСОБА_1. втратила право користування жилим приміщенням на

підставі  ст.  107 ЖК України,  зняти її з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1

Справа судом розглядалася неодноразово з врахуванням

апеляційного та касаційного оскарження.

В ході розгляду даної справи притягувалися інші сторони

та особи,  які повинні брати участь у

справі,  а саме: поскільки ставиться

питання про визнання договору купівлі -продажу квартири недійсним між ОСОБА_3.

та ОСОБА_4.,  то ОСОБА_3. замість третьої

особи,  як сторона по договору,  був залучений до участі у справі в якості

відповідача,  так як син позивача -

відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_2. досяг повноліття він був залучений в якості

співпозивача,  так як ставилося питання

про зняття з реєстрації до участі у справі в якості третьої особи було залучено

ВГІРФО Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області,  крім того до участі у справі в якості

відповідача - позивача був залучений ОСОБА_5.. Також до участі у справі за

первісним позовом ОСОБА_1. в якості співвідповідачів були залучені ТОВ МЖК

"Житлобудкомплект" та КП "Квартирне управління".

При судовому розгляді позивачі - відповідачі ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. і їх представник ОСОБА_7. підтримували позовні вимоги,  зустрічний позов не визнали.

Відповідачі - позивачі ОСОБА_4.,  ОСОБА_5. та їх представник ОСОБА_8 позовні

вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

не визнали,  свій

зустрічний позов підтримували

Представник відповідача ДП МЖК

"Житлобудкомплект" покладався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3. повторно в судове засідання не прибув

про день,  час і місце розгляду справи

повідомлявся належним чином - оголошенням у газеті "Зоря Полтавщини"

№ 73 (20919) від 22.05.2007 р.

Відповідачі: КП "Квартирне управління",  УЖКГ при виконкомі Кременчуцької міської ради

в судове засідання не прибули,  про день,  час і місце розгляду справи повідомлялись

належним чином,  надали суду клопотання

про розгляд справи у відсутності їх представників.

Треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_6.,  КГЖЕП "Молодіжне",  ВГІРФО Автозаводського РВ КМУ УМВС України в

Полтавській області в судове засідання не прибули,  просили справу розглянути у їх

відсутність,  про що свідчать їх листи.

Суд,  заслухавши

пояснення прибувших учасників судового розгляду,  давши аналіз та оцінку як наданим сторонами

так і витребуваним судом доказам, 

знаходить,  що позовні вимоги

ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. підлягають задоволенню, 

а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4. ОСОБА_5. слід

відмовити з слідуючих підстав.

Згідно  ст.  8 Закону України "Про приватизацію

державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків)

здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх

повнолітніх,  членів сім'ї,  які постійно мешкають в даній квартирі

(будинку),  в тому числі тимчасово

відсутніх,  за якими зберігається право

на житло,  з обов"язковим

визначенням уповноваженого власника квартири (будинку) у спільну сумісну

власність осіб,  що проживають у даній

квартирі і осіб,  за якими зберігається

право користування на дану квартиру!

Згідно  ст.  48 ЦК України (в редакції 1963 року) угода, 

що не відповідає вимогам закону, 

повинна бути визнана недійсною. При недійсній угоді кожна із сторін

зобов'язана

повернути іншій стороні все отримане по угоді,  а при неможливості повернути отримане в

натурі - повернути його вартість.

Судом достовірно встановлено,  що рішенням Автозаводського районного суду

м.  Кременчука Полтавської області від 03

квітня 2000 року ОСОБА_1. разом із своїм неповнолітнім сином - ОСОБА_2. була

визнана такою,  що втратила право

користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1,  вищевказане рішення було скасовано постановою

Президії Полтавського обласного суду від 14 липня 2000 року,  а справу направлено на новий розгляд.

15 травня 2000 року розпорядженням органу приватизації №

156/2П спірна квартира передана у власність ОСОБА_3.,  про що

Кременчуцьким виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством видане

відповідне свідоцтво про право власності на житло.

20 травня 2000 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. був

укладений договір купівлі - продажу вказаної спірної квартири,  посвідчений приватним нотаріусом

Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований за

НОМЕР_1.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.  Кременчука від 03 листопада 2002 року позовна

заява ОСОБА_3. залишена без розгляду.

Вищевказаною Постановою Президії Полтавського обласного

суду від 14 липня 2000 року встановлені поважні причини по яким ОСОБА_1. та її на той час неповнолітній син ОСОБА_2. не проживали у спірній квартирі: згідно довідки

Кременчуцького протитуберкульозного диспансеру від 26 квітня 2000 року за №

172,  ОСОБА_3. хворів ІНФОРМАЦІЯ_1 і

потребував ізольованої квартири,  що і

стало причиною відсутності вказаних осіб у спірній квартирі. Згідно довідки

Кременчуцької четвертої лікарні мати ОСОБА_1. - ОСОБА_9. хворіла

ІНФОРМАЦІЯ_2,  і з 02.07.1998 року по

05.08.1998 року перебувала на стаціонарному лікуванні в інфекційному

відділенні,  а 01 листопада 1999 року

померла,  і в силу особливості

захворювання та похилого віку потребувала постійного стороннього догляду,  тому ОСОБА_1 проживали разом з нею та були

зареєстровані у АДРЕСА_2

Посилання відповідача - позивача ОСОБА_4. про те,  що ОСОБА_1,  ОСОБА_2. мають у власності інше житло,  та

прописані у спірній квартирі спростовано доказами по справі: довідкою КП

"КМБТІ" згідно якої за ОСОБА_1. власності у м.  Кременчуці не зареєстровано,  після смерті матері ОСОБА_9. ХА частину

спадщини прийняв брат ОСОБА_1. - ОСОБА_10. та довідкою ГЖЕД № 11 з відмовою

ОСОБА_1. поновити її прописку у спірному житлі - до вирішення питання у

судовому порядку.

Суд,  вважає за

необхідне визнати недійсним розпорядження органу приватизації за № 156/2П від

15 травня 2000 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та визнати недійсним

договір купівлі - продажу квартири укладений 20 травня 2000 року між ОСОБА_3.

та ОСОБА_4. щодо квартири АДРЕСА_1,  який

посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу

ОСОБА_6. та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1.

Необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4666 грн.

в рахунок зобов'язання повернення всього одержаного за угодою,  яка визнана судом недійсною.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4.,  ОСОБА_5. до ОСОБА_1.,  ОСОБА_2, 

дочірнього підприємства "МЖК

"Житлобудкомплект" про визнання

втратившим право користування житловим приміщенням і зняття їх з реєстрації

необхідно відмовити,  оскільки в цій

частині вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами.

Керуючись  ст.  ст. 

14,  57 - 59,  208, 

209,  212-215,  218, 223 ЦПК України,   ст. 

ст.  45-48 ЦК України (в редакції 1963 року ),  Законом України „Про приватизацію державного

житлового фонду",  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимога

ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. - задовольнити.

Визнати розпорядження органу приватизації за № 156/2П від

15 травня 2000 року приватизації квартири АДРЕСА_1 - недійсним.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири

укладений 20 травня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо квартири

АДРЕСА_1,  який посвідчений приватним

нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований

в реєстрі за НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4   4666 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість)

грн. в рахунок зобов'язання повернення всього одержаного за угодою,  яка визнана судом недійсною.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4,  ОСОБА_5 до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  дочірнього підприємства "МЖК

"Житлобудкомплект" про визнання втратившим право користування

житловим приміщенням і зняття їх з реєстрації -відмовити.

З повним текстом рішення

суду сторони можуть ознайомитись 06 червня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду

Полтавської області через Автозаводський районний суд м.  Кременчука шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної

скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне

оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків

подання заяви про апеляційне оскарження, 

апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду

справи Апеляційним судом,  якщо рішення

не скасовано.