Постанова

від 08.07.2015 по справі 810/2590/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 року 810/2590/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький колос" до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ПЛЮС", ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чубинецький колос" з позовом до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2015 № 19925719, згідно з яким зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,2046 га (кадастровий номер 3224087200:04:006:0004), що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.02.2015, укладеного між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ПЛЮС" (номер запису 9008384).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 2012 року він користувався на умовах оренди земельною ділянкою площею 3,2046 га, що належить третій особі - ОСОБА_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, у березні 2015 року позивач дізнався, що ОСОБА_3 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ПЛЮС", а державний реєстратор зареєстрував речове право ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС" у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникло на підставі цього договору. Оскільки позивач також має правові претензії щодо користування вказаною земельною ділянкою, він вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав щодо цієї земельної ділянки за ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС" порушує його права, тому підлягає скасуванню як незаконне. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі до суду не з'явились про причини неприбуття суд не повідомили, відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслали.

Третя особа - ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС" взяло участь у справі на стороні відповідачів. У судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечував, зазначив, що рішення державного реєстратора є правомірним і підстави для його скасування відсутні. Представник стверджував, що його довіритель у законний спосіб набув права користування земельною ділянкою та зареєстрував це право згідно з вимогами закону в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Жодних записів у Державному реєстрі речових прав про наявність у позивача яких-небудь речових прав на земельну ділянку не існує, тому права позивача не є порушеними.

Заслухавши представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,2046 га (кадастровий номер 3224087200:04:006:0004), що розташована в адміністративно-територіальних межах Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У червні 2012 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чубинецький колос" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.06.2012, згідно з яким орендодавець передав земельну ділянку в оренду орендарю строком на 10 років.

Як убачається з напису на вказаному договорі, договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Сквирському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2012 за № 3224000040003221.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.07.2012 земельну ділянку передано у користування ТОВ "Чубинецький колос".

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, позивач є сільськогосподарським підприємством, яке використовувало земельну ділянку ОСОБА_3 та інших пайовиків для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виплачувало цим громадянам впродовж строку користування плату за користування ділянками як у натуральній формі, так і грошима, що підтверджується відомостями про видачу зерна, кукурудзи, та відомостями на виплату грошей.

16 лютого 2015 року ОСОБА_3 (орендодавець) уклав договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ПЛЮС" (орендар), згідно з яким передав цю ж земельну ділянку у користування орендарю строком на 5 років.

Згідно з рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області ОСОБА_1 від 12.03.2015 індексний номер: 19925719 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС" зареєстроване право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3224087200:04:006:0004) строком дії на 5 років.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що не звертався до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області із заявами про державну реєстрацію права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за собою, адже вважав, що його право зареєстроване.

Як пояснив представник, позивач також не звертався до цивільного чи господарського суду з позовами до власника земельної ділянки - ОСОБА_3 та орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ПЛЮС" з приводу виконання договірних зобов'язань, визнання права або усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

На думку позивача, його права порушив державний реєстратор, адже при реєстрації прав на земельну ділянку за ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС" не перевірив усі можливі джерела, в яких реєструвалися договори оренди, державні акти у минулому, зокрема в Державному реєстрі земель Управління Держкомзему у Сквирському районі.

Судом також встановлено, що листом від 03.03.2015 № К-26/0-19/6-15 Відділ Держземагентства у Сквирському районі Київської області повідомив ОСОБА_3, що відділ не здійснює державну реєстрацію договорів оренди, тому не володіє повною та достовірною інформацією щодо зареєстрованих речових прав на земельні ділянки. З 01.01.2013 орган, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, це Реєстраційна служба Управління юстиції у Сквирському районі Київської області. У Програмному забезпеченні по веденню Державного земельного кадастру "Національна кадастрова система" відсутні відомості щодо зареєстрованих договорів оренди на земельну ділянку ОСОБА_3

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначаються Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 4 2 Закону № 1952-IV визначено особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Так, державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8 1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що ні ОСОБА_3 ні ТОВ "Чубинецький колос" до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області із заявами щодо реєстрації права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.06.2012, укладеному між цими особами, не звертались.

Як з'ясувалось з листа Відділу Держземагентства у Сквирському районі Київської області від 03.03.2015 № К-26/0-19/6-15 у Програмному забезпеченні по веденню Державного земельного кадастру "Національна кадастрова система" виявились відсутніми відомості щодо зареєстрованих договорів оренди на земельну ділянку ОСОБА_3

Оскільки право оренди земельної ділянки, що належить ТОВ "Чубинецький колос" на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеному з ОСОБА_3, не було зареєстроване в установленому законом порядку згідно з вимогами статей 3 та 4 2 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", це означає, що наявність у позивача такого права є спірним питанням, яке підлягає з'ясуванню у суді, адже не є юридичним фактом у розумінні статті 1 цього Закону.

Вирішення такого спору має відбуватися у порядку цивільного (господарського) судочинства у спосіб, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами (шляхом визнання права, усунення перешкод у здійсненні права користування, відшкодування збитків чи іншими способами відшкодування майнової шкоди тощо).

Щодо вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права за іншою особою (ТОВ "ОСОБА_2 ПЛЮС"), суд зазначає наступне.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права є правовим актом індивідуальної дії (правозастосовним актом), який застосовується по відношенню до прав та обов'язків конкретної особи. Таким чином, публічно-правові відносини у зв'язку з прийняттям такого правового акта індивідуальної дії виникають між цією особою та державним реєстратором. Вимоги про визнання протиправним та скасування такого акта призведуть до зміни у правовому становищі цієї особи, але жодним чином не вплинуть на права позивача і не призведуть до їх відновлення, якщо ці права порушені.

Це означає, що у позивача відсутнє матеріальне право на пред'явлення такого позову, адже він не є учасником такого правовідношення і не має юридичного інтересу у результаті вирішення такого спору.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 липня 2015 р.