Постанова

від 25.11.2015 по справі 810/2590/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2590/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області Іванця Василя Васильовича, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛАЙФ ПЛЮС", ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області Іванця Василя Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2015 № 19925719, згідно з яким зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,2046 га (кадастровий номер 3224087200:04:006:0004), що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.02.2015, укладеного між ОСОБА_5 і товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛАЙФ ПЛЮС" (номер запису 9008384), шляхом виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 2012 року він користувався на умовах оренди земельною ділянкою площею 3,2046 га, що належить третій особі ОСОБА_5, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, у березні 2015 року позивач дізнався, що ОСОБА_5 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС", а державний реєстратор зареєстрував речове право ТОВ " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС " у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникло на підставі цього договору. Оскільки позивач також має правові претензії щодо користування вказаною земельною ділянкою, він вважає, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав щодо цієї земельної ділянки за ТОВ " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС " порушує його права, тому підлягає скасуванню як незаконне

Постановою Київського окружного адміністративного суду 08 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального, права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" та призначено справу до розгляду на 07 жовтня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року зобов'язано відділ Держземагентства у Сквирському районі Київської області та Реєстраційну службу Сквирського районного управління юстиції Київської області надати Київському апеляційному адміністративному суду у строк до 30 жовтня 2015 року додаткові документи.

Відділом Держземагентства у Сквирському районі Київської області вимоги вищезазначеної ухвали суду виконано, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року поновлено апеляційне провадження у справі №810/2590/15.

Разом з тим, у зв'язку з невиконанням Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року продовжено Реєстраційній службі Сквирського районного управління юстиції Київської області строк виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року до 12 листопада 2015 року.

10 листопада 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом отримано додаткові документи від Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року поновлено апеляційне провадження у справі №810/2590/15 та призначено розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" на постанову Київського окружного адміністративного суду 08 липня 2015 року до апеляційного розгляду на 25 листопада 2015 року.

Крім того, від Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачем зазначено, що відповідно до поданих до реєстраційної служби документів на реєстрацію договорів оренди, підстави для відмови у проведенні державної реєстрації не було.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі та поясненнях до неї та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛАЙФ ПЛЮС" та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 27.06.2012 між ОСОБА_5 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Чубинецький колос" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.06.2012, згідно з яким орендодавець передав земельну ділянку в оренду орендарю строком на 10 років (а.с.10).

Як убачається з напису на вказаному договорі, договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Сквирському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2012 за № 3224000040003221.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.07.2012 земельну ділянку передано у користування ТОВ "Чубинецький колос" (а.с.11).

Разом з тим, з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права від 12.03.2015 вбачається, що орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3224087200:04:006:0004 є ТОВ " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС " на підставі договору оренди землі від 16.02.2015. Цей запис внесено Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19925719 від 12.03.2015.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області, ТОВ «Чубинецький колос» звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За приписами пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 29 вересня 2015 року № 21-760а15.

При цьому, статтею 28-1 Закону України Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено взаємодію органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 2 вказаної статті орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об'єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

У свою чергу, статтею 24 Закону України Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено зокрема в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 відділу Держземагенства у Сквирському районі Київської області листом від 16.10.2015 № 9-1023-0.2-1244/2-15 направило до суду додаткові документи, з яких вбачається, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224087200:04:006:0004 площею 3,2046 га, який було укладено між ОСОБА_5 та ТОВ «Чубинецький колос» 27.06.2012 є зареєстрованим за № 003221 від 23.11.2012 (а.с.135-139).

Водночас, незважаючи на наявність вже зареєстрованого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224087200:04:006:0004 укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Чубинецький колос» 27.06.2012, який є чинним до 2022 року, державним реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області проведено реєстрацію договору оренди тієї ж самої земельної ділянки від 16.02.2015, який укладено між іншими особами, а саме між ТОВ " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС " та ОСОБА_5.

При цьому, відповідачами не надано суду жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що державним реєстратором було вжито заходів в ході проведення реєстрації, щодо встановлення відомостей про реєстрацію даної земельної за іншими юридичними або фізичними особами.

Тобто, державний реєстратор, в порушення приписів статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірив факт існування зареєстрованих договірних відносин щодо вказаної земельної ділянки, а тому неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем ТОВ " АГРО ЛАЙФ ПЛЮС ".

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що державним реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області протиправно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2015 № 19925719 у зв'язку з чим таке підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 березня 2015 року №19925719, яким зареєстровано договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3224087200:04:006, площею 3,2046 га, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛАЙФ ПЛЮС» та ОСОБА_5.

Щодо позовних вимог в частині скасування спірного рішення державного реєстратора шляхом виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів вважає, що такі вимоги є не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Положенням частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 3502/5 від 12 грудня 2011 року - для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів прийшла до висновку, що державний реєстратор вносить запис про скасування державної реєстрації прав на підставі рішення суду з дотримання заінтересованою особою заявочного принципу проведення державної реєстрації прав (порядку звернення до державного реєстратора про скасування реєстраційної дії відповідно до п. 1.5. Порядку № 3502/5), в іншому випадку, поза процедурою, буде вважатись перебиранням з боку суду повноважень державного реєстратора та втручання в його дискреційні повноваження.

Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

В порядку адміністративного судочинства відновленню підлягають лише ті права, які порушені суб'єктом владних повноважень шляхом прийняття конкретного рішення (вчинення дії або допущення бездіяльності), що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачами в даній справі не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, не дотримано судом першої інстанції.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про відмову у задоволенні адміністративного порушено норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чубинецький Колос" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 березня 2015 року №19925719, яким зареєстровано договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3224087200:04:006, площею 3,2046 га, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛАЙФ ПЛЮС» та ОСОБА_5.

В іншій частині адміністративний позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2015.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.