Ухвала

від 08.07.2015 по справі 820/19414/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/22069/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року

у справі № 820/19414/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецфарм Плюс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

ТОВ «Спецфарм Плюс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 27 листопада 2014 року №1737 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецфарм плюс».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, позов ТОВ «Спецфарм Плюс» задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27 листопада 2014 року №1737 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецфарм плюс».

У касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 жовтня 2014 року ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на адресу ТОВ «Спецфарм Плюс» направлено запит № 7985/10/20-34-22-01-03 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий дім «БЦ Шелтер», за період діяльності з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.

27 жовтня 2014 року ТОВ «Спецфарм Плюс» надано письмову відповідь, в якій вказано, що запитувані відомості не можуть бути надані, оскільки запит не відповідає вимогам частини 1 пункту 73.3 статті 73 ПК України, а саме не містить інформації щодо підстав запиту.

В подальшому, в.о. начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області видано наказ від 27 листопада 2014 року № 1737 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Спецфарм Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім «БЦ Шелтер», з питань формування загального обсягу податкового кредиту (витрат) та податкових зобов'язань (доходів) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Однак, представник директора підприємства ТОВ «Спецфарм Плюс» (за довіреністю) ознайомившись із вказаним наказом та отримавши його копію, відмовився допускати посадових осіб органу ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до проведення перевірки, що підтверджується актами від 01 грудня 2014 року №1285/20-34-22-01/36226535 та №1284/20-34-22-01/36226535.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Зокрема, пунктом 78.1 статті 78 цього Кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з 11 обставин, передбачених підпунктами 78.1.1 - 78.1.13 статті 78 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що запит ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 13 жовтня 2014 року № 7985/10/20-34-22-01-03, який направлявся позивачу, містить норму ПК України, відповідно до якої орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, та опис запитуваної інформації, проте, підстава для надіслання такого запиту не вказана.

У ході розгляду цієї справи судами не встановлено наявності жодної підстави, передбаченої пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для надіслання письмового запиту про подання інформації, що свідчить про невідповідність зазначеного запиту від 13 жовтня 2014 року № 7985/10/20-34-22-01-03 нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності у відповідача правових підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, що дає підстави для висновку про неправомірність наказу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27 листопада 2014 року №1737 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецфарм Плюс».

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев