Рішення

від 13.07.2015 по справі 175/5567/14-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.07.2015

Справа № 175/5567/14-ц

Провадження № 2/175/2117/14

Справа №175/5567/14

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2015 року смт. Ювілейне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку-спортивно-оздоровчий комплекс «Мустанг», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського округу ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ В«База відпочинку - спортивно-оздоровчий комплекс В«МустангВ» , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського округу ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування.

Окрім первісного позову, Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог від 21.01.2015 року.

Суд, дослідивши заяву про уточнення позовних вимог, дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви, оскільки законом передбачено можливість виключного вибору щодо зміни або предмету, або підстави позову, в той час як в заяві про уточнення позовних вимог одночасно відбулась зміна як предмету так і підстав позову.

Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Оскільки Позивачем не було виконано необхідні умови ЦПК, суд розглянув первісний позов, а в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог - відмовив.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним.

03.08.2014 року помер батько Позивача, ОСОБА_6 Заповіту померлий не залишав. Спадкова справа була відкрита у приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_5 З заявами про прийняття спадщини до вищезазначеного нотаріуса звернувся Позивач, ОСОБА_4 (мати померлого), ОСОБА_2 (донька померлого), ОСОБА_3 (співмешканка померлого).

Позивач зазначає, що незважаючи на неодноразові звернення батька про допомогу - ОСОБА_2 відмовлялась та ухилялась від надання допомоги своєму батькові, а ОСОБА_3 не відноситься до кола спадкоємців та відповідно до цього не має права на спадкування. В аргументацію вищезазначеного, Позивач посилається на п.2 ч. 3 ст. 1224, ч. 2 ст. 1224 ЦК України, п. 5.2 Інформаційного листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» .

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_7, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 12.01.2015 року та повноваження якого судом перевірені, проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності та повноваження якої судом перевірені, проти позову заперечувала, просила відмовити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_4, ОСОБА_9, який діє на підставі договору про надання правової допомоги №25-ц/15 від 25.01.2015 року та повноваження якого судом перевірені, проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо неявки представника позивача, суд керується наступним.

ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_11 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З матеріалів справи вбачається, що справа тривалий час не може знайти свого вирішення.

Систематична неявка сторін у судові засідання без обґрунтування поважності їх причин свідчить про неналежне виконання ними процесуальних обов'язків, що є порушенням ч.3 ст.27 ЦПК України.

Враховуючи викладене, встановлені ст.157 ЦПК України строки розгляду справи та те, що повторна неявка сторін без поважних причин згідно ст.169 ЦПК України не тягне відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наданих доказів.

Вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи , суд дійшов наступного.

Суд, вислухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

В своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що та обставина, що ще не сплив строк для прийняття спадщини, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не є перешкодою для його звернення до суду з вимогою про усунення від права на спадкування, однак суд не погоджується з таким доводом виходячи з наступного.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат" , "Про міжнародне приватне право" , іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ОСОБА_12 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» , при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: а) місце відкриття спадщини; б) коло спадкоємців, яки прийняли спадщину; в) законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Також, згідно ОСОБА_12 ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» , обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 ЦПК України) у справах про спадкові відносини, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України.

В порядку ч. 3 ст. 133 ЦПК України, ОСОБА_1, було подано заяву про забезпечення доказів до пред'явлення позову. В своїй заяві ОСОБА_1 просив суд витребувати від приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_5 копію спадкової справи після смерті свого батька, ОСОБА_6, померлого 03.08.2014 року, а також відомості щодо наявності заповітів, складених ОСОБА_6, витребувати від Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції відомості яке нерухоме майно чи речові права на нерухоме майно зареєстровані за ОСОБА_6 та відомості засновником (учасником) яких юридичних осіб був ОСОБА_6

Ухвалою суду таку заяву було задоволено. Копії ухвали було направлено для витребування необхідних доказів.

Після цього до суду надійшла відповідь від приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_5 за вих. №118/02-14 від 18.12.2014 року. У відповіді зазначається, що спадкова справа ще не сформована, оскільки згідно ст.ст. 1269, 1270, 1298 ЦК України, ст. 66 ЗУ В«Про нотаріатВ» законом надається 6 місяців для подання заяв про прийняття спадщини, формування спадкової справи. Зазначений законом строк не збіг, отже коло спадкоємців не встановлене, спадкова справа не сформована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.

Главою 86 ЦК України , а також спеціальним законодавством, зокрема, ЗУ "Про нотаріат" , підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Позивачем не було надано доказів щодо відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у вигляді відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно ОСОБА_1 не було надано доказів щодо кола спадкоємців та складу спадщини.

ОСОБА_10 ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» , у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Окрім цього, ОСОБА_1, просив усунути від права на спадкування ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона неодноразово відмовлялася надавати допомогу своєму батькові ОСОБА_6, нині померлому. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що дані обставини будуть підтверджені показаннями свідків.

Суд вважає, що таке твердження Позивача є недоведеним та необґрунтованим з наступних підстав.

По-перше, клопотання щодо залучення свідків ОСОБА_1 не було подано. Відповідно до цього, Позивач не надав ніяких підтверджень щодо ухилення ОСОБА_2 від допомоги своєму батькові ОСОБА_6

По-друге, відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ» , правило абз. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Позивачем не було надано необхідних доказів щодо ухилення ОСОБА_2 від допомоги своєму батькові, а саме: відсутнє рішення суду щодо ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, немає жодних показань свідків на підтвердження ухилення від допомоги.

Окрім цього, Позивач сам суперечить своєму твердженню, зазначивши в позові, що його батько, ОСОБА_6, ніколи не знаходився в безпорадному стані.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача, ОСОБА_13, щодо усунення ОСОБА_2 від права на спадкування спадщини її батька, ОСОБА_6, померлого 13.08.2014 року, є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Також суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 не відноситься до кола спадкоємців, оскільки нею не було доведено наявність сімейних відносин зі спадкодавцем. Таким чином ОСОБА_3 не має права на спадкування або на спільну частку в спадковому майні та відповідно до цього не може виконати вимоги Позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ч. 2 ст. 1223 ЦК України визначається, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

ОСОБА_10 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_3 було подано заяву до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_6, померлим 13.08.2014 року.

05.02.2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська (головуючий суддя - ОСОБА_14Ю.) ухвалив рішення по справі №203/228/15-ц, яким заяву ОСОБА_3 було задоволено й відповідно встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Але 26.05.2015 року Апеляційним судом Дніпропетровської області вищезазначене рішення було скасоване (провадження №22-ц/774/4956/15).

Відповідно до цього факт того, що ОСОБА_3 не перебувала із померлим ОСОБА_6 у шлюбних відносинах є преюдиційним.

Ст. 57 ЦПК України визначається, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

ОСОБА_10 ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Ст. 61 ЦПК України визначаються обставини, що виступають підставою для звільнення від доказування. Такими обставинами є: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку, Позивачем не було надано доказів, що підтверджували б його позовні вимоги.

Окрім цього, в рамках даного провадження, в порядку ст. 124 ЦПК України, із зустрічним позовом звернувся ТОВ В«База відпочинку - спортивно-оздоровчий комплекс В«МустангВ» . Такий зустрічний позов підлягає поверненню з наступних підстав.

ОСОБА_10 ч. 1 ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 124 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Представником ОСОБА_2 було подано до суду, а судом залучено до матеріалів справи копію витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ В«База відпочинку - спортивно-оздоровчий комплекс В«МустангВ» (код ЄДРПОУ 39437695). В даному витязі зазначено, що ТОВ В«База відпочинку - спортивно-оздоровчий комплекс В«МустангВ» припинено, дата запису 13.02.2015 року, номер запису 12241390003070554.

Зустрічний позов ТОВ В«База відпочинку - спортивно-оздоровчий комплекс В«МустангВ» було підписано 09.04.2015 року, тобто вже після припинення юридичної особи, ОСОБА_15

Тобто зустрічний позов було подано від імені припиненої юридичної особи.

Окрім цього, ч. 3 ст. 121 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень для ведення справи.

Керуючись, ст. ст. 1222-1224, 1258, 1261-1265, 1269, 1270, 1298 ЦК України, ст.ст. 60, 176, 179, 196, 209, 212-213, 215, 218, 223, 294-296, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ» , ОСОБА_12 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкуванняВ» , ст. 66 ЗУ В«Про нотаріатВ» , суд, -

в и р і ш и в:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку-спортивно-оздоровчий комплекс «Мустанг», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського округу ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Ребров