Постанова

від 10.03.2009 по справі 9/66-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

10.03.09                                                                                          

Справа  № 9/66-38

Львівський апеляційний

господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець

Г.Г.,

суддів:                                         Мурська

Х.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2

від відповідача (скаржник)  - Логвінська І.М.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного

підприємства «Європацукор», вих.№24 від 13.01.2009 року

на

рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2008 року

(підписане 29.12.2008 року), суддя Соломка Л.І.

у справі № 9/66-38

за позовом

Підприємця ОСОБА_1, смт.Млинів

до відповідача  Приватного підприємства

«Європацукор», смт.Іваничі

про стягнення

82354,48 грн. боргу

в с т а н о в

и в :

рішенням господарського суду

Волинської області від 24.12.2008 року по справі №9/66-38 позов Підприємця

ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з ПП «Європацукор»на користь Підприємця

ОСОБА_1  - 80783,68 грн., з яких 61400,38

грн. - основний борг та 19383,30 грн. - інфляційні втрати, 1500 грн. витрат на

правову допомогу адвоката.

Рішення суду мотивоване тим, що

заборгованість відповідача перед позивачем за 

надання послуг по навантаженню (розвантаженню) цукрових буряків, жому та

підгортання і кагатування цукрових буряків, а також надання автотранспортних

послуг підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення

враховуючи положення ч.2 ст.530,  ч.1

ст.626, ст.629, ч.1 ст.638, ч.2 ст.631 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з

цим, суд беручи до уваги ч.2 ст.625 ЦК України прийшов до висновку про те, що

заявлені до стягнення позивачем інфляційні втрати, підлягають задоволенню

частково, а саме до стягнення підлягають інфляційні втрати нараховані за період

з квітня 2007 року по червень 2008 року, враховуючи надіслану позивачем

відповідачу вимогу про сплату суми боргу від 25.03.2007 року.

Крім того, суд, враховуючи вимоги

ст.49 ГПК України, п.12 роз'яснень президії ВАСУ від 04.03.1998 року №02-5/78

«Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України»вважає

підставними заявлені до стягнення позивачем із відповідача 1500 грн. - витрат

на правову допомогу адвоката.

Не погоджуючись з рішенням суду

першої інстанції ПП «Європацукор»подало апеляційну скаргу, в якій просить

рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2008 року по справі

№9/66-38 скасувати в частині стягнення з ПП «Європацукор»48391,82 грн. боргу з

врахуванням індексу інфляції за послуги по навантаженню (розвантаженню цукрових

буряків, 6288,55 грн. - заборгованості за надання транспортних послуг з

урахуванням індексу інфляції та 1500 грн. - судових витрат за надання правової

допомоги адвоката. Зокрема, скаржник вказує на те, що послуги з підгортання та

навантаження буряків виконувались не позивачем, а ВАТ «Млинівський

агротехсервіс», згідно договору від 01.08.2006 року №0-19. Поряд з цим, апелянт

звертає увагу суду на те, що надані позивачем акти приймання виконаних робіт за

жовтень - листопад 2006 року на загальну суму 23026,6 грн. не погоджені

замовником, а погоджені менеджером ОСОБА_3., які не можуть братись до уваги,

оскільки такий не уповноважений на таке погодження.

Апелянт також звертає увагу, що

судом при прийнятті рішення не враховано, що із суми стягненої за транспортні

послуги належить до утримання сума податку з доходів фізичних осіб в розмірі

6288,55 грн., оскільки позивачем не надано суду документів, які б

підтверджували, що надання транспортних послуг, а саме перевезення вантажів

здійснювались останнім в межах підприємницької діяльності.

Одночасно, на думку скаржника,

документи надані позивачем в якості підтвердження витрат на послуги адвоката не

є  обґрунтованими та достатніми доказами.

Представник скаржника (відповідача)

в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Позивач та його представник проти

вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без

змін, вказуючи на те, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а

доводи скаржника спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення

представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши

наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,

виходячи з наступного:

22.09.2006 р. між ПП

«Європацукор»(в тексті договору - Замовник) та підприємцем ОСОБА_1. (в тексті

договору - Виконавець) укладено договір про надання послуг по навантажуванню

(розвантажуванню), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв

на себе зобов'язання надати послуги по навантаженню (розвантаженню) цукрових

буряків, жому та підгортання і кагатування цукрових буряків на площадках

(розділ 1,2 договору). У розділі 3 договору передбачено, що замовник

(відповідач) зобов'язаний забезпечити виконавця (позивача) фронтом робіт,

забезпечити відповідними супроводжувальними документами, дизельним пальним,

дизельним маслом.

Відповідно до п.4.5 договору оплата

при розрахунках проводиться за фактично виконану роботу згідно нарядів, актів

виконаних робіт та інших документів, погоджених Замовником.

Крім того, 01.10.2006 р. між ПП

«Європацукор»(в тексті договору - Замовник) та підприємцем ОСОБА_1. (в тексті

договору - Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг згідно

умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання надати

послуги по перевезенню цукрових буряків, жому свіжого і сухого власним

автотранспортом. Згідно із п. 4 договору, яким визначені умови оплати - за

автопослуги по перевезенню цукрового буряку із розрахунку за 1т/км - 0,60 коп.

В матеріалах справи наявні

відомості перевезення, в яких міститься реєстр накладних за період з 07.10.2006

р. по 20.11.2006 р., з яких вбачається, що позивачем надано автопослуг по

перевезенню цукрового буряка на загальну суму 46592,47 грн. та автопослуг з

автоперевезення цукру, жому на суму 1780,95 грн. Вказану суму за транспортні

послуги відповідач визнав за мінусом 6288,55 грн., які на думку відповідача

належить до утримання ним з доходу позивача, як податок з доходів фізичних осіб

з оплати транспортних послуг, які він визнав.

Судом при цьому відзначено, що

договір про надання транспортних послуг від 01.10.2006 року, укладений

відповідачем саме із Приватним підприємцем ОСОБА_1., а не з фізичною особою, як

вважає відповідач. Відповідачем не надано суду документів, які б

підтверджували, що надання транспортних послуг, а саме перевезення вантажів

здійснювались позивачем не в межах підприємницької діяльності.

Таким чином, судом першої інстанції

стягнено заборгованість за транспортні послуги правомірно.

Згідно актів прийомки виконаних

робіт на вказаних в договорі бурякопунктах за жовтень - листопад 2006 р.

виконано роботи по погрузці цукрового буряку та підгортанню буряків в кагат на

загальну суму 23026,96 грн., які підписані зав. бурякопунктами,

виконавцем робіт - підприємцем ОСОБА_1. та погоджені менеджером ПП

«Європацукор» - ОСОБА_3.;

Відповідно до акту звірки виконаних

робіт від 12.12.2006 р. вартість наданих послуг позивачем склала 71 400 грн. 38

коп. Акт звірки із сторони відповідача підписано уповноваженою особою і

завірено печаткою підприємства.

Стосовно тверджень апелянта про те,

що позивач послуг з підгортання та навантаження буряків не виконував, а такі

виконувались ВАТ «Млинівський агротехсервіс», на підставі договору від

01.08.2006 року, слід зазначити наступне:

Як вбачається із матеріалів справи,

01.08.2006 року між ПП «Європацукор»(в тексті договору - Завод) та ВАТ

«Млинівський агротехсервіс»(Посередник) укладено договір №0-19 про надання

послуг в організації заготівлі цукрових буряків, відповідно до умов якого ВАТ

«Млинівський агротехсервіс»зобов'язувався надати ряд послуг по організації

заготівлі цукрових буряків врожаю 2006 року для Заводу, а саме: заключення

договорів на здачу цукрових буряків з фізичними особами, реалізація

бурякоздавачам насіння цукрових буряків і інших матеріальних ресурсів,

здійснення приймання цукросировини, проведення розрахунків з бурякоздавачами. В

п.1.2 договору зазначено місцерозсташування бурякоприймальних пунктів (пунктів)

Посередника (ВАТ «Млинівський агротехсервіс»): смт.Млинів, с.Хорупань,

с.Довгошиї, с.Владиславівка, Млинів «Відгодівельний», с.Острожець, с.Ужинець,

с.Війниця, с.Жорпище, с.Смордва.

У п.2 договору передбачено

зобов'язання Заводу - відповідача по даній справі, зокрема: останній

зобов'язується надати Посереднику - ВАТ «Млинівський агротехсервіс»під повну

матеріальну відповідальність матеріальні ресурси, необхідні для проведення

заготівлі цукрових буряків і розрахунків за прийняту сировину. При необхідності

організувати їх своєчасну доставку на приймальний пункт Посередника. Забезпечити

своєчасну вивозку і прийомку на Завод заготовлених Посередником цукрових

буряків.

Зазначеним договором, а саме

п.п.3.2, п.3.4 передбачено, що ВАТ «Млинівський агротехсервіс»зобов'язується

своїми силами та під свою відповідальність обладнати приймальний пункт (пункти)

і організувати приймання цукрових буряків від імені та для ПП

«Європацукор»протягом сезону приймання 2006 року від бурякоздавачів

відповідного регіону. Провести об'єктивне визначення ваги і фізичної

забрудненості цукросировини, що поступила на приймальний пункт згідно існуючих

інструкцій. Забезпечити у повному обсязі відвантаження цукрових буряків на

привозаводський приймальний пункт Заводу. Вести облік і необхідну документацію

по прийнятій сировині, наданих Замовником ресурсах та авансах. Своєчасно, в

установлені терміни подати на Завод договори, звіти про поступлення сировини,

видані ресурси. В тижневий термін після закінчення прийомки цукрових буряків

провести остаточну звірку із Заводом по прийнятій і зданій сировині, виданих

ресурсах та повернути невикористані для розрахунків ресурси.

Отже, вказаним договором від

01.08.2006 року не передбачено, що ВАТ «Млинівський агротехсервіс»повинен

здійснювати підгортання і навантаження буряків на бурякопунктах. Виконання

робіт позивачем по навантаженню і підгортанню також підтверджується табелями

обліку погодинної роботи екскаваторів ЮМЗ -6АКЛ №07209 РА та ЭО-2628 №07219РА і

погрузчика МТЗ-80 №65-48 ШЕ, які підписані позивачем, зав.бурякопунктами та

погоджено менеджером відповідача - ОСОБА_3.

У вказаних табелях (оригінали яких

позивачем долучено до справи) вказано кількість відпрацьованих позивачем годин.

Таким чином, поданими відповідачем

у передбаченому законом порядку доказами не доведено факту надання послуг з

підгортання та навантаження буряків ВАТ «Млинівський агротехсервіс».

Також безпідставними є посилання

скаржника на те, що акти приймання виконаних робіт погоджені неуповноваженою

особою менеджером ОСОБА_3. Таке твердження спростовується посадовою інструкцією

Регіонального менеджера, яка затверджена директором ПП «Європацукор».

Відповідачем не надано доказів того, що його керівництвом заперечуються

документи, погоджені ОСОБА_3.

Крім того, слід зазначити, що

згідно посадової інструкції Регіонального менеджера, затвердженої директором ПП

«Європацукор», відповідно до якої діяв менеджер ОСОБА_3., до обов'язків

регіонального менеджера входить: організація роботи по заготівлі цукрового буряка

в зоні своєї відповідальності; самостійне і ініціативне ведення роботи по

пошуку місць розташування стаціонарних (тимчасових) бурякопунктів, на яких буде

проводитись сезонна заготівля сировини; особисте проведення  підготовчої роботи по укладенню договорів з

транспортними і іншими організаціями щодо оренди вантажних автомобілів,

навантажувачів, які будуть задіяні для перевозки і навантаження сировини; контролювання

в період заготівлі цукрового буряка роботу адміністрації і посадових осіб

бурякопунктів з метою недопущення понаднормативних втрат сировини.

Поряд з цим, вказаною посадовою

інструкцією регіональному менеджеру надано право попередньо погоджувати для

затвердження керівництвом заводу об'єми наданих послуг та виконаних робіт

виконавцями на території закріпленого регіону.

Статтею 11 ЦК України встановлено,

що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та

інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК

України  зобов'язанням є правовідношення,

в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного

кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні

виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного

законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із умов договорів,

укладених позивачем та відповідачем 22.09.2006 р. та від 01.10.2006 р. строки

оплати за надані послуги сторонами в договорі не визначені.

Частиною 2 ст.530 ЦК України

передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий

обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи із наведеного позивачем

надсилалась на адресу відповідача претензія по договору на перевезення і

навантаження цукрових буряків на суму 71400,38 грн. (від 25.03.2007 р.) з

додатками на 3-х аркушах, рекомендованим листом з повідомленням про вручення

уповноваженій особі Котловець, проте така залишена без відповіді.

Відповідачем частково оплачено суму

боргу в розмірі 10000 грн., платіжними дорученнями №83 від 29.01.2008 року та

№372 від 18.03.2008 року, в призначенні платежу, яких вказано  - оплата за автопослуги згідно договору від

22.09.2006 року.

06.05.2008 року позивачем повторно

надсилалась відповідачу претензія про оплату суми боргу в розмірі 61400,38

грн., проте така відповідачем не погашена.

Таким чином, заборгованість

відповідача перед позивачем в сумі 61400,38 грн. підтверджена матеріалами

справи, підставна та підлягала до стягнення.

Слід також зазначити про те, що суд

першої інстанції правомірно, враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, згідно

якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

прийшов до висновку про те, що заявлені до стягнення позивачем інфляційні

втрати, підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення підлягають

інфляційні втрати нараховані за період з квітня 2007 року по червень 2008 року

що становить 19383,30 грн. враховуючи надіслану позивачем відповідачу вимогу

про сплату суми боргу 25.03.2007 року.

Щодо заперечень апелянта проти

стягнення адвокатських послуг, то слід зазначити, що господарським судом

правомірно стягнено з відповідача витрати на послуги адвоката, відповідно до

статті 49 ГПК України, з огляду на розумну необхідність витрат на оплату послуг

адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у

даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі. В

матеріалах справи міститься також договір про надання правової допомоги від

05.08.2008 року, сума за послуги адвоката в розмірі 1500 грн. сплачена

позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордера №127 від 05.08.2008

року.

З огляду на наведене, доводи

скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у

відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його

скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК

України, суд,                                                        

постановив:

Рішення господарського суду

Волинської області від 24.12.2008 року по справі №9/66-38 залишити без змін, а

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Європацукор» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                  

Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                 

         Мурська Х.В.

Юрченко Я.О.