Рішення

від 02.04.2009 по справі 11/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2009 р.

Справа № 11/151

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1м.

Хмельницький                                    

до Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення 9 931, 69 грн.

                       Суддя   Радченя Д.І.

Представники сторін:

Представники сторін:

позивач         не з'явився

відповідач 1  не з'явився

відповідач 2  не з'явився

Суть спору:

Приватний підприємець ОСОБА_1 м.

Хмельницький звернулась до суду з позовом про стягнення з  першого відповідача  ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” на свою користь 9 931 грн.

69 коп., з яких 6376, 03 грн. сума основного боргу, 2 788, 96 грн. збитки, 596,

46 грн. -втрати внаслідок інфляції та 69, 85 грн. - 3% річних від простроченої

суми; та з  другого відповідача  приватного підприємця ОСОБА_2 - 100, 00 грн..

Судові витрати просила

покласти  на відповідачів.

Ухвалою господарського суду від

26.01.2009 року порушено провадження у справі № 11/151.  Про час і місце проведення судового засідання

сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у

справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Розгляд справи відкладався  для надання можливості сторонам подання  доказів на обґрунтування   заявлених вимог та відповідних заперечень.

В 

ході  розгляду справи  позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано

суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому, враховуючи часткове

погашення перед ним відповідачем - ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” боргу на суму 6 200, 00

грн., просить суд, в частині вимог щодо стягнення 6 200, 00 грн. провадження по

справі припинити. Стягнути з першого відповідача товариства з обмеженою

відповідальністю “СІКО-Б-ТРАНС” на свою користь 2 964 грн. 99 коп. основного

боргу,  530, 70 грн. -збитки внаслідок

інфляції та 73, 62 грн. - 3% річних від простроченої суми.  Від заявлених попередньо позовних вимог

відмовляється.

Крім того, просить стягнути 4 500

грн. витрат на послуги адвоката. Як доказ понесених витрат ним подано договір

про надання юридичних послуг від 10.01.2009 року та на розрахункову квитанцію №

666658 відповідно до якої ним за вказані послуги  сплачено 4 500,00 грн.  

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на неналежне виконання відповідачем - ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” умов

договору-заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 12 вересня 2008

року та стверджує, що на виконання умов договору-заявки  ним надано послуги по перевезенню вантажу,

вартість яких становить 1600 євро.  На

день виписки рахунку № 22 від 29.09.2008р. валютний курс НБУ валюти  євро по відношенню до гривні становив 7, 11

грн., що еквівалентно 11 200, 00 грн.

Боржник повинен був провести

перерахунок коштів одразу ж після отримання в оригіналі документів, які

отримані ним 11.10.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням.

24 листопада 2008 року боржником

перераховано кошти в сумі 5 000, 00 грн., що на день розмитнення еквівалентно

було 703, 23 євро, решта боргу в сумі 896, 77 

євро, (що станом на  день  виписки рахунку еквівалентно 6 200, 00 грн.)

ним залишено несплоченим.

Внаслідок знецінення курсу гривні

до іноземної валюти, станом на  день  пред'явлення позову до суду валютний курс

НБУ  „Гривні” по відношенню до  євро 

становив 10,22 грн., тому за ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” на  день пред'явлення позову до суду рахувалася

заборгованість в сумі 896, 77 євро, тобто 9 164, 99 грн. (896, 77  євро х 10,22 (курс євро/грн.) = 9 164, 99

грн.)

Стосовно виставлення до оплати

рахунку на суму 11 200 грн., то вказана сума визначалась виходячи із курсу

гривні по відношенню до  євро на час

направлення для оплати відповідачу рахунку, який в обумовлений термін

відповідачем оплачений не був. 

Таким чином станом на момент

звернення до суду з позовом за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 9

164, 99 грн.

За час розгляду справи в суді

відповідачем частково погашено перед позивачем борг, а саме в сумі 6 200, 00

грн. Тому станом на 17 березня 2009 року за ним рахується ще заборгованість в

сумі 2 964, 99 грн.

Враховуючи часткове погашення

відповідачем  ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” боргу на

суму 6 200, 00 грн., позивач просить суд в цій частині вимог провадження по

справі припинити.

Крім цього, оскільки основним

боржником - ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”  

зобов'язання перед позивачем частково виконані, тому від позовних вимог

щодо стягнення з  другого відповідача

приватного підприємця ОСОБА_2  100, 00

грн. він відмовляється.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК

України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або

предмет позову,  збільшити розмір

позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового

врегулювання спору в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір

позовних вимог.

Суд, розглянувши дане клопотання,

вважає його обґрунтованим та  таким, що

підлягає задоволенню.

Відповідач в

письмовому відзиві на позов, в судовому 

засіданні та в подальшому в 

додатковому відзиві  на позов  від 27.03.2009 року  позовні вимоги не визнає та просить суд

відмовити в їх задоволенні.

Свої заперечення він обґрунтовує

тим, що ним кошти в сумі виставлений до оплати в рахунку № 22, тобто 11200, 00

грн. перераховано на рахунок позивача в повному обсязі. Щодо претензії позивача

щодо відшкодування курсової різниці та застосування штрафних санкцій -вважає її

неправомірною, оскільки основне 

зобов'язання, на його думку, виконане належним чином.

Суд оцінивши подані сторонами по

справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи

встановлено наступне.

У вересні 2008 року між товариством

з обмеженою відповідальністю “СІКО-Б-ТРАНС” та 

приватним підприємцем ОСОБА_1. 

досягнуто згоди  по наданню послуг

по перевезенню вантажу маршрутом  

„Італія -Україна”.

15 вересня 2008 року  ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” направив позивачу ПП   ОСОБА_1. 

факсом для підписання договір-заявку на перевезення вантажів автотранспортом

від 12 вересня 2008 року.

Відповідно до умов укладеного

договору заявки позивач зобов'явся організувати перевезення  для 

першого відповідача вантажу (обладнання) по маршруту  Каррара (Італія) -Київ (Україна), з датою

завантаження  15 вересня 2008р.

Для 

виконання умов укладеного договору замовлення позивачем в якості  перевізника було залучено  - приватного підприємця ОСОБА_3, з якою був

укладений договір  на перевезення

вантажів  автомобільним транспортом від

22.08.2008року.

В заявці сторонами було узгоджено,

що загальна ціна рейсу становить 1600 „Євро”. 

Зазначений  договір-заявка

підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

15 вересня 2008 року в місце

призначення - АДРЕСА_1 надано під завантаження автомобіль WECO НОМЕР_1/НОМЕР_2,

та здійснено завантаження товару (обладнання).

Даний вантаж перевізником -

ОСОБА_3. доставлено до місця призначення та прийнято одержувачем ЗАТ “НВП

Укрспецполіграфія” (м. Київ) 29 вересня 2008р., підтвердженням чого є

товарно-транспортна накладна (CMR) № 0199678.

Відповідач в судовому засіданні

підтвердив виконання приватним підприємцем ОСОБА_1. зобов'язань за

договором. 

На оплату наданих послуг по

перевезенню вантажу позивачем надано ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” для підписання акт

прийняття -здачі виконаних послуг по вантажних перевезеннях за №22 від

29.09.2008р. та виставлено на оплату рахунок №22 від 29.09.2008р., що

підтверджується поштовим повідомленням про його отримання відповідачем 11

жовтня 2008   року.

На день виписки рахунку на оплату

наданих послуг по перевезенню вантажу на суму 1600 євро валютний курс НБУ

гривні по відношенню до валюти Євро становив 7,11 грн., а тому позивачем

виставлено до оплати рахунок на суму 11 200, 00 грн., що включає в себе

вантажні перевезення за межами України -9700, 00 грн. та вантажні перевезення

від кордону України -1500, 00 грн.

Для забезпечення  належного виконання ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” взятих

на себе зобов'язань за договором-заявкою на перевезення вантажів

автотранспортом від 12 вересня 2008 року, укладеного між ПП ОСОБА_1. та ТОВ

“СІКО-Б-ТРАНС”, 29 вересня 2008 року, між позивачем та відповідачем 2. -

приватним підприємцемОСОБА_2 укладено договір поруки. Даним договором

відповідач 2., будучи поручителем, зобов'язався солідарно відповідати з

відповідачем 1. перед кредитором, в частині боргу ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”  за договором-заявкою на перевезення вантажів

автотранспортом від 12 вересня 2008 року, який становить 100, 00 грн., однак

зобов'язання за договором поруки відповідач 2. не виконав.

21 листопада 2008 року позивачем

товариству боржника виставлено претензію №64 з вимогою погашення

заборгованості.

24 листопада 2008 року ТОВ

“СІКО-Б-ТРАНС” на рахунок позивача 

перераховано кошти в сумі 5 000, 00 грн., що на день розмитнення

еквівалентно було 703, 23 євро, решта боргу в сумі 896, 77 євро  ним залишено несплоченим.

В заяві про уточнення позовних

вимог позивач на момент звернення до суду з позовом визначає наявність боргу по

договору в сумі 9 164, 99 грн. При визначенні суми боргу позивач виходить з

того,що внаслідок знецінення курсу гривні до іноземної валюти, станом на  день 

пред'явлення позову до суду валютний курс НБУ гривні по відношенню до

євро  становив 10,22 грн., тому за ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”

на  день 

пред'явлення позову до суду перед ним рахувалася заборгованість в сумі

896, 77 євро, тобто 9 164, 99 грн.(896, 77 

євро х 10,22 (курс євро/грн.) = 9 164, 99 грн.)

28 січня 2009 року ТОВ

“СІКО-Б-ТРАНС” переховано на рахунок позивача кошти в сумі 4000, 00 грн.

(платіжне доручення №0000028), та 02 лютого 2009 року ще 2200, 00 грн.

(платіжне доручення №0000033).

Дослідивши матеріали справи та

заслухавши  пояснення повноважних

представників сторін, судом до уваги приймається  наступне. 

Згідно ст. 11  ЦК України, цивільні права та обов'язки  виникають 

із  дій  осіб, 

що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не 

передбачені  цими  актами, 

але  за  аналогією 

породжують цивільні права та обов'язки. 

Підставами   виникнення   цивільних 

прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші

правочини.

З матеріалів справи вбачається, що

між сторонами виникли відносини (договір -заявка, укладений 12 вересня 2008року

між ПП ОСОБА_1. та ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”), які регулюються главою 65 ЦК України і

по своїй правовій природі є договором 

транспортного експедирування.

Відповідно до ст.929 Цивільного

кодексу України за договором транспортного 

експедирування  одна  сторона (експедитор) зобов'язується за плату

і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання

визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного

експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати

перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або

клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта

договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також

інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови  договору транспортного експедирування

визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими

нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932  Кодексу встановлено, що  розмір плати експедиторові   встановлюється  договором транспортного експедирування, якщо

інше не встановлено законом.  Експедитор

має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Матеріалами справи підтверджено,

що  позивачем зобов'язання за договором

виконі.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України,

якщо  строк  (термін) 

виконання  боржником  обов'язку 

не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від 

дня  пред'явлення вимоги, якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного

законодавства.

На оплату наданих послуг по перевезенню

вантажу позивачем надано ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” виставлено на оплату рахунок № 22

від 29.09.2008р., який і є вимогою щодо виконання, отримання відповідачем 11

жовтня 2008   року.

21 листопада 2008 року позивачем

товариству боржника виставлено претензію №64 з вимогою погашення

заборгованості.

Однак відповідач свої зобов'язання

виконав частково, перерахувавши 24 листопада 2008 року кошти в сумі 5 000, 00

грн., що на день розмитнення еквівалентно було 703, 23  Євро, решта боргу в сумі 896, 77  євро 

ним залишено на той час несплоченим, чим порушено законні права та

інтереси позивача.

Після звернення позивача до суду з

даним  позовом перший відповідач - ТОВ

“СІКО-Б-ТРАНС” 28 січня 2009 року сплатив позивачу кошти в сумі 4000, 00 грн.

(платіжне доручення № 0000028), та 02 лютого 2009 року  2200, 00 грн. (платіжне доручення № 0000033).

Оскільки  частина суми 

основного боргу   відповідачем

сплачена після звернення позивача до суду з даним позовом, провадження у справі

в цій частині належить припинити по п. 1.1 ст. 80 ГПК України  за відсутністю предмету спору.

Господарський суд, розглянувши

заперечення відповідача  про те, що  вимога позивача про відшкодування курсової

різниці  є неправомірною судом  не приймається за наступних підстав.

Згідно ст. 198 ГК України

„Виконання грошових зобов'язань” грошові зобов'язання учасників господарських

відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

За приписом ст. 179 ГК України

господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими

нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 524 "Валюта

зобов'язання" ЦК України 

зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони

можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Ця стаття

міститься в главі 47 "Поняття зобов'язання" ЦК України.

Разом з тим, за ст. 533 ЦК України,

виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено

грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях,

визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший

порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим

нормативно-правовим актом.

Аналогічна позиція зазначена Вищим

господарським судом України у постанові від 15.02.2007року по справі №

4/644-12/105.

Позивач просить стягнути з

відповідачів заборгованість у національній валюті, виходячи із її курсу до Євро

на час пред'явлення позову. При цьому, з вимог вбачається, що позивач за основу

бере валютний еквівалент ціни договору.

Стосовно виставлення позивачем до

оплати рахунок в сумі 11 200 грн., суд звертає увагу відповідача на те, що

вказана сума визначалась виходячи із курсу гривні по відношенню до євро на

час  направлення рахунку, який вчасно не

був оплачений відповідачем. 

Відповідно до ст.553 Цивільного

кодексу України за   договором   поруки  

поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним

свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед

кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися

виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В договорі поруки, укладеним

між  ПП ОСОБА_1. та  приватним підприємцемОСОБА_2, останній

зобов'язався солідарно відповідати з ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” перед кредитором  в частині боргу  в сумі 100, 00 грн.

В силу 193 Господарського кодексу

України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись

належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання

зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Оскільки основним боржником - ТОВ

“СІКО-Б-ТРАНС”  перед позивачем

зобов'язання частково виконані, то від позовних вимог щодо стягнення з другого відповідача

приватного підприємця ОСОБА_2.  100, 00

грн. він відмовляється.

Враховуючи наведене, вимоги

позивача про стягнення з ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” основного боргу у розмірі 2 964, 99

грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім сплати суми основного боргу

позивачем відповідно до ст.625 ЦК України 

нараховано  3% річних з

простроченої суми,  оскільки  інший розмір процентів не встановлений

договором,  або законом.

Позивач під час проведення

розрахунку інфляції та річних взяв за основу суму боргу 11 200, 00 грн.  яка була на час виставлення рахунку та 6 200,

00 грн. - після часткової проплати відповідача (5000грн.).

З врахуванням наведеного позивачем

правомірно нараховано до сплати відповідачу за період  з  12

жовтня 2008р. по 28 січня 2009 року 3% річних, що становить  73, 62 грн. та втрати внаслідок інфляції  з жовтня 2008р. по січень 2009р.  становить 

в сумі 530, 70 грн.

Заперечення  першого відповідача  ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”  проти позову суд до уваги не приймає так як

вони нормами законодавства не підтверджені та спростовуються матеріалами

справи.

Щодо стягнення 4 500,00 грн. витрат

на послуги адвоката, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати  

складаються   з  державного 

мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової

експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та

дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач посилається на укладений

ним з ОСОБА_4. договір про надання юридичних послуг від 10.01.2009 року та на

розрахункову квитанцію № 666658, відповідно до якої ним було здійснено

останньому сплату 4 500,00 грн. за надані послуги.

Статтею 48 Кодексу встановлено, що

витрати,   що   підлягають  

сплаті   за   послуги 

адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про

адвокатуру”.

Згідно ст. 2 вказаного закону

адвокатом  може  бути 

особа,  яка  має вищу юридичну освіту, підтверджену

дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої

країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною

мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право

на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Позивачем надано суду Свідоцтво про

право зайняття адвокатською діяльністю № 48, видане на ОСОБА_4, з яким було

укладено договір про надання юридичних послуг від 10.01.2009року.

При вирішення питання про стягнення

витрат за вказані послуги суд зобов'язаний прийняти до уваги, зокрема:

встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження

(якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би

витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати

відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні

відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних

послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують

розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що

вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду від 14.12.2007  №01-8/973 ”Про деякі питання практики

застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”).

Приймаючи до уваги викладене, суд

рахує, що обґрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката з

врахуванням складності справи становить 2000, 00 грн. 

Відповідно до п. 1.1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у

справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд

вважає за необхідне позовні вимоги задоволити частково, провадження по справі в

частині вимог щодо стягнення з ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” боргу в сумі 6 200, 00 грн.

та в частині стягнення з ПП ОСОБА_2. 100,00 грн. припинити.

Державне мито, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката

відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача - ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС”.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст.

80, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

:

Позов приватного підприємця

ОСОБА_1м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю

„СІКО-Б-ТРАНС” м. Ужгород та до приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення  9769,31 грн. задоволити

частково.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „СІКО-Б-ТРАНС” (м. Ужгород,  

а/с 4а, код 31266924) на користь приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2,

код НОМЕР_3) -2 964 грн. 99 коп. основного боргу, 530, 70 грн. -збитки

внаслідок інфляції, 73, 62 грн. - 3% річних від простроченої суми.  102, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000, 00 грн.

витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ.

Провадження по справі в частині

вимог щодо стягнення з ТОВ “СІКО-Б-ТРАНС” боргу в сумі 6 200, 00 грн. та в

частині стягнення з ПП ОСОБА_2. 100,00 грн. припинити.

                              Суддя                                                                     

Д.І. Радченя