Рішення

від 12.03.2009 по справі 20/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

вул.Шевченка

16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

12 березня 2009 р.  

Справа № 20/10  

Господарський

суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької Світлани Миколаївни

При секретарі Ломей Любов Романівні

Розглянувши

матеріали справи: 

за позовом:        

 ТзОВ

"555-ІФ",  вул.Вовчинецька,

225"а", м.Івано-Франківськ, 76000;

до відповідачів: 1) Приватного

підприємця ОСОБА_1, 

                                 АДРЕСА_1;          

                             2) Відділу Державної виконавчої служби

Долинського районного управління

                                 юстиції,

пр.Незалежності,3, м.Долина, 77500;

про визнання права власності на

грошові кошти та звільнення їх з-під арешту.

Представники:

Від позивача:  Посацька Х.М.-юрист, (довіреність № 024/09

від 16.02.09р.);

Від позивача:  Дем"яник Г.Т.- бухгалтер, (довіреність №

023/09 від 16.02.09р.);

Від відповідача 1: не

з"явилися;

Від відповідача 2: Григорський З.М.-

заступник начальника, (посвідчення № 116 до 08.10.09р.) 

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання права власності

на 2647,58грн., які

                            знаходяться на

рахунку ПП ОСОБА_1.  за позивачем та

повернення       

                            Відділом  Державної виконавчої служби Долинського

районного

                            управління

юстиції  цих коштів  ТзОВ "555-ІФ".

Позивач, використовуючи своє право, надане йому ст.22 ГПК України, подав

до суду заяву  № 026/09 від 20.02.2009р.

про зміну позовних вимог, зокрема просить:

 - визнати за Товариством з обмеженою

відповідальністю "555-ІФ" право власності на 2647,58грн., які

знаходяться на рахунку НОМЕР_1, відкритому в ІФОД Райффайзенбанк Аваль, МФО

336462, код ЄДРФОУ НОМЕР_2 , що належить ПП ОСОБА_1.

- відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління

юстиції повернути ТзОВ "555-ІФ" 2647,58грн., які знаходяться на

рахунку НОМЕР_1, відкритому в ІФОД Райффайзенбанк Аваль, МФО 336462, код ЄДРФОУ

НОМЕР_2 , що належить ПП ОСОБА_1.

      Враховуючи диспозитивний характер ст.22

ГПК, тобто право позивача до прийняття

рішення по справі змінити підставу

або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір

позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог,

враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує

чиї небудь права та охоронювані законом інтереси. 

 В судовому

засіданні, представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, при цьому

вказують на:

-   

здійснення помилкового платежу в сумі 2647,58грн. на користь відповідача

1;

-   

Інструкцію Про безготівкові розрахунки в Україні, згідно якої кошти, які

помилково 

зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у

строки,

встановлені законодавством України;

-     відсутність заборгованості позивача перед

відповідачем 1 за поставку товару, згідно умов

договору поставки, укладеного між ними, що підтверджують платіжні

доручення та акт 

      звірки 

взаєних  розрахунків (додані до

матеріалів справи).

Представник відповідача - 

Приватного підприємця ОСОБА_1 в судові засідання не з"являвся, хоча

про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать

повідомлення про вручення поштових відправлень № 11166412 від 03.02.2009р., №

11334340 від 18.02.2009р. Будь-яких заперечень проти позову суду не подав.

Представник відповідача - Відділу Державної виконавчої служби

Долинського районного управління 

юстиції, при обгрунтуванні своєї правової позиції, вказав на те, що на

рахунок, на який здійснено помилковий платіж накладено арешт постановою

державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, а зняття арешту з

рахунку , згідно ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження"  можливе лише за рішенням суду.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши

представників позивача та відповідача 2,

враховуючи

вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

 Відповідно до платіжного

доручення № 6812 від 07.10.2008р., позивачем 

- Товариством з обмеженою відповідальністю "555-ІФ"

перераховано на користь відповідача 1 - приватного підприємця ОСОБА_1 кошти в

сумі 2647,58грн.

Як стверджує представник позивача, працівником ТзОВ "555-ІФ"

допущено помилку, яка полягає в тому, що вище вказаний платіж помилково  здійснено на користь ПП ОСОБА_1, замість  - ТзОВ "Галицької торгової компанії",

де керівником є ОСОБА_2.

Позивач звертався до відповідача 2 з листом 213/08 від 06.11.2008р., в

якому просить повернути кошти на рахунок позивача. Однак, як вбачається з

відповіді на такий лист (№ 6403 від 12.12.2008р.), помилково сплачені кошти

неможливо повернути, оскільки рахунок, на якому вони знаходяться арештований

постановою державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, а

зняття арешту з рахунку , згідно ст.59 ЗУ "Про виконавче

провадження"  можливе лише за

рішенням суду.

Крім того, в підтвердження відсутності боргу між позивачем та

відповідачем 1, позивач подав суду акт звірки взаємних розрахунків між  ТзОВ "555-ІФ" та приватним

підприємцем ОСОБА_1. та платіжні доручення (наявні в матеріалах справи), які

підтверджують сплату боргу, відповідно до акту звірки. 

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне задоволити

позов, при цьому  враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула

майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без

достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов"язана

повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді,

коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів,  внаслідок якого з вини банку або іншого

суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку  неналежного 

платника  та/або  зарахування 

на  рахунок неналежного  отримувача 

чи  видача  йому 

цієї  суми у готівковій

формі (п.1.24 ЗУ "Про платіжні

системи та переказ коштів в Україні").

Як вказує  п.1.23 ЗУ "Про

платіжні системи та переказ коштів в Україні", неналежний  отримувач 

-  особа,  якій 

без  законних підстав зарахована

сума переказу на її рахунок або видана їй у 

готівковій формі.

З огляду на Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній

валюті", затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004р., зареєстрованої

в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, зокрема п. 2.35.

-  кошти, 

що  помилково зараховані на

рахунок неналежного отримувача, 

мають   повертатися   ним  

у   строки,   установлені законодавством  України, 

за  порушення  яких неналежний отримувач несе

відповідальність згідно із 

законодавством  України.  У  разі

неповернення  неналежним  отримувачем за будь-яких причин коштів у

зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Банк, що   обслуговує   неналежного  

отримувача,   не   несе 

відповідальності  за  своєчасність 

подання   ним   розрахункового документа  на 

повернення  помилково  зарахованих 

на його рахунок коштів.

       Таким чином, 

в судовому засіданні достовірно встановлено, що кошти в сумі

2647,58грн., помилково зараховані на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1.,

який  в даному спірному випадку є

неналежним отримувачем,  в силу вище

наведених норм чинного законодавства України, підлягають поверненню Товариству

з обмеженою відповідальністю "555-ІФ".

        Крім того, наявність боргу у сумі

2647,58грн. перед належним отримувачем ТзОВ

"Галицька торгова

компанія" підтверджується наявними у справі договором на постачання від

01.01.08р.; актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.08р.

Помилково сплачені кошти поступили на рахунок відповідача 1, на кошти

якого в силу ст.ст. 50,55  ЗУ "Про

виконавче провадження" відповідачем 2 накладено арешт.

Відповідно до приписів ст.59  ЗУ

"Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке

накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з

позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

      Крім того, ч.5 ст.59 вище вказаного

Закону вказує на те, що по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна

чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

        З огляду на вимоги ст. 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем

доведено обставини, на які  він

посилався, як на підставу своїх вимог.

Отже, вимоги про визнання права власності позивача на кошти в сумі

2647,58грн., які знаходяться на рахунку ПП ОСОБА_1. та повернення Відділом  Державної виконавчої служби Долинського

районного управління юстиції  цих

коштів  ТзОВ "555-ІФ"

правомірні і підлягають задоволенню.            

         Враховуючи приписи ст.49 ГПК

України,  судові витрати залишити за

позивачем.

Керуючись

ст. 124 Конституції України, ст.1212 Цивільного кодексу України,  Законом України "Про виконавче

провадження",  Законом України  "Про платіжні системи та переказ коштів

в Україні", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

 Визнати за

Товариством з обмеженою відповідальністю "555-ІФ", вул.Вовчинецька,

225"а", м.Івано-Франківськ, 76000 (р/р 260019454 в ІФ ОД

"Райффайзенбанк Аваль", МФО 336462, ЗКПО 32076620)  право власності на 2647,58грн., які

знаходяться на рахунку НОМЕР_1, відкритому в ІФОД Райффайзенбанк Аваль, МФО

336462, код ЄДРФОУ НОМЕР_2 , приватного підприємця ОСОБА_1.

  Відділу

Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції

повернути Товариству з обмеженою

відповідальністю "555-ІФ" (р/р 260019454 в ІФ ОД "Райффайзенбанк

Аваль", МФО 336462, ЗКПО 32076620), вул.Вовчинецька, 225"а",

м.Івано-Франківськ, 76000 - 2647,58грн., які знаходяться на рахунку НОМЕР_1,

відкритому в ІФОД Райффайзенбанк Аваль, МФО 336462, код ЄДРФОУ НОМЕР_2 ,

приватного підприємця ОСОБА_1.

           Видати наказ.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише

вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого

відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                        

С.Кобецька

  Рішення

підписано 17.03.2009р.

Виготовлено

в АС "Діловодство суду"

помічник

судді І.В.Григорчук