Постанова

від 07.04.2009 по справі 2/15-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 07 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 2/15-08 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого

(доповідача), Бернацької Ж.О., Малетича М.М.,

розглянувши матеріали касаційної

скарги

 TOB виробничо-комерційне підприємство

"Моріс"

на постанову

Житомирського апеляційного

господарського суду  від 18 грудня 2008

року

у справі

№ 2/15-08

господарського суду

Вінницької області

за позовом

TOB виробничо-комерційне

підприємство "Моріс"

до

СПД - фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення 5367 грн. 99 коп.

за участю представників

сторін

від позивача -

Чорний М.П.,

від відповідача -

ОСОБА_1, ОСОБА_2

В С Т А Н О В

И В:

TOB виробничо-комерційне

підприємство "Моріс" звернулося до господарського суду Вінницької

області із позовом до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 5367 грн. 99

коп. заборгованості (з урахуванням уточнень до позовних вимог) за постачання

теплової енергії в період з 30 листопада 2005 року по 31 грудня 2007 року

відповідно до договору № 01-24 від 01 жовтня 2005 року.

Рішенням господарського суду

Вінницької області від 07 квітня 2008 року у справі № 2/15-08 позов задоволено

частково, стягнуто 5367 грн. 99 коп. боргу, прийнято відмову від позову та

припинено провадження у справі в частині стягнення 9796 грн. 58 коп. пені.

Постановою Житомирського

апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2/15-08

рішення господарського суду Вінницької області від 07 квітня 2008 року

скасовано в частині стягнення з відповідача 5367 грн. 99 коп. боргу та прийнято

в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в іншій

частині рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін.

У поданій до Вищого господарського

суду України касаційній скарзі TOB виробничо-комерційне підприємство

"Моріс" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного

господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2/15-08 в частині

задоволення апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду

Вінницької області від 07 квітня 2008 року.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги TOB

виробничо-комерційне підприємство "Моріс" посилається, зокрема, на

неотримання висновків експертизи, неможливість дослідити вказані висновки,

фактичне надання послуг постачання теплової енергії в гарячій воді у

відповідності з договором.

У відзиві на касаційну скаргу СПД -

фізична особа ОСОБА_1просить відмовити TOB виробничо-комерційне підприємство

"Моріс" у задоволені касаційної скарги, зокрема, посилаючись на те,

що в період з листопада 2000 року по теперішній час ніяких договірних відносин

щодо опалення та гарячого водопостачання між сторонами не існувало; влаштування

індивідуального опалення в приміщені кафе; опломбування 04 квітня 2005 року

гарячого водопостачання, про що складено відповідний акт працівниками TOB

виробничо-комерційне підприємство "Моріс".

Вищим господарським судом України

ухвалою від 02.03.2009 у справі №2/15-08 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови

Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 06.04.2009 у справі №

2/15-08 змінено та призначено наступний склад колегії суддів Самусенко

С.С. -головуючий (доповідач), Бернацька Ж.О., Малетич М.М.

Заслухавши суддю - доповідача,

пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,

правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим

та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду

України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом першої

інстанції встановлено, що 01 жовтня 2005 року між сторонами у справі укладено

договір № 01-24 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до

якого позивач, як теплопостачальна організація, взяла на себе зобов'язання

постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, споживач зобов'язувався

сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін

передбачений договором.

Господарським судом першої

інстанції зазначено, що позивачем свої зобов'язання за Договором виконано,

поставлено відповідачу в період з 30 листопада 2005 року по 31 грудня 2007 року

теплову енергію, що підтверджено актами про відпуск теплової енергії та

виставленими рахунками за вказані послуги, які завірені обома сторонами та

містять відмітку відповідача про їх отримання, що в свою чергу свідчить про

обопільні правовідносини між сторонами, з яких випливає, що позивач надав

послуги з теплопостачання, а відповідач прийняв дані послуги та повинен їх

оплатити.

Відповідач, в свою чергу,

зобов'язання за договором не виконав, кошти за надані послуги не сплатив, чим

порушив умови договору № 01-24, тому заборгованість відповідача за вказаний

період становить 5367 грн. 99 коп.

Господарським судом першої

інстанції застосовано положення ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК

України, п. 6.2 договору та задоволено позов в частині стягнення 5367 грн. 99

коп. боргу, а також згідно ст.ст. 78, 80 ГПК Украйни припинено провадження у

справі в частині стягнення пені в розмірі 9796 грн. 58 коп. відповідно до заяви

про відмову позивача від позовних вимог в цій частині.

Господарський суд апеляційної інстанції

частково не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з

відповідача на користь позивача 5367 грн. 99 коп. заборгованості та прийняв в

цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог зважаючи на

наступне.

Відповідно до дослідження

судово-почеркознавчої експертизи від 14 жовтня 2008 року №1/1077, проведеної

Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в

Житомирській області на підставі ухвали Житомирського апеляційного

господарського суду від 18 вересня 2008 року, підписи в графі

"споживач" договору №1-024 від 01 жовтня 2003 року, в графах

"споживач" обсягу постачання теплової енергії споживачу, умов

припинення подачі теплової енергії, в розділі "від боржника" акту

підтвердження виконання зобов'язань за п.п. 1.1, 2.1 угоди про порядок

погашення заборгованості за постачання теплової енергії в гарячій воді від 09

грудня 2004 року за січень 2005 року, в графах "Представник

споживача" актів на відпущену теплову енергію від 31 жовтня 2006 року, від

30 листопада 2006 року, від 29 грудня 2006 року, від 31 січня 2007 року, від 28

лютого 2007 року, від 31 березня 2007 року, від 24 квітня 2007 року виконані не

ОСОБА_1, а іншою особою.

Вирішити питання, чи виконаний

підпис в графі "Представник споживача" акту на відпущену теплову

енергію "Моріс" від 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 чи іншою особою,

не надається можливим через відсутність оригіналу цього документу.

Акти на відпущену теплову енергію

від 30 грудня 2005 року, від 31 січня 2006 року, 28 лютого 2006 року, 31

березня 2006 року, 28 квітня 2006 року не приймалися апеляційним господарським

судом до уваги, оскільки підписи відповідача в них взагалі відсутні; акт від 30

листопада 2005 року не приймався судом як належний доказ, оскільки його

оригінал не наданий ні апеляційному господарському суду, ні судовому експерту.

Господарський суд апеляційної

інстанції також зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений про

дату і місце засідання господарського суду першої інстанції, що є підставою для

скасування рішення відповідно до ст. 104 ГПК України, оскільки ухвали про

призначення справи до розгляду надсилалися на адресу: АДРЕСА_2, тоді як

відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 16 липня 2004 року СПД -

фізична особа ОСОБА_1за місцем проживання: АДРЕСА_1

Дослідивши висновки господарських

судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України вважає рішення

господарського суду першої та апеляційної інстанції суперечливими, такими, що

не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому

процесі всіх обставин справи, що не відповідає ст. 43 ГПК України зважаючи на

наступне.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України звертає увагу на те, що судами не проаналізовано

належним чином питання щодо фактичного виконання угоди про порядок погашення

заборгованості за постачання теплової енергії в гарячій воді від 09 грудня 2004

року, зокрема, не досліджено платіжні доручення про перерахування коштів на

підставі вказаної угоди.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що для всебічного та повного розгляду

справи необхідно встановити фактичний період споживання відповідачем послуг

позивача.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України також звертає увагу на те, що питання відсутності

повідомлення відповідача щодо дати і місця проведення засідання господарського

суду першої інстанції є суперечливим з огляду на місце здійснення

підприємницької діяльності відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, Вищий

господарський суд України встановив, що прийняті судові рішення господарськими

судами попередніх інстанцій не ґрунтуються на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

тому вказані рішення та постанова не відповідають положенням ст. 43 ГПК України

та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29

грудня 1976 року №11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1117

ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд

касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного господарського суду та

рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 5367 грн. 99 коп.

боргу і передає в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ст.ст. 78, 80 ГПК Украйни

провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 9796 грн. 58 коп.

припинено правомірно відповідно до заяви про відмову позивача від позовних

вимог в цій частині.

При новому розгляді справи

місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити належним

чином матеріали справи в частині позову про стягнення 5367 грн. 99 коп. боргу,

всебічно, повно і об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи

в їх сукупності в цій частині позову та прийняти відповідне законне рішення.

Враховуючи вказане, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу TOB

виробничо-комерційне підприємство "Моріс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Вінницької області від 07 квітня 2008 року та постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 2/15-08

скасувати в частині стягнення 5367 грн. 99 коп. боргу і справу № 2/15-08

передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області, в решті

залишити без змін.

Головуючий суддя                                                           

С. Самусенко

Судді:                                                                               

Ж. Бернацька

М. Малетич