Рішення

від 02.04.2009 по справі 9/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 р.  

Справа № 9/23  

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові

Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу

за позовом  Приватного підприємства  "Торговий дім "РКП",  поштова адреса ( адреса для листування): вул.

Курська, 10, м. Київ, 03049

юридична адреса: вул. Пухівська,1-а

(ф), м.  Київ, 02660

до відповідача  Приватного підприємця  ОСОБА_1, 

юридична адреса:АДРЕСА_1

фактична адреса:АДРЕСА_2

про стягнення коштів в сумі 28 248

грн.

Представники сторін в судове

засідання не з"явились.

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з

відповідача  28 248 грн., в тому числі

26270, 34 грн. - боргу; 219, 73 грн. - три проценти річних; 1 757, 93 грн. -

пені.

        Позивач не

скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був

належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що

свідчить повідомлення про вручення поштового  

відправлення, яке наявне в матеріалах справи.  Явка представника позивача  в судове засідання не визнавалась судом

обов"язковою.

      В

обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Відповідно до умов договору  № 550 від

17.09.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе

наступні  зобов"язання:  ПП  

"Торговий дім "РКП" ( постачальник)  зобов"язується передати товар у

кількості та оссортименті, замовленому ПП ОСОБА_1 ( покупцем), а покупець

оплатити його та прийняти. Кількість та розгорнути асортимент продукції

узгоджуються сторонами у кожному окремому випадку.

        Представник

позивача зазначив, що на виконання умов договору   ПП  

"Торговий дім "РКП" поставлено за реквізитами ПП

ОСОБА_1  товар загальною вартістю 26270,

34 грн., що підтверджується видатковими накладними. За отриманий товар

відповідачем коштів не сплачено.

       Із посиланням на  ст. 

624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив,

що  позивачем нараховано три відсотки

річних за користування  чужими коштами в

сумі 219, 73 грн. та пеню в сумі  1 757,

93 грн.

     Відповідач не

скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча

був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.  Явка представника відповідача  в судове засідання не визнавалась судом

обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не

подано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній

матеріалами.

    Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що

відповідно до умов договору  № 550 від

17.09.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе

наступні  зобов"язання:  ПП  

"Торговий дім "РКП" ( постачальник)  зобов"язується передати товар у

кількості та оссортименті, замовленому ПП ОСОБА_1 ( покупцем), а покупець оплатити

його та прийняти. Кількість та розгорнути асортимент продукції узгоджуються

сторонами у кожному окремому випадку ( п. 1.1-1.2 Договору).

     Відповідно до

п. 4.1  Договору відпуск товару

проводиться з умовою сплати протягом 24 календарних днів з моменту отримання

товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на  розрахунковий рахунок постачальника.

          В силу

ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли

зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом.

          В силу

ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України  з урахуванням особливостей,

передбачених ГК України.

         Судом

встановлено, що на виконання умов договору 

ПП   "Торговий дім

"РКП" поставлено за реквізитами ПП ОСОБА_1  товар загальною вартістю 26270, 34 грн., що

підтверджується видатковими накладними № ЛВП-000010 від 25.09.08 року на суму

8629, 20 грн.; № ЛВП-000013 від 02.10.08 року на суму 6970, 14 грн.; №

ЛВП-000022 від 23.10.08 року на суму 10 871 грн., копії яких наявні в

матеріалах справи.  Суду не подано

доказів сплати відповідачем суми боргу.

         Отже,

вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та

підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України 

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно

ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

(неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не

приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений

договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання

зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття

виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України  у  разі

порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом,

зокрема,  сплата неустойки.

       Ст. 549 ЦК

України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше

майно, які  боржник повинен передати

кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

       Відповідно

до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір

встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Частиною

4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір

штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі,

передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено

договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання

або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми

зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до

вартості товарів (робіт, послуг).

          Згідно

ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань”  розмір пені, передбачений

статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

       Відповідно

до п. 6.1 Договору в разі прострочення термінів оплати, передбаченого п. 4.1,

4.2, покупець сплачує пеню постачальнику у розмірі подвійної облікової ставки

НБУ за кожний день прострочки від суми простроченої оплати, відповідно до

закону України № 543/96-ВР від 22.11.96 року.

        Позивачем

нараховано пеню в розмірі 1757, 93 грн. за період з 20.10.08 року по 11.02.09

року по накладній № ЛВП-000010 від 25.09.08 року; за період з 27.10.08 року по

11.02.09 року по накладній № ЛВП-000013 від 02.10.08 року; за період з 17.11.08

року по 11.02.09 року по накладній  №

ЛВП-000022 від 23.10.08 року. Отже, позовна вимога щодо стягнення пені є

обгрунтованою та підлягає задоволенню.

        Щодо

вимоги позивача про стягнення   трьох

відсотків річних в сумі 219, 73 грн., то в цій частині позову слід відмовити з

огляду на наступне.

       Відповідно

до ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від  

відповідальності    за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

      Частина 1

ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна 

особа  має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

      Отже, право

має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів

звернення до відповідача  із вимогою про

сплату трьох відсотків річних. За таких обставин відсутнє порушення права

позивача.

        За наведених обставин  позовні вимоги  в частині стягнення трьох відсотків річних є

безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині  позову слід відмовити.

       Судові

витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з

відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.  11, 15, 202, 509,  525, 526, 530, 549, 551,  610-612, 625, 629  ЦК України , ст. 193, 231, 232 ГК України,

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань”,  ст. 49, 82-84

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

       Стягнути з

відповідача  Приватного підприємця  ОСОБА_1, 

юридична адреса:АДРЕСА_1; фактична адреса:АДРЕСА_2( код НОМЕР_1  р/р 2600813807 в СКБ "Дністер"; МФО

336923) на користь позивача Приватного підприємства  "Торговий дім "РКП",  поштова адреса ( адреса для листування): вул.

Курська, 10, м. Київ, 03049; юридична адреса: вул. Пухівська,1-а (ф), м.  Київ, 02660 

( код ЄДРПОУ 35965576; р/р 260043015744 в АКБ "Національні

інвестиції"; МФО 300498): 26270, 34 грн. - боргу;  1757, 93 грн. - пені; 280, 28 грн. - витрат

по сплаті державного мита; 117, 08 грн. - витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

             Наказ

видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

             В

решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                            Фанда

Оксана Михайлівна

Виготовлено в АС "Діловодство

суду" Олейняш  Е.М.