Рішення

від 21.09.2009 по справі 28/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/133

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.09.09 р.                                                                                     Справа № 28/133                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

припомічнику судді Рахлій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк

Про стягнення  16089грн.84коп.

Представники:  

Від позивача: Дзюба Д. А.

Від відповідача: Лавренов Д.В.

СУТЬ СПОРУ:

                                                                                                           З 02.09.2009р. по 21.09.2009р. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк, про стягнення 16089грн.84коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 11121 грн. 94 коп., пеню в розмірі 2520 грн. 01 коп., індекс інфляції в розмірі 2124 грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 323 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №543 від 05.12.2007р., протокол розбіжностей до даного договору від 05.12.2007р., видаткові накладні, податкові накладні, претензію б/н від 16.01.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.05.2009р. порушив провадження у справі № 28/133 та призначив її розгляд на 15.06.2009р.

        12.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області відповідач надав клопотання б/н та дати, відповідно до якого останній просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу копію позовної заяви зі всіма документами, які додані до  неї. Суд задовольнив дане клопотання та ухвалою від 15.06.2009р. зобов'язав позивача направити на адресу відповідача позовну заяву та додані до неї документи та надати суду докази направлення цих документів.

15.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області позивач надав доповнення до позовної заяви б/н від 14.07.2009р., відповідно до яких останній просить стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 313 грн. 00 коп. Суд приймає до уваги доповнення до позовної заяви та розглядає справу по суті.

15.07.2009р. сторонами надане клопотання про продовження строку розгляду справи на два місяці. Судом дане клопотання сторін задоволено та ухвалою від 15.07.2009р. строк розгляду справи продовжено до 22.09.2009р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

До канцелярії господарського суду Донецької області 03.08.2009р. відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність, оскільки поставлений товар не був реалізований.

25.08.2009р. позивач надав доповнення до позовної заяви № 300/012 від 30.07.2009р., відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у в розмірі 11121грн. 94 коп., пеню в розмірі 2520 грн. 01 коп., індекс інфляції в розмірі 2124 грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 323 грн. 60 коп. Суд приймає до уваги доповнення до позовної заяви та розглядає справу по суті.

Відповідач 31.08.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надав таблицю нереалізованого товару, отриманого від позивача, станом на 31.08.2009р. за підписом генерального директора та головного бухгалтеру,  в яких  зазначив, що товар на суму 12087 грн. 07 коп. не реалізований.

До канцелярії господарського суду Донецької області 21.09.2009р. позивач надав лист б/н від 21.09.2009р. відповідно до якого останній наполягає на своїй правовій позиції та просить суд, на підставі ст.ст. 38, 39 ГПК України витребувати для розгляду справи від відповідача  докази, які підтверджують, що поставлений товар не реалізований, а саме на думку позивача ними можуть бути відео, фото зйомка продукції. Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання в зв'язку з необґрунтованістю. Та також зазначає, що всі докази в розумінні  ст.ст. 32, 34, 36, 37, 38 ГПК України витребувані відповідними процесуальними документами по даній справі,  знаходяться в матеріалах справи та достатні для винесення рішення по справі.  

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

20.04.2007р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк,  та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк, укладено договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №543 від 05.12.2007р. (договір), відповідно з яким продавець (позивач) поставляє та передає у власність покупця, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно замовленню на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Договір підписаний з протоколом розбіжностей від 05.12.2007р.

Згідно п.8.1 договору, даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 15.01.2008р. Якщо жодна зі сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п.8.2 договору).

Оскільки відповідні заяви сторін про припинення дії договору на 2008р. в матеріалах справи відсутні (доказів зворотнього сторонами не представлено), суд вважає, що даний договір є пролонгованим на 2008р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

           Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №543 від 05.12.2007р.

Відповідно до п.2.1 договору, поставка товару на склади покупця здійснюється транспортом продавця та за рахунок продавця.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що продавець повинен постачати товари своєчасно, у відповідну торгівельну точку, у відповідності до отриманих замовлень на поставку, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності з іншими вимогами, вказаними у замовленні на поставку.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 30556 грн. 19 коп. за період з січня по лютий 2008р., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.  В видаткових накладних з 15.02.2008р. по 22.02.2008р. є посилання на договір № 543 від 05.12.2007р.

Крім того, позивачем надані відповідні податкові накладні.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав” та відповідним штампом  підприємства відповідача.

Відповідач у відзиві б/н та дати фактично підтвердив, що товар отримував в рамках договору №543 від 05.12.2007р.

Згідно п.5.3 договору, покупець повинен оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 14 банківських днів від моменту реалізації такого товару.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Для досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія б/н від 16.01.2009р. про сплату заборгованості (докази направлення даної претензії відповідачу наявні в матеріалах справи). Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару та здійснив часткове повернення товару, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 11121 грн. 94 коп.

Суду надані докази часткової оплати поставленої продукції, в яких в призначенні платежу зазначено оплата за договором №543 від 05.12.2007р.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві на позов не визнає вказаної позивачем заборгованості, посилаючись на те, що в розумінні п.5.3 договору у відповідача не настав строк оплати, оскільки отриманий товар не є реалізованим.

Суд приймає заперечення відповідача та зазначає наступне:

Дійсно, як зазначено вище, згідно п.5.3 договору, покупець повинен оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 14 банківських днів від моменту реалізації такого товару.

У доповненнях до позовній заяви від 30.07.2009р. позивач зазначив, що інформація стосовно  реалізації поставленого товару у нього відсутня.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк суду надана таблиця нереалізованого товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк  станом на                                                        31.08.2009р., в якій зазначено, що загальна сума нереалізованого товару складає 12087грн. 07 коп. по видатковим накладним № ТД-220210 від 22.02.2008р., №ТД-200206 від 20.02.2008р., № ТД-200207 від 20.02.2008р., №ТД-200208 від 20.02.2008р., №ТД-200209 від 20.02.2008р., №ТД-200210 від 20.02.2008р., що підписана головним бухгалтером та генеральним директором відповідача, підписи зазначених осіб скріплені печаткою.

Оскільки зазначена таблиця підписана повноважними представниками відповідача,  суд встановив, що надана таблиця  є належним та допустимим доказом  по справі.     

Заперечення відповідача, що шоколадні вироби, що поставлялись мають граничний строк зберігання судом до уваги не приймаються, оскільки суду не надано доказів щодо строку зберігання цих  виробів.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивачем не надано суду доказів підтвердження настання строку оплати, суд робить висновок, що в контексті п.5.3 договору у відповідача не настав строк оплати, оскільки отриманий товар не є реалізованим.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк щодо стягнення                                                  основного боргу в розмірі 11121 грн. 94 коп. є необґрунтованими, недоведеними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволенню.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2520грн.01 коп., 3% річних в розмірі 323 грн. 60 коп. та індекс інфляції в розмірі 2124грн. 29 коп.

Враховуючи підстави відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 2520 грн. 01 коп., 3% річних в розмірі 323 грн. 60 коп. та індексу інфляції в розмірі 2124 грн. 29 коп.  не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16089 грн. 84 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 160грн.90коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням №1632 від 25.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 160 грн. 89 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 00 грн. 01 коп.  

Таким чином, з позивача на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі підлягає державне мито в сумі  00 грн. 01 коп.  

         Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України  від 14 квітня 2009 р. N 361  розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (22.05.2009р.) складав  312 грн. 50 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 312 грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          До позовної заяви додані платіжні доручення №2133 від 20.05.2009р. та №1635 від 25.03.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 313 грн. 00 коп., що не відповідає встановленому законодавством України розміру.

За таких обставин, за висновками суду  надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 00 грн. 50 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 47, 49,  69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

        У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді”, м.Донецьк, до  Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк,  відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді” (за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, 2 “д”, р/р 26009201084900 в АКІБ “Укрсіббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33614058) на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.  

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім “Три ведмеді” (за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Горлівська, 2 “д”, р/р 26009201084900 в АКІБ “Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33614058) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 00 грн. 50 коп.

Видати довідку.    

        В судовому засіданні 21.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 21.09.2009р.

Суддя                                                               Курило Г.Є.