Рішення

від 17.09.2009 по справі 4/174-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/174-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 4/174-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Головного управління МНС України в Київській області, м. Київ

до    Закритого акціонерного товариства "Росава", м. Біла Церква

про стягнення 274433,88 грн.,

за участю представників сторін:

позивач: Грач І.П. –предст., дов. від 22.058.2009р.

відповідач:  не з'явився;

оголошувалась перерва

Обставини справи:

Головне управління МНС України в Київській області звернулось (позивач) до Закритого акціонерного товариства "Росава" з вимогою стягнути 274433,88 грн., з яких 216 000 грн. основний борг, 24231,06 грн. пеня, 4875,79 грн. 3% річних, 29327,03 грн. збитки від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №126/45 від 02.01.2008 р. про надання послуг з пожежної безпеки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2009р. було  порушено провадження у справі № 4/174-09, розгляд призначено на 21.07.2009р.

Ухвалою від 21.07.2009р., на підставі заяви сторін,  строк вирішення спору у справі № 4/174-09 було продовжено.

21.07.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву на 17.09.2009р. для подання додаткових доказів та пояснень по справі.

Після оголошеної перерви, відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав, хоча про час та дату наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить власноручний підпис представника відповідача на зворотній стороні протоколу судового засідання від 21.07.2009р.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд

встановив:

02.01.2008 року між  Головним управлінням МНС України в Київській області та Закритим акціонерним товариством „Росава" було укладено договір №126/45 про надання послуг з пожежної безпеки (далі –Договір)строком на один рік.

Згідно умов цього Договору Позивач зобов'язується надати Відповідачу послуги з пожежної безпеки, при цьому Відповідач зобов'язується їх прийняти та оплати.

Згідно п.5.2 Договору плата за утримання пожежної охорони становить щомісячно 60 000грн. в тому числі 10 000 грн. ПДВ, вноситься на розрахунковий рахунок позивача у п'ятиденний термін з моменту надання двосторонніх актів виконаних послуг.

Пунктом 6.3 Договору передбачено право Відповідача в будь-який час відмовитися від послуг Позивача та в односторонньому порядку розірвати Договір попередивши письмово про таке рішення за 1 місяць.

Листом від 13.03.2008 р. відповідач повідомив, що вважає Договір розірваним. Лист надійшов до канцелярії Головного управління 17.03.2008р., а тому враховуючи п. 6.3 договору, через місяць - 17.04.2008 р. договір був розірваний.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши послуги за період з січня 2008 р. по квітень 2008 р. на суму 216 000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, дані акті були направлені на адресу ЗАТ «Росава»рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05 серпня 2008 року.

Згідно поштового повідомлення про вручення акти з супровідним листом № 9/5/4857 з проханням підписати та повернути підписані екземпляри Актів до Головного управління отримав уповноважений представник ЗАТ «Росава»07 серпня 2008 р.

В цьому ж рекомендованому поштовому відправленні на адресу ЗАТ «Росава»було направлено акт звіряння взаємних розрахунків за станом на 25 липня за Договором № 126/45 від 02.01.2008 р.

У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не розрахувався з відповідачем за договором, на адресу останнього також була направлена вимога про погашення заборгованості в сумі 216 000 грн., яка також залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Оскільки відповідач доказів сплати заборгованості за договором не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає вимогу позивача про стягнення 216 000 грн. обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як встановлено судом, позивачем також заявлена вимога до відповідача про сплату пені в сумі 24231,06 грн. на підставі ст. 343 ГК України.

Суд, розглянувши дану вимогу, не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного:

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Оскільки в договорі сторони такий вид відповідальності як пеня не передбачили, а з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені, та будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не навів, суд вважає, що вимоги про стягнення 24231,06 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних складає 4875,79 грн., інфляційних збитків 29327,03 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Росава" (09108, Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Леваневського, 91; код ЄДРПОУ 30253385) на користь Головного управління МНС України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська 8; код ЄДРПОУ 08588731) 216 000 (двісті шістнадцять тисяч) грн.. основного боргу, 29 327 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять сім) грн..03 коп. інфляційних втрат, 4 875 (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн.. 79 коп. 3% річних, 2 502 (дві тисячі п'ятсот дві) грн.. 03 коп. державного мита та  284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 90 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 24231,06 грн. пені відмовити.

           4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 25.09.2009р.