Постанова

від 21.07.2015 по справі 804/4658/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. Справа № 804/4658/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.15 №0000074803, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП «Придніпровська залізниця», звернувся до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.15 №0000074803 (заява про уточнення адміністративного позову - том 14 а.с.117-151). На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Висновки податкового органу про те, що операції між ДП «Придніпровська залізниця» та підприємствами-контрагентами Залізниці створені з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди для третіх осіб та про те, що Залізницею перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків по контрагентам Залізниці, по взаємовідносинам з якими проводилась перевірка, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України зроблені Відповідачем лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів Позивача, а не виходячи з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємих періодах, та за наслідками яких Позивачу визначено податкові зобов'язання. При цьому, проведені господарські операції Залізницею у повному обсязі підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками сторін, які використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «Придніпровська залізниця». Позивач зазначає також, що відповідачем по справі винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення в тому числі за результатами аналізу актів перевірок іншими податковими органами контрагентів Залізниці та взагалі не досліджено та не прийнято до уваги первинну документацію, яка була на момент проведення перевірки у Залізниці та складену за результатами проведення робіт. Позивачем зауважено, що у Залізниці наявні всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання робіт. На думку позивача, документи, які наявні у нього та копії яких долучені до матеріалів справи, свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові та видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, навівши доводи, викладені в адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів, проти задоволення позову заперечував, навівши доводи, аналогічні викладеним в акті перевірки від 16.02.15, з посиланням на який прийнято спірне рішення. На думку відповідача, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, адже ґрунтується на висновках акту перевірки, які відображають порушення позивача, виявлені СДПІ в ході перевірки залізниці.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З оскарженого податкового повідомлення-рішення від 04.03.15 №0000074803, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 6 102 475,63 грн. - основний платіж, 2 312 361,64 грн. - штрафні санкції, вбачається, що воно винесено відповідачем на підставі акту перевірки від 16.02.15 №68/28-01-48-03-01073828 за встановлені порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.14 ст.201 ПКУ (том 1 а.с.15).

Вказаний акт перевірки складений про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 31.12.12 (далі - ОСОБА_5 перевірки).

За висновками ОСОБА_5 перевірки, в частині, що стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.14 ст.201 ПКУ, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 6 260 343,81 грн., в тому числі по періодах липень 2010 р. - грудень 2012р. (том 1 а.с.24).

Зі змісту ОСОБА_5 перевірки вбачається, що підставою для означених висновків слугували положення актів перевірок контрагентів позивача: - ОСОБА_5 головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №1315/42-10/19014832 від 01.11.2013р. Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізничпостач» код за ЄДРПОУ 19014832, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «СІТІТРАНС» (код ЄДРПОУ 36351076), ТОВ «ТД «Юта - Трейд» (код ЄДРПОУ 33286319), ТОВ «Промекспосервіс» (код ЄДРПОУ 31197835) по податку на прибуток за період з 01.11.2010р. по 31.08.2012р. та податку на додану вартість за листопад, грудень 2010р.; серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011р.; січень, серпень 2012р.; - акт ОСОБА_5 головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №117/28-10-42-10/19014832 від 05.02.2014 Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізничпостач» код за ЄДРПОУ 19014832, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ В«Корпорація колійні ремонтні технології" (правонаступник ТОВ "Корпорація Східні колійні системи") (код ЄДРПОУ 33133794) за період березень - серпень 2011р., ТОВ "Твема - Дніпро" (код ЄДРПОУ 35012659) за період грудень 2011р., ТОВ "ТД "А.Т.І.С" (код ЄДРПОУ 37040955) за період травень 2012р., ТОВ "АБСОЛЮТ СТІЛ" (код ЄДРПОУ 34619497) за період липень, серпень, вересень 2012р., квітень, травень, червень, липень 2013р., ТОВ "Промекспосервіс" (код ЄДРПОУ 31197835) за період вересень - грудень 2012р., ТОВ "Інвестиційна спілка України" (код ЄДРПОУ 35295739) за період грудень 2012р., ОСОБА_5 головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №955/42-10/19014832 від 13.08.2013 Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізничпостач» код за ЄДРПОУ 19014832, з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ В« ОСОБА_6, ЛТД " (код ЄДРПОУ 32502579) за період з 01.07.2012року по 31.08.2012 року.; - Довідка від 29.10.2012р. №184/244/32502579 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_7, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 32502579) щодо документального не підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2012 року. На думку перевіряючих осіб контролюючого органу, позивач не підтвердив правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ отриманого у складі вартості ТМЦ, робіт послуг по взаємовідносинам з ДП МТЗЗТУ В«УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧВ» у результаті чого ДП «Придніпровська залізниця» було завищено податковий кредит по даним операціям, на загальну суму ПДВ 4 036 557,62 грн. відповідачем зазначено, що ДП «Придніпровська залізниця» були завищені суми податкового кредиту за рахунок включення до його складу сум ПДВ, отриманим по операціям, реальність здійснення яких не підтверджена та документи по яким є юридично дефектними. Також відповідачем використані: - матеріали перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської. СПДІ у м. Дніпропетровську МГУМ отримано акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 21.01.13 №144/226/21941936 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» (код за ЄДРПОУ 21941936) за грудень 2011р., лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2012р., а в період з 01.07.10 по 31.12.12 ДП „Придніпровська залізницяВ» мало взаємовідносини з підприємством ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» у грудні 2011р., лютому, березні квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, листопаді 2012р.; - акт невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Фотомаг Ком Юей» - із ТОВ «Астеріт Плюс» (37588184) за період: 01.11.2011р. по 31.01.2012р.». від 25.01.2013р. №247/226/36640300, а позивач мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 36640300) у листопаді, грудні 2011 року, січні 2012 року; - акт ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганськії області від 29.11.2013р. №222/22-01/32743100 «з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 по взаємовідносинам ТОВ «Регіон Плюс» з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252) та ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534), а позивач мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «Регіон-Плюс» (код ЄДРПОУ 32743100) у березні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2012. Вказані матеріали перевірки вказують на відсутність реальності господарських взаємовідносин вказаних контрагентів позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на їх підставі спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Правове регулювання відносин між державою та платником податків з приводу формування останнім за звітний (податковий) період показників податкового кредиту та сум грошових зобов'язань з ПДВ, що підлягають сплати до бюджету, здійснюється відповідно до приписів ПКУ.

Відповідно до п.44.1. ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписами п.198.2. ст.198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.198.6. ст.198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.14. ст.201 ПКУ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку, що законодавцем безумовно презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку. Таким чином, право платника податку на віднесення вартості товарів (послуг) до складу витрат та включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як: придбання платником податку у інших платників цього податку товарів чи послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку - отримання доходу, тобто досягнення розумної економічної мети; підтвердження податковою накладною, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із контрагентами, за взаємовідносинами з якими контролюючим органом зазначено про завищення позивачем податкового кредиту, як-то з ДП «Укрзалізничпостач», ПП «Альтекс ОСОБА_8», ТОВ «Дніпропетровський завод спецобладнання», ПП «Валга», ПП «Аплікат», ТПТ «Спектр», ТОВ «Дніпро Сервіс Ремонт», ТОВ «Кон-траст», з ТОВ «Регіон-плюс», ТОВ «Фотомаг Ком Юей», ТОВ «Діавест - Комп'ютерний світ», з ФОП ОСОБА_9, з ТОВ «Рівс», з ТОВ «ПКФ «Стальінвест», ТОВ «Діавест-Комп'ютерний світ», з ТОВ «Електронна компанія «ЕДВАНС», ДП «ТЕХНО-БУД», ТОВ «Укрбудівниця», ТОВ «Квік-2006», позивачем надані до суду копії первинних документів, складені та виписані відповідними контрагентами та позивачем при прийнятті товарів (послуг) за результатами таких взаємовідносин: видаткові та податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, акти здачі-прийняття робіт, дефектні акти, довідки, рахунки - фактури, листи підприємств, довіреності, рахунки на оплату, банківські виписки, платіжні доручення, техніко-економічне обгрунтування наявності в колісно-роликовому цеху системи загально-витяжної вентиляції, товарно-транспортні накладні, картки складського обліку матеріалів.

Суд відзначає, що зміст наданих позивачем первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Оформлення податкових накладних з порушенням вимог ст.201 ПКУ судом не встановлено.

Суд зважує, що відповідачем не заперечується факт надання позивачем таких документів в ході перевірки, жодні зауваження до їх змісту в акті перевірки відсутні, факти наявності на підприємстві позивача товарів (послуг), що були предметом вказаних операцій, їх оплати позивачем контрагентам відповідачем не спростовані. Ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні відповідачем не надані чіткі та змістовні доводи/пояснення з приводу юридичної дефектності наявних у позивачем документів. Не заперечується відповідачем і той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентами, які на час їх оформлення знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали реєстрацію платників податку на додану вартість. Зазначаючи про юридичну дефектність первинних документів позивача, СДПІ посилається виключно на матеріали перевірок контрагентів позивача.

Суд зазначає, що посилання відповідача на висновки матеріалів перевірки контрагентів позивача, як на єдину підставу визнання первинних документів такими, що є юридично дефектні, та непідтвердження реальності господарських операцій, є безпідставними з огляду на таке.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, дотримання контрагентом правил місцезнаходження тощо. Якщо контрагенти не дотримуються правил податкової дисципліни, не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або відсутні за місцезнаходженням, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Така правова позиція відповідає позиції, викладеній Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентом недійсними СДПІ до суду не надано.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, саме законом, а не актами, в тому числі актами перевірок податкових органів, які б факти в таких актах не були відображені.

Посилання відповідача на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, за якими встановлено розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом позивача суд також не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Стосовно правомірності віднесення до кладу податкового кредиту по придбанню молока та молочних продуктів суд зазначає таке. Згідно зі ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Відповідно до пп.14.1.191. п.14.1 ст.14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару. Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

Діяльність з забезпечення працівників зайнятих на важких та шкідливих умовах праці безоплатно за встановленими нормами молока або інших рівноцінних харчових продуктів не є об'єктом оподаткування згідно ПКУ, адже не підпадає під вищезазначені поняття постачання товару.

Приписами ст.166 Кодексу законів про працю України встановлено, що на роботах із шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

Відповідно до п.6.1.7 колективного договору Придніпровської залізниці на 2011-2014 роки (зі змінами та доповненнями) адміністрація зобов'язується забезпечити видачу працівникам, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно молока або інших рівноцінних продуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Забезпечення працівників залізниці молоком у межах трудових відносин та відповідно до існуючого законодавства є компенсацією за важкі та шкідливі умови праці.

Отже, пільги і компенсації працівникам за важкі та шкідливі умови праці, які надаються роботодавцями в рамках трудового законодавства, не є поставкою товару без оплати або операцією з безоплатної поставки товару у розумінні Податкового кодексу України, оскільки здійснюються не в рамках цивільного або господарського обороту, а у зв'язку з врегульованими спеціальним законодавством трудовими відносинами між роботодавцем і працівником.

Позивачем до перевірки стосовно придбання продуктів харчування для безоплатного забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, згідно ст.7 Закону України В«Про охорону праціВ» були надані копії таких первинних документів: договорів з ТОВ В«Натуральний продуктВ» , ТОВ В«Науково-виробниче об'єднання В«ПромсервісВ» ; оригінали податкових та видаткових накладних, де зазначено назву отриманих продуктів харчування, а саме В«згущене молоко біле 8.5% 0.2 кгВ» . Посадовими особа СДПІ, котрі проводили перевірку, зазначено в акті, що надані до перевірки первинні документи (видаткові накладні) не містять визначення щодо того, яке молоко було придбане у постачальника - з цукром або без цукру.

Однак, зазначені у акті копії сертифікатів та посвідчень якості не відносяться до бухгалтерських первинних документів, а також містять назву номенклатури поставки - В«молоко незбиране згущене з цукром 8.5% жируВ» , що не відповідає назві зазначеній у видаткових накладних від постачальників. Документи, а саме копії посвідчень якості: №2583 від 15.11.2011 р., №30 від 07.12.2011 р., №1353 від 18.07.2011 р., №1078 від 30.05.2011 р., №1717 від 02.08.2011 р., №200 від 08.03.2011 р., №270 від 31.03.2011 р., №366 від 02.05.2011 р., №127 від 07.02.2011 р., №279 від 24.02.2012 р., №506 від 28.09.2012 р., №486 від 17.09.2012 р., №245 від 03.05.2012 р., не мають відношення до придбаного продукту харчування ВСП В«Вагонне депо БатуринськаВ» від постачальників ТОВ В«Натуральний продуктВ» та ТОВ В«НВО В«ПромсервісВ» .

В договорах, а саме в специфікаціях на постачання молока та молочних продуктів (спецмолока), з ТОВ В«Натуральний продуктВ» № ПР/Л-1230ню від 22.02.2012 р., та ТОВ В«НВО В«ПромсервісВ» №ПР/Л-1117/ню від 05.04.2011 р. по ВСП В«Вагонне депо БатуринськаВ» зазначено В«Згущене молоко, жирність до 9 % фасовка стаканчик 200гВ» , що відповідає назві у видаткових накладних від постачальників і не відповідає назві у перелічених сертифікатах якості. Походження цих сертифікатів не відомо, а також вони не зазначені в узагальненому переліку документів, використаних при проведені перевірки.

Також суд зважує на той факт, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.15 у справі № 804/19017/14 залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.14 за позовом ДП В«Придніпровська залізницяВ» до Криворізької об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р. № НОМЕР_1, якою означене рішення СДПІ скасовано (ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року у справі № 804/19017/14 відмовлено).

Також суд враховує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.15 касаційну скаргу СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року - без змін (справа №804/2240/14, позов ДП «Придніпровська залізниця» задоволений, податкове повідомлення-рішення від 24.01.14 30000022530 визнано протиправним та скасовано).

За викладених обставин, суд констатує, що факт придбання товарів/послуг та використання їх в послідуючому у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити, висновки щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.14 ст.201 ПКУ, за допущення яких прийнято спірне рішення, носять характер суб'єктивних припущень посадових осіб СДПІ, які проводили перевірки, такі висновки не доведені в ході розгляду справи відповідачем належними та допустимими доказами, а надані до суду позивачем документи та пояснення спростовують доводи відповідача, викладені в акті перевірки та запереченнях проти позову.

Окремо суд зазначає, що зміст оскарженого податкового повідомлення-рішення дозволяє дійти висновку, що сума грошового зобов'язання з ПДВ за таким рішенням визначена у зв'язку із встановленими актом перевірки від 16.02.15 №68/28-01-48-03-01073828 порушеннями приписів ст. ст.44, 198 та 201 ПКУ, про визначення грошового зобов'язання у зв'язку із порушенням позивачем ст.185 ПКУ спірне рішення не мітить.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що позивачем в період з липня 2010р. по грудень 2012р. правомірно - у відповідності до ст. ст.44, 198 та 201 ПКУ - сформовані спірні суми податкового кредиту в розмірі 6 260 343,81 грн., а доводи та позиція податкового органу стосовно завищення податкового кредиту не ґрунтуються на вимогах закону, а отже і спірне податкове повідомлення-рішення не узгоджується з вимогами ПКУ, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.15 №0000074803.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 25014919) витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27.07.15.

Суддя ОСОБА_10