Постанова

від 15.09.2009 по справі 32/535

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/535

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 вересня 2009 р.                                                                                    № 32/535  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Грека Б.М.,

                                                                                  Палій В.М.,

розглянувши            касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" на  рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р.

у  справі                     №32/535 господарського суду м. Києва

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства

"Український нафтогазовий інститут"

до відповідачів         Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту"

треті особи                          Фонд державного майна України,

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про                              визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

за участю представників:

ВАТ "Український нафтогазовий інститут" –Шульженко І.В.;

ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" –Дубленко Ю.В., Трегубенко С.В.;

ФДМУ –Тарасова К.А.;

РВ ФДМУ по м. Києву –Конті М.П.

В судовому засіданні з 08.09 по 15.09.2009р. оголошувалась перерва.

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений 22.04.2004р. між ним та відповідачем у справі –Закритим акціонерним товариством "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту", а також застосувати наслідки недійсності правочину.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що спірний договір не відповідає чинному законодавству, а саме п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002р., яка затверджена Законом України від 18.05.2000р. №1723-ІІІ. Так, позивач вказує, що, оскільки на момент укладення спірного договору приватизація ВАТ "Український нафтогазовий інститут" завершена  не була і у державній власності залишався пакет акцій у розмірі 25% статутного фонду плюс одна акція, відчуження майна товариства, балансовою вартістю, що перевищує суму, еквіваленту 14 000євро, заборонялось.

У поданій позовній заяві позивач просив визнати причини пропуску встановленого строку позовної давності поважними (т.1 а.с.3-10).

Відповідач у справі – ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:

- позивач не вказує, які його права порушені укладенням спірного договору, тобто не є особою, якій належить право вимоги;

- спірний договір укладено у повній відповідності з чинним законодавством і підстав для визнання його недійсним не має (т.1 а.с.122-125,148-151).

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності (т.1 а.с.140-141).

Також, до розгляду справи по суті, ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" звернулося з клопотанням про припинення провадження у справі на підставі ст.80 ГПК України, посилаючись на те, що з тотожного спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав прийнято рішення господарським судом м. Києва від  05.08.2004р. у справі №8/472 (т.1а.с.142-144, т.2 а.с.1-4, 5-9).

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2009р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, укладений 22.04.2004р. між ВАТ "Український нафтогазовий інститут" та ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту";

- зобов'язано ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" повернути ВАТ "Український нафтогазовий інститут" об'єкт нерухомого майна, загальною площею 2 786,90м2, який знаходиться по вул. Малинська, 2-а в м. Києві та складається з:  механічної майстерні і гаражу (літера А), загальною площею 1899,20м2; ангару збірного металевого (літера К), загальною площею 437,60м2, ангару збірного (літера Л), загальною площею 450,10м 2;

-зобов'язано ВАТ "Український нафтогазовий інститут" повернути ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" грошові кошти у розмірі 520 585,06грн (т.2 а.с.140-148).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір не відповідає чинному законодавству і є недійсним, оскільки укладений всупереч забороні, встановленій чинними на момент укладення договору нормами, зокрема, п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002рр.

Під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучено Фонд державного майна України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (т.3 а.с.22-23).

Треті особи у наданих поясненнях до суду апеляційної інстанції вказали на необґрунтованість заявлених вимог та прийняття рішення судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.24-29).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2009р. залишено без змін (т.3 а.с.78-89).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,  ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову –відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права судами (т.3 а.с.92-97).

Позивач у справі –ВАТ "Український нафтогазовий інститут" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі, судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

22.04.2004р. між ВАТ "Український нафтогазовий інститут" та ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" укладено договір, який посвідчено нотаріально, купівлі-продажу нежилого приміщення.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього визначену п.3 договору грошову суму. Предметом купівлі-продажу за цим договором є майно, що складає 63/100 частини від майнового комплексу, загальною площею 4 440,50м2, який розташований по вул. Малинській, 2а у м. Києві. Майно, яке відчужується складається з: механічної майстерні і гаражу (літера А), загальною площею 1899,20м2; ангару збірного металевого (літера К), загальною площею 437,60м2, ангару збірного (літера Л), загальною площею 450,10м 2.

Сторонами виконані зобов'язання за вказаним договором. Так, майно, яке є предметом купівлі-продажу за вказаним договором, передано відповідачу 22.04.2004р. за актом прийому-передачі; грошові кошти перераховані відповідачем позивачу платіжним дорученням №247 від 22.04.2004р.

Предметом спору у даній справі є дійсність вищевказаного договору.

Оспорюючи дійсність такого договору, позивач посилається на укладення спірного договору всупереч вимогам чинного законодавства.

При цьому, під час розгляду такого спору судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 05.08.2003р. у справі №8/472 за позовом ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" до ВАТ "Український нафтогазовий інститут" відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, який укладено сторонами 22.04.2004р.

Не зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини, спір у даній справі розглянутий судом по суті заявлених вимог. При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги наступне.

В силу п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, суддя повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами,  про той же предмет і з тих же підстав.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасовано у встановленому законом порядку, перш за все пов'язана з виключністю судового рішення та його обов'язковістю (п.9 ч.3 ст.129 Конституції України).

Так, рішення, ухвали і постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, що визначено ст.115 ГПК України.

У тому випадку, якщо суд приймє позов щодо якого є судове рішення, що набрало законної сили, не виключено винесення ним зовсім протилежного рішенння. Існування двох протилежних судових рішень по одному спору неможливо, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, саме прирівнюєтться до закону, тому що носить обов'язковий характер.

При цьому, якщо факт існування рішення з тотожного спору став відомий суду вже після порушення провадження у справі, порушене провадження підлягає припиненню.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі , якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Отже, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі зазначеної норми за наявності, зокрема, рішення господарського суду, прийнятого у справі:

-          між тими ж сторонами;

-          про той же предмет;

-          з тих же підстав.

Таким чином, наявність всіх вищевказаних ознак тотожності спорів у справах, тягне за собою припинення провадження у справі.

Предметом спору у даній справі і у справі №8/472 є дійсність договору купівлі-продажу нежилого приміщення, який укладено 22.04.2004р. між ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" та ВАТ "Український нафтогазовий інститут", предметом якого є купівля-продаж майна, що складає 63/100 частини від майнового комплексу, розташованого у м. Києві по вул. Малинській,.2-а.

Підставою заявлених вимог у цій справі, як і у вищевказаній, є суперечність укладеного договору чинному законодавству, зокрема, п.140 Програми приватизації на  2000-2002р., що затверджена Законом України від 18.05.2000р. №1723-ІІІ, який встановлює заборону на відчуження майна                                            

Спір у даній справі та вищевказаній виник між тими ж самими особам, що є сторонами зазначених справ.

Отже, провадження у даній справі, яке порушено помилково, підлягало припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, що не взято до уваги судом першої інстанції.

Допущене порушення норм процесуального права у подальшому не виправлено судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, прийняті з порушенням норм процесуального права судові акти підлягають скасуванню, а провадження у справі – припиненню.

При цьому, наявність нових обставин, які не були відомі, однак, мають істотне значення для вирішення спору у справі №8/472 (наприклад,  скасування наказу РВ ФДМУ по м. Києву від 31.10.95р. №1504-3пр "Про завершення приватизації ВАТ "Український нафтогазовий інститут"  могло бути лише підставою для звернення з заявою про перегляд рішення у зазначеній справі в порядку, визначеному розділом ХІІІ ГПК України, а не ініціювання нового позову з тим же предметом та підставами.  

Відповідно до ст.47, п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" підлягає поверненню державне мито, сплачене:

- ВАТ "Український нафтогазовий інститут" з позовної заяви у розмірі 5205,85грн. (квитанція №179 від 05.11.2008р.);

-ЗАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" з апеляційної скарги у розмірі 2 602,93грн. (платіжне доручення №46 від 18.02.2009р.) та касаційної скарги у розмірі 2 602,93грн. (платіжне доручення №285 від 16.06.2009р.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47,80,1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р. у справі №32/535 скасувати.

   Провадження у справі припинити.

3.          Повернути з державного бюджету державне мито, сплачене:

-          Відкритим акціонерним товариство "Український нафтогазовий інститут" з позовної заяви у розмірі 5205,85грн. (квитанція №179 від 05.11.2008р.);

-Закритим акціонерним товариством "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" з апеляційної скарги у розмірі 2 602,93грн. (платіжне доручення №46 від 18.02.2009р.) та касаційної скарги у розмірі 2602,93грн. (платіжне доручення №285 від 16.06.2009р.).

4.Доручити видати довідки на виконання п.3 резолютивної частини постанови   господарському суду м. Києва.

   Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

    Судді                                                                                  Грек Б.М.

                                                                                             Палій В.М.