Постанова

від 22.09.2009 по справі 20/167-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/167-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 року                                                                     Справа №  20/167-09

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;   

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.

       За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.09.2009 року:

від позивача:  Андреєв О.М. представник, довіреність № б/н  від 14.09.09;

від відповідача:  Стрижак Є.Ю. представник, довіреність №69-09/28  від 19.05.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року у справі № 20/167-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Академія екологічного моніторингу та переробки вторичних ресурсів”, м. Дніпропетровськ

до: Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м. Дніпропетровськ  

про стягнення  52 685,60 грн.   

ВСТАНОВИВ:      

           У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Академія екологічного моніторингу та переробки вторичних ресурсів”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м. Дніпропетровськ  про стягнення з відповідача на користь позивача  заборгованості в сумі  52 685,60 грн.

       29.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Академія екологічного моніторингу та переробки вторичних ресурсів” подало до господарського суду Дніпропетровської області доповнення до позовної заяви в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та штрафні санкції за невиконання зобов'язання, всього 58 955,18грн.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року (суддя Пархоменко Н.В.) по справі № 20/167-09 позов задоволено частково: стягнуто з    Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш” на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Академія екологічного  моніторингу та переробки вторичних ресурсів” -  52685грн.60коп. основного боргу,  6088  грн. 39 коп.  пені,  587 грн.73 коп.    витрат по сплаті держмита,   117 грн. 63  коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року у справі № 20/167-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Відповідач  вважає, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим, постановленим з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають істотне значення по справі, і прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

       Скаржник зазначає, що відповідно до проведених між ним та позивачем звірок, судом зазначено, що відповідач визнав борг і в рахунок погашення заборгованості було зараховано 15 499,40 грн. Відповідач з висновками суду не погоджується, оскільки судом не було враховано, що сторонами було досягнуто згоди та підписано акти звірки взаємних розрахунків. Тобто, на момент підписання сторонами актів звірки взаємних розрахунків не відповідач, а позивач визнав борг у сумі 15 499,40 грн. у зв'язку з чим було проведено сторонами взаємозалік. Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Тобто, сторони визнали свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач повинен був нарахувати пеню з наступного дня з дня підписання актів звірки взаємних розрахунків.

           Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

      Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.09.2009 року.

       Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

        12.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Академія екологічного моніторингу та переробки вторичних ресурсів” –продавець та Відкритим акціонерним товариством “Дніпроважмаш” –покупець був укладений договір купівлі-продажу № 121007, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець –прийняти та оплатити товар –брухт чорних металів.  Кількість, ціна та строк оплати зазначені у специфікаціях до договору.

     Пунктом 3.2 договору  визначено, що кількість, якість та ціна товару зазначається у специфікаціях.

        Пунктами 5.1,5.2 договору  встановлено, що оплата товару  здійснюється у національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  продавця. Порядок та строк оплати товару зазначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

      Згідно з п.6.2 договору при несвоєчасній оплаті покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розрахункової суми за кожен день прострочки платежу.

      Пунктом 4 Специфікації № 6 від 22.08.2008 року встановлено, що оплата продукції здійснюється покупцем по факту поставки на протязі 10 банківських днів.

          15.09.2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 68 280,00 грн., про що складено акт прийому-передачі № 1509/08 від 15.09.2008 року, розрахунки за який відповідач не здійснив.

     Як вбачається з акту звірки № 2212/2 взаємних розрахунків від 22.12.2008 року, підписаному повноважними представниками сторін, сума боргу відповідача, з урахуванням зарахованого боргу позивача в сумі 15 499,40 грн., складає 52 685,60 грн.

      23.02.2009 року позивач на адресу відповідача направив претензію з проханням ліквідувати заборгованість шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок 52 685,60 грн., але жодної письмової відповіді позивач не отримав.

        В порушення умов договору та наведених вимог чинного законодавства відповідачем зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару не виконані.

          Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

      Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару відповідачем, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, виконані не були.

         Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог, в тому числі частково, в частині стягнення пені, з огляду на наступне.

          Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

      Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, яка  кореспондується з пунктами 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

         Згідно із частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Зважаючи на викладене, рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування судового рішення.

  Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року у справі № 20/167-09 без змін.

      Головуючий суддя                                                            Л. О. Лотоцька

      Суддя                                                                                   Р. М. Бахмат

      Суддя                                                                                   О.С.Євстигнеєв