Рішення

від 15.09.2009 по справі 30/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/65

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.09.09 р.                                                                                     Справа № 30/65                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Лактіс», м.Марї'нка, Донецької обл. ідентифікаційний код 00445104

до Відповідача: Донецької виправної колонії №124 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м.Донецьк, ідентифікаційний код 08563257

про: стягнення суми заборгованості  за договорами №16 від 26.04.2006року та №20 від 16.05.2006 року у розмірі 1691,33грн.

за участю:

представника Позивача – Зволинська Н.М. (на підставі довіреності №071366 від 22.06.2009р.)

представника Відповідача  -Кригіна Т.М. (на підставі довіреності №7486 від 12.08.2009р.)

СУТЬ СПРАВИ:

        Відкрите акціонерне товариство «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецької обл.  (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької виправної колонії №124 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми заборгованості  за договорами №16 від 26.04.2006року та №20 від 16.05.2006 року у розмірі 1691,33грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договорами №16 від 26.04.2006року та №20 від 16.05.2006, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №16 від 26.04.2006 року (а.с.1-8), договір №20 від 16.05.2006 року ( а.с.9-11), видаткова накладна ( а.с.12), претензія від 07.10.2008 року (а.с.14), лист відповідь на претензію від 19.11.2008року (а.с.15), акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.16),  право установчі документи (а.с.17 – 19)

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання ухвали суду 17.08.2009року були надані наступні документи: свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.24), свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Лактіс» (а.с.25), довідка з ЄДРПОУ  Відкритого акціонерного товариства «Лактіс» (а.с.26), договір №16 від 26.04.2006року (а.с.27-29), акт про залік однорідних вимог від 30.04.2009року (а.с.35), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з обох сторін відповідно до якого розбіжність суми боргу складає 1,51грн. (а.с.36).

01.09.09 Позивачем через канцелярію суду були надані наступні документи:  рахунки (а.с.47,49,51,53,55), видаткові накладні (а.с.48,50,52,54,56).

На виконання ухвали суду Відповідачем 17.08.2009року бали надані наступні документи: відзив на позовну заяву яким Відповідач частково визнає позовні вимоги у розмірі 1689,82грн. (а.с.30), правоустановчі  документи (а.с.31-34).  

Заявою від 03.09.09року №б/н (а.с.58) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму 1689,82грн., додав до заяви квитанцію з доказами сплати суми 1,51грн.(а.с.59)

Представник у судовому засідання позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач визнав позовні вимоги, заявлені в заяві про зменшення позовних вимог на суму 1689,82грн.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані стороною докази та заслухавши в засіданні пояснення представників Сторін,  суд

ВСТАНОВИВ:

      26 квітня 2006 року між Позивачем  (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір №16, згідно Розділу 1 Позивач прийняв на себе обов'язки постачати продукцію , а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити згідно умовам договору.

Розділом 2 сторони визначились щодо ціни та суми:

-          п.1.1 ціна на продукцію узгоджується відповідно до специфікації ( 1) сметана 20%, у сумі 720кг , вартість за одиницю 6,50 грн., вартість за усю продукцію 4680,00грн., 2) творог обезжирений 9%, у сумі 2400кг, вартість за одиницю 8,00грн., вартість за усю продукцію 19200,00грн.

Згідно до п.4.1 оплата здійснюється  шляхом 100% передплати. Сторони п.12.1 визначились щодо строків дії даного договору який діє з моменту його підписання до 31.12.2006 року.

        16 травня 2006 року між Позивачем  (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір №20, згідно Розділу 1 Позивач прийняв на себе обов'язки постачати продукцію, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити згідно умовам договору.

Розділом 2 сторони визначились щодо ціни та суми:

-          п.1.1 ціна на продукцію узгоджується відповідно до специфікації ( творог 9%, у сумі 146,25 кг,  вартість за 1кг. 8 грн., вартість за усю суму 1170 грн.).

    Згідно до п.4.1 оплата здійснюється  шляхом 100% передплати. Сторони п.12.1 визначились щодо строків дії даного договору який діє з моменту його підписання до 31.12.2006 року.

     На виконання умов Договорів, Позивачем за період з червня 2007р. по грудень 2007р. утворилась заборгованість на суму 12718,30 грн., згідно товарно-транспортних накладних та рахунків, а саме: №8192 від 06.06.2007року на суму 230,54 (а.с.47), видаткова накладна №8192 від 06.06.2007року на суму 230,54 (а.с.48); рахунок №8647 від 13.06.2007року на суму 5738,44грн.(а.с.49), видаткова накладна №8647 від 13.06.2007року на суму 5738,44грн (а.с.50); рахунок №12347 від 14.08.2007року на суму 15156,20грн. (а.с.51), видаткова накладна №12347 від 14.08.2007року на суму 15156,20грн (а.с.52); рахунок №13945 від 12.09.2007року на суму 1682,52грн.(а.с.53), видаткова накладна №139454 від 12.09.2007р. на суму 1682,52грн.(а.с.54); рахунок №14380 від 19.09.2007року  на суму 3706,22грн. (а.с.55), видаткова накладна   №14380 від 19.09.2007року  на суму 3706,22грн. (а.с.56).

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем неналежним чином виконував грошові зобов'язання із оплати отриманого товару, у зв'язку із чим Позивач звернувся до нього з претензією №07/558 від 07.10.2008року (а.с.14) містила вимогу про стягнення наявної на той момент заборгованості у сумі 12 718,33грн.

У відповідь на претензію Відповідач 19.11.2008року надіслав лист  № 10735 (а.с.15), яким визнав заборгованість та запропонував провести погашення боргу ягозою.

        У квітні 2009 р. від Відповідача ВАТ „Лактіс” отримало єгозу на суму 11027,00 грн.(накладна №68 від 03.04.2009р. (а.с.44).

         30.04.2009року сторони склали Акт про залік однорідних вимог, відповідно до якого, сторони здійснили залік однорідних вимог на суму 11027,00 грн.

Таким чином, несплаченим залишився боргу у розмірі 1692,84 грн.

        За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

01 вересня 2009 року Відповідач оплатив суму боргу за Договорами у розмірі 1,51 грн., в зв'язку з чим Позивач подав заяву до суду, якою зменшив розмір позовних вимог до 1689,82 грн. (а.с.58)   

Відповідач у судові засідання позовні вимоги на суму визнав у повному об'ємі на суму 1689,82 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 03.09.09року №б/н (а.с.58), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач  вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь і охоронюваних інтересів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання ст.ст.712, 655-697 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договорів, Позивачем за період з червня 2007р. по грудень 2007р. поставлено, а Відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними та рахунками (а.с.47-56) та у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем на суму 12718,30 грн.,

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлений товар відповідно до умов Договору.   

        Як встановлено судом,  у квітні 2009 р. від Відповідача ВАТ „Лактіс” отримало єгозу на суму 11027,00 грн.(накладна №68 від 03.04.2009р. (а.с.44).

З матеріалів справи вбачається, що 30.04.2009року сторони склали Акт про залік однорідних вимог, відповідно до якого, сторони здійснили залік однорідних вимог на суму 11027,00 грн., чим припинили, на підставі ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо сплати боргу у розмірі 11027,00 грн. Таким чином, несплаченим залишився боргу у розмірі 1692,84 грн. 01 вересня 2009 року Відповідач оплатив суму боргу за Договорами у розмірі 1,51 грн., що підтверджено копією квитанції до прибутково касового ордеру №11854 від 01.09.2009р. (а.с.59).

         Відтак, решта несплаченої суми, факт наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України,  становить 1689,82 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 1689,82 грн грн., які задовольняє у повному обсягу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Лактіс» в повному обсязі на суму 1689,82 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 8 липня 2009р. відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3301; 2006 р., N 46, ст. 3080; 2007 р., N 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Дата набрання чинності вказаної постанови – з 14.07.2009р.

Відповідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ повинен складати 118 грн.

Таким чином, з 14.07.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає 118 грн.

Між тим, 03.08.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Відкритого акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецької обл. Згідно доданої до позовної заяви платіжне доручення №2160 від 17.07.2009р., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачені Позивачем у розмірі 315 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума втрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 197 грн.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецької обл. (ідентифікаційний код 00445104) до Донецької виправної колонії №124 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08563257) до стягнення суми заборгованості  за договорами №16 від 26.04.2006року та №20 від 16.05.2006 року у розмірі 1689,82 грн. задовольнити повністю.  

2. Стягнути з Донецької виправної колонії №124 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08563257) на користь Відкритого акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецької обл. (ідентифікаційний код 00445104)  заборгованість у розмірі 1689,82грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Донецької виправної колонії №124 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08563257) на користь Відкритого акціонерного товариства «Лактіс», м.Мар'їнка, Донецької обл. (ідентифікаційний код 00445104)   компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00 грн грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  197 грн. Видати на адресу Позивача довідку.

За згодою присутніх представників Сторін у судовому засіданні 15.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Ягічева Н.І.