Постанова

від 10.11.2011 по справі 2а-1870/5841/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. справа № 2a-1870/5841/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання -Бабаніної О.В.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Конотопської об»єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської об»єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000201711/0 від 02.03.2011р., № 0000191711/0 від 02.03.2011р. та № НОМЕР_1 від 25.05.2011р. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту перевірки від 16.02.2011р. Але позивачем під час проведення виїзної перевірки не надавалося жодного бухгалтерського документу фахівцям Конотопської МДПІ, у зв'язку з тим, що всі документи були вилучені під час обшуку правоохоронними органами, про що він повідомив працівників МДПІ. Тому посилання відповідача в акті перевірки на відсутність тих чи інших документів є безпідставними. Позивачу невідомо якими саме первинними бухгалтерськими документами керувались спеціалісти Конотопської МДПІ при складанні даного акту. На думку позивача, висновки податкової інспекції про те, що його господарські операції з контрагентами ПВКФ "Вертикаль" та ТОВ "Інтеграл" є безтоварними, а укладені угоди -нікчемними, оскільки відображалися лише на папері, без наміру створити правові наслідки, є безпідставними. Також, нічим не обґрунтованими є висновки податківців про безтоварність операцій ТОВ «Нафтосинтез», ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»та ТОВ «Український ресурс». Що стосується виключення податковою інспекцією зі складу валових витрат суми 51888,73грн. процентів по кредиту, який був одержаний позивачем у кредитній спілці «Єзуч»за договором кредитної лінії від 15.01.2010р. з причин не підтвердження використання кредитних коштів у господарській діяльності, то такі висновки податкової інспекції є помилковими, так як грошові кошти одержані від КС «Єзуч»по договору кредитної лінії були перераховані КС «Єзуч»на розрахунковий рахунок позивача, як підприємця, з якого він перераховував ці кошти постачальникам за придбані паливно-мастильні матеріали, що прямо свідчить про використання даних кредитних коштів у господарській діяльності.

Конотопська об»єднана державна податкова інспекція Сумської області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що на підставі планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 за період з 01.10.2007р. по 30.10.2010р., Конотопською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000191711/0 від 02.03.11р., яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93883,79грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000201711/0 від 02.03.11р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 247383,75грн. Підприємець до перевірки документів не надав та повідомив, що документи були помилково вилучені під час обшуку офісного приміщення. Тому дійсно документи для перевірки були надані слідчим податкової міліції. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 в 2010 р. було занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 75107.03грн. та занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2010р. на 375535,17 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку з доходів від підприємницької діяльності на суму 56330,28грн. по правочинам з ПВКФ «Вертикаль»та ТОВ «Інтеграл», що суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними, і в силу ст.216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Викладені в акті перевірки обставини свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій. Також в ході перевірки встановлено завищення валових витрат в 2010 році на суму 891956,10 грн. у зв'язку з придбанням ФОП ОСОБА_4 пального у ТОВ «Нафтосинтез», ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»не підтвердженим товарно-транспортними накладними встановленої форми та відсутністю товарно-транспортних накладних на придбання пального у ТОВ «Український ресурс».

В судовому засіданні представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3, позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області на підставі акту № 92/17-3/НОМЕР_2 від 16.02.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.10.2007 року по 30.10.2010 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000201711/0 від 02 березня 2011 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на доходи з фізичних осіб в сумі 247383,75грн., у тому числі 197907грн. за основним платежем та 49476,75грн. за штрафними санкціями, а також винесено податкове повідомлення-рішення № 0000191711/0 від 02 березня 2011 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93883,79грн., у тому числі 75107,03грн. за основним платежем та 18776,76грн. за штрафними санкціями (а.с.52-55).

ФОП ОСОБА_4, не погодившись з податковими повідомленням-рішеннями, оскаржив їх до Державної податкової адміністрації в Сумській області, за результатами розгляду якої було винесено рішення ДПА у Сумській області від 13 травня 2011 року № 7970/О/25-005-60/109ск про результати розгляду первинної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 02 березня 2011 року № 0000201711/0 про визначення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в частині штрафної санкції в сумі 49476,75 грн., в частині визначення податкового зобов'язання по цьому податку на суму 197907 грн. залишило без змін.

За результатами розгляду первинної скарги Конотопською МДПІ винесено нове податкове повідомлення рішення від 25 травня 2011 року № НОМЕР_1 про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 197907грн.(а.с.56-57).

Як зазначено в акті перевірки, підприємцем ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 13 ДКМУ В«Про прибутковий податок з громадянВ» № 13-92 від 26.12.2002р., завищено валові витрати за І - III квартали 2010 року в розмірі 1319380грн., що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 1-111 квартали 2010 року в розмірі 1319380грн., а відповідно до заниження суми податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за І - III квартали 2010 року на 197907грн. На думку податкового органу, позивачем порушені вимоги пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: в результаті безпідставного завищення податкового кредиту було занижено податок на додану вартість за 2010р. на суму 75107,03 грн., в т.ч.: за січень 2010р. на суму 49983,33 грн., за червень 2010р. на суму 25123,70 грн. В акті також вказується, що СПД ОСОБА_4 в 2010 році було занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 75107,03грн. та занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2010р. на 375535,17грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку з доходів від підприємницької діяльності на суму 56330,28грн. по правочинам з ПВКФ «Вертикаль»і ТОВ «Інтеграл». В ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. На думку податкового органу, викладені в акті перевірки обставини свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій як ПВКФ «Вертикаль»і ТОВ «Інтеграл», так і СПД ОСОБА_4 Тому вказані правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також в ході перевірки встановлено завищення валових витрат в 2010 році на суму 891956,10 грн. у зв'язку з придбанням СПД ОСОБА_4 пального у ТОВ «Нафтосинтез»(Кіровоградська область, код - 36142267), ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»(м.Бахмач, код - 34721650) не підтвердженим товарно-транспортними накладними встановленої форми та відсутністю товарно-транспортних накладних на придбання пального у ТОВ «Український ресурс»(а.с.170-206).

Висновки податкового органу ґрунтуються на документах, які були надані працівникам ДПІ не самим приватним підприємцем ОСОБА_4, а старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА Сумської області ОСОБА_5, оскільки всі бухгалтерські документи ОСОБА_4 були вилучені під час проведення обшуку.

Але, як вбачається з протоколу обшуку від 15.09.2010року, при вилученні документів під час обшуку, перелік вилучених документів не складався, вказувалися лише номери папок чи пакетів з документами (а.с.91-125).

Як зазначає позивач, йому взагалі невідомо якими саме первинними бухгалтерськими документами керувались фахівці Конотопської МДПІ при складанні акту перевірки від 16.02.2011р. При проведенні ним господарських операцій, він оформлював належним чином в повному обсязі всі відповідні первинні бухгалтерські документи, що фіксують дані господарські операції.

В судовому засіданні Конотопська МДПІ не спростувала таких пояснень позивача і не надала суду чіткий перелік документів, які були вилучені у позивача під час обшуку і які саме документи досліджувалися під час перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово письмово звертався до правоохоронних органів з проханням повернути йому вилучені документи, на що отримував негативні відповіді (а.с.14-15).

Суд не погоджується з висновками податкової інспекції про те, що правочини, укладені між СПД ОСОБА_4 та ПВКФ «Вертикаль», ТОВ «Інтеграл»порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства .

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок - є нікчемним.

Проте, відповідно п. 1 ст. 208 Господарського Кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тобто вказана норма визначає наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним.

Порядок визнання господарського зобов'язання недійсним передбачений ст. 207 Господарського Кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, господарське зобов'язання може бути визнано недійсним лише в судовому порядку.

Податковим органом не надано суду доказів визнання вищевказаних господарських операцій недійсними.

Посилання відповідача на те, що у ПВКФ «Вертикаль»та ТОВ «Інтеграл»відсутні власні чи орендовані основні фонди, складські приміщення, кількість працюючих лише по два чоловіки, як на підставу нікчемності правочинів, є безпідставним, оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов»язковими умовами для здійснення господарської діяльності наявність власних чи орендованих власних основних фондів, складських приміщень, не встановлена мінімальна кількість працюючих.

Той факт, що у ТОВ «Інтеграл»22 жовтня 2010 року анульовано реєстрацію платника податку, жодним чином не впливало на господарські операції з ОСОБА_4, так як на момент укладення правочинів і здійснення господарських операцій реєстрація платника податку не була скасована.

Судом також встановлено, що ПВКФ "Вертикаль" та ТОВ «Інтеграл»на момент здійснення господарських операцій мали відповідні установчі документи (статут, свідоцтво про державну реєстрацію), свідоцтво про взяття на облік платників податку, свідоцтво платника податку на додану вартість, печатку підприємства, а тому мали всі підстави займатися господарською діяльністю.

Здійснення господарських операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів позивачу відбувалося у відповідності до статутних документів і було спрямовано на реалізацію завдань діяльності підприємств.

Реальність виконання господарських операцій фірмою «Вертикаль»та товариством «Інтеграл»з постачання паливно-мастильних матеріалів ФОП ОСОБА_4 підтверджується належним чином оформленими первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Тобто, угоди заключні між ПВКФ «Вертикаль»і ФОП ОСОБА_4, та ТОВ «Інтеграл»і ФОП ОСОБА_4 відбувалися не лише на папері, а і в дійсності.

Первинні документи, які були виписані з боку ПВКФ „Вертикаль" та ТОВ «Інтеграл»створюють реальні правові наслідки, оскільки дані первинні документи фіксують здійснення господарської операції, як це передбачено законом, а тому, віднесення даних господарських операцій до так званих безтоварних операцій є безпідставним.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у періоді, що перевірявся регулювався Декретом Кабінету Міністрів Україна 26.12.1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", згідно якого загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами-підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Положення ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при цьому застосовуються фізичними особами - суб'єкт підприємницької діяльності в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отримано дохід.

Згідно вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат можна віднести суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи, що витрати, понесені підприємцем ОСОБА_4 у зв»язку з придбанням паливно-мастильних матеріалів у ПВКФ "Вертикаль", ТОВ «Інтеграл», ТОВ «Нафтосинтез», ТОВ «Бахмач Нафтосервіс»та ТОВ «Український ресурс», повністю підтверджуються первинними документами, то суд вважає, що їх віднесення позивачем до валових витрат відповідає вимогам діючого на той час законодавства.

На думку суду, заяви податкової інспекції про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних чи їх відсутність не свідчить про безтоварність господарських операцій.

Так, відповідно до пп.7.5.6 п.7.5 ст.7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008р. №281/171/578/155 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за №805/15496, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках , з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно пп.7.5.8 п.7.5 ст.7 вказаної Інструкції відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Додатком №3 до Інструкції передбачена форма товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) форма №1-ТТН (нафтопродукт).

Як зазначено в акті перевірки, ФОП ОСОБА_4 проводив приймання паливно-мастильних матеріалів по товарно-транспортних накладних, в яких заповнені не всі графи.

Суд вважає, що неналежне заповнення ТТН контрагентами позивача, відвантажувачами нафтопродуктів, не свідчить про безтоварність господарських операцій.

Сама податкова інспекція в акті перевірки стверджує, що ФОП ОСОБА_4 приймав нафтопродукти від постачальників: ТОВ «Інтеграл», ТОВ «Бахмач Нафтосервіс», ТОВ «Нафтосинтез».

Тобто Конотопська МДПІ в акті перевірки визнає реальність виконання вказаних операцій.

Необхідно зазначити, що обов'язковість додержання форми 1-ТТН затвердженою інструкцією «Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом», покладено лише при прийнятті нафтопродуктів на АЗС, дія даної форми 1-ТТН не розповсюджується на оптову торгівлю паливо мастильних матеріалів, а тому посилання податкового органу на форму № 1-ТТН є безпідставним.

Також в акті перевірки зазначається, що факт оплати товарів не підтверджений відповідними розрахунковими документами, відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Український ресурс»та ПВКФ "Вертикаль".

В той же час, судом встановлено, що всі первинні документи були вилучені у позивача правоохоронними органами під час проведення обшуку, що визнає податкова інспекція. Але перелік документів, вилучених у позивача, ні правоохоронними органами, ні податковим органом не складався. Тому податковий орган позбавлений можливості стверджувати які саме документи були в наявності у ФОП ОСОБА_4 на момент обшуку.

Як пояснює позивач, у нього були в наявності всі необхідні документи, в тому числі ТТН, розрахункові документи.

На підтвердження своїх пояснень, позивачем були надані суду витяги з банківських рахунків, які підтверджують факт оплати товарів (а.с.17-51).

Вказані обставини також підтверджують реальність виконання господарських операцій.

Крім того, в акті перевірки Конотопською МДПІ вказується, що перевіркою правильності визначення та правомірності включення до декларації про доходи за 2010 р. сум витрат, пов'язаних з одержанням доходу від підприємницької діяльності встановлено безпідставне включення про безпідставність включення у 2010 році витрат в сумі 51888,73грн. у зв'язку з оплатою підприємцем ОСОБА_4 процентів банку по кредиту, який був одержаний фізичною особою ОСОБА_4 в кредитній спілці «Єзуч»по договору кредитної лінії № 7- 01435 від 15.01.2010 р. укладеному між кредитною спілкою «Єзуч»(надалі - Кредитодавець) та членом кредитної спілки «Єзуч»ОСОБА_4 (надалі - Позичальник).

Згідно умов вказаного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредитну лінію з лімітом у сумі 300000грн., в межах якої Позичальник може отримувати будь-які суми кредиту та зобов'язується повернути їх на умовах, що передбачені цим Договором. За користування кредитом Кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 27% річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості Позичальника по кредиту. Ні в заяві ОСОБА_4 про видачу кредиту, ні в умовах договору не вказуються цілі на які видається кредит.

Оскільки позичальником у договорі кредиту виступає фізична особа ОСОБА_4, а не приватний підприємець ОСОБА_4, використання кредитних коштів у господарській діяльності не підтверджено, то податковий орган вважає безпідставним включення до валових витрат сум пов»язаних з оплатою процентів банку по кредиту.

Такий висновок Конотопської МДПІ є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам діючого на той час законодавства.

Проте, податковий орган не врахував, що грошові кошти одержані від КС «Єзуч»по договору кредитної лінії від 15 січня 2010 року № 7-01435 були перераховані кредитною спілкою «Єзуч»на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_4, з якого вказані кошти були перераховані постачальникам за придбані паливно-мастильні матеріали, що прямо свідчить про використання даних кредитних коштів у господарській діяльності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конотопська об»єднана державна податкова інспекція Сумської області, як субВ»єкт владних повноважень, не довела правомірності своїх податкових повідомлень - рішень.

Тому суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000191711/0 від 02.03.2011року та №0007771711 від 25.05.2011року.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201711/0 від 02.03.2011року, то в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки за результатами розгляду первинної скарги позивача, вказане рішення було скасоване в частині штрафної санкції в сумі 49476,75 грн., і Конотопською МДПІ було винесено нове податкове повідомлення рішення від 25 травня 2011 року №0007771711 про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 197907грн., а тому, у відповідності до вимог ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0000201711/0 від 02.03.2011року вважається відкликаним.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Конотопської об»єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000191711/0 від 02.03.2011року та № НОМЕР_1 від 25.05.2011року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 14 листопада 2011 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар