Постанова

від 20.07.2015 по справі 904/9626/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року Справа № 904/9626/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Малетича М.М., розглянувши матеріали касаційної скаргикомунального підприємства "Дніпроводоканал" напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/9626/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Універсалспецбуд" докомунального підприємства "Дніпроводоканал" простягнення 194 351,86грн.

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Скобелєва С.Г.,

У С Т А Н О В И В:

03.03.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалспецбуд" та комунальним підприємством "Дніпроводоканал" було укладено договір підряду №118/1.

За умовами, визначеними пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 4.1, 4.3, 7.2 договору підрядник (позивач) зобов'язується за завданням замовника (відповідача) на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту господарсько-побутового корпусу дільниці №2 Ленінського району по обслуговуванню водопровідних мереж МКВП "Дніпроводоканал", а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи; обсяг робіт визначається погодженим сторонами кошторисом та дефектним актом; виконання підрядником робіт з власних матеріалів обумовлює покладення на нього відповідальності за їх якість та передбачає передачу замовнику сертифікатів відповідності на ці матеріали; ціна робіт визначається за погодженою сторонами динамічною договірною ціною та становить 224 191,32грн. з ПДВ; оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника згідно наданого ним рахунку (в якому вказуються номер та дата договору) шляхом 30% попередньої оплати та 70% остаточної оплати протягом 15 днів після підписання актів виконаних робіт, а повний розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів за формою КБ-2в та довідки КБ-3, якими засвідчується здача-приймання виконаних робіт; якщо після прийняття робіт замовник виявив приховані недоліки, він зобов'язаний протягом 5 днів письмово повідомити про це підрядника, про що сторони складають акт з переліком необхідних доробок та строків виконання; договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ "Універсалспецбуд" виконали роботи на загальну суму 185 244,03грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за березень-липень 2011 року (КБ-2В), та довідками про вартість виконаних будівельних робіт ( КБ-3) за вказаний період. Зазначена сума була зменшена на 31 393,94грн. у зв'язку з виявленням недоліків у виконаній роботі згідно акту за травень 2011 року, про що сторони склали акт та довідку. Крім того, платіжним дорученням №1779 від 15.03.2013 відповідач частково оплати роботи за договором №118/1 від 03.03.2011, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась на 31 732,10грн. та склала 122 117,99грн.

Посилаючись на те, що КП "Дніпроводоканал" у повному обсязі не оплатив указану суму боргу, ТОВ "Універсалспецбуд" звернувся до суду з позовом про стягнення 122 117,99грн. заборгованості, на яку ним були нараховані 22 616,86грн. інфляційних втрат, 12 069,40грн. 3% річних, 5 815,51грн. пені.

05.02.2015 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін 18.05.2015 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Антонік С.Г., Чоха Л.В., Чимбар Л.О.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з КП "Дніпроводоканал" на користь ТОВ "Універсалспецбуд" 122 117,99грн. основного боргу, 22 616,86грн. інфляційних втрат, 9 866,23грн. 3% річних, та 3 092,02грн. судового збору. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог у частині стягнення боргу, інфляційних та 3% річних, які є нормативно та документально доведені, та безпідставністю вимоги позивача про стягнення нарахованої за період 16.04.2011-16.01.2012 пені у сумі 5 815,51грн., яка заявлена поза межами строку позовної давності, виходячи з дати звернення до суду - 05.12.2014.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Дніпроводоканал" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені судові рішення, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначали, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди дійшли невірного висновку про те, що відповідач, здійснивши 15.03.2013 часткову оплату виконаних робіт, цим самим вчинив дії, що свідчать про визнання боргу, оскільки вказана оплата стосується лише одного з актів.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Вирішуючи справу по суті, попередні судові інстанції виходили того, що у відповідача існує заборгованість за виконані протягом березня-червня роботи, зазначений борг ним не спростовано, а ураховуючи те, що 15.03.2013 відповідач частково оплатив виконані роботи, строки позовної давності при зверненні з позовом до суду позивачем не було пропущено, виходячи з чого суди відмовили у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 цього ж Кодексу якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Проаналізувавши норми закону, умови договору, зокрема в частині розрахунків, наявні у справі акти виконаних робіт, та установивши порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт попередні судові інстанції правильно задовольнили позовні вимоги у частині стягнення 122 117,99грн. основного боргу, 22 616,86грн. інфляційних втрат, 9 866,23грн. 3% річних.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що ТОВ "Універсалспецбуд", звернувшись до суду 05.12.2014, просили стягнути заборгованість, яка виникла у період з березня по червень 2011 року.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 зазначеного Кодексу позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст.267 ЦК України урегульовано, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Положеннями ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А приписами ст.264 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Урахувавши зазначені норми закону та установивши, що відповідач перерахував позивачу 31 732,10грн. згідно платіжного доручення №1779 від 15.03.2013 з призначенням платежу "оплата за капітальний ремонт побутового корпусу за договором №118/1 від 03.03.2011", попередні судові інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що з 16.03.2013 перебіг трирічного строку позовної давності розпочався заново.

Разом з тим, зважаючи на положення ст.258 Цивільного кодексу України, якими визначені спеціальні строки позовної давності, зокрема, стосовно пені, та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено припинення нарахування пені через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, позовна вимога про стягнення пені була заявлена поза межами річного строку позовної давності. За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні вимоги про стягнення 5 815,51грн. пені в порядку ч.4 ст.267 ЦК України, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Виходячи з того, що при ухваленні рішень попередні судові інстанції здійснили всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надали належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, відтак це не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпроводоканал" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі №904/9626/14 господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя М.М. Малетич