cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
У Х В А Л А
"23" липня 2015 р. Справа № 911/956/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробону» про відстрочку виконання рішення у справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Планта Групп», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус», Київська обл., смт. Ворзель про стягнення 165 535,10 грн., за участю представників:
позивача:Малиневський П.П., договір про надання правової допомоги №27/03-1 від 27.03.2015 року); відповідача (заявника): не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Планта Групп» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» (відповідач) про стягнення 120 582,27 грн. основного боргу, 30 407,01 грн. інфляційної складової боргу, 5 248,84 грн. 3% річних, 9 296,98 грн. пені, а загалом 165 535,10 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за дилерським договором №1-017-03 від 04.03.2013 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року у справі №911/956/15 було частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Планта Групп», стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Крупської, буд. 18, код 36426339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планта Групп" (01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 2/16, код 38388637) 105 582 (сто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 27 коп. основного боргу, 30 370 (тридцять тисяч триста сімдесят) грн. 12 коп. інфляційної складової боргу, 5 165 (п'ять тисяч сто шістдесят п'ять) 01 коп. 3% річних, 9 296 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 98 коп. пені, 3 008 (три тисячі вісім) грн. 29 коп. судового збору, 1 150 (одну тисячу сто п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
07.07.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агробонус» звернулося до суду з заявою від 06.07.2015 року про відстрочення виконання рішення, у якій просив суд відстрочити до 01.01.2016 року виконання рішення господарського суду Київської області від 23.04.2015 року у справі № 911/956/15 та відстрочити до 01.01.2016 року виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі №911/956/15,
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2015 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» про відстрочення виконання рішення відкладено до повернення матеріалів справи №911/956/15 до господарського суду Київської області.
10.07.2015 року матеріали справи №911/956/15 були повернуті до господарського суду Київської області.
На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Київської області було видано накази №911/956/15 від 10.07.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» від 06.07.2015 року про відстрочення виконання рішення було призначено на 23.07.2015 року.
Пунктом 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як зазначено в ч. 1 пп. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 7.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною першою статті 121 ГПК, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до прийняття постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання відповідної постанови має міститися в її резолютивній частині.
В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано стороною, державним виконавцем після прийняття постанови апеляційною чи касаційною інстанцією, питання про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного вище, дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» від 06.07.2015 року про відстрочення виконання рішення суду.
Таким чином заявником належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України не доведено передбаченої ст. 121 ГПК України наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим., а тому дана заява не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус» від 06.07.2015 року про відстрочення виконання рішення суду залишити без задоволення.
Ухвалу надіслати учасникам судового процесу.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47448655 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні