Рішення

від 21.02.2012 по справі 5023/10686/11 (н.р. 5023/4859/11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5023/10686/11 (н.р. 5023/4859/11)

вх. № 10686/11 (н.р. 4859/11)

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

суддя Задорожна І.М.

суддя Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

3-ї особи-1 - не з`явився;

3-ї особи-2 - не з`явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 03.01.12р.;

3-ї особи - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перша юридична", м. Донецьк 3-я особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, м. Донецьк

3-я особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, м. Докучаєвськ

до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк", м. Київ

про стягнення 137120,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011р. позивач ТОВ "Компанія "Перша юридична" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення збитків у розмірі 1.371.820,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, ст.8.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.п. 2.15 та 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні затв. постановою НБУ від 21.01.2004р. №22 та ін.. Позивач стверджує, що відповідач порушив приписи чинного законодавства та умови договору банківського рахунку від 08.12.2008р. №26008214506700 UAH безпідставно не виконавши у встановлені строки платіжне доручення позивача від 20.10.2010р. №1 на суму 1370,00 грн., внаслідок чого йому було спричинено збитки на суму 1371820,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2011р. у справі 5023/4859/11 було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено позивача у справі №5023/4859/11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перша юридична" (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, пр-т. Визволення Донбасу 16, код ЄДРПОУ: 36253024) його правонаступником - Фізичною особою ОСОБА_3 (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Чапаєва, 4 а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Відповідно цьому та з урахуванням відсутності доказів наявності у ОСОБА_3 статусу суб`єкту підприємницької діяльності на підставі п.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі було припинено.

08.09.11р. справу №5023/4859/11 направлено до Харківського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р. у справі №5023/4859/11 вказану ухвалу господарського суду Харківської області від 01.09.2011р. скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області до розгляду.

На підставі розпорядження заступника голови Господарського суду Харківської області ОСОБА_4 від 11.10.11р. справу № 5023//4859/11 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: головуючий суддя Бринцев О.В., судді Рильова В.В., Жиляєв Є.М.

Ухвалою суду від 21.11.11р. здійснено процесуальне правонаступництво та замінено позивача у справі №5023/4859/11 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перша юридична" (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 16, код ЄДРПОУ: 36253024) його правонаступником - Фізичною особою ОСОБА_3 (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Чапаєва, 4А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та провадження у справі припинено.

30.11.11р. справу №5023/4859/11 направлено до Харківського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі №5023/4859/11 вказану ухвалу господарського суду Харківської області від 30.11.2011р. скасовано, справу направлено до господарського суду Харківської області до розгляду.

На підставі витягу автоматизованої системи документообігу господарського суду Харківської області від 27.12.11р. справі призначено новий номер 5023/10686/11 (н.р. 5023/4859/11) та призначено до розгляду судді Добрелю Н.С.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Харківської області ОСОБА_5 від 29.12.11р. справу № 5023/4859/11 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: головуючий суддя Добреля Н.С., судді Задорожна І.М., Шатерніков М.І.

Ухвалою суду від 29.12.11р. справу 5023/10686/11 (н. р. 5023/4859/11) призначено до розгляду у судовому засіданні.

20.02.12р. представник відповідача надав додатковий відзив на позовну заяву, в якому підтримує надану в ході розгляду справи правову позицію щодо безпідставності та незаконності вимог позивача, а також просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання 21.02.12р. не з’явився, документів, витребуваних судом не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи містяться копії ухвал суду від 17.01.12р., 23.01.12р., 06.02.12р. що направлялись позивачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулись на адресу суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою вибув".

Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_2О) в судове засідання 21.02.12р. не з’явився, документів, витребуваних судом не надав.

Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ФОП ОСОБА_6В.) в судове засідання 21.02.12р. не з`явився витребувані судом документи не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 06.02.12р. що направлялася позивачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ПАТ "Український професійний банк") в судове засідання 21.02.12р. не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні 21.02.2012 року проти клопотання 3-ї особи (ФОП ОСОБА_6В.) про заміну позивача її правонаступником заперечує. Проти позовних вимог заявлених позивачем заперечує в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

08.12.08р. між ТОВ "Компанія "Перша юридична" та ПАТ "УкрСиббанк", було укладено договір банківського рахунку №26008214506700 UAH відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний(-і) рахунок(-и) (далі - рахунок(-и)) у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково - касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

27.10.2010 року Директор ТОВ В«Компанія В«Перша юридичнаВ» звернувся до начальника відділення №937 АТ В«УкрСиббанкВ» зі скаргою, в якій вказує, що протягом операційного часу, мною було подано до відділення №937 ЛТ В«УкрСиббанкВ» платіжне доручення -від 20.10.2010 року за №1 щодо перерахування грошових коштів у розмірі 1 370,00 (одна тисяча триста сімдесят) гривень 00 копійок з поточного рахунку ТОВ В«Компанія В«Перша юридичнаВ» на розрахунковий рахунок контрагента відкритий у ПАТ В«УкрСибббанкВ» . Вказаний документ було прийнято співробітником відділення банківської установи без будь-яких зауважень щодо правильності його оформлення та повноти складання. На початок операційного дня на рахунку юридичної особи було достатньо коштів для проведення даного платежу та зняття комісії. Між тим, 09.11.2010 року мене засобами телефонного зв'язку було повідомлено, що вищевказане платіжне доручення не виконано не тільки в день його находження до банку, тобто 27.10.2010 року, а й по теперішній час 09.11.2010 року. Тобто, про неможливість такого виконання даного доручення мене не було взагалі повідомлено протягом тривалого часу, а саме з 27.10.2010 по 09.11.2010 року. У зв`язку з чим, просив в встановлені чинним законодавством строки надати аргументовані та вичерпані пояснення з приводу не виконання платіжного доручення в визначені законодавцем строки та не повідомлення уповноважених осіб ТОВ В«Компанія В«Перша юридичнаВ» про такий факт.

У відповіді на скаргу вх. № 134-45/172 від 10.11.2010р. ПАТ В«УкрСиббанкВ» повідомило, що банк відмовив у проведенні платежу на підставі п.2.5. ПП НБУ № 22, який говорить про те, що В«Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушення вимоги цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, поверте їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави. В»У додатку № 8, графа В«призначення платежуВ» повинна заповнюватися відповідно до гл. 3 ПП НБУ № 22. Глава 3 ПП НБУ № 22 визначає, що В« 3.8. Реквізит В«Призначення платежуВ» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту іформації визначає платник з урахування вимоги законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення В«Призначення платежуВ» . Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. В»Надане платіжне доручення містить лише інформацію про платіж - В«роялтіВ» , а інформація про документ, на підставі якого здійснюється перерахування не вказана. Оскільки банк здійснює контроль за призначенням платежу тільки за зовнішніми ознаками, тобто за формальною наявністю такої інформації в платіжному дорученні (без перевірки правильності тощо), то формальна відсутність вказівки на документ, на підставі якого сплачуються роялті, є підставою для повернення платіжного доручення без виконання.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київського районного суду м. Донецька від 01.02.2011 року були задоволені позовні вимоги позивача по справі №2-903/11 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Перша юридична" про стягнення суми штрафних санкцій, що виникли на підставі неналежного виконання ТОВ "Компанія "Перша юридична" умов авторського договору № 7-05/10 від 11.05.2010р., а саме несвоєчасне перерахування грошових коштів (авторської винагороди) в сумі з урахуванням судових витрат всього у розмірі 1371820, 00 грн.

На виконання умов зазначеного рішення суду ТОВ "Компанія "Перша юридична" було перераховано на користь ОСОБА_2 1371820,00 грн. штрафних санкцій та судових витрат.

Такі обставини на думку позивача свідчать про неправомірну поведінку банку, позивач вважає, що відповідач порушив приписи чинного законодавства та умови договору банківського рахунку від 08.12.2008р. №26008214506700 UAH, в зв`язку з чим ТОВ "Компанія "Перша юридична" звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення спричинених збитків у розмірі 1371820,00 грн.

15 серпня 2011 року між ТОВ "Компанія "Перша юридична" та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор має право вимоги до ПАТ "УкрСиббанк" щодо сплати збитків у сумі 1371820,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору відступлення права вимоги сторони визначили, що означені збитки були понесені Первісним кредитором у формі штрафних санкцій та судових витрат на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 01.02.2011р. у справі №2-903/11 в результаті невиконання умов Авторського договору №7-05/10 про передачу не виключного права на використання твору, що в свою чергу було зумовлено порушенням боржником вимог ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №22 та умов Договору банківського рахунку №26008214506700 UAH від 08.12.2008р. відносно платіжного доручення Первісного кредитора № 1 від 20.10.2010р. на сплату роялті у сумі 1370,00грн., прийнятого Боржником до виконання 27.10.2010р.

Згідно п. 2.1. договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає та зобов`язується оплатити право вимоги до боржника щодо сплати збитків у сумі 1371820,00 грн.

Згідно п. 2.2. за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитору у встановленому законодавством порядку вимагати від боржника сплати збитків у сумі 1371820,00 грн.

08.11.2011р. ОСОБА_3 також звернувся до господарського суду з письмовими поясненнями (вх.4812), в яких також просив на підставі договору відступлення права вимоги від 15.08.2011р. замінити позивача у справі №5023/4859/11 ТОВ "Компанія "Перша юридична" його правонаступником ОСОБА_3, та припинити провадження у справі №5023/485 9/11, оскільки договір від 15.08.2011р. був укладений з ним як з фізичною особою.

Суд, розглянувши клопотання 3-ї особи яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 щодо заміни позивача його правонаступником, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Такаж відповідно до ст.1078 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, те що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги строк платежу за якою настав тобто реальна вимога, суд вважає за необхідне в задоволені заяви 3-ї особи ОСОБА_6 про заміну позивача ТОВ "Компанія "Перша юридична" його правонаступником ОСОБА_3 відмовити.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У відповідності до положень п. 22.6. ст. 22 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Відповідно до п. 3.8 Постанови НБУ від 21.01.2004р. № 22 В«Про затвердження Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті В»Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Також, пунктами 2.3.2. - 2.3.3. договору банківського рахунку передбачені випадки та порядок проведення операцій або повернення розрахункових та/або касових документів клієнта. Зі змісту даних пунктів договору випливає, що банк відмовляє клієнту у наданні послуг (проведенні операцій) та/або у виконанні наданих клієнтом розрахункових та/або касових за договором з підстав, зазначених у п.п. д) п. 2.3.2. в порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або нормативними актами НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 1371820,00 грн.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовВ»язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди субВ»єкту або субВ»єктом господарювання.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У роз’ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв"язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв"язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Згідно ч.1, ч.2 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов"язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб"єктам, - зобов"язаний відшкодувати на вимогу цих суб"єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов"язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

З матеріалів справи та доказів поданих позивачем, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог про стягнення збитків в сумі 1371820,00 грн. оскільки не доведено винної поведінки відповідача у події, що мала місце.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі 1371820,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, жодного з елементів складу правопорушення, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 16, 22, 226, 509, 623, 626, 1066, 1077, 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 25, 33, 43, 44, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви 3-ї особи ОСОБА_6 про заміну позивача ТОВ "Компанія "Перша юридична" його правонаступником ОСОБА_3 відмовити.

В задоволенні позову відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

Суддя Задорожна І.М.

Суддя Шатерніков М.І.

Повний текст рішення складено 27.02.2012 року.

Справа №5023/10686/11.