cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" липня 2015 р.Справа № 922/3586/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства "Форінтос", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курсор Експрес", м. Харків про стягнення 153548,92 грн. за участю представників:
позивача - Лєдовський П.К., довіреність б/н від 17.07.2015 року;
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Форінтос", м. Київ (позивач) 18.06.2015 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Курсор Експрес", м. Харків про стягнення 153548,92 грн. заборгованості.
В обґрунтування своєї правової позиції, позивач посилається, зокрема, на норми приписів ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України та на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 року. З урахуванням наведених обставин та норм закону, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вищевказаним Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 р. в розмірі 153548,92 грн. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати по веденню даної господарської справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 червня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3586/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 липня 2015 року о 10:40год.
21.07.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів (вх. № 29133). Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у даній справі та в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не надав. Разом з тим, ухвала про порушення провадження у справі від 19.06.2015 р., яка була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаною у Витягу з ЄДР: 61047, м. Харків, вул. Електровозна, 78 отримана уповноваженою особою відповідача ще 30.06.2015 року. Проте вимоги вищевказаної ухвали з боку відповідача залишились невиконаними, відзив з документами в обґрунтування своєї правової позиції відповідачем до матеріалів справи також не подано.
Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим господарська справа № 922/3586/15 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
01 жовтня 2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 (далі - Договір, т.с. І а.с. 11-13), відповідно до умов п. 2.1. якого, виконавець зобов'язався надати послуги з перевезення, міжнародних експрес - відправлень, а замовник прийняв зобов'язання замовляти та сплачувати ці послуги у визначений цим Договором строк.
З огляду на умови пункту 6.3. вищевказаного Договору від 10.10.2013 р. в редакції укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 01.02.2015 року до цього Договору, де сторони встановили та погодили, що після виконання послуги з перевезення МЕВ виконавець (позивач) пред'являє замовнику (відповідачу) рахунки та акти виконаних робіт, що підтверджують виконання цих послуг, згідно з якими замовник сплачує за виконані послуги протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку (направлення рахунку на електронну адресу замовника).
Згідно з п. 6.7. Договору від 01.10.2013 р., ціна цього Договору складається із загальної вартості прийнятих до перевезення МЕВ за період дії цього Договору.
Пунктами 9.1., 9.2. Договору від 10.10.2013 р. в редакції укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 01.02.2015 року до Договору зазначено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту письмового сповіщення про припинення дії цього Договору однією із сторін.
Припинити дію цього Договору будь-яка сторона має право лише після виконання взятих на себе зобов'язань і спірних питань.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує, що на виконання своїх зобов'язань за вищевказаним Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 р. починаючи з 2013 року надав відповідачу послуги з перевезення міжнародних експрес - відправлень всього на загальну суму 871987,28 грн., на підтвердження чого, позивачем подано до матеріалів справи відповідні Акти про надання послуг (т.с. І а.с. 15-44.
Відповідно до п. 6.4. Договору замовник протягом 10-ти днів із дня одержання актів виконаних робіт зобов'язаний відправити виконавцю підписані акти або мотивовану відповідь.
В разі, якщо замовник протягом 10-ти днів із дня одержання актів виконаних робіт не відправив виконавцю підписані акти або вмотивовану відмову, то акти вважаються узгодженими (п. 6.5. Договору).
Зазначені вище Акти про надання послуг підписані відповідачем без будь - яких зауважень та претензій, підпис відповідальної особи скріплено печаткою підприємства.
З огляду на умови п. 3.1. Договору від 01.10.2013 р., відповідач (замовник) зобов'язався своєчасно сплачувати позивачу (виконавцю) вартість послуг з перевезення міжнародних експрес - відправлень, на умовах визначених цим Договором.
У позовній заяві та під час розгляду справи позивачем наголошено, що відповідач, в порушення п.п. 3.1., 6.3. Договору надані позивачем послуги сплатив лише частково, а саме - 718438,36 грн., на підставі чого, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 153548,92 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано акт звіряння взаєморозрахунків за період : 01.01.2014 - 16.04.2015 за Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 р., з якого вбачається, що у відповідача станом на 16.04.2015 р. наявна перед позивачем заборгованість за вищевказаним Договором в розмірі 153548,92 грн. (т.с. І а.с. 45-46).
Так, у зв'язку з наявною заборгованістю, позивач, 24.04.2015 року направив на адресу відповідача Претензію за вих. № 24-04/15, в якій повідомлено останнього про наявну заборгованість з вимогою про її сплату (т.с. І а.с. 47-48).
Проте відповідач відповіді на вищевказану Претензію позивачу не надав та заборгованість не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, порушують його законні права та інтереси та підлягають їх захисту в судовому порядку.
Господарський суд зазначає, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах господарської справи № 922/3586/15 відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).
Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 р. виконав належним чином.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним Договором на перевезення міжнародних експрес - відправлень № 011013 від 01.10.2013 р. підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про надання послуг (т.с. І а.с. 15-44., підписаними та скріпленими печатками обох сторін.
Суд констатує, що вищевказані Акти про надання послуг підписано з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.
Згідно з вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 153548,92 знаходить своє документальне відображення в матеріалах господарської справи № 922/3586/15.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а також те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї правової позиції по даній справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 153548,92 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню повністю.
Вищенаведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати за майновий характер спору покладаються в даному разі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курсор Експрес", 61047, м. Харків, вул. Електровозна, 78 (код ЄДРПОУ: 37575442, п/р 26001041094001 в ПАТ "Банк Кіпру", МФО 320940) на користь Дочірнього підприємства "Форінтос", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1 (код ЄДРПОУ: 31626281, п/р 26008060019298 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 300711) - 153548,92 грн. заборгованості; 3071,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 27.07.2015 р.
Суддя Є.М. Жиляєв
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47450362 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні