Ухвала

від 21.07.2015 по справі 922/3095/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" липня 2015 р. Справа № 922/3095/14

вх. № 3095/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши скаргу Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

по матеріалам справи

за позовомФізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків доНауково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення 42 581,63 грн. за участю представників:

позивача (стягувача) - Рєпіна В.М. (дов. № 64/751 від 09.09.2014 р.)

відповідача боржника) - не з'явився

ВДВС - Мазій М.А. (дов. № б/н від 11.03.2015 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Відповідач) заборгованості у розмірі 42 581,63 грн. Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року у справі №922/3095/14 позов було задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю" на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України суму у розмірі 40321 грн. 73 коп. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 р. - червень 2014 р.; 2 259 грн. 90 коп. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за Договором оренди № 1-О-2012 від 01.05.2012 р., а також 1 827 грн.00 коп. - судового збору. Після набрання рішенням законної сили був виданий відповідний наказ.

05 травня 2015 року за вхідним №133 від Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла скарга на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, де просить суд визнати недійсними: - Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893746 від 19.12.2014 р.;

- Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014 р.;

- Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника № ЗВП 45978259 від 06.01.2015 р.;

- Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № ЗВП 45978259 від 06.01.2015 р.

Від Позивача (стягувача) заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні проти скарги на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник Відповідача (боржника/скаржника) у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Від ВДВС заяв та клопотань не надійшло, у судовому засіданні проти скарги на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та скаргу Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції суд відмовляє у її задоволені на підстав наступного.

На виконанні в Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ знаходилося зведене виконавче провадження № 45978259 з примусового виконання наказу по справі № 922/3095/14 виданого господарським судом Харківської області 05.12.2014 про стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (НВФ "БУСОЛ" ТОВ) на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України суму в розмірі 40321,73 грн. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 р. - червень 2014 р.; 2259,90 грн. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за Договором оренди № 1 - О - 2012 від 01.05.2012 р., а також 1827,00 грн. - судового збору, а також наказу по справі № 922/5170/13 виданого господарським судом Харківської області 09.12.2014 про стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" Товариства з обмеженою відповідальністю (НВФ "БУСОЛ" ТОВ) на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України 32859,88 грн. заборгованості з орендної плати, 2589,36 грн. пені та 3045,00 грн. судового збору.

Постанови були винесені 19 грудня 2014 р. про відкриття виконавчих проваджень за № 45893675 та № 45893746 на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

В зв'язку з тим, що постанови про відкриття виконавчих проваджень боржником отримано лише 03.02.2015 та на підставі статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" із власної ініціативи державний виконавець виніс постанови про відкладення провадження виконавчих дій № 45893675 та № 45893746. Провадження виконавчих дій відкладено у строк до 10.02.2015. Таким чином, боржник мав можливість самостійно виконати рішення.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження": державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як зазначає ВДВС, що станом на день розгляду зазначеної позовної заяви у відділі виконавчої служби була відсутня інформація щодо визнання вищевказаних виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню та/або про скасування рішень, на підставі яких вони видані, а отже у державного виконавця не було законних підстав відмовляти у відкритті виконавчого провадження.

Стосовно скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанови про арешт коштів боржника, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника, або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 3 статті Закону для забезпечення реального виконання рішення Законодавець визначає право державного виконавця накласти арешт, як на все майно боржника так і на окремі предмети.

Окрім того, відповідно до пункту 2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012: Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

25.05.2015 до відділу надійшла заява стягувача від 21.05.2015 про повний розрахунок НВФ "Бусол" ТОВ за зведеним виконавчим провадженням.

08.06.2015 на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виніс постанови про закінчення виконавчого провадження № 45893675 та № 47802917, а копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження та до господарського суду Харківської області.

08.06.2015 державним виконавцем встановлено, що при винесені постанови про стягнення виконавчого збору № 45893746 від 24.12.2014 було допущено арифметичну помилку. Сумою виконавчого збору, що підлягає стягненню, помилково зазначено 440,86 грн., однак 10% від суми стягнення за виконавчим документом становить 4440,86 грн.

Помилкова сума виконавчого збору, що зазначена в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору № 45893746 від 24.12.2014, була в подальшому зазначена в постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ЗВП № 45978259 від 06.01.2015 та в постанові про арешт коштів боржника ЗВП № 45978259 від 06.01.2015.

На підставі статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" 08.06.2015 були винесені постанови про виправлення помилки.

Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 45893746 від 24.12.2014 виділено в окреме виконавче провадження про що зазначено у постанові про закінчення виконавчого провадження № 45893746 від 08.06.2014.

Боржник при зверненні зі скаргою зазначив, що ВДВС не врахував обставин, що підтверджують добровільне виконання судового рішення у вигляді надмірного сплати у межах спірного договору оренди від 01.05.2012 р. №2-0-2012 погашення першим, але не надав жодного доказу, який би підтвердив погашення зазначеного боргу у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Суд зазначає, що Державною виконавчою службою Харківського міського управління юстиції виконані свої зобов'язання рамках Закону України "Про виконавче провадження" те не вбачається підстав, які б визначали порушення своїми діями з боку виконавця.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець не за своєї вини направив постанову про відкриття виконавчого провадження за неналежною адресою. Судовим виконавцем було вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду згідно із законодавством. Крім того, у боржника було достатньо часу для добровільного виконання рішення суду (з березня 2014 р. по листопад 2014 р.), але до теперішнього часу заборгованість добровільно не сплачена.

Розглянувши вимоги скаржника, викладені у скарзі, розглянувши документи, додані в обґрунтування вказаних вимог, суд вважає доводи скаржника необґрунтованими та безпідставними, оскільки викладені скаржником факти не можуть бути підставою для скасування постанов державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - відмовити.

Суддя Жигалкін І.П.