Постанова

від 23.09.2015 по справі 922/3095/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа № 922/3095/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря Поспелової С.В.

за участю представників сторін:

позивача - Волочаєвої О.В. (довіреність №64/851 від 16.04.2014р.), Рєпіна В.М. (довіреність №64/751 від 09.09.2014р.),

відповідача - Печеного О.П. (довіреність від 14.08.2015р.),

Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ - не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4173 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.07.15р. у справі № 922/3095/14 щодо розгляду скарги НВФ "Бусол" у формі ТОВ на дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ

за позовом Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І.Вєркіна Національної академії наук України, м.Харків,

до Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі ТОВ, м.Харків,

про стягнення 42 581,63 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні скарги НВФ "Бусол" у формі ТОВ на дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ відмовлено.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Скаргу задовольнити у повному обсязі. Визнати дії та бездіяльність Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/3095/14 (у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №45978259 (ВП №45893675, ВП №45893746) неправомірними. Зобов'язати Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції вжити заходів з повернення науково-виробничій фірмі "Бусол" ТОВ грошових коштів, стягнутих неправомірно з НВФ "Бусол" у формі ТОВ на користь ФТІНТ НАН України.

Визнати недійсними:

а) Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893746 від 19.12.2014 р.

б) Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014 р.

в) Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника № ЗВП 45978259 від 06.01.2015 р.

г) Постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № ЗВП 45978259 від 06.01.2015 р.

Зобов'язати Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повернути незаконно стягнені з НВФ "Бусол" у формі ТОВ постановами державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавчий збір (3849,42 грн., 4408,03 грн. та 440,86 грн.) та витрати на проведення виконавчих дій (84,17 грн., 84,17 грн.), а всього - 8866,65 грн.

Судові витрати присудити з позивача.

Скарга обґрунтована тим, що на адресу НВФ «Бусол» у формі ТОВ лише 03.02.2014р. надійшов лист Жовтневого відділу ДВС, направлений 28.01.2015р., який містив постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №4583675 від 19.12.2014р. та ВП №45893746 від 19.12.2014р. з виконання наказів господарського суду Харківської області по справах №922/5170/13 та №922/3095/14. Постановами про відкриття виконавчого провадження було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до семі днів з моменту винесення постанови, тобто до 27.12.2014р. Оскільки оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено на адресу позивача 28.01.2015р., виконати в наданий державним виконавцем семиденний строк з моменту її винесення не виявилося можливим.

Крім того, як зазначає апелянт, орган ДВС не врахував обставин, що підтверджують добровільне виконання судового рішення у вигляді надмірної сплати НВФ «Бусол» у формі ТОВ 11039,81 грн, яка була двічі сплачена (стягнута) з НВФ «Бусол» у формі ТОВ у межах спірного договору оренди від 01.05.2012р. №2-0-2012р. Так, на підставі квитанції про сплату (№87 від 28.10.2014р., №3101 від 27.11.2014р.) грошова сума була сплачена НВФ «Бусол» у формі ТОВ добровільно, однак орган ВДВС все одно направив до банку платіжну вимогу від 20.02.2015р. 345978259/1 про повторне стягнення боргу за ті самі періоди у загальній сумі 47361,49 грн., хоча повинен був вказати у платіжній вимозі суму до стягнення 33823,58 грн., тобто стягнення державним виконавцем було проведено без врахування добровільно сплачених відповідачем грошових сум за квитанціями №87 від 28.10.2014р. та №3101 від 27.11.2014р. В зв'язку з чим дії та рішення органу ВДВС зі стягнення зазначених сум є незаконними.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні та у відзивах на апеляційну скаргу (вх. №12263 від 25.08.2015р., вх. №12725 від 07.09.2015р.) проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 26.08.2015р., вимоги ухвали суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В липні 2014р. Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості у розмірі 42 581,63 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суд від 24.11.2014р., у справі №922/3095/14 позов було задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю" на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України суму у розмірі 40321 грн. 73 коп. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 р. - червень 2014 р.; 2 259 грн. 90 коп. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди № 1-О-2012 від 01.05.2012 р., а також 1 827 грн.00 коп. - судового збору.

05.12.2014р. господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ.

18.12.2014р. позивачем до Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ подано заяву про примусове виконання рішення господарського суду, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду та накласти арешт на кошти боржника.

19.12.2014р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ за заявою стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45893746 по виконанню наказу №922/3095/14 від 05.12.2014р. господарського суду Харківської області про стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України суму в розмірі 40321,73 грн. заборгованості з орендної плати за грудень 2013 р. - червень 2014 р.; 2259,90 грн. - пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди № 1 - О - 2012 від 01.05.2012 р., а також 1827,00 грн. - судового збору та надано боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду.

29.12.2014р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанови ВП №45893746 про стягнення з боржника 440,86 грн. виконавчого збору та 84,17 грн. витрат на проведення виконавчих дій по виконанню наказу №922/3095/14 від 05.12.2014р.

Крім того, 19.12.2014р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №45893675 по виконанню наказу №922/5170/13 від 09.12.2014р. господарського суду Харківської області про стягнення з Науково - виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Фізико - технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України 32859,88 грн. заборгованості з орендної плати, 2589,36 грн. пені та 3045,00 грн. судового збору та надано боржнику семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду. 24.12.2014р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанови ВП №45893675 про стягнення з боржника 3849,42 грн. виконавчого збору та 84,17 грн. витрат на проведення виконавчих дій по виконанню наказу №922/5170/13 від 09.12.2014р.

29.12.2014р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанови про об'єднання зазначених вище виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

06.01.2015р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника ЗВП №45978259, відповідно до якої при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження з примусового виконання наказів №922/3095/14 від 05.12.2014р. та №922/5170/13 від 09.12.2014р. накладено арешт на кошти в національній валюті за всіма видами валют в розмірі 47361,49 грн., а також постанову про арешт майна боржника в межах наведеної суми та оголошення заборони на його відчуження.

09.02.2015р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій ВП №45893675 та постанову про відкладення провадження виконавчих дій ВП №45893746 на підставі ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з клопотанням боржника про несвоєчасне отримання постанов про відкриття виконавчого провадження. Провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу №922/5170/13 від 09.12.2014р. та наказу №922/3095/14 від 05.12.2014р. відкладено до 10.02.2015р.

Як свідчать матеріали справи, Жовтневим ВДВС Харківського МУЮ виставлено до банку платіжну вимогу №45978259/1 від 20.02.2015р. на суму 47361,49 грн., яка 26.02.2015р. була виконана в повному обсязі.

25.05.2015р. до Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ надійшла заява стягувача від 21.05.2015р., в якій стягувач повідомив, що станом на травень 2015р. заборгованість НВФ «Бусол» у формі ТОВ за зведеним виконавчим провадженням відсутня, в зв'язку з чим просив закінчити зведене виконавче провадження.

08.06.2015р. на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виніс постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 45893746 по виконанню наказу №922/3095/14 та ВП № 45893675 по виконанню наказу №922/5170/13.

08.06.2015 державним виконавцем встановлено, що при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору № 45893746 від 24.12.2014р. було допущено арифметичну помилку. Сумою виконавчого збору, що підлягає стягненню, помилково зазначено 440,86 грн., однак 10% від суми стягнення за виконавчим документом становить 4440,86 грн. Помилкова сума виконавчого збору, що зазначена в постанові про стягнення з боржника виконавчого збору № 45893746 від 24.12.2014р., була в подальшому зазначена в постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ЗВП № 45978259 від 06.01.2015р. та в постанові про арешт коштів боржника ЗВП № 45978259 від 06.01.2015р.

08.06.2015р. на підставі ч.3 ст.83 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесена постанова ЗВП №45978259 про виправлення помилки.

05 травня 2015 року від Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла скарга (вх.№133) на дії Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій заявник просив суд: визнати дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ при виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі №922/3095/14 (у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №45978259, ВП №458963675, ВП №45893746) неправомірними; зобов'язати Жовтневий ВДВС вжити заходів з повернення грошових коштів, стягнутих неправомірно з НВФ «Бусол» у формі ТОВ; визнати недійсними: постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893746 від 19.12.2014р., постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014р., постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника № ЗВП 45978259 від 06.01.2015р., постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № ЗВП 45978259 від 06.01.2015 р. Зобов'язати Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції повернути незаконно стягнені з НВФ "Бусол" у формі ТОВ постановами державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавчий збір (3849,42 грн., 4408,03 грн. та 440,86 грн.) та витрати на проведення виконавчих дій (84,17 грн., 84,17 грн.), а всього - 8866,65 грн.

Позивач у відзиві на скаргу НВФ "БУСОЛ" у формі ТОВ (вх. №20483 від 20.05.2015р.) проти скарги заперечував та просив суд залишити скаргу НВФ "БУСОЛ" у формі ТОВ без задоволення.

03.06.2015р. від Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшли уточнення скарги (вх.№22713).

21.07.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження": державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Заявник в скарзі посилався на те, що у відповідача не було правових підстав для відкриття зазначених виконавчих проваджень з огляду на відсутність боргу НВФ «Бусол» ТОВ перед ФТІНТ НАН України, а навпаки була наявність заборгованості ФТІНТ НАН України перед НВФ «Бусол» ТОВ, що підтверджено ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р., яка набула законної сили.

Як зазначає відповідач, наявність підстав, що виключають здійснення виконавчого провадження, є підставою для відмови у його відкритті (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»), а не для винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 45893675 від 19.12.2014 р. та про відкриття виконавчого провадження ВП № 45893746 від 19.12.2014 р.

Крім того, як зазначає заявник, наявність заборгованості самого позивача перед відповідачем підтверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2015 р. Так, на думку скаржника, ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 р. судом встановлено і підтверджується матеріалами справи та доданими доказами, що позивачем - ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України нараховано, а відповідачем сплачено орендну плату за користування нерухомим майном - виробничими площами без врахування того, що відповідно до додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7, що призвело до безпідставного завищення виплат за користування майном у сумі 73 132, 34 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2015р. відповідачу було відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду і суд в ухвалі ніяких фактів не встановлював. Крім того, зазначена ухвала суду була винесена після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Апелянт в скарзі також посилається на те, що дії ДВС з подвійного стягнення коштів є незаконними, оскільки орган ВДВС не надав жодної оцінки обставинам, що підтверджують добровільне виконання судового рішення у вигляді сплати НВФ «Бусол» ТОВ 13 537,91 грн., яка була двічі стягнута з НВФ «Бусол» ТОВ у межах спірного договору оренди від 1 травня 2012.р. №2-0-2012. Так, на підставі квитанцій про сплату (№ 87 від 28.10.14р., №101 від 27.11.14р.) грошова сума була сплачена НВФ «Бусол» ТОВ добровільно, однак орган ВДВС все одно направив до банку платіжну вимогу від 20.02.15р. № 45978259/1 про повторне стягнення боргу за ті самі періоди у загальній сумі 47361,49 грн., без врахування добровільно сплачених відповідачем грошових сум за квитанціями № 87 від 28.10.14р. та № 101 від 27.11.14р.

Колегія суддів зазначає, що зазначені посилання апелянта є необґрунтованими з огляду на те, що як вбачається з квитанцій про сплату № 87 від 28.10.14р., №101 від 27.11.14р. відповідачем дійсно було сплачено заборгованість за послуги оренди приміщення за січень 2014р. та грудень 2013р., яка серед іншого, відповідно до матеріалів справи була предметом стягнення в межах даної справи. Зазначена заборгованість була сплачена до відкриття виконавчого провадження, однак відповідач при здійсненні платежу не вказав, що даний платіж здійснений на виконання рішення суду та не повідомив про ці обставини державного виконавця при отриманні постанови про відкриття виконачого провадження.

Відповідно до п.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник-фізична особа-про зміну місця роботи.

Тобто, необхідність повідомлення органів ДВС про часткову самостійну сплату заборгованості покладена на сторони, однак ні боржник, ні стягувач не повідомляли державного виконавця про часткове виконання рішення суду.

За таких обставин в діях державного виконавця щодо виконання судового наказу в межах всієї суми стягнення не вбачається порушень норм діючого законодавства, з урахуванням чого скарга відповідача в частині зобов'язання Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ вжити заходів з повернення йому грошових коштів, стягнутих неправомірно на користь позивача є необґрунтованою та правомірно не задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до п.1, 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова . Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами та органом ДВС, постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам 30.01.2015р. та отримані, зокрема, боржником лише 02.02.2015р., що є порушенням державним виконавцем Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ вимог діючого законодавства, наведених раніше. Однак, такі дії державного виконавця не є підставою для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною.

Щодо скарги заявника в частині визнання недійсною постанови Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за змістом статті 121-2 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. У разі подання скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, в якій об'єднано вимоги за кількома виконавчими документами в різних справах, розглянутих різними судами, господарський суд з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК має повернути таку скаргу для розділу заявником відповідних вимог та подання скарг у кожній справі окремо.

За таких обставин, враховуючи те, що виконавче провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014р. відкрито з виконання наказу господарського суду Харківської області винесеного в межах іншої справи - №922/5170/13, провадження по скарзі в цій частині слід припинити на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до п.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Тобто, як визначено нормами Закону державний виконавець має право накласти арешт на майно та кошти як при порушенні виконавчого провадження (ч.2 ст.25 Закону), та і в процесі виконавчого провадження.

Як було наведено раніше позивач в заяві просив накласти арешт на кошти боржника.

Заявник в скарзі зазначив, що державним виконавцем було порушено не тільки права боржника у виконавчому провадженні, а й вимоги Закону, зокрема ст. ст. 26, 28, 41, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає накладення арешту на все майно боржника, однак, як зазанчає апелянт, це помилково зазначено у постанові Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № ЗВП 45978259 від 06.01.2015р.

Колегія суддів вважає помилковим таке твердження апелянта, з огляду на те, що як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов від 06.01.2015 року, державним виконавцем було накладено арешти лише в межах визначеної суми заборгованості, а саме у розмірі 47361,49 грн. За таких умов дії державного виконавця щодо арешту коштів та майна боржника відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як свідчать матеріали справи, 26.02.2015р. платіжна вимога Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ від 20.02.2015р. в межах суми стягнення визначеної державним виконавцем ( 47361,49 грн.) була виконана в повному обсязі, в той час як постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виніс лише 08.06.2015 року.

Колегія суддів зазначає, що державний виконавець під час здійснення своїх обов'язків зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці обов'язки на нього покладено, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення при вчиненні дій, на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та у розумні строки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ щодо тривалого невиконання приписів п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними.

Інші обставини, викладені боржником у скарзі на дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ, у тому числі зобов'язання Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ повернути НВФ «Бусол» у формі ТОВ незаконно стягнені з боржника витрати на проведення виконавчих дій та виконавчого збору не розглядаються судом в межах даної скарги з огляду на те, що оспорювані дії державного виконавця оформлені відповідними постановами органу ДВС, які в межах цієї скарги не оскаржені і за таких умов судовою колегією не розглядаються.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 21.07.15р. у справі № 922/3095/14 підлягає зміні.

Керуючись статтями 80, 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі ТОВ задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.07.15р. у справі № 922/3095/14 змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції.

«Скаргу НВФ «Бусол» у формі ТОВ на дії Жовтневого відділу ДВС Харківського МУЮ задовольнити частково.

Визнати дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ щодо несвоєчасного надсилання документів виконавчого провадження боржнику неправомірними.

Визнати бездіяльність Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ щодо виконання приписів п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" неправомірними.

В частині визнання недійсною постанови Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 45893675 від 19.12.2014р. провадження за заявою припинити.

В іншій частині скарги Науково-виробничої фірми "Бусол" у формі ТОВ на дії Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ відмовити.»

Повний текст постанови складено 25.09.2015р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О. В.