Рішення

від 24.07.2015 по справі 923/806/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 р. Справа № 923/806/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Бабіжаєві К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югсталтранс", м. Херсон

до Голопристанської міської ради, м. Гола Пристань Херсонської області

про визнання правочину недійсним

за участю представників сторін:

від позивача - Веріковська Т.А., представник, дов. у справі, Мемон Салам Абдул, директор,

від відповідача - Гурнак А.В., начальник відділу, дов. у справі

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсталтранс" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Голопристанської міської ради про визнання недійсним правочину.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2015 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та неподанням сторонами витребуваних матеріалів, розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні 16.07.2015 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, для можливості надання додаткових матеріалів, необхідних для розгляду справи, оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 24.07.2015 р.

Позивачем подано до суду додаткові матеріали та заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для можливості встановлення факту підписання договору, акту приймання-передачі та додаткової угоди до договору представником позивача чи іншою особою, а також клопотання про зупинення провадження у справі до проведення експертизи.

Заявлене позивачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проти задоволення якого заперечував представник відповідача, судом відхилено, оскільки факт укладення договору визначається і іншими, поряд з підписанням договору, обставинами, у тому числі, наступним схваленням юридичною особою правочину.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі до проведення судової почеркознавчої експертизи, судом відхилено, у зв'язку з відхиленням клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та відсутністю у зв'язку з цим підстав для зупинення провадження у справі.

Заявлене позивачем клопотання про витребування та залучення до матеріалів справи додаткових доказів і оригіналів договору та додаткової угоди і продовження у зв'язку з цим та для можливості ознайомлення з матеріалами справи, строку вирішення спору, судом відхилено, оскільки відповідачем надано до суду належним чином засвідчені матеріали технічної документації із землеустрою та копії оспорюваних угод, а в позивача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Представниками позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав зазначених у позові, посилаючись на не підписання договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007 р. та додаткової угоди від 07.02.2008 р. до договору оренди, не здійснення будь-яких дій, направлених на виконання умов договору. Просять визнати договір оренди та додаткову угоду до договору недійсними. При цьому зазначено, що про наявність вказаного договору стало відомо після отримання в 2013 р. позову про стягнення заборгованості по орендній платі.

Відповідачем подано до суду копії рішень від 11.03.2010 р. у справі № 16/15-ПД-10 та від 19.04.2012 р. у справі № 5024/302/2012, довідку податкової інспекції, позовні вимоги не визнаються, з посиланням на укладення договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди на підставі заяв позивача, після виготовлення проекту землеустрою, реєстрації в подальшому вказаних договору оренди та додаткової угоди позивачем в Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та передачу позивачу земельної ділянки в натурі по акту приймання-передачі. При цьому, зазначено на підписання договору і додаткової угоди представником позивача та скріплення договорів печаткою підприємства, а також виготовлення технічної документації, надання договору купівлі-продажу нерухомого майна та реєстраційних і статутних документів. Також зазначено на розірвання рішенням господарського суду Херсонської області від 19.04.2012 р. у справі № 5024/302/2012 оспорюваного договору оренди землі у зв'язку з систематичним невиконанням позивачем умов договору в частині сплати орендної плати. Окрім того, зазначено на звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди в 2010 р. та відмову у задоволенні позову у зв'язку з недотриманням порядку вирішення переддоговірних спорів - рішення суду від 11.03.2010 р. у справі № 16/15-ПД-10, яким до того ж встановлено факт часткової сплати орендної плати до травня 2009 р. та на адресу позивача надіслано окрему ухвалу. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України (в редакції норми закону на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 ГК України (в редакції станом на час укладення договору), відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи 05.06.2007 р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсталтранс" та відповідачем Голопристанською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 2,362 га для розміщення магазин-складу, яка знаходиться в м. Гола Пристань по вул. Лермонтова, 17-а, строком на 5 років, який зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що 01.08.2007 р. вчинено запис № 4АА001965-040772100032. По акту приймання передачі земельну ділянку передано позивачу.

Вказаний договір оренди земельної ділянки укладено сторонами на підставі рішень Голопристанської міської ради № 910 від 26.01.2005 р. та № 333 від 30.05.2007 р., прийнятих за результатами розгляду клопотань позивача від 21.01.2005 р. та 17.05.2007 р. про надання в оренду земельної ділянки по вул. Лермонтова 17-а в м. Гола Пристань для розміщення магазин-складу, до яких додано, у тому числі, реєстраційні документи позивача, договір купівлі-продажу нерухового майна, виготовлений за заявою позивача проект землеустрою.

В подальшому, на підставі рішення сесії Голопристанської міської ради № 536 від 05.02.2008 р. сторонами 07.02.2008 р. укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесено зміни до договору в частині розміру орендної плати, яка зареєстрована у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що 05.03.2008 р. вчинено запис № 000872100004.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.03.2010 р. у справі № 16/15-ПД-10 у задоволенні позову відповідача (Голопистанської міської ради) до позивача (ТзОВ "Югсталтранс") про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено, у зв'язку з недотриманням заявником порядку вирішення переддоговірних спорів, при цьому встановлено факт часткової сплати позивачем (ТзОВ "Югсталтранс") орендної плати до травня 2009 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.04.2012 р. у справі № 5024/302/2012 позовні вимоги Голопристанської міської ради до позивача (ТзОВ "Югсталтранс") про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007 р. задоволено, договір оренди земельної ділянки розірвано.

Таким чином, вказаними рішеннями суду від 11.03.2010 р. у справі № 16/15-ПД-10 та від 19.04.2012 р. у справі № 5024/302/2012 встановлено факт укладення та підписання сторонами договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007 р. та додаткової угоди до договору, і його часткове виконання позивачем (ТзОВ "Югсталтранс") в частині сплати орендної плати, що в свою чергу, зокрема, свідчить про виконання (схвалення) правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім того, факт укладення сторонами оспорюваного договору оренди земельної ділянки і додаткової угоди підтверджується і самими договорами та матеріалами на укладення договору оренди, у тому числі, заявами позивача, реєстраційними документами підприємства, технічною документацією із землеустрою, виготовленою землевпорядною організацією за заявою позивача, договором купівлі-продажу нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, які підписані представником позивача та скріплені печаткою підприємства.

Згідно довідки Цюрупинської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 21.07.2015 р. № 23/9/21-11-20-016 позивачем за період 2007 - 2012 р. р. сплачено до міського бюджету 44294,96 грн. орендної плати за землю, у тому числі в 2007 р. - 4000 грн., в 2008 р. - 37100 грн., в 2009 р. - 3156 грн., в 2010 р. - 38,96 грн., що в свою чергу свідчить про виконання позивачем умов оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин вимоги позивача щодо визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору недійсними задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 203, 207, 215 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.07.2015 р.

Суддя В.Г. Ситюк