Постанова

від 21.07.2015 по справі 916/1134/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р.Справа № 916/1134/15-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

При секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

За участю представників сторін:

Від Будівельно-ремонтний кооператив "Вадим" - Панов Ю.А., за довіреністю;

Від Будівельно-ремонтний кооператив "Вадим" - Тимофєєнко О.А., за ордером №176167;

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Смітюх В.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області від 25 червня 2015 року

у справі № 916/1134/15-г

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача - Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим"

про стягнення неустойки в сумі 8384,69 грн. та виселення з нежилого приміщення

Встановив:

В березні 2015р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" про стягнення неустойки в сумі 8384,69 грн. та виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50 у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 16.01.2012 р. № 81/82.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2015 року у справі № 916/1134/15-г задоволено позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" про виселення з нежилого приміщення, провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" про стягнення неустойки в сумі 8384,69 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського кодексу України, також з відповідача стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 3045,00 грн.

05.06.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області були видані накази про його примусове виконання щодо стягнення з Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" витрат по сплаті судового збору в розмірі 3045,00 грн. та щодо виселення вказаного Кооперативу з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50.

17.06.2015 р. Будівельно-ремонтним кооперативом "Вадим" подано до господарського суду Одеської області заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. у справі № 916/1134/15-г, в якій заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення у даній справі щодо виселення заявника з орендованого приміщення відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50, на строк до 01.09.2015 р. оскільки в приміщенні знаходиться обладнання, розміщене на бетонному фундаменті та демонтаж якого займе значний час. Поряд з цим заявник стверджує, що для демонтажу та перевезення обладнання необхідне приміщення, пошуком якого БРК "Вадим" займається на теперішній час.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 червня 2015р. заяву Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" задоволено та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. по справі № 916/1134/15-г в частині щодо виселення вказаного Кооперативу з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, на строк до 01.09.2015 р.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.

Заявником доведено наявність обставин які ускладнюють виселення Будівельно-ремонтного кооператив "Вадим" в строк вказаний в рішенні.

До Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернувся Департамент комунальної власності Одеської міської ради, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви перо відстрочення виконання судового рішення.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин у справі, порушує законні права і інтереси Департаменту, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки орендні правовідносини між відповідачем і позивачем припинилися ще 15.12.2014 року у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, відповідно до умов п. 4.7. договору оренди відповідач зобов'язаний повернути орендоване приміщення позивачу у 15-денпий строк з моменту закінчення строку дії договору оренди. Таким чином, відповідач мав повернути орендоване майно до 30.12.2014 року.

Вказана ухвала обмежує право позивача на реалізацію свого законного права на повернення переданого раніше в оренду майна вже протягом 6 місяців, що є на думку апелянта неприпустимим в розрізі встановлених ст. З ЦК України загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості (власник не мас можливості вільно володіти майном), добросовісності (Відповідач не повертає майно в супереч вимогам договору та закону), розумності (шість місяців є достатнім строком для повернення майна).

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та треті особи заздалегідь були повідомлені судом належним чином.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача вважають ухвалу законною, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання були надані копії платіжних документів на підтвердження того, що відповідач здійснив оплату за весь час фактичного користування приміщенням.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до пункту 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Матеріали справи свідчать, що в якості доводів заяви про розстрочку виконання судового рішення, відповідач вказує на неможливість негайного виконання зазначеного рішення, оскільки для демонтажу та перевезення обладнання необхідний проміжок часу та приміщення. Зокрема, заявником надано акт від 14.08.1999 року, згідно якого на орендованому приміщенні був виготовлений бетонний фундамент, на якому були встановлені токарний та свердлильний станки, верстати, на демонтаж та перевозу яких необхідний тривалий проміжок часу.

Також в обґрунтування своїх доводів заявником надано довідку № 16/6 від 25.06.2015 р. про наявність у Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" обладнання в орендованому приміщенні та фотографії вказаного обладнання, яке підлягає вивезенню з орендованого приміщення.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у спірному приміщенні обладнання відповідача та необхідність його вивезення є такими обставинами, що дійсно ускладнюють негайне виконання рішення суду у даній справі в частині щодо виселення вказаного Кооперативу з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50.

Крім того, скаржником отримується плата за користування цим приміщенням, відсутні докази того, що відстрочення виконання рішення господарського суду приносить йому матеріальні збитки.

Враховуючи наведені обставини, а також матеріальні інтереси як позивача - реальну можливість отримати матеріальні блага від приміщення, так і відповідача - не втратити своє майно в результаті звільнення приміщення, суд першої інстанції прийняв обґрунтовану та справедливу ухвалу про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області до 01.09.2015р.

Підстави для скасування вказаної ухвали відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 25 червня 2015 року у справі № 916/1134/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 24.07.2015р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Лавриненко Л.В.

Філінюк І.Г.