Постанова

від 30.09.2015 по справі 916/1134/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 916/1134/15-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 у справі № 916/1134/15-г господарського суду Одеської області за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради доБудівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" простягнення неустойки в сумі 8384,69 грн. та виселення з нежилого приміщення В С Т А Н О В И В:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" про стягнення неустойки в сумі 8384,69 грн. та виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50 у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 16.01.2012 р. № 81/82.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. у даній справі (суддя Петрова В.С.), позовні вимоги в частині виселення з нежилого приміщення задоволено, провадження в частині стягнення неустойки в сумі 8 384,69 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського кодексу України, стягнуто з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 045,00 грн.

05.06.2015 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області були видані накази про примусове стягнення з Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 045,00 грн. та виселення вказаного Кооперативу з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50.

17.06.2015 р. Будівельно-ремонтний кооператив "Вадим", на підставі приписів ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. у справі № 916/1134/15-г.

В своїй заяві Будівельно-ремонтний кооператив "Вадим" просив суд відстрочити виконання судового рішення в частині виселення з орендованого приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50 на строк до 01.09.2015 р., оскільки в приміщенні знаходиться обладнання, розміщене на бетонному фундаменті, демонтаж якого займе значний час.

Також, в своїй заяві кооператив вказав, що для демонтажу та перевезення обладнання необхідне приміщення, пошуком якого наразі він займається.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2015 р. у даній справі (суддя Петрова В.С.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 р. (колегія суддів: головуючий Будішевська Л.О., судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.), заяву Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" задоволено та надано відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. у справі № 916/1134/15-г в частині виселення вказаного Кооперативу з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, на строк до 01.09.2015 р.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 25.06.2015 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у справі.

В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків судів цим обставинам, а також порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття судами невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №916/1134/15-г прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 30.09.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до пункту 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в якості доводів заяви про розстрочку виконання судового рішення, відповідач вказує на неможливість негайного виконання зазначеного рішення, оскільки для демонтажу та перевезення обладнання необхідний проміжок часу та приміщення.

Зокрема, заявником надано акт від 14.08.1999 р., згідно якого на орендованому приміщенні був виготовлений бетонний фундамент, на якому були встановлені токарний та свердлильний станки, верстати, на демонтаж та перевозу яких необхідний тривалий проміжок часу.

Також, в обґрунтування своїх доводів заявником надано довідку № 16/6 від 25.06.2015 р. про наявність у Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" обладнання в орендованому приміщенні та фотографії вказаного обладнання, яке підлягає вивезенню з орендованого приміщення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність у спірному приміщенні обладнання відповідача та необхідність його вивезення є такими обставинами, що дійсно ускладнюють негайне виконання рішення суду у даній справі в частині виселення вказаного Будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" з нежилого приміщення загальною площею 132 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 50.

Крім того, судами було встановлено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради отримує плату за користування цим приміщенням, а тому відсутні докази того, що відстрочення виконання рішення господарського суду приносить йому матеріальні збитки.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також матеріальні інтереси як позивача - реальну можливість отримати матеріальні блага від приміщення, так і відповідача - не втратити своє майно в результаті звільнення приміщення, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області до 01.09.2015 р.

Відповідно до приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 р. у справі №916/1134/15-г господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова