Постанова

від 22.07.2015 по справі 915/394/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2015 р.Справа № 915/394/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лавриненко Л.В.

суддів: Пироговського В.Т., Аленіна О.Ю.

при секретарі судового засідання - Мельник Ю.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р.

у справі № 915/394/15

за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України;

2) Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаєва

до відповідачів:

1) Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Військової частини А1890 с. Ульянівка, Миколаївська область

про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Крім того, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про не вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 р., прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. по справі № 915/394/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах строку, вставленого частиною 2 ст. 102 ГПК України.

В березні 2015 року заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва звернувся з позовом до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 09.07.2012 р .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладено з порушенням встановленого законом порядку, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з наведеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування свої вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно Державного акту на право користування землею від 1989 р. № 062777 Квартирно - експлуатаційній частині Миколаївського району Червонопрапорного Одеського воєнного округу Української соціалістичної республіки надано в безстрокове та безоплатне користування 29 319,3 га землі згідно з планом землекористування, для Широколанівського учбового центру.

Правонаступником Квартирно - експлуатаційної частини Миколаївського району Червонопрапорного Одеського військового округу є Квартирно - експлуатаційний відділ м. Миколаїв, що підтверджується витягом з директиви Міністра оборони України від 30.06.2005 р. № Д-322/1/014, довідкою Південно - Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 23.03.2015 р. № 303/22/7/137.

Відповідно до довідки Південно - Східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 24.02.2012 р. № 341 та директиви Міністра оборони України від 30.06.2005 року № Д-322/1/014 Миколаївську квартирно-експлуатаційну частину району переформовано у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв.

Згідно довідки Військової частини А1890 від 22.05.2015 р. № 745 Військова частина А1890 є правонаступником Широколанівського учбового центру.

За Інформацією Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області від 27.01.2015 р. № 365/751-2/701, станом на 01.01.2015 р. в постійному користуванні Військової частини А1890 перебуває земельна ділянка загальною площею 27 986, 3 га, в тому числі ріллі 7 190 га, пасовищ 1 740 га, лісів та лісовкритих площ 5 га, забудованих земель 19 033 га (землі громадського призначення), води 18, 3 га, в межах території Ульянівської сільської ради (за межами населеного пункту).

Рішенням Миколаївської обласної ради від 26.06.2012 р. № 14, на підставі подання Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" надано у користування мисливські угіддя загальною площею 14 879, 53 га, що розташовані у Миколаївському районі Миколаївської області на території Ольшанської селищної, Ульянівської, Криничанської, Кир'яківської, Трихатської сільських рад, з 26 червня 2012 р. строком на 25 років та уповноважено Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства в установленому законом порядку укласти договір про умови ведення мисливського господарства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" м. Миколаїв.

Відповідно до додатку до рішення Миколаївської обласної ради від 26.06.2012 р. № 14 на території Ульянівської сільської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" передано мисливські угіддя загальною площею 2 100 га.

На запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" щодо надання в користування для ведення мисливського господарства земель коридору полігону, Військова частина А1890 листом від 01.06.2012 р. № 827/01-12 повідомила про відсутність заперечень проти здійснення діяльності, пов'язаної з організацією мисливства та рибальства на даній земельній ділянці, оскільки вона не впливає на бойову та мобілізаційну готовність особового складу Військової частини А1890.

Крім того, в наведеному листі Військова частина А1890 зазначила про застереження від недопущення зміни цільового призначення даної земельної ділянки, розташування на ній пересувних або зведення нерухомих об'єктів чи споруджень (окрім засобів годування тварин), засадження рослинами (в тому числі дерев, кущів, сільськогосподарських культур тощо).

09.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" та Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства укладено договір про умови ведення мисливського господарства, який підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 1.1 договору рішенням Миколаївської обласної ради від 26.06.2012 р. № 6 Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" для ведення мисливського господарства надано мисливські угіддя загальною площею 14 879, 53 га, у тому числі: лісові угіддя 212,0 га, польові 12 342, 82 га, водно-болотні угіддя 2 324,71 га.

За приписами п. 2.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" має право у встановленому порядку за згодою власників або користувачів земельних ділянок зводити в мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству, інтересам власника або користувачів земельних ділянок.

Згідно з п. п. "а", "б" п. 2.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" зобов'язується використовувати мисливські угіддя відповідно до умов їх надання у користування та за призначенням.

Вести мисливське господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Законів України "Про тваринний світ", "Про мисливське господарство та полювання", інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства.

Відповідно до п. п. "б" п. 2.4 договору Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства зобов'язане сприяти Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" у виділенні земельних ділянок для будівництва в мисливських угіддях необхідних будівель і біотехнічних споруд, вирощуванні кормових культур, створенні захисних насаджень та здійсненні інших заходів, пов'язаних з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Предметом даного спору у справі є вимога заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Миколаїв про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 09.07.2012 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" та Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Підставами для визнання оспорюваного договору недійсним заступник прокурора вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" надано мисливські угіддя площею 2 100 га на території Ульянівської сільської ради, з порушенням норм чинного законодавства України, що регулює земельні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Законом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 р. № 1478-ІІІ (змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 цього Закону мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Тобто, мисливські угіддя фактично є частиною земної (або водної) поверхні з установленими межами, певним місцем розташування а також з визначеними щодо неї правами та порядку надання і користування такими правами, а відтак - мисливські угіддя не можуть існувати окремо від земельної ділянки, на якій провадиться мисливське господарство.

Порядок та підстави надання у користування мисливських угідь мають визначатись з урахуванням положень законодавства України, що регулює земельні відносини.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 2 100 га, яка розташована на території Ульянівської сільської ради належить до земель оборони і знаходиться у користуванні Квартирно - експлуатаційного відділу м. Миколаїв на підставі Державного акту на право постійного користування землею БН № 062777.

Цільове призначення земельної ділянки не змінювалось.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, в редакції станом на момент укладення спірного договору, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом.

Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р. по справі № 910/21108/13 задоволено позов Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до Миколаївської обласної ради про визнання незаконним і скасування рішення.

Визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської обласної ради від 26.06.2012 р. № 14 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" в частині надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" мисливських угідь площею 2 100 га, що розташовані на території Ульянівської сільської ради.

Судове рішення переглянуте судами апеляційної, касаційної інстанції та залишено без змін і на даний час є чинним.

Зокрема, наведене судове рішення мотивовано тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні Військової частини А1890, належить до земель оборони і відноситься до відання Міністерства оборони України, тобто розпорядження вказаною земельною ділянкою не належить до компетенції обласної ради, оскільки ділянка не вилучалась у користувача, цільове призначення земельної ділянки не змінювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалося вище, предметом даного спору є вимога заступника прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 09.07.2012 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" та Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, на підставі ст. ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, в якому позивачі не є сторонами, обґрунтована дана вимога тим, що оспорюваний договір суперечить вимогам чинного законодавства.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 - ч. 5 цієї норми зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Мисливські угіддя фактично є частиною земної (або водної) поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, а також з визначеними щодо неї правами та порядку надання і користування такими правами, а відтак мисливські угіддя не можуть існувати окремо від земельної ділянки, на якій провадиться мисливське господарство.

З огляду на це порядок та підстави надання у користування мисливських угідь мають визначатись з урахуванням положень законодавства України, що регулює земельні відносини та виходячи із суб'єктів розпорядження земельним фондом України.

Порядок ведення мисливського господарства та порядок надання у користування мисливських угідь передбачено ст. 21, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь.

Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок .

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

власники та постійні користувачі земельних ділянок;

користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

В матеріалах справи відсутні докази договірного врегулювання відносин користування спірною земельною ділянкою за правилами Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

З огляду на викладені вище обставини договір про умови ведення мисливського господарства від 09.07.2012 р., укладений між Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство", є таким, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та Закону України "Про використання земель оборони", оскільки Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства фактично розпорядилось земельною ділянкою, яка віднесена до земель оборони і перебуває у постійному користуванні іншого суб'єкта - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Миколаєва.

У зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" не надало суду належних та допустимих у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України доказів наявності у нього права користування земельною ділянкою для потреб мисливського господарства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведених обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 85, 91, 93, 99, 101-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 р. по справі № 915/394/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірьяківське мисливське господарство" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л. В. Лавриненко

Судді В. Т. Пироговський

О. Ю. Аленін