Постанова

від 15.01.2009 по справі 10/481/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

15.01.09                                                                                              

Справа №10/481/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.  

за участю представників

позивача: 

ОСОБА_1., дов. СА № 196581 від 20.06.1996 р.;

ОСОБА_2., дов. ВКР № 007342 від 05.09.2008 р.     

відповідача: не з'явився   

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з

обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “БЕСТ ФУД”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від

15.10.2008 р.

у справі № 10/481/08               

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова

компанія “БЕСТ ФУД”,                м.

Запоріжжя

69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 25, кв. 157

про стягнення 

43.852,29 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю “Торгова компанія “БЕСТ ФУД”, м. Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про повернення обладнання та стягнення суми 40.341,55

грн.

Встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя, (далі -

позивач), звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “БЕСТ ФУД”, м.

Запоріжжя, (далі - відповідач), про стягнення 43.852,29 грн., які складаються з

31.209,60 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу обладнання № 1 від

14.02.2007 р., 2.489,93 грн. пені за неналежне виконання умов договору,

9.134,39 грн. втрат від інфляції, 1.018,37 грн. - 3% річних.

До прийняття рішення у справі відповідач звернувся до

суду з зустрічною позовною заявою про повернення позивачу його обладнання та

стягнення 40.341,55 грн., які складаються з 28.290,40 грн. сплачених

відповідачем позивачу за договором купівлі-продажу обладнання № 1 від

14.02.2007 р., 2.281,83 грн. пені, 1.062,63 грн. - 3% річних, 8.706,69 грн.

втрат від інфляції. Зустрічний позов прийнятий судом першої інстанції до

розгляду.

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Запорізької області своїм рішенням від 15.10.2008 р. у справі № 10/481/08

(суддя Алейнікова Т.Г.) первісний позов задовольнив повністю, з відповідача на

користь позивача стягнуто 31.209,60 грн. основного боргу, 2.489,93 грн. пені,

9.134,39 грн. втрат від інфляції, 1.018,37 грн. - 3% річних, 438,52 грн.

державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.       

Рішення суду мотивовано наступним.

Правовідносини між сторонами врегульовані договором

купівлі-продажу обладнання № 1 від 14.02.2007 р., за умовами якого продавець

(позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач у

справі), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити обладнання в кількості,

якістю і асортиментом відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами

цього договору. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково,

внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 31.209,60

грн. Зустрічний позов не підлягає задоволенню на тій підставі, що факт

отримання всього обладнання, а саме і кліше підтверджено документально, ніяких

заперечень  на час отримання обладнання

від позивача за зустрічним позовом не було, всі факти, на які посилається

позивач за зустрічним позовом спростовані при розгляді первісного позову.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у

поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду

Запорізької області від   15.10.2008 р. у

справі № 10/481/08 переглянути повністю, повернути позивачу його обладнання та

стягнути з позивача на користь відповідача 39.990,45 грн., які складаються з

28.290,40 грн. сплачених відповідачем позивачу за договором купівлі-продажу

обладнання № 1 від 14.02.2007 р., 2.281,83 грн. пені, 711,53 грн. - 3% річних,

8.706,69 грн. втрат від інфляції. Відповідач наполягає, що не отримував від

позивач товар за договором в повному обсязі. Посилаючись на ч. 1 ст. 670, ч. 3

ст. 538 ЦК України, вважає, що товар повинен бути повернутий позивачу, а

сплачені за нього кошти повинні бути позивачем повернуті відповідачу.  

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 11.12.2008 р. у даній справі апеляційна скарга відповідача прийнята до

розгляду, який призначений на   

15.01.2009 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 25 від 15.01.2009 р. справу призначено до розгляду у

складі колегії суддів: головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Хуторного В.М.,

Яценко О.М.

Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просив

залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначив,

що факт передачі кліше підтверджується видатковою накладною № РН-0000034 від

14.02.2007 р., яка містить підпис директора відповідача та відбиток печатки

відповідача, та іншими матеріалами справи.

Представники позивача підтримали в судовому засіданні

доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав

Запорізькому апеляційному господарському суду письмове клопотання від

15.01.2009 р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з поданням ним касаційної

скарги на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.12.2008

р. у даній справі. Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від

15.01.2008 р. у прийнятті вказаної касаційної скарги було відмовлено на

підставі ст. 86, ч.ч. 1, 4 ст. 11113 ГПК України.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за

відсутності представників відповідача, за наявними в ній матеріалами.  

За клопотанням представників позивача судовий процес

вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги,

колегія суддів встановила наступне.

14.02.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено

договір купівлі-продажу обладнання № 1 від 14.02.2007 р. (далі - Договір) (а.с.

11), згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати у власність

відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити в строк обладнання

(далі - Товар) в кількості, якості і асортименті відповідно до накладних, які є

невід'ємними частинами Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору ціна товару договірна. Вартість

одиниці товару зазначена в накладних. Відповідно до п. 2.2 Договору загальна

вартість договору складає       59.500,00

грн.

Згідно з п. 2.5 Договору відповідач зобов'язаний

здійснити розрахунок за Товар протягом дії Договору, кінцева дата розрахунку -

30.06.2007 р.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє

до 30.06.2007 р. (п. 7.2 Договору).

14.02.2007 р., тобто в день укладання Договору,

сторонами складено видаткова накладна № РН-0000034 від 14.02.2007 р. (а.с. 12),

в якій були зазначені асортимент, кількість та ціна обладнання, а саме:

автоматичний дозатор ТКМ 33, хліборізка РТ-УРХ, хліборізка „Лідія” МПХ

165.00.00, дражировка ДР-1, центрифуга Ц-600, фритюрниця 2х10 5,6 кВт - 2 шт.,

мийка промислова, водонагрівач OASIS (50л), стіл нержавіючий - 2 шт., ваги

електроні, кліше - 8 шт. Загальна вартість обладнання - 59.500,00 грн. В

зазначеній накладній в графі „Замовлення” є посилання на реквізити Договору, що

є підтвердженням того, що вказана накладна складалася саме за Договором.

Накладна містить підпис директора відповідача і відбиток печатки підприємства

відповідача.

Крім вищезазначеної накладної, доказом отримання

відповідачем Товару за Договором є також довіреність ЯЛЗ № 188444 від

14.02.2007 р. (а.с. 13). Із вказаних документів також слідує, що Товар

приймався від позивача особисто керівником відповідача - директором ОСОБА_3,

який і розписався в цій накладній.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої

інстанції, що сторони досягли згоди щодо істотних умов Договору і визначились

із кількістю і асортиментом Товару, а позивач 14.02.2007 р. на виконання своїх

зобов'язань за Договором поставив відповідачу обладнання на загальну суму

59.500,00 грн.

У видатковій накладній директором відповідача - ОСОБА_3

зроблено напис, що «обладнання прийнято в задовільному стані». Також факт

передачі обладнання підтверджується і документами самого відповідача, а саме:

його листом     вих. № 15 від 27.06.2007

р. (а.с. 14) підписаним директором відповідача, в якому відповідач підтверджує,

що отримав обладнання, однак через те, що ним затрачено багато часу для

отримання дозвільних документів на початок роботи на обладнанні, просив

позивача надати відстрочку платежу, - з 30.06.2007 р. на 30.06.2008 р.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати

отриманого Товару виконав частково, сплативши позивачу 28.290,40 грн., що

підтверджується копіями квитанцій   (а.с.

51). Внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у

сумі  31.209,60 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача 43.852,29

грн., які складаються з 31.209,60 грн. основного боргу за Договором, 2.489,93

грн. пені за неналежне виконання умов Договору, 9.134,39 грн. втрат від

інфляції, 1.018,37 грн. - 3% річних, - за первісним позовом, повернення

позивачу його обладнання та стягнення з позивача на користь відповідача

40.341,55 грн., які складаються з 28.290,40 грн. сплачених відповідачем

позивачу за Договором, 2.281,83 грн. пені, 1.062,63 грн. - 3% річних, 8.706,69

грн. втрат від інфляції, - за зустрічним позовом, стало предметом спору у суді

першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального

кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, правовідносини сторін врегульовані

Договором, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором 

купівлі-продажу  одна  сторона 

(продавець) передає або зобов'язується 

передати  майно  (товар) 

у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського

кодексу України.

Доказів оплати відповідач суду не надав. Враховуючи

викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що первісні

позовні вимоги про стягнення 31.209,60 грн. основного  боргу є обґрунтованими і такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України

штрафними санкціями у   цьому   Кодексі  

визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми 

(неустойка,  штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил 

здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 5.2 Договору у випадку прострочення платежу

відповідно до п. 2.3 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі

подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми

заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники

грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку

платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені,

передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів вважає, що первісні позовні вимоги про

стягнення пені в сумі 2.489,93 грн. за заявлений позивачем період (з 01.06.2007

р. по 29.11.2007 р.) підлягають задоволенню частково в сумі 2.079,50 грн. за

період з 01.07.2007 р. по 29.11.2007 р., оскільки згідно з умовами Договору

строк оплати Товару - 30.06.2007 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого 

індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від 

простроченої  суми,  якщо 

інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги про

стягнення 39.134,39 грн. втрат від інфляції, 1.018,37 грн. - 3% річних за

заявлений позивачем період обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що

зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог чи заперечень. Свої заперечення і зустрічні вимоги

відповідач належними доказами не довів.

Щодо заперечення відповідача стосовно поставки йому

кліше, суд виходить лише із наданих сторонами письмових доказів і вважає, що

кліше у кількості 8 шт., були передані позивачем відповідачу, оскільки про це

свідчить видаткова накладна № РН-0000034 від 14.02.2007 р., яку особисто

підписав директор підприємства відповідача. Як правильно зазначено судом першої

інстанції, про неотримання кліше відповідачем було заявлено лише після

звернення позивача до суду, і це питання він протягом півтора року в своїх

документів не підіймав.

Факт отримання всього обладнання за Договором, і кліше в

тому числі, підтверджено документально, ніяких заперечень  на час отримання обладнання від позивача за

зустрічним позовом не було, всі факти, на які посилається позивач за зустрічним

позовом спростовані при розгляді первісного позову.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла

висновку, що апеляційна скарга 

задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції підлягає зміні

через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Судові витрати за розгляд справи згідно зі ст. 49 ГПК

України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

     Враховуючи

викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю “Торгова компанія “БЕСТ ФУД”, м. Запоріжжя, залишити без

задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від

15.10.2008 р. у справі             №

10/481/08 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

“Торгова компанія “БЕСТ ФУД”, м. Запоріжжя, на користь Приватного підприємця

ОСОБА_1,  м. Запоріжжя, 31.209,60 грн.

основного боргу, 2.079,50 грн. пені, 9.134,39 грн. втрат від інфляції, 1.018,37

грн. - 3% річних, 434,42 грн. державного мита, 117,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.»

Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів

доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Хуторной

В.М.  Яценко О.М.