Постанова

від 26.03.2009 по справі 4/462-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

26.03.09                                                                                      

Справа №4/462-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Коробка Н.Д.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі: 

Акімовій Т.М., 

за участю представників сторін:

від позивача 

-        ОСОБА_2, керівник

(паспорт серія НОМЕР_1

                                  від 22.06.2006 р.)

ОСОБА_3. (довіреність № 3 від 26.03.2009 р.)                                

від відповідача -   

Дегусар Д.І. (довіреність № б/н від 23.03.2009 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

справи та апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1(м. Херсон)

на рішення господарського суду Херсонської області від

22.12.2008 р.                                     у  справі              № 4/462-08

за позовом         

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім

«Маркет-Груп-Херсон» (м. Херсон)

до відповідача  

Приватного підприємця ОСОБА_1(м. Херсон)

про стягнення суми,

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім

«Маркет-Груп-Херсон» звернулось до Господарського суду Запорізької області з

позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1(з урахуванням уточнень,

арк. справи 1 том 2) 273167,98 грн. з яких: 104112,83 грн. основного боргу,

13687,77 грн. пені,     2478,55 грн. - 3%

річних, 9357,50 грн. втрат від інфляції, 43942,74 грн. неустойки та 99588,59

грн. збитків за договором оренди нежилого приміщення від 11.05.2007 р. № 11/07.

Рішенням господарського суду Херсонської області від

22.12.2008 р.                                      у справі № 4/462-08 (суддя Ємленінова З.І.)

позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім

«Маркет-Груп-Херсон» 104112,83 грн. основного боргу, 13687,77 грн. пені,

2478,55 грн. - 3% річних, 9357,50 грн. втрат від інфляції, 43942,74 грн.

неустойки, а також 1735,78 грн. витрат по сплаті державного мита та 74,98 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарським судом надано розстрочку виконання рішення

на 6 місяців, стягуючи щомісячно по 28929,89 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків

в сумі 99588,59 грн. судом відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю

Торгівельний Дім «Маркет-Груп-Херсон» в доход державного бюджету 35,21 грн.

недоплаченого державного мита.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог

мотивоване тим, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за

договором оренди щодо сплати орендної плати обумовлює правомірність заявленої

до стягнення суми основного боргу та, відповідно, втрат від інфляції, 3% річних

та неустойки. В іншій частині позову суд відмовив з посиланням на те, що

позивачем не доведено наявності складу господарського правопорушення,

визначеного законом для настання відповідальності у формі відшкодування

збитків.

Клопотання позивача про накладення арешту на майно та

грошові кошти відповідача залишено господарським судом без задоволення у

зв'язку з тим, що позивачем не надано документального підтвердження існування

реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Враховуючи майновий стан відповідача, як приватного

підприємця та враховуючи згоду позивача, ПП ОСОБА_1.  надано розстрочку виконання рішення на 6

місяців.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Приватний

підприємець ОСОБА_1(відповідач у справі) звернувся до Запорізького апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського

суду  скасувати частково і прийняти нове

рішення, яким відмовити позивачу у стягненні неустойки в сумі 43942,74 грн.,

зменшити штрафні санкції та надати розстрочку виконання рішення на 12 місяців.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник

вважає, що суд першої інстанції вирішив спір з порушенням норм процесуального

права та неправильним застосуванням норм матеріального права,  неповно 

з'ясувавши  фактичні обставини

справи.

На думку заявника, факт законного знаходження  ПП ОСОБА_1. 

в орендованому приміщенні до 01.06.2008 р. обґрунтоване досягнутою

домовленістю між позивачем та відповідачем. Як на підставу своїх доводів

відповідач посилається на лист ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» (вих. № 134 від

24.06.2008 р., арк. справи 27 том 2), за змістом якого, позивач повідомив

відповідача про те, що строк оренди за договором від 11.05.2007р. № 11/07

закінчився 11.04.2008 р. і сторони досі знаходяться в договірних відносинах,

оскільки об'єкт оренди не був переданий по Акту приймання-передачі представнику

ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон». При цьому, позивач просив відповідача в строк до

01.07.2008 р. здати об'єкт оренди по Акту приймання-передачі представнику ТОВ

ТД «Маркет-Груп-Херсон». Викладені обставини, за твердженням заявника,

доводять, що подовження строку оренди до 01.06.2008 р. було узгоджено з

директором ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» шляхом переписки, а тому нарахування

неустойки у сумі    43942,74 грн. за

несвоєчасне повернення об'єкта оренди, є неправомірним.

Також, заявник вважає, що господарський суд  безпідставно не застосував положення ст. 233

ГК України та не зменшив нараховані позивачем штрафні санкції. Зауважує, що

стягнення нарахованих штрафних санкції у повному об'ємі, призведе до тяжкого

становища приватного підприємця та його родини.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 12.02.2009 р. апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_1. прийнята до

провадження та призначена до розгляду на 26.03.2009 р.

Розпорядженням 

Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 549 від

26.03.2009 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий

суддя:  Федоров І.О. (доповідач), судді:

Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача у

справі) підтримав у повному обсязі 

вищевикладені  доводи в

обґрунтування  вимог за апеляційною

скаргою.

Позивач у справі - Товариство з обмеженою

відповідальністю Торгівельний Дім «Маркет-Груп-Херсон» апеляційну скаргу

відповідача не визнає, вважає її необґрунтованою. Свою правову позицію виклав у

письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема мотивує тим, що за умовами

укладеного між сторонами договору оренди від 11.05.2007 р. № 11/07, строк дії

договору закінчився 11.04.2008 р. У зв'язку із звільненням відповідачем

орендованого приміщення тільки 01.06.2008 р. йому правомірно була нарахована

неустойка відповідно до приписів ст. 785 ЦК України.

Стосовно посилань відповідача на лист від 24.06.2008 р.,

позивач пояснює, що по-перше відповідач не здав за Актом приймання-передачі

ключі від усіх приміщень, а по-друге між сторонами дійсно були договірні

відносини, але лише в частині зобов'язання відповідача сплатити заборгованість

з орендної плати. Наголошує, що будь-яких домовленостей щодо продовження строку

оренди між сторонами не приймалось та не укладалось.

Щодо незастосування судом норм ст. 233 ГК України,

позивач зауважує, що відповідач не довів можливість застосування цієї норми.

Посилається на те, що ПП ОСОБА_1. має заборгованість з орендної плати за

великий проміжок часу і у випадку скрутного фінансового становища міг би в

будь-який момент звернутися з пропозицією припинити дію договору оренди у

зв'язку із неплатоспроможністю, але цього не зробив.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а

оскаржуване рішення суду - без змін.

В судовому засіданні представник позивача у повному

обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За  клопотанням

представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування

технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні

оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу

України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до 

приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі

перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково

поданими доказами  повторно розглядає

справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного

рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та

апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький

апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 р. між Товариством з обмеженою

відповідальністю Торгівельний Дім «Маркет-Груп-Херсон» (Орендодавцем, позивачем

у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1(Орендарем, відповідачем у справі)

було укладено Договір № 11/07 оренди нежилого приміщення (далі - Договір),

відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати у тимчасове оплатне

користування, а Орендар прийняти та використовувати нежиле приміщення загальною

площею 263,36 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.3.1 Договору Орендар зобов'язаний протягом

3-х робочих днів після закінчення або розірвання договору оренди, повернути

Об'єкт оренди Орендодавцеві в стані, не гіршому ніж на момент передачі Об'єкту

оренди за Актом прийому-передачі Орендарю, з урахуванням нормального зносу.

Пунктом 2.3.2 Договору сторони узгодили, що Орендар

зобов'язаний щомісячно сплачувати орендну плату, експлуатаційні витрати та

комунальні послуги протягом 5 календарних днів з моменту надання Орендодавцем

рахунку.

Сума орендної плати визначена сторонами в п. 3.1

Договору, відповідно до якого Орендар зобов'язався щомісячно сплачувати

Орендодавцю орендну плату в сумі 

14222,82 грн. (в т.ч. ПДВ), яка відповідно до п. 3.4 Договору щомісячно

підлягає індексації.

Згідно п. 3.2 Договору, Орендар сплачує орендну плату на

протязі не більше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку шляхом

перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом

виплати готівки через касу підприємства, з дотримання вимог законодавства

України щодо готівкових розрахунків.

За умовами п. 4.3 Договору Орендар повертає

Орендодавцеві Об'єкт оренди протягом 3-х робочих днів після припинення дії

договору. Повернення об'єкта оренди оформлюється сторонами Актом прийому-передачі

(повернення).

Відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати

передбачена п. 5.1 Договору, відповідно до якого Орендар оплачує на користь

Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми

простроченого зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Строк дії Договору відповідно до п. 6.2 сторони погодили

на 11 місяців (з 11.05.2007р. по 11.04.2008 р.).

В п. 6.3 Договору сторони домовились, що закінчення

строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які

відбулися під час дії Договору.

Факт передачі позивачем відповідачу об'єкта в оренду

підтверджується Актом приймання-передачі нежилого приміщення від 01.06.2007

року (арк. справи 10 том 1).

Листом від 15.04.2008 р. № 85р. ТОВ ТД

«Маркет-Груп-Херсон» повідомило ПП ОСОБА_1. про закінчення строку оренди

приміщення та запропонувало до 18.04.2008 р. з'явитися в адміністрацію  ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» для переговорів

стосовно переукладення договору оренди № 11/07. В листі також було зазначено,

що у випадку неявки Орендаря у визначений строк, він зобов'язаний в строк до

25.04.2008 р. звільнити орендоване приміщення та передати його за відповідним

Актом. При цьому ПП ОСОБА_1. нагадали про обов'язок погасити заборгованість з

орендної плати, комунальним платежам в сумі 87054,49 грн. та пені згідно п. 5.1

Договору. Попередили про необхідність сплатити суму з орендної плати та

комунальним платежам за березень-квітень 2008 р.

На неодноразові звернення позивача про сплату боргу з

орендної плати та інших платежів, відповідач листом від 19.06.2008 р. (арк.

справи 25 том 2) повідомив ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» про звільнення

орендованого приміщення за Актом від 01.06.2008р., зобов'язався погасити наявну

заборгованість та запропонував узгодити графік по її погашенню.

Наявну заборгованість ПП ОСОБА_1. не сплатив, орендоване

приміщення повернув Орендодавцю за Актом - 01.06.2008 р.

Стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 104112,83 грн.

основного боргу, 13687,77 грн. пені, 

2478,55 грн. - 3% річних, 9357,50 грн. втрат від інфляції, 43942,74 грн.

неустойки та 99588,59 грн. збитків за договором оренди нежилого приміщення від

11.05.2007 р. № 11/07 стало 

предметом  судового  розгляду 

у  даній  справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та

процесуального права при  винесенні

оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає   задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою договір, укладений між

позивачем і відповідачем, є договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за

договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати

наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу

України  за користування майном з наймача

справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України

встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує

орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України

встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Договір, в силу приписів ст. 629 ЦК України, є

обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не у

повному обсязі були виконані умови Договору оренди  щодо сплати орендної  плати.

Виставлені позивачем рахунки на оплату (арк. справи

52-75 том 1), у повному обсязі відповідачем не сплачені.

Згідно наявного в матеріалах справи Акта звірки

взаєморозрахунків (арк. справи 48), станом на 21.06.2008 р. за ПП ОСОБА_1.

рахувалась заборгованість в сумі 120555,56 грн. Акт звірки засвідчений

підписами уповноважених осіб позивача та відповідача та скріплений печатками.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на момент

звернення ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» з позовом в суд сума боргу відповідача

становить 104112,83 грн. Наявність основного боргу за Договором оренди в

розмірі 104112,83 грн. відповідачем не заперечується та не спростовується.

Доказів її погашення відповідачем суду не надано. Не надано таких доказів і

суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з

висновком господарського суду щодо правомірності заявленої до стягнення суми

основного боргу в розмірі 104112,83 грн. за договором оренди  від 11.05.2007 р. № 11/07.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

(неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання

зобов'язання,  покладаються додаткові

юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу

України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено,

що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем

грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 9357,50 грн. втрат від

інфляції та 2478,55 грн. - 3% річних також заявлені позивачем обґрунтовано і

правомірно задоволені судом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають

правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними

санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової

суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон)  платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за

прострочення платежу  пеню у розмірі, що

встановлюється  за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасну сплату

орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової

ставки НБУ від суми просточеного зобов'язання за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач обов'язків щодо своєчасного внесення

орендної плати не виконував, позивачем за період з 25.04.2008 р. по 03.11.2008

р. нарахована пеня в розмірі 13687,77 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та

приписи чинного законодавства,  колегія

суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 13687,77 грн.

заявлені обґрунтовано і правомірно задоволені господарським судом.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду

першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача

43942,74 грн. неустойки нарахованої ним за час затримки повернення об'єкту

оренди з 25.04.2008 р. по 01.06.2008 р.

Згідно приписів п. 1 ст. 763 ЦК України договір   найму  

укладається   на   строк,  

встановлений договором.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у  разі 

припинення  договору  найму 

наймач  зобов'язаний негайно  повернути 

наймодавцеві  річ  у стані, 

в якому вона була одержана,  з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо  наймач  не 

виконує  обов'язку щодо повернення

речі, наймодавець має право вимагати 

від  наймача  сплати 

неустойки  у розмірі подвійної

плати за користування річчю за час прострочення.

Обставини справи свідчать, що строк дії договору оренди

від 11.05.2007 р. № 11/07 (відповідно до п. 6.2 Договору), сторони погодили на

11 місяців (з 11.05.2007 р. по 11.04.2008 р.).

Умовами Договору, а саме пунктами 2.3.1 та 4.3 Договору

передбачено обов'язок Орендаря (відповідача) після закінчення строку договору

повернути об'єкт оренди протягом 3 робочих днів шляхом підписання Акта

приймання-передачі.

Враховуючи строк дії договору, його чинність припинилась

11.04.2008 р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був повернути об'єкт оренди

не пізніше 15.04.2008 р., але своєчасно цього не здійснив.

Несвоєчасне повернення Орендарем (відповідачем)

Орендодавцю (позивачу) об'єкту оренди, підтверджується Актом приймання-передачі

від 01.06.2008 р., згідно якого орендоване приміщення передано ПП ОСОБА_1.

представникам ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» тільки 01.06.2008 р.

Посилання відповідача про наявність домовленості між ПП

ОСОБА_1. та керівником ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон» щодо продовження договору

оренди до 01.06.06.2008 р., правомірно не прийнято судом першої інстанції, як

належний доказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України  доказами у справі є  будь-які 

фактичні  дані, на підставі  яких 

господарський  суд у

визначеному  законом порядку  встановлює 

наявність чи відсутність 

обставин, на яких ґрунтуються 

вимоги  і  заперечення 

сторін, а також  інші  обставини, які  мають значення  для 

правильного вирішення господарського спору. Згідно ч. 1 ст. 34 ГПК

України господарський суд  приймає  тільки ті 

докази, які  мають значення  для справи.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.5 Договору, зміни або

доповнення до договору можуть мати місце за погодженням сторін. Орендар, який

бажає продовжити термін користування об'єктом оренди зобов'язаний письмово

попередити про це Орендодавця за 30 календарних днів до закінчення строку

оренди. При досягненні взаємної згоди на подальше співробітництво укладається

новий Договір. В іншому випадку Договір буде вважатися недійсним.

В даному випадку, доказів продовження строку договору в

порядку встановленому законом та умовами Договору, шляхом підписання нового

договору або додаткової письмової угоди до нього, відповідачем суду не надано.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ ТД

«Маркет-Груп-Херсон», крім заявлених до стягнення з відповідача сум основного

боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції, позивач просив суд відшкодувати

йому за рахунок відповідача понесені збитки. Їх наявність позивач обґрунтовує

тим, що 25.04.2008 р. між ТОВ ТД «Маркет-Груп-Херсон»  та ПП ОСОБА_4., був укладений новий договір

оренди на об'єкт, який передавався відповідачу. За умовами договору оренди від

25.04.2008 р., новий Орендар - ПП ОСОБА_4. зобов'язався щомісячно сплачувати

позивачу орендну плату в розмірі 26300,00 грн.

За твердженням позивача, через невиконання відповідачем

свого обов'язку по своєчасному поверненню майна, він не отримав прибутку в сумі

9588,59 грн. як різниці між орендною платою за договором від 25.04.2008 р. та

орендною платою за договором від 11.05.2007 р. № 11/07. До того ж, за

претензією нового Орендаря позивач сплатив ПП ОСОБА_4.  штраф, передбачений умовами договору від

25.04.2008 р. за порушення терміну передачі майна за період з 25.04.2008 р. по

01.06.2008 р. в загальній сумі 99000,00грн.

Стосовно викладеного, колегія суддів відзначає, що

позивачем не доведено факту спричинення йому відповідачем збитків у розумінні

норм цивільного та господарського законодавства та статей 32-33 Господарського

процесуального кодексу України.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що в

користування орендаря передається нерухоме майно, яке не має будь-яких

обтяжень. Обставини справи свідчать, що на момент укладання договору оренди з

новим Орендарем ОСОБА_4., між позивачем та відповідачем велась переписка

стосовно повернення орендованого майна. В своїх листах (від 02.06.2008 р. та

від 24.06.2008 р.) позивач повідомляв відповідача про закінчення строку оренди

та вимагав сплатити орендну плату. Будь-яких посилань на укладений договір з

новим орендарем ОСОБА_4. та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну

передачу об'єкту новому орендарю, в зазначених листах не міститься.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком

господарського суду стосовно того, що позивач не мав правових підстав укладати

договір оренди на майно, яке знаходилось в користуванні відповідача з іншим

орендарем та передбачати в ньому штрафні санкції за несвоєчасну передачу

об'єкту оренди, розуміючи, що передати його в користування ОСОБА_4. він не може

до моменту звільнення майна відповідачем.

Враховуючи, що склад господарського правопорушення,

визначеного законом, для настання відповідальності у формі відшкодування

збитків та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та збитками, позивачем

не доведений, його вимоги про відшкодування збитків правомірно залишені

господарським судом без задоволення.

Також, на думку колегії суддів, господарським судом

цілком обґрунтовано залишено без задоволення клопотання позивача про накладення

арешту на майно та грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано

документального підтвердження існування реальної загрози невиконання чи

утруднення виконання рішення суду.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправомірного

незастосування судом першої інстанції приписів ст. 233 ГК України, колегія

суддів зазначає наступне:

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України

у  разі 

якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно

із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно

бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан

сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси

сторін, що заслуговують на увагу.

В даному випадку, наведені відповідачем доводи в

обґрунтування вимог про зменшення штрафних санкцій (скорочення доходу від

підприємницької діяльності, знаходження на утриманні дружини, неповнолітньої

доньки та батьків пенсіонерів) не є тими доказами та вагомими аргументами, які

можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідач не

сплачував орендну плату протягом значного проміжку часу, і як правомірно

зазначив у своєму відзиві позивач, у випадку скрутного фінансового становища,

ПП ОСОБА_1. не був позбавлений можливості звернутися до позивача з пропозицією

припинити дію договору оренди у зв'язку з неплатоспроможністю, але цього не

зробив.

До того ж, в матеріалах справи міститься Довідка

Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 11.12.2008 р. за №

6978/08 (арк. справи 35), згідно якої, за даними архіву бюро ОСОБА_1. належать

2 квартири, переобладнані під магазин квартири загальною площею 349 кв.м. та

недобудоване кафе.

При цьому, колегія суддів звертає увагу відповідача на

те, що в силу приписів ст. 233 ГК України, зменшити розмір штрафних санкції, є

правом, а не обов'язком суду.

Щодо вимог відповідача про надання розстрочки виконання

судового рішення на 12 місяців, колегія суддів вказує на наступне:

В силу приписів 

статті 121 ГПК України, господарський суд, зокрема, за заявою сторони

може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення

допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Вказане є

правом, а не обов'язком суду.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання

рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх

фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних

процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається із матеріалів справи, вище означені

обставини були враховані господарським судом при розгляді справи. Враховуючи

майновий стан відповідача, виконання рішення розстрочено на 6 місяців.

Дослідивши матеріали та обставини справи, колегія суддів

не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не

ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані

дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без

задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення

господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав

для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати відповідно до приписів ст. 49 ГПК України

покладаються на відповідача (заявника апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1(м.

Херсон)  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від

22.12.2008 р.                                      у справі

№ 4/462-08 залишити без змін.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О. 

 Коробка Н.Д.  Кричмаржевський В.А.