Постанова

від 09.04.2009 по справі 36/227

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.04.2009                                                                                          

№ 36/227

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

21.01.2009

 у справі № 36/227 (суддя  

 за позовом                               ВАТ

"Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

 до                                                   Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення

58893,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від

21.01.2009 р. у справі № 36/227 позов 

ВАТ „НВП „Більшовик” до СПД ОСОБА_1 про стягнення 58893,44 грн.

задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням,

відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського

суду, посилаючись на неповне з'ясування 

господарським судом всіх обставин, що мають значення, порушенням норм матеріального

права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким  у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача, в судовому

засіданні, проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив

залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Розглянувши справу за правилами

розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов

наступного висновку.

Як встановлено матеріалами

справи,  01.06.2006 сторонами був

укладений договір найму № ДО 35/Б-2006, за умовами якого позивач передав у

тимчасове платне користування виробничі та побутові приміщення АДРЕСА_1,

загальною площею 659 кв.м., а відповідач зобов'язався здійснювати орендні

платежі. Строк дії договору до 28.05.2007.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК

України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений

строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при

відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться,

одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються,

за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

29.05.2007 сторонами підписаний

протокол ( а.с.18 т.1), з якого вбачається, що відповідач продовжує сплачувати

орендну плату до моменту укладання нового договору оренди, у розмірі

передбаченому договором, строк дії якого закінчився.

Позивач звернувся до суду з позовом

про стягнення заборгованості, яка утворилася за період з  листопада 2007 по лютий 2008р.р. Посилаючись

на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відповідач

ухиляється від зобов'язань щодо внесення орендних платежів та оплати за

комунальні послуги, згідно укладених договорів № 111В-03 від 03.11.03 та №

111Е-03 від 03.11.03, та те, що претензія про погашення заборгованості від

14.02.08 залишена без відповіді, то відповідач повинен сплатити суму основного

боргу з урахуванням річних та інфляції в розмірі 58893,44 грн. Позов,

господарським судом, задоволений частково.

Заперечуючи проти рішення,

відповідач наполягає на тому, що не міг користуватися приміщеннями, оскільки

позивач чинив перепони щодо пропуску на територію, заборгованість відсутня, так

як своєчасно та в повному обсязі сплачував орендні платежі.

Відповідно до ст.33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен

доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який

має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти

позову.

З розрахунків суми заборгованості

вбачається, що комунальні послуги відповідачем сплачувалися, незважаючи на те,

що договори припинили свою дію у 2004 році, на новий термін укладання не було.

Сума боргу складається з плати за проїзд на територію, але, враховуючі, що

відповідачем спірне майно орендується починаючи з 2004 року, договір на платний

проїзд/вхід на територію не укладався, договір оренди також не передбачав

додаткової оплати, нарахування заборгованості неправомірне, оскільки порушує

п.6.3 договору  від 01.06.06р.

Стаття 26 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” 

встановлює, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на

який його було укладено.

Строк дії договору закінчився, його

умовами не передбачена пролонгація, якщо одна із сторін не виявить бажання його

розірвання або припинення. Оренда майна оформлюються або укладанням нового

договору, або підписанням додаткової угоди до раніше укладеного договору, така

форма продовження строку дії договору як протокол не передбачена. Крім того,

протокол, який за бажанням можна  було б

вважати попереднім договором у розумінні ст. 635 ЦК України, підписаний особою,

що не уповноважена на здійснення таких дій ( ст. 761 ЦК України), не додержана

форма, передбачена типовими умовами 

договору певного виду, не встановлений строк у період якого сторони

повинні укласти договір. Таким чином, посилання позивача на порушення умов

договору, з боку відповідача щодо здійснення орендних платежів безпідставне,

питання щодо виселення відповідача, розірвання договору оренди позивачем не

порушувалося.

Відповідно до Закону України №

2889-ІІІ від 13.12.01 „ Про внесення змін до Закону України „Про перелік

об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” за №

14308569 Відкрите акціонерне товариство „Більшовик” (03680, м. Київ, пр.

Перемоги, 49/2) віднесено до об'єктів що не підлягають приватизації, але можуть

бути корпоратизовані.

Стаття 5 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна” передбачає, що орендодавцями є підприємства -

щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна

площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів,

зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних

підрозділів підприємств та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Як виявилося, спірне майно

перебуває у податковій заставі з жовтня 2000року ( а.с.98 т.1), таким чином,

здійснення дій щодо розпорядження майном, в тому числі надання у користування

на підставі оренди, без узгодження з Фондом державного майна або його

регіональним відділенням неможливо та є порушенням.

Таким чином, колегія суддів дійшла

висновку, що підписаний сторонами протокол не є договором оренди та не породжує

у відповідача обов'язку  здійснення  за ним оплати. Враховуючи, що суд не може

змінювати предмет  поданого до суду

позову, позивач не позбавлений права звернутися до суду про стягнення за

фактичне користування майном, а не на підставі договору оренди, якій припинив

свою дію та протоколу.

Враховуючи викладене, апеляційний

господарський суд вважає  що апеляційна

скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду

підлягає  скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК

України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1.         

Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 задовольнити, рішення

господарського суду міста Києва від 21.01.2009 року у справі № 36/227

скасувати.

2.          Прийняти нове рішення, яким відмовити

ВАТ „НВП „Більшовик” у задоволенні позову до приватного підприємця ОСОБА_1про

стягнення 58893,44 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства  „Науково-виробниче

підприємство  „Більшовик” ( 03680 м. Київ

пр-т Перемоги 49/2; р/р 26004301230004 в філії „Жовтневе відділення ПІБ” м.

Києва, МФО 322067, ЗКПО 14308569) на користь Фізичної особи підприємця

ОСОБА_1(АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1банк „Ажіо”, МФО 300175, код НОМЕР_2) державне

мито за подання   апеляційної скарги в

розмірі 290,56 грн. (двісті дев'яносто грн. 56 коп.).

4.          Матеріали справи повернути,

доручити  господарському суду міста Києва

видати відповідний наказ .

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.04.09 (відправлено)